ПОСТАНОВА
Іменем України
15 липня 2021 року
Київ
справа № 826/10729/17
провадження № К/9901/46909/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Желєзного І.В. , розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Мисливсько-спортивний клуб Сокіл до Міністерства екології та природних ресурсів України, треті особи - Міністерство аграрної політики та продовольства України, Державне агентство лісових ресурсів України, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, за касаційною скаргою Міністерства екології та природних ресурсів України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва у складі колегії суддів: Смолія І.В., Аблова Є.В., Григоровича П.О. від 25 жовтня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Кузьменка В.В., Василенка Я.М., Степанюка А.Г. від 22 лютого 2018 року,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. ТОВ Мисливсько-спортивний клуб Сокіл звернувся до суду з позовом до Міністерства екології та природних ресурсів України, треті особи - Міністерство аграрної політики та продовольства України, Державне агентство лісових ресурсів України, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, у якому, з урахуванням уточнень, просило:
- визнати протиправною та незаконною бездіяльність Міністерства екології та природних ресурсів України щодо непогодження у строк до 1 травня 2017 року Проекту Лімітів використання мисливських тварин державного мисливського фонду у сезон полювання 2017/2018 років;
- зобов'язати Міністерство екології та природних ресурсів України погодити та направити на затвердження до Міністерства аграрної політики та продовольства України проєкт наказу Про затвердження Лімітів використання мисливських тварин державного мисливського фонду у сезон полювання 2017/2018 років .
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 жовтня 2017 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2018 року, позовні вимоги ТОВ Мисливсько-спортивний клуб Сокіл було задоволено частково.
Визнано протиправною та незаконною бездіяльність Міністерства екології та природних ресурсів України щодо непогодження у строк, встановлений статтею 19 Закону України Про мисливське господарство та полювання , Проекту Лімітів використання мисливських тварин державного мисливського фонду у сезон полювання 2017/2018 років.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
3. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що незаконність бездіяльності відповідача підтверджена безпідставною відмовою у погодженні лімітів використання диких тварин державного мисливського фонду у сезон полювання 2017/2018 років, що призвело до порушення вимог статей 16, 19 Закону України Про мисливське господарство та полювання .
4. Відмовляючи у задоволенні позовної вимоги про зобов'язання Міністерство екології та природних ресурсів України погодити та направити на затвердження до Міністерства аграрної політики та продовольства України проєкт наказу Про затвердження Лімітів використання мисливських тварин державного мисливського фонду у сезон полювання 2017/2018 років , суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що станом на день вирішення спору відповідач погодив проєкт наказу Про затвердження Лімітів використання мисливських тварин державного мисливського фонду у сезон полювання 2017/2018 років , про що свідчить лист Міністерства екології та природних ресурсів України та аркуш погодження від 2 жовтня 2017 року, та визнається сторонами.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Міністерство екології та природних ресурсів України звернулось із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 жовтня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2018 року та ухвалити нову постанову, якою відмовити ТОВ Мисливсько-спортивний клуб Сокіл у задоволенні позовних вимог.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6. Судами попередніх інстанцій установлено, що ТОВ Мисливсько-спортивний клуб Сокіл є користувачем мисливських угідь для ведення мисливського господарства, розташованих на території Рівненської області.
До видів діяльності ТОВ Мисливсько-спортивний клуб Сокіл згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань належить мисливство, відловлювання тварин і надання пов'язаних із ними послуг.
7. У відповідності до пунктів 2.2, 2.5 Інструкції позивачем було проведено облік та подано проєкт лімітів по результатам обліків в мисливському господарстві МСК Сокіл на погодження до Відділу лісового та мисливського господарства Рівненського обласного управління лісового та мисливського господарства до Департаменту екології та природних ресурсів Рівненської обласної державної адміністрації (копія ліміту та зведений акт обліку мисливської фауни від 13 січня 2017 року по ТОВ МСК Сокіл з відмітками про погодження 31 січня 2017 року, 01 лютого 2017 року).
8. Проєкти лімітів в розрізі окремих користувачів та зведені дані по областям завізовані обласними управліннями Держлісагенства та департаментами екології обласних державних адміністрацій були опрацьовані Державним агентством лісових ресурсів України, проєкт наказу подано на затвердження Міністерству аграрної політики та продовольства України супровідним листом від 10 березня 2017 року за вих. № 03-15/1845.
9. Проєкти лімітів в розрізі окремих користувачів та зведені дані по областям завізовані обласними управліннями Держлісагенства та департаментами екології обласних державних адміністрацій були опрацьовані Державним агентством лісових ресурсів України, проєкт наказу подано на затвердження Міністерству аграрної політики та продовольства України супровідним листом від 10 березня 2017 року за вих. № 03-15/1845.
10. Однак, проєкт наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України Про затвердження Лімітів використання мисливських тварин державного мисливського фонду у сезон полювання 2017/2018 років не був затверджений через відсутність погодження Міністерства екології та природних ресурсів України.
11. Міністерство екології та природних ресурсів України листом від 19 травня 2017 року № 5/4.1-15/4002-17 повідомило Міністерство аграрної політики та продовольства України про неможливість погодження вказаного проєкту наказу та запропоновано: виключити з проєкту наказу лося європейського з урахуванням експертного висновку від 01 лютого 2017 року № 114/44 Інституту зоології імені Шмальгаузена І.І НАН України щодо стану популяції лося в Україні та до вирішення в установленому порядку питання заборони полювання на лося європейського; виключити ліміти у межах природно-заповідного фонду, оскільки спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду здійснюється відповідно до статті 9-1 Закону України Про природно-заповідний фонд України ; положення Закону України Про мисливське господарство та полювання узгодити з положеннями Закону України від 09 квітня 2015 року № 322-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони тваринного світу шляхом внесення відповідних змін.
12. Міністерство аграрної політики та продовольства України листом від 20 червня 2017 року № 37-49-10/14893 повторно, разом із запереченнями на висловлені відповідачем зауваження, направило відповідачу проєкт наказу Про затвердження Лімітів використання мисливських тварин державного мисливського фонду у сезон полювання 2017/2018 років .
13. У листі від 20 червня 2017 року № 37-49-10/14893 Міністерство аграрної політики та продовольства України зазначило, що проєкт наказу розроблено відповідно до статті 16 Закону України Про мисливське господарство та полювання на підставі пропозицій користувачів мисливських угідь, погоджених з обласними державними адміністраціями відповідно до вимог Закону України Про природно-заповідний фонд , Порядку проведення упорядкування мисливських угідь, затвердженого наказом Державного комітету лісового господарства України від 21 червня 2001 року № 56, та Інструкції.
З метою раціонального й ефективного використання державного мисливського фонду обласні адміністрації спільно з територіальними органами Держлісагенства, державними районними мисливствознавцями, працівниками державної лісової охорони та представниками екологічної інспекції, а також спільно з користувачами мисливських угідь проведено облік чисельності мисливських тварин; за результатами обліку чисельності були розроблені пропозиції щодо лімітів.
Відповідно до висновку із Заключного звіту інституту зоології імені Шмальгаузена І.І. НАН України на тему Дослідження динаміки чисельності та поширення лося в Україні станом на 2009 рік чисельність лося в Україні перебувала в межах 4600 - 4700 особин.
Згідно інформації з Державної статистичної звітності за формою 2-ТП Мисливство чисельність лося станом на 2016 рік становить 6583 голів; достовірність даних викладених у розроблених проєктах лімітів підтверджені Харківським державним проектно-вишукувальним інститутом агролісомеліорації і лісового господарства.
14. Міністерство екології та природних ресурсів України листом від 5 липня 2017 року № 5/4.1-15/5513-17 повідомило Міністерство екології та природних ресурсів України, що позиція щодо доцільності виключення з проєкту наказу лося залишається незмінною.
15. Міністерство аграрної політики та продовольства України листом від 28 липня 2017 року № 37-14-10/17945 втретє направило Міністерству екології та природних ресурсів України на погодження проєкт наказу Про затвердження Лімітів використання мисливських тварин державного мисливського фонду у сезон полювання 2017/2018 років .
16. Міністерство екології та природних ресурсів України листом від 03 серпня 2017 року № 5/4-15/6571-17 повідомив Міністерство аграрної політики та продовольства України про можливість погодження проєкту наказу за умови заборони полювання на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду, а також виключення позиції щодо селекційного відстрілу лося.
17. Непогодження за відсутності на те законних підстав, поданого тричі на розгляд Мінприроди, проєкту наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України Про затвердження Лімітів використання мисливських тварин державного мисливського фонду у сезон полювання 2017/2018 років , з урахуванням вимог установлених Законами України Про мисливське господарство та полювання , Про тваринний світ та Інструкції щодо застосування порядку встановлення лімітів використання диких тварин, віднесених до природних ресурсів загальнодержавного значення слугувало підставою для звернення ТОВ Мисливсько-спортивний клуб Сокіл до суду з позовом.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
18. Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами попередніх інстанцій, у порушення норм матеріального права, не взято до уваги взагалі ту обставину, що пункт 2.9 Інструкції щодо застосування порядку встановлення лімітів використання диких тварин, віднесених до природних ресурсів загальнодержавного значення, після надходження проєкту наказу до відповідача, надає йому два альтернативні варіанти поведінки - погоджувати або не погоджувати його, в останньому випадку із наведенням відповідної мотивації.
19. Відповідач зазначає, що пункт 2.9. Інструкції щодо застосування порядку встановлення лімітів використання диких тварин прямого імперативного обов'язку щодо погодження проєкту наказу не встановлює та не містить.
20. Бездіяльність, на думку відповідача, полягає у пасивній поведінці, яка проявляється у формі не вчинення дії, яку вона зобов'язана була вчинити.
Виходячи із обставин цієї справи, бездіяльністю вважалося б ненадання жодних відповідей щодо погодження або непогодження проєкту наказу, чого з боку відповідача вчинено не було.
Скаржник вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкового висновку щодо того, що бездіяльність відповідача ґрунтується лише на непогодженні проєкту наказу, не врахувавши при цьому наданої пунктом 2.9. Інструкції альтернативи, що є порушенням норм матеріального права та призвело до неправильних висновків у справі, які на положеннях чинного законодавства не ґрунтуються взагалі.
Дії Мінприроди вимогам пункту 2.9 Інструкції щодо застосування порядку встановлення лімітів використання диких тварин відповідають повністю, оскільки положення зазначеної норми не зобов'язують прямо погоджувати проєкт наказу без пропозицій та зауважень, натомість надають право мотивованої відмови у погодженні такого наказу.
У відмовах погоджувати проєкт наказу, Мінприроди надало зауваження до проєкту наказу з огляду на непогодження кількості лімітів на відстріл лося, мотивуючи це експертним висновком Інституту зоології імені І.І. Шмальгаузена НАН України, у якому зазначається про істотне зменшилася популяція лося європейського.
21. ТОВ Мисливсько-спортивний клуб Сокіл подано відзив на касаційну скаргу Міністерства екології та природних ресурсів України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 жовтня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2018 року, у якому воно просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.
22. Відзиву на касаційну скаргу Міністерства екології та природних ресурсів України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 жовтня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2018 року - Міністерством аграрної політики та продовольства України, Державним агентством лісових ресурсів України не подано.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
23. Правові, економічні та організаційні засади діяльності юридичних і фізичних осіб у галузі мисливського господарства та полювання, забезпечує рівні права усім користувачам мисливських угідь у взаємовідносинах з органами державної влади щодо ведення мисливського господарства, організації охорони, регулювання чисельності, використання та відтворення тваринного світу визначає Закон України Про мисливське господарство та полювання .
24. Відповідно до частини першої статті 16 Закону України Про мисливське господарство та полювання полювання на парнокопитних тварин, куницю лісову, бобра, ондатру, бабака, білку, віднесених до державного мисливського фонду, здійснюється відповідно до лімітів, які затверджуються на мисливський сезон центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, на підставі пропозицій користувачів мисливських угідь, погоджених з обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями.
25. Згідно із статтею 19 Закону України Про мисливське господарство та полювання полювання може здійснюватися у такі строки:
на норця великого, качок (крім гоголя, черні білоокої, савки, огара, галагаза, гаги звичайної, лутка, крохалів, черні червонодзьобої, нерозня, креха середнього, каменярки, казарок білощокої та червоноволої), лиску, куликів (крім кулика-сороки, ходуличника, шилодзьобки, кроншнепів, чайки, лежня, дерихвоста, поручайника, крем'яшника, чорниша, перевізника, фіфі, зуйка морського, малого, великодзьобого, галстучника, пісочників, плавунців, баранця великого), голубів (крім голуба-синяка) - у серпні - грудні;
на гусок: сіру, білолобу велику, гуменника - у серпні - січні;
на куріпку сіру, фазана - у жовтні-грудні;
на перепела - у серпні-листопаді;
на самця козулі - з 1 травня по грудень включно;
на самців лані, оленів європейського і плямистого, лося, муфлона, кабана та його молодняк, здатний до самостійного існування, - у серпні-січні;
на самок лані, оленів європейського і плямистого, козулі, лося, муфлона, кабана та їх молодняк, здатний до самостійного існування, - у вересні-грудні;
на бабака - у червні-вересні;
на борсука - у жовтні-листопаді;
на білку, бобра, ондатру, куниць лісову та кам'яну, норку американську, тхора лісового, єнотовидного собаку, лисицю, вовка - з жовтня по лютий включно;
на кроля дикого та зайця-русака - з 1 листопада по січень включно.
26. Строки полювання (конкретна дата відкриття та закриття полювання на певний вид мисливських тварин, дні полювання протягом тижня) та порядок його здійснення, а також норма добування мисливських тварин визначаються користувачем мисливських угідь у межах строків, визначених цим Законом, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями та доводяться користувачами мисливських угідь до відома громадськості.
27. Відповідно до пунктів 2.1- 2.9 Інструкції щодо застосування порядку встановлення лімітів використання диких тварин, віднесених до природних ресурсів загальнодержавного значення, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 26 травня 1999 року № 116 (далі - Інструкція), науково обґрунтовані ліміти спеціального використання диких тварин (надалі - ліміти) затверджуються Мінекобезпеки на кожний окремий вид тварин у цілому для Автономної Республіки Крим, областей, інших адміністративно-територіальних одиниць або окремих територій, мисливських господарств чи користувачів об'єктів тваринного світу.
Розробка проєктів лімітів здійснюється на підставі первинних матеріалів обліку чисельності (визначення запасів) диких тварин, що надаються користувачами разом з висновками представників місцевих органів Мінекобезпеки та Держкомлісгоспу України, у яких обов'язково вказуються умови та порядок проведення обліку і за яким методом. При визначенні лімітів ураховуються: оптимальна чисельність мисливських тварин (з урахуванням їх статевого та вікового складу), при якій на певній території мисливського угіддя забезпечується їх нормальне існування без виснаження природних кормових ресурсів, загрози виникнення епізоотій, заподіяння значної шкоди лісовому, сільському та іншому господарству, а також без створення загрози життю та здоров'ю людини; дані аналізу лімітів за попередні роки; динаміка чисельності, біологічні та інші показники, що визначають відтворювальний потенціал конкретних популяцій тварин; епізоотичний стан мисливського господарства; матеріали мисливського впорядкування.
Наукове забезпечення робіт щодо розробки проєктів лімітів, а також підготовку висновків про достовірність викладених у розроблених проєктах лімітів даних здійснюють наукові установи або визначені Мінекобезпеки експерти з питань охорони і використання конкретних видів (груп видів) диких тварин.
Ліміти використання мисливських видів парнокопитих тварин, ведмедя, куниць лісової та кам'яної, норки американської, тхора лісового, бобра, нутрії вільної, ондатри, бабака і білки затверджуються на мисливський сезон Мінекобезпеки за поданням Держкомлісгоспу на підставі пропозицій користувачів мисливських угідь, погоджених з державним органом лісового господарства та органом екологічної безпеки Автономної Республіки Крим, області, м. Севастополя.
Проєкти зазначених у пункті 2.4 цієї Інструкції лімітів розробляються користувачами мисливських угідь у розрізі окремих мисливських господарств або наданих у користування ділянок угідь і не пізніше як за 2,5 місяця до початку полювання подаються на розгляд і погодження державному органу лісового господарства Автономної Республіки Крим, області, м. Севастополя.
Зазначені в цьому пункті державні органи забезпечують перевірку достовірності наведених у проєктах лімітів даних, розгляд і зведення цих даних у розрізі користувачів мисливських угідь (їх об'єднань) у цілому по Автономній Республіці Крим, області, м. Севастополю. Вищезазначені державні органи подають проєкти лімітів у вигляді форми, що наведена в додатку 1, разом із первинними матеріалами обліку чисельності мисливських тварин, на розгляд і погодження державному органу екобезпеки Автономної Республіки Крим, області, м. Севастополя не пізніше як за 2 місяці до початку полювання.
Державний орган екобезпеки Автономної Республіки Крим, області, м. Севастополя протягом тижня розглядає, погоджує і повертає державному органу лісового господарства Автономної Республіки Крим, області, м. Севастополя проєкти лімітів або готує мотивовану відмову в їх погодженні.
Погоджені проєкти лімітів державний орган лісового господарства Автономної Республіки Крим, області, м. Севастополя надсилає на розгляд Держкомлісгоспу та Мінекобезпеки.
Держкомлісгосп протягом тижня перевіряє і зводить проєкти лімітів у вигляді форми, що наведена в додатку 2, і разом з висновками та пропозиціями щодо їх затвердження подає на розгляд Мінекобезпеки.
Мінекобезпеки протягом місяця розглядає подані Держкомлісгоспом проєкти лімітів використання мисливських тварин з урахуванням висновків і пропозицій щодо їх затвердження, затверджує їх погодженим з Держкомлісгоспом наказом або готує мотивовану відмову в затвердженні.
Наказ про затвердження лімітів Мінекобезпеки в установленому порядку подає на державну реєстрацію до Мін'юсту, після чого доводить цей наказ і затверджені ним ліміти до відома Держкомлісгоспу, Головдержекоінспекції, Головного управління національних природних парків та заповідної справи, державного органу екобезпеки Автономної Республіки Крим, області, м. Севастополя.
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
28. Отже, щоб розпочати сезон полювання на конкретний мисливський вид, віднесений до державного мисливського фонду, необхідно своєчасно погодити проєкти лімітів відповідними центральними органами виконавчої влади та вчасно довести їх до користувачів мисливських угідь і мисливців до початку полювання на відповідний вид тварин.
29. Нормами чинного законодавства регламентовано чітку процедуру розроблення та затвердження лімітів використання мисливських тварин, одним із етапів якої є погодження розробленого проєкту наказу Міністерством екології та природних ресурсів України.
30. Виходячи із наведених норм Інструкції, Міністерство екології та природних ресурсів України наділене повноваженнями затвердити проєкти лімітів використання мисливських тварин або надати мотивовану відмову в затвердженні.
31. Вирішуючи питання щодо погодження відповідного проєкту наказу, Міністерством екології та природних ресурсів України повинно керуватися нормами чинного законодавства та може відмовити у погодженні виключно за наявності чітких законодавчих підстав.
32. Вимоги пункту 2.9 Інструкції не зобов'язують відповідача прямо погоджувати проєкт наказу без пропозицій та зауважень, натомість надають право мотивованої відмови у погодженні такого наказу.
33. Як установлено судом Міністерством аграрної політики та продовольства України тричі направлялись Міністерству екології та природних ресурсів України на затвердження проєкт наказу Про затвердження Лімітів використання мисливських тварин державного мисливського фонду у сезон полювання 2017/2018 років , який відповідач не затвердив, надавши вмотивовані відмови.
34. Наведене свідчить про те, що Міністерством екології та природних ресурсів України було вжито заходів направлених на реалізацію наданих йому повноважень щодо затвердження наказу Про затвердження Лімітів використання мисливських тварин державного мисливського фонду у сезон полювання 2017/2018 років .
35. Згідно з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 19 березня 2018 року у справі № П/9901/226/18, для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов'язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов'язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.
36. Самі собою строки поза зв'язком із конкретною правовою ситуацією, набором фактів, умов та обставин, за яких розгорталися події, не мають жодного значення. Сплив чи настання строку набувають (можуть набувати) правового сенсу в сукупності з подіями або діями, для здійснення чи утримання від яких встановлюється цей строк.
37. З огляду на те, що Міністерством екології та природних ресурсів України було вжито заходів направлених на реалізацію наданих йому повноважень щодо затвердження наказу Про затвердження Лімітів використання мисливських тварин державного мисливського фонду у сезон полювання 2017/2018 років , колегія суддів дійшла висновку про те, що відповідачем не було допущено протиправної бездіяльності пов'язаної з непогодженням у строк до 01 травня 2017 року проєкту Лімітів використання мисливських тварин державного мисливського фонду у сезон полювання 2017/2018 років.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
38. Частиною першою статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
39. З огляду на те, що суди першої та апеляційної інстанцій повно встановили фактичні обставини справи, але неправильно застосували норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, колегія суддів вважає, що рішення судів попередніх інстанцій слід скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Міністерства екології та природних ресурсів України задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 жовтня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2018 року скасувати.
Ухвалити нове рішення.
У задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю Мисливсько-спортивний клуб Сокіл відмовити.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.В. Коваленко
Судді Я.О. Берназюк
І.В. Желєзний
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 15.07.2021 |
Оприлюднено | 18.07.2021 |
Номер документу | 98367633 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Коваленко Н.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні