Ухвала
16 липня 2021 року
м. Київ
справа № 205/6456/19
провадження № 61-10937ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Черняк Ю. В.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 травня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Теле-Світ про розірвання договору купівлі-продажу та стягнення грошових коштів,
ВСТАНОВИВ:
У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Теле-Світ (далі - ТОВ Теле-Світ ) про розірвання договору купівлі-продажу, стягнення грошових коштів та, уточнивши, позовні вимоги просив суд: розірвати договір купівлі-продажу ноутбука Acer Aspire 1 A114-31 (NX.SHXEU.014) Obsidian Black, серійний номер № NXSHXEU014750246В67600 від 21 червня 2019 року, укладений між ним та ТОВ Теле-Світ ; стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти, сплачені за договором купівлі-продажу ноутбука Acer Aspire 1 A114-31 (NX.SHXEU.014) Obsidian Black, серійний номер № NXSHXEU014750246В67600 від 21 червня 2019 року у розмірі 6 299 грн; стягнути з відповідача на свою користь вартість проведеної експертизи у розмірі 350 грн; стягнути з відповідача на свою користь неустойку у розмірі 1% вартості продукції за кожен день затримки повернення грошей, починаючи з 22 червня 2019 року, відповідно до частини дев`ятої статті 12 Закону України Про захист прав споживачів .
Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 лютого 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Розірвано договір купівлі-продажу ноутбука Acer Aspire 1 A114-31 (NX.SHXEU.014) Obsidian Black, серійний номер № NXSHXEU014750246В67600 від 21 червня 2019 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Теле-Світ .
Стягнуто з ТОВ Теле-Світ на користь ОСОБА_1 грошові кошти, сплачені за договором купівлі-продажу ноутбука Acer Aspire 1 A114-31 (NX.SHXEU.014) Obsidian Black, серійний номер № NXSHXEU014750246В67600 від 21 червня 2019 року у розмірі 6 299 грн.
Стягнуто з ТОВ Теле-Світ на користь ОСОБА_1 вартість проведеної експертизи у розмірі 350 грн.
Стягнуто з ТОВ Теле-Світ на користь ОСОБА_1 неустойку у розмірі 13 038,93 грн.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 18 травня 2021 року апеляційну скаргу ТОВ Теле-Світ задоволено.
Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 лютого 2020 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
У липні 2021 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 травня 2021 року, в якій заявник, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 лютого 2020 року.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.
Згідно із частиною четвертою статті 19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду, зокрема, малозначних справ; справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати
у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до пунктів 2, 5 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною четвертою статті 274 ЦПК України передбачено, що в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).
Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2021 рік встановлено, що з 01 січня 2021 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 2 270 грн.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається, зокрема, у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Ціна позову у даній справі щодо вимог майнового характеру становить 19 687,93 грн, яка станом на 01 січня 2021 року не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270 грн * 250 = 567 500 грн).
Крім того, позивачем було заявлено вимогу немайнового характеру щодо розірвання договору купівлі-продажу, заявлена з підстав порушення відповідачем положень Закону України Про захист прав споживачів .
Ураховуючи те, що справа є незначної складності та не належить до виключень, передбачених пунктами 2, 5 частини шостої статті 19 ЦПК України, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.
Малозначна справа є такою з огляду на свої властивості, тому незалежно від того визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України розташована серед Загальних положень цього Кодексу, яка поширюється й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.
При цьому згідно із частиною четвертою статті 274 ЦПК України справа не відноситься до тієї категорії справ, які не можуть бути розглянуті у порядку спрощеного позовного провадження.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію суду права , що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.
У касаційній скарзі заявник посилається на підпункти а), в) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню, а саме: що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та те, що справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу. Проте, посилаючись на наявність зазначених обставин, заявник не додає до касаційної скарги доказів, які б їх підтверджували та по суті не погоджується з фактичними обставинами справи та оціненими апеляційним судом доказами, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
Посилання заявника на порушення судами норм матеріального та процесуального права фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскаржуваним судовим рішенням та не дає підстав для висновку про наявність обставин, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Інших підстав, які б спростовували віднесення цієї справи до категорії малозначних, касаційна скарга не містить і суд касаційної інстанції їх не встановив.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини с статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. При цьому право на суд не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, і такі обмеження не можуть зашкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 36 рішення у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. the United Kingdom) від 21 лютого 1975 року та пункт 27 рішення у справі Пелевін проти України від 20 травня 2010 року).
Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
Ураховуючи наведене, оскільки ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
Питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу вимог статей 390, 392 ЦПК України окремого розгляду не потребує.
Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною шостою, частиною дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 травня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Теле-Світ про розірвання договору купівлі-продажу та стягнення грошових коштів відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Р. А. Лідовець
І. А. Воробйова
Ю. В. Черняк
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 16.07.2021 |
Оприлюднено | 18.07.2021 |
Номер документу | 98368250 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Лідовець Руслан Анатолійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні