Ухвала

від 16.07.2021 по справі 363/2836/21

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"16" липня 2021 р. Справа № 363/2836/21

УХВАЛА

про забезпечення позову

16 липня 2021 року м. Вишгород

Суддя Вишгородського районного суду Київської області Баличева М.Б., за участю секретаря Щур А.Б. розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Відділу реєстрації управління економіки Вишгородської районної державної адміністрації Київської області та Відділу у Вишгородському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області, третя особа: Приватне підприємство ЛВС ЗЕМЛЕКСПЕР про скасування державної реєстрації земельних ділянок, скасування кадастрових номерів-,

ВСТАНОВИВ:

16.07.2021 до Вишгородського районного суду надійшла вищевказана позовна заява разом із заявою про забезпечення позову.

Подана заява обґрунтована тим, що 18 грудня 2003 року на підставі договору дарування земельної ділянки, посвідченим приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Голуб Л.А., Дарителі: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подарували, а одарована: ОСОБА_1 прийняла у дар земельні ділянки, загальною площею 0, 1584 га, розміщені в садовому товаристві Глядин на території Хотянівської сільської ради Вишгородського району Київської області, передану у власність Дарителям для ведення садівництва на підставі рішення виконкому Хотянівської сільської ради від 19.12.2001 року за №101. Дані земельні ділянки належили дарителям на підставі державних актів на право приватної власності на землю.

На початку липня 2021 року ОСОБА_1 вирішила отримати витяги з ДЗК на належні їй на підставі договору дарування земельної ділянки від 18.12.2003 року земельні ділянки, втім з`ясувалося, що це зробити неможливо, оскільки ОСОБА_2 , шахрайським способом виготовила на своє ім`я технічну документацію на земельну ділянку № НОМЕР_1 , розміром 0, 0792 га, яка розміщена в садовому товаристві Глядин на території Хотянівської сільської ради Вишгородського району Київської області та зареєструвала її на своє ім`я. Крім того, Відповідач ОСОБА_2 , достовірно знаючи про те, що саме ОСОБА_1 являється власником спірної, діючи з корисливих мотивів, звернулась до Вишгородського районного суду Київської області із позовною заявою про визнання за нею права власності на спадкове майно на земельну ділянку № НОМЕР_2 розміром 0, 0792 га, яка розміщена в садовому товаристві Глядин на території Хотянівської сільської ради Вишгородського району Київської області, нібито належну її померлому чоловіку ОСОБА_3 на підставі Державного акту на землю Серії ІІІ-КВ № 055124, виданого виконкомом Хотянівської сільської ради 17.07.2002 року. Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 17.05.2016 року у цивільній справі № 363/521/16-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання права власності на спадкове майно на земельну ділянку було задоволено позовні вимоги в повному обсязі та визнано за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом право власності на земельну ділянку кадастровим номером 3221888800:37:186:0158, площею 0, 0792 га., призначеною для садівництва, яка розташована за адресою: ділянка 70, садове товариство Глядин , Хотянівської сільської ради, Вишгородського району Київської області, після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В подальшому, ОСОБА_2 звернулася до державного реєстратора Вишгородської міської ради Мельничук I.A., якою на підставі вищевказаного рішення суду було відкрито розділ № 947241132218 від 14.06.2016 року та зареєстровано право власності № 14956947 від 08.06.2016 року на ім`я ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 3221888800:37:186:0158, площею 0, 0792 га, призначеною для садівництва, яка розташована за адресою: ділянка 70, садове товариство Глядин , Хотянівської сільської ради, Вишгородського району Київської області.

Таким чином, оскільки ОСОБА_6 всупереч укладеному нею Договору дарування земельної ділянки, незаконно отримала дублікат державного акту на землю та звернулась до державного реєстратора для оформлення за собою права власності на спірну земельну ділянку, існує велика вірогідність того, що дізнавшись про судовий позов ОСОБА_6 буде намагатися у будь-який спосіб відчужити спірне майно на користь третіх осіб. Зокрема, ОСОБА_2 вже зараз намагається продати спірні земельні ділянки, подаючи оголошення про їх продаж через Інтернет.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Відповідно до ч. 3 та ч. 4 ст. 153 ЦПК України, суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.

Дослідивши матеріали цивільної справи та заяву про забезпечення позову, суд не вбачає підстав для розгляду заяви про забезпечення позову з викликом осіб та проведенням судового засідання по даному питанню.

Згідно зі ст. 1 , 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод, чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України та цього Кодексу .

Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

У відповідності до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Як роз`яснено в п.п. 4, 7, 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Разом з тим, статтею 124 Конституції України визначений принцип обов`язковості судових рішень, який із огляду на положення статті 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

В порядку ст.150 ЦПК України , позов може бути забезпечено, зокрема накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, частина 3 цієї ж статті передбачає, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Судова палата у цивільних справах ВСУ в Постанові від 25.05.2016 р., винесеної за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м. Києва та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (справа №6-605цс16), зазначила, що забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідачів або пов`язаних із ними інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації.

Відповідно до правового висновку, сформульованого у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі №183/5864/17-ц Верховний Суд, зазначив, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Оскільки, вказані земельні ділянки НОМЕР_1 та АДРЕСА_1 , Хотянівська сільська рада, Вишгородського району Київської області, кадастрові номери 3221888800:37:186:0157, 3221888800:37:186:0158 є предметом розгляду вказаної цивільної справи та враховуючи те, що сторони можуть вчинити дії, направлені на відчуження вказаного нерухомого майна, тому суд на підставі вищевикладеного приходить до висновку про задоволення заяви про забезпечення позову.

Керуючись статтями 149-153, 353 ЦПК України , суд,-

УХВАЛИВ:

Заяви про забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт на земельну ділянку 69 кадастровий номер 3221888800:37:186:0157, площею 0, 0786 га для колективного садівництвав та земельну ділянку 70 з кадастровим номером 3221888800:37:186:0158, площею 0, 0792 га для садівництва, які розташовані за адресою: садове товариство Глядин , Хотянівської сільської ради, Вишгородського району Київської області до набрання рішенням суду законної сили.

Копію ухвали направити для негайного виконання до Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ).

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Вишгородський районний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя М.Б. Баличева