Постанова

від 05.07.2021 по справі 302/358/17

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 302/358/17

П О С Т А Н О В А

Іменем України

05 липня 2021 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі

головуючого судді КОНДОРА Р.Ю.

суддів ДЖУГИ С.Д., МАЦУНИЧА М.В.

при секретарі МАЦОЛІ О.-Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді цивільну справу № 302/358/17 за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення коштів у зв`язку з невиконанням договору підряду, за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на заочне рішення Міжгірського районного суду від 2 листопада 2017 року, головуючий суддя Гайдур А.Ю., -

встановив:

21.04.2017 ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 мотивуючи таким.

01.05.2014 сторони уклали договір підряду на будівництво, відповідно до якого підрядник фізична особа-підприємець ОСОБА_2 зобов`язався своїми силами і засобами, з використанням власних матеріалів, на власний ризик збудувати, доставити та здати замовнику ОСОБА_1 дерев`яний зруб (п. 1.1. договору).

Згідно з п. 3.2. договору позивач при його підписанні здійснив часткову передоплату та передав відповідачу 55000,00 грн, що становить 50% вартості замовлених для виконання робіт.

Відповідач зобов`язався в строк 90 календарних днів виконати обсяг робіт, вказаних у п. 2.1. договору, на виконання вимог цього пункту позивач 01.05.2014 передав відповідачу додаток 1 (план-схему об`єкта та його поверхів, ескізів/фотографій) та здійснив передоплату, тому строк виконання договору почався 01.05.2014 і закінчувався 30.07.2014.

Як передбачалося додатком до договору, дерев`яний зруб повинен був монтуватися на фундаменті, технічні параметри якого вказані в додатку. На час укладання договору підряду позивач не мав у власності земельної ділянки і почав її шукати в межах Дніпропетровської області після 01.05.2014. Таку ділянку позивач знайшов по АДРЕСА_1 , її разом з будинком подавав ОСОБА_3 , позивач сплатив за неї аванс у гривнях в сумі, еквівалентній 3000,00 дол. США, домовився про укладення договору купівлі-продажу ділянки до кінця 2014 року. На цій ділянці був закладений фундамент під замовлений дерев`яний зруб.

Відповідач не виконав умови договору підряду на будівництво, на письмову претензію позивача від 06.10.2015 не відповів, а в телефонній розмові повідомив, що роботи по будівництву зрубу не розпочав, 55000,00 грн, які використав на власні потреби, повернути не може. Договором підряду передбачена пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань.

За таких обставин, позивачу виявився не потрібним закладений фундамент. Власник земельної ділянки, на якій розташований фундамент, згоден повернути позивачу суму, еквівалентну 3000,00 дол. США, за умови демонтажу фундаменту та відновлення саду і городу, які буди знищені відповідними роботами. За висновком експерта від 07.04.2017 вартість робіт по влаштуванню та демонтажу фундаменту становить 61658,09 грн. За проведення будівельної експертизи позивач сплатив 5000,00 грн.

Посилаючись на ці обставини, на норми ЦК України щодо будівельного підряду, зобов`язань та відповідальності за їх порушення, вказуючи на право вимагати повернення сплачених за невиконаним договором коштів і відшкодування збитків, позивач ОСОБА_1 просив стягнути на його користь із фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 за невиконаним договором підряду на будівництво:

55000,00 грн, а також втрати від інфляції в сумі 47629,72 грн, 3% річних від простроченої суми боргу у розмірі 4493,00 грн, пеню в сумі 57884,11 грн, вартість робіт по влаштуванню фундаменту для житлового будинку та демонтажу цього фундаменту в сумі 61658,09 грн, сплачені за проведення будівельної експертизи 5000,00 грн.

Судові витрати в сумі 2316,65 грн позивач просив покласти на відповідача.

Заочним рішенням Міжгірського районного суду від 02.11.2017 позов задоволено частково, стягнуто зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 за невиконаним договором підряду на будівництво: 55000,00 грн, втрати від інфляції в сумі 47629,72 грн, 3% річних від простроченої суми боргу у розмірі 4493,00 грн, а також витрати зі сплати судового збору в сумі 1071,23 грн.

У задоволенні інших вимог позову відмовлено .

Ухвалою Міжгірського районного суду від 14.12.2017 заяву відповідача ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення суду залишено без задоволення.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач не виконав умови договору підряду на будівництво, тому у позивача виникли законні підстави для стягнення передоплати за договором у сумі 55000,00 грн, інфляційних нарахувань і 3% річних від простроченої суми боргу, в цій частині вимоги позову доведені. Для стягнення пені договірних і законодавчих підстав немає, як немає договірних підстав і для стягнення з відповідача коштів, витрачених позивачем у зв`язку з будівництвом фундаменту для будинку, який залишився у розпорядженні позивача.

Відповідач фізична особа-підприємець ОСОБА_2 оскаржив рішення суду в частині задоволення позову як незаконне та необґрунтоване. Наводить у скарзі такі доводи.

Позивач не надав відповідачу ані в передбачений договором, ані в інший строк додатку № 1 до договору. Позивач затягував час, наводив різні причини для цього: відсутність земельної ділянки і, відповідно, неможливість виготовити проект будинку та отримати дозвільну будівельну документацію; бажання змінити проект будинку. Позивач так і не придбав земельну ділянку, не виготовив проектну документацію на будинок і не отримав дозвільну документацію.

Наявні в справі ескізи будинку позивачем не передавалися відповідачу і про них не було нічого відомо. Ці ескізи ніким не підписані, тоді як відповідно до п. 7.6. договору дійсними є документи (додатки) лише в тому разі, коли вони викладені в письмовій формі та підписані сторонами.

Окрім цього, позивач попросив повернути йому 55000,00 грн і відповідач повернув переказами 28000,00 грн, але квитанції не зберіг.

Так тягнулося до вересня 2014 року, коли відповідач у телефонній розмові зажадав від позивача надати проектну документацію для початку робіт, а в разі ненадання такої повідомив, що поставить питання про розірвання договору із передачею позивачу придбаного матеріалу на суму 27000,00 грн.

Беручи до уваги, що після підписання договору сторони дійшли попередньої згоди, що будуватимуть стіни з оциліндрованої колоди діаметром 180 мм, відповідач за договором підряду від 05.05.2014 придбав 40 куб. м оциліндрованої колоди у ТОВ Байраки за 64000,00 грн, передав їм 50000,00 грн і решту залишився ще винен. Матеріал був поставлений 03.06.2014, був складований у відповідача та наразі зберігається.

З ТОВ Байраки відповідач 05.05.2014 уклав договір як із субпідрядником, за яким той мав виконати всі роботи з будівництва, перевезення і монтажу будинку, ціна роботи була визначена в сумі 30000,00 грн. У подальшому цей договір був розірваний, оскільки від позивача так і не був отриманий додаток № 1 до договору від 01.05.2014. ТОВ Байраки повернуло відповідачу 10000,00 грн із завдатку, а 5000,00 грн залишилися їм на покриття їхніх витрат.

Таким чином, на виконання умов договору з позивачем відповідач отримав 55000,00 грн, а своїх коштів витратив 72750,00 грн, з яких 60000,00 грн на закупівлю матеріалу, 3750,00 грн на заготівлю 2,5 куб. м дерев`яного брусу 150х75 мм для стропильної системи (1500,00 грн/1 куб. м) і 5000,00 грн на оплату робіт ТОВ Байраки .

Відповідач виконав все від нього залежне для виконання договору, вжив для цього всі можливі заходи і не має вини в невиконанні зобов`язання, тоді як саме позивач унеможливив виконання договору.

Суд першої інстанції не врахував, що за умовами договору сплачені позивачем 55000,00 грн є завдатком, який у разі порушення зобов`язання позивачем залишається у відповідача (ст.ст. 570, 571 ЦК України). Позивач не виконав умови договору та вимоги ст. 875 ЦК України щодо надання відповідачу як підряднику будівельного майданчика (фронту робіт) та передання затвердженої проектно-кошторисної документації.

Суд без належних для того підстав стягнув з відповідача інфляційні нарахування та 3% річних від простроченої суми, позаяк підстав для застосування положень ст. 625 ЦК України не було через відсутність у розумінні договору дня початку будівництва . Відтак, немає й прострочення зобов`язання відповідачем. Натомість фактично мало місце прострочення кредитора (ст. 613 ЦК України), оскільки позивач не вчинив дій, передбачених договором, до вчинення яких відповідач не міг виконати свого обов`язку. За час прострочення кредитора боржник за грошовим зобов`язанням не сплачує проценти.

Зрештою позивач взагалі не мав права виконувати будівельні роботи, бо не мав прав на земельну ділянку, не виготовив проект, не отримав відповідні дозволи на будівництво, не подав декларацію про початок виконання будівельних робіт і т.ін.

Відповідач просить рішення суду скасувати в частині стягнення 55000,00 грн, втрат від інфляції в сумі 47629,72 грн, 3% річних від простроченої суми боргу у розмірі 4493,00 грн і судового збору, в цих вимогах відмовити та вирішити питання про судові витрати.

Позивач ОСОБА_1 рішення суду першої інстанції не оскаржує, відзиву на апеляцію відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 не подавав.

Постановою Апеляційного суду Закарпатської області від 17.04.2018 заочне рішення Міжгірського районного суду від 02.11.2017 було скасоване, в позові було відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 03.06.2020 постанову Апеляційного суду Закарпатської області від 17.04.2018 скасовано, справу передано на новий апеляційний розгляд. Передаючи справу на новий апеляційний розгляд суд касаційної інстанції ґрунтуючись на аналізі обставин справи, норм ЦК України та іншого законодавства щодо зобов`язань, будівельного підряду (зокрема, положень ст. 849 ЦК України щодо умов відмови замовника від договору, ст. 10 Закону України Про захист прав споживачів щодо обов`язку підрядника повідомити замовника, якщо стане очевидним, що роботи (послуги), зважаючи на обставини, явно не задовольнятимуть інтереси або вимоги споживача) виходив із того, що спір стосується повернення попередньої оплати за договором підряду і в контексті справи апеляційний суд не дав належної оцінки позиціям сторін, не в повній мірі встановив обставини справи щодо виконання умов договору, не з`ясував, чи не пов`язане пред`явлення позову з відмовою замовника від договору та можливості повернення сплаченої суми. Суд також не надав оцінку діям позивача, які свідчили про фактичне припинення в односторонньому порядку правочину.

У цьому зв`язку суд касаційної інстанції вказав на необхідність з`ясування для правильного вирішення справи підстав відмови від договору з урахуванням положень ст. 849 ЦКУ та закону про захист прав споживачів.

Заслухавши доповідь судді, пояснення: представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Рішка С.І., який апеляцію підтримав, позивача ОСОБА_1 та його представника адвоката Бабошкіна М.М., які скаргу не визнали, розглянувши справу за правилами ст. 212, ст. 372 ч. 2 ЦПК України за відсутності відповідача ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи сторін, оцінивши докази в сукупності, суд приходить до такого.

Апеляційний суд зважаючи на положення ст. 13 ч. 1, ст. 367 ч.ч. 1, 6, ст. 411 ч. 4 ЦПК України перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах підстав і вимог позову, доводів та вимог апеляційної скарги, враховуючи висновки суду касаційної інстанції, в зв`язку з якими скасовано судове рішення, апеляційний суд не робить висновків щодо судового рішення по суті в неоскарженій частині та бере до уваги відповідні пов`язані факти і обставини, оскільки це необхідно для розгляду апеляції.

За приписами ст. 3 ч. 1 п.п. 2, 3, 5, 6, ст. 11, ст. 12 ч. 1, ст.ст. 13, 14, 15, 16, ст. 20 ч. 1 ЦК України, ст. 2 ч.ч. 1, 3, ст. 3 ч. 1, ст.ст. 10, 11, 15, 27, 31, 57-61 ЦПК України в редакції, що була чинною на час пред`явлення позову та вирішення справи судом першої інстанції, ст. 3 ч.ч. 1, 3, ст. 4 ч. 1, ст.ст. 12, 13, 19, ст.ст. 43, 44, 49, 76-82 ЦПК України в редакції, чинній на час апеляційного розгляду справи:

загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; свобода договору; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність;

кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів;

особа діє у цивільних відносинах вільно, здійснює свої права на власний розсуд, а також виконує цивільні обов`язки у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства і повинна діяти добросовісно, розумно, обачно, передбачаючи наслідки;

при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, зловживання цивільними і процесуальними правами не допускається;

у разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами 2-5 ст. 13 ЦК України, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом;

цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які на свій розсуд розпоряджаються цивільними та процесуальними правами, реалізують право на судовий захист;

кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій, і зобов`язана належно довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень;

доказування не може ґрунтуватися на припущеннях;

здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Вимоги позову можуть бути задоволені за умов, коли вони ґрунтуються на підставах позову, відповідають вимогам закону, договору та є доведеними у належний процесуальний спосіб (ст.ст. 212-215 і ст.ст. 89, 263-265 відповідних редакцій ЦПК України).

У справі встановлені такі факти, обставини та відповідні їм правовідносини, що регулюються нормами цивільного та у відповідній частині іншого законодавства щодо зобов`язань, надання послуг, будівельного підряду в редакції, що була чинною на час їх виникнення.

Встановлено, що 01.05.2014 ОСОБА_1 (замовник) і фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (підрядник) підписали договір підряду на будівництво (а.с. 6-8 т. 1), за умовами якого, зокрема:

в порядку та на умовах, визначених договором, підрядник бере на себе зобов`язання своїми силами і засобами, з використанням власних матеріалів та матеріалів замовника, на власний ризик збудувати, доставити і здати замовнику об`єкт (дерев`яний зруб) відповідно до додатку 1 (плану-схеми об`єкту та його поверхів, ескізів/фотографій) з умовами та в строк, що обумовлені договором, а замовник зобов`язується надати підрядникові план об`єкту додаток 1, визначити, які матеріали використовуються при будівництві, забезпечити своєчасне фінансування будівництва, прийняти закінчений будівництвом об`єкт і повністю сплатити вартість виконаних робіт (і матеріалів, якщо будівництво здійснюється за рахунок матеріалів підрядника) (п. 1.1.);

будівництво об`єкта проводиться в три етапи: безпосередня обробка деревини та будівництво об`єкта на території підрядника; транспортування об`єкта за місцем призначення на будмайданчик замовника; монтажні роботи по встановленню даного об`єкта;

замовник не пізніше 3-х днів після набуття чинності цим договором передає додаток 1 (план-схему об`єкту та його поверхів, ескізів/фотографій) (п. 2.1.);

не пізніше 7-ми днів після отримання додатку 1 підрядник приступає до будівництва (п. 2.2.);

строки виконання обсягів робіт, вказаних у п. 2.1., становлять 90 календарних днів з дня початку будівництва, що визначиться домовленістю між замовником і підрядником (п. 2.3.);

за недостовірність даних в додатку 1 підрядник не несе відповідальності (п. 2.5.);

вартість виготовлення зрубу та виконання таких робіт, як монтаж зрубу, чорновий дах становить 110000,00 грн (п. 3.1.);

замовник проводить оплату підряднику виконаних робіт по їх поетапному завершенню, а саме: 50% передоплата; 40% на момент доставки зрубу на будівельний майданчик замовника; 10% на момент завершення робіт (п. 3.2.);

підрядник зобов`язаний: виконувати визначені цим договором роботи якісно і в узгоджений строк, не допускати відхилення від додатку 1 та вартості, вказаної в п. 3.1. (п. 4.1.);

підрядник має право: залучати за своїм вибором для виконання певних обсягів робіт субпідрядні спеціалізовані будівельні та інші організації (п. 4.2.);

у випадку порушення своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та чинним законодавством (п. 5.1.);

сторони не несуть відповідальності за порушення своїх зобов`язань за цим договором, якщо воно сталося не з їх вини; сторона вважається невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів для належного виконання зобов`язання (п. 5.2.);

договір набирає чинності з моменту його підписання (п. 7.1.);

зміни в цей договір можуть бути внесені за взаємною згодою сторін, що оформлюється додатковою угодою до договору (п. 7.5.);

зміни та доповнення, додаткові угоди та додатки до цього договору є його невід`ємною частиною і мають юридичну силу в разі, якщо вони викладені у письмовій формі та підписані уповноваженими на те представниками сторін (п. 7.6.);

дана передоплата 55000,00 грн (п. 7.9., внесений до тексту договору рукописним записом і підписаний сторонами).

У справі містяться аркуші з ксерокопіями зображень зовнішнього вигляду одноповерхового дерев`яного будинку (зрубу з оциліндрованої колоди), схем фасадів будинку з відображенням параметрів щодо його довжини, ширини, висоти, розташування вікон, дверей тощо, планами фундаменту, першого поверху будинку та розміщення стропил (а.с. 9-17 т. 1). Ці аркуші зі схемами і планами не мають жодних ідентифікуючих і вихідних даних та реквізитів, зокрема, дати складення, вказівки на пов`язаність із договором підряду на будівництво від 01.05.2014, не мають вказівки на те, що є додатком 1 до вказаного договору. На зазначених аркушах відсутні підписи замовника ОСОБА_1 і підрядника ОСОБА_2 або уповноважених ними осіб.

За договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх;

договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта (ст. 875 ч.ч. 1, 2 ЦК України).

Підрядник зобов`язаний:

здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт;

виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду;

договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов`язана надати відповідну документацію (ст. 877 ч.ч. 1, 2 ЦК України).

Підрядник відповідає за недоліки збудованого об`єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини (ст. 883 ч. 1 ЦК України).

У силу положень ст. 205 ч. 1, ст. 207 ч.ч. 1, 2, ст. 208 ч. 1 п.п. 2, 4, ст.ст. 626-628, ст. 638 ч. 1, ст. 639 ч. 1, ст. 875 ЦК України договір будівельного підряду укладається в письмовій формі та підлягає підписанню сторонами, конкретні параметри об`єкта, будівництво якого є предметом договору, строки будівництва є істотними умовами договору, відповідні параметри фіксуються в проектно-кошторисній документації, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України).

Особа вправі вимагати відшкодування завданих їй порушенням зобов`язання збитків, сплати неустойки, а також втрат від інфляції та 3% річних від простроченої суми (ст.ст. 611, 623-625 ЦК України).

Сторони підписаного договору підряду на будівництво від 01.05.2014 узгодили вартість робіт безпосередньо в договорі, водночас конкретні проектні параметри будівлі (фактичний обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт) повинні були узгодити в додатку 1 до цього договору. Доказів узгодження сторонами таких проектних параметрів будівлі в справі немає, укладений у передбаченій законом та договором формі додаток 1 до договору відсутній, позаяк матеріали а.с. 9-17 т. 1 таким додатком визнані бути не можуть. Ці матеріали не мають ознак документів та не є належними, допустимими, достовірними і достатніми доказами щодо відповідних умов договору та параметрів об`єкта, їх стосунок до договору як додатку не доведений у належний процесуальний спосіб. У договорі немає й домовленості про вид (породу) дерева, з якого передбачалося будівництво зрубу.

Усні твердження щодо начебто передачі позивачем відповідачу цих матеріалів у якості додатку 1 до договору, підписання їх сторонами до уваги не беруться, факт укладення договору включно з оформленням додатків до нього належить підтверджувати документально, письмовими доказами, власне, підписаними сторонами документами. Попри те, що самі по собі складення цих матеріалів відповідачем у процесі підготовки до підписання договору, попереднього обговорення варіантів об`єкта і т.ін. не можуть виключатися, кваліфікація їх як додатку 1 до договору вимагає їх оформлення відповідно до закону та договору, доказів чого немає. Позивач, вказуючи на ці матеріали як на додаток 1 до договору, не надав суду підписаний сторонами їх свій примірник, який, якщо додаток був оформлений і підписаний відповідачем, має бути в нього.

Тож доводи позивача про виконання ним свого обов`язку передати відповідачу належно оформлений додаток 1 до договору підряду на будівництво від 01.05.2014, а відтак і про належне узгодження сторонами проектних параметрів будівництва ґрунтуються на недопустимих у доказуванні припущеннях (ст. 81 ч. 6 ЦПК України).

У справі немає й доказів узгодження відповідно до п. 2.3. договору дня (дати) початку будівництва, тобто, дня, від якого належить відраховувати 90-денний строк виконання договору.

Незважаючи на невиконання замовником ОСОБА_1 обов`язку надати план-схему об`єкту та на неузгодження конкретного календарного строку будівництва, підрядник фізична особа-підприємець ОСОБА_2 уклав 05.05.2014 з ТОВ Байраки договори:

купівлі-продажу пиломатеріалів, відповідно до якого Товариство зобов`язалося не пізніше 10.06.2014 продати покупцю ФОП ОСОБА_2 оциліндровану колоду діаметром 180 мм з ялини об`ємом 40 куб. м (1238,40 погонних метрів) з розрахунку 0,0323 куб. м/погонний метр, ціною 1600,00 грн/1 куб. м, загальною вартістю 64000,00 грн, а покупець зобов`язався прийняти товар та своєчасно оплатити його шляхом сплати завдатку в сумі 50000,00 грн в день підписання договору і 14000,00 грн в день поставки товару (а.с. 91 т. 1);

підряду на будівництво, відповідно до якого:

в порядку та на умовах, визначених договором, підрядник (ТОВ Байраки ) бере на себе зобов`язання своїми силами і засобами, з використанням матеріалів замовника (ФОП ОСОБА_2 ), а саме, оциліндрованої колоди діаметром 180 мм об`ємом 40 куб. м та дерев`яного брусу 150х75 мм об`ємом 2,5 куб. м на власний ризик збудувати, доставити і здати замовнику об`єкт (дерев`яний зруб) відповідно до додатку 1 (плану-схеми об`єкту та його поверхів, ескізів/фотографій) з умовами та в строк, що обумовлені договором, а замовник зобов`язується надати підрядникові план об`єкту додаток 1, визначити, які матеріали використовуються при будівництві, забезпечити своєчасне фінансування будівництва, прийняти закінчений будівництвом об`єкт і повністю сплатити вартість виконаних робіт (п. 1.1.);

вартість виготовлення зрубу та виконання таких робіт, як монтаж зрубу, чорновий дах становить 30000,00 грн (п. 3.1.);

замовник проводить оплату підряднику виконаних робіт по їх поетапному завершенню, а саме: 50% передоплата; 40% на момент доставки зрубу на будівельний майданчик замовника; 10% на момент завершення робіт (п. 3.2.);

на виконання умов п. 3.2. договору дана передоплата 15000,00 грн (п. 7.9.) (а.с. 92-93 т. 1).

У справі міститься товарно-транспортна накладна від 03.06.2014 № 8 про доставлення ТОВ Байраки одержувачу ФОП ОСОБА_2 40 куб. м оциліндрованої колоди діаметром 180 мм ціною 1600,00 грн за 1 куб. м на загальну суму 64000,00 грн (а.с. 96 т. 1).

Пояснюючи свої дії щодо початку виконання договору за відсутності додатку 1 до договору підряду на будівництво від 01.05.2014, відповідач ФОП ОСОБА_2 зазначав, що це було викликано інтересами ведення бізнесу, необхідністю мінімізувати ризики через можливість зростання ціни на лісоматеріали, тим, що приблизний обсяг необхідних для зрубу лісоматеріалів був зрозумілий, у ціну договору була закладена вартість придбання певного об`єму лісоматеріалів і саме для цього була отримана передоплата (а.с. 32 т. 2 та ін.).

У подальшому з огляду на невиконання ОСОБА_1 як замовником за договором підряду на будівництво від 01.05.2014 своїх зобов`язань не виконав свої зобов`язання і ФОП ОСОБА_2 як замовник за договором підряду на будівництво від 05.05.2014. ТОВ Байраки 01.09.2014 пред`явило ФОП ОСОБА_2 претензію через ненадання проектної документації на будинок із наміром розірвати договір підряду на будівництво від 05.05.2014, а додатковою угодою від 08.09.2014 цей договір був розірваний, в угоді зазначено, що підрядник зобов`язується повернути замовнику завдаток у сумі 10000,00 грн, а решта завдатку в сумі 5000,00 грн залишається у підрядника в рахунок покриття його фактичних витрат на виконання зобов`язань за договором (а.с. 94, 95 т. 1).

Розрахунки між юридичними особами, а також розрахунки за участю фізичних осіб, пов`язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, провадяться в безготівковій формі; розрахунки між цими особами можуть провадитися також готівкою, якщо інше не встановлено законом (ст. 1087 ч. 2 ЦК України).

У справі немає розрахункових документів (платіжних доручень, чеків, ордерів тощо), які б підтверджували розрахунки між суб`єктами господарювання ФОП ОСОБА_2 і ТОВ Байраки за вказаними договорами, складених відповідно до вимог, зокрема, ст. 1 п.п. 1.6., 1.7., 1.24, 1.31., 1.32, 1.35, ст.ст. 16, 17, 20, 21, 22, 24, 30 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні . Самі лише посилання на розрахунки за відсутності їх офіційного документального підтвердження відповідно до законодавства не є доказами фактичного проведення і належного оформлення розрахунків.

Визначеними законом умовами для реалізації особою права на будівництво житлового будинку є передусім наявність у забудовника права власності на земельну ділянку або іншого речового права на неї, яке уможливлює її забудову (ст.ст. 316, 317, 319, 373, 375, 395 ЦК України), дотримання встановленого режиму забудови територій, виготовлення та затвердження встановленим порядком проектної документації на будівництво, у відповідних випадках - будівельного паспорту на забудову земельної ділянки, виконання залежно від категорії складності об`єкта будівництва вимог закону щодо повідомлення уповноваженого державного органу про початок виконання будівельних робіт, реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або одержання дозволу на виконання будівельних робіт, а після завершення будівництва - прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта та реєстрація права власності на нього (ст.ст. 25, 26, 27, 31, 34 та інші норми Закону України Про регулювання містобудівної діяльності ).

Жодні з цих умов не були дотримані позивачем ОСОБА_1 у межах 90-денного строку з дня укладення договору підряду на будівництво від 01.05.2014, немає в справі доказів про виконання цих умов і після спливу вказаного строку.

Обґрунтовуючи свій позов ОСОБА_1 надав суду:

розписку гр-ки ОСОБА_4 від 15.05.2014, яка діяла від імені гр-на ОСОБА_3 на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Царейкіним М.С. за реєстровим № 1595, про те, що вона отримана від ОСОБА_1 гроші в сумі 24000,00 грн, що еквівалентно на момент отримання грошей сумі 3000,00 дол. США, в якості авансу за земельну ділянку площею 4,94 га, розташовану по АДРЕСА_1 (а.с. 23-25 т. 1);

витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 25.11.2013 № 13366839, згідно з яким право власності на земельну ділянку площею 4,94 га з кадастровим номером 1223255600:01:010:0065, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і розташовану в смт. Губиниха Новомосковського району Дніпропетровської області, зареєстроване 05.11.2013 за ОСОБА_3 (а.с. 22).

Заперечуючи проти позову відповідач ФОП ОСОБА_2 надав суду інформацію з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на:

земельну ділянку з кадастровим номером 1223255600:01:010:0065, дані про яку щодо права власності відповідають вищенаведеним і, крім того, вказують на те, що земельна ділянка з 02.09.2014 перебуває в оренді у ТОВ Агроальянс (а.с. 89 т. 1);

розташовану по АДРЕСА_1 земельну ділянку площею 0,15 га з кадастровим номером 1223255600:03:001:0314, призначену для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка належить до комунальної власності (а.с. 88).

Станом на 2014 рік купівля-продаж або відчуження іншим способом земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб, а також крім зміни цільового призначення (використання) земельних ділянок з метою їх надання інвесторам - учасникам угод про розподіл продукції для здійснення діяльності за такими угодами - заборонялися; угоди (у тому числі довіреності), укладені під час дії заборони на купівлю-продаж або іншим способом відчуження таких земельних ділянок, в частині їх купівлі-продажу та іншим способом відчуження, а так само в частині передачі прав на відчуження цих земельних ділянок на майбутнє є недійсними з моменту їх укладення (посвідчення) (п. 15 пп. б Розділу Х Перехідні положення ЗК України).

Отже, ОСОБА_1 не міг набути відповідно до закону права власності або речового права з правом забудови на земельну ділянку площею 4,94 га з кадастровим номером 1223255600:01:010:0065, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і розташовану в смт. Губиниха Новомосковського району Дніпропетровської області. Не можуть братися до уваги і пояснення позивача про те, що ця земельна ділянка прилягає до земельної ділянки площею 0,15 га з кадастровим номером 1223255600:03:001:0314 по АДРЕСА_1 , а ця менша ділянка могла бути відчужена, позаяк про відчуження ОСОБА_1 цієї належної до комунальної власності земельної ділянки не йшлося і не могло йтися, жодних даних про це немає і, крім того, це суперечить наданим самим позивачем суду документам.

Проектну документацію на будинок позивач не виготовив, необхідні для будівництва дозвільні документи не оформив і не отримав.

Позивач надав суду Звіт про проведення технічного огляду будівельних конструкцій фундаментів за адресою АДРЕСА_1 , виконаний експертом ТОВ Інститут проектування та будівельних експертиз Л.Є. Ватутіною у 2017 році (а.с. 26-37 т. 1). За виконання вказаного звіту ОСОБА_1 сплатив 5000,00 грн (а.с. 38 т. 1). За результатом огляду, проведеного 06.04.2017, експерт дійшов висновку про те, що:

конструкції фундаменту під житловий будинок АДРЕСА_1 мають необхідні запаси міцності й характеристики, що забезпечують твердість і просторову стійкість;

реалізовані на конструкції фундаменту конструктивні рішення відповідають вимогам діючих нормативних документів ДБН В.2.1-10:2009 і СНиП 2.03.01-84*;

згідно з кошторисом вартість виконаних будівельних робіт по влаштуванню фундаменту для житлового будинку та демонтажу цього фундаменту становить 61658,09 грн.

У частині відмови в задоволенні вимог позову про стягнення вартості виконаних будівельних робіт по влаштуванню фундаменту для житлового будинку та демонтажу цього фундаменту в сумі 61658,09 грн і сплачених за виконання звіту 5000,00 грн рішення суду першої інстанції не оскаржується і щодо цих обставин не перевіряється. Поряд із цим, щодо обставин, які пов`язуються власне з правовою позицією позивача в справі в контексті виконання умов договору будівельного підряду, апеляційний суд зауважує таке.

Вказаний вище звіт не є експертним висновком щодо характеристик і параметрів фундаменту, зведення якого передбачалося для встановлення замовленого ОСОБА_1 дерев`яного зрубу. Звіт містить лише відповідні розрахунки кошторису будівництва фундаменту та його демонтажу, вартість робіт і матеріалів визначена у 61658,09 грн. Звіт складений за результатом огляду, проведеного 06.04.2017, і не містить жодних даних про час зведення фундаменту, його лінійні параметри, співвідношення фундаменту з умовами договору будівельного підряду загалом і з матеріалами, які позивач вважає додатком 1 до договору, зокрема.

До звіту не додані схеми фундаменту, не додані матеріали щодо розташування фундаменту у межах конкретної земельної ділянки, тобто, не додані ніякі матеріали і в звіті не зафіксовані ніякі відомості, які б дозволяли встановити фактичні параметри і характеристики об`єкта, обставини, що мають значення в справі виходячи з предмета спору. Ніщо в звіті не свідчить про зведення фундаменту в період, визначений договором підряду на будівництво від 01.05.2014, або, принаймні, в розумний строк з моменту укладення договору, відповідних доказів немає. Про зведення фундаменту у відповідний строк позивач відповідача не повідомляв, параметри такого фундаменту не надавав. Насамкінець, висновок зроблено щодо конструкції фундаменту під житловий будинок АДРЕСА_1 , тоді як будинок із таким номером, як слід розуміти, існує, а договір підряду стосувався нового, ще не зведеного будинку.

Враховуючи викладене, вказаний звіт не може слугувати доказом на підтвердження позиції позивача щодо виконання ним умов договору підряду на будівництво від 01.05.2014.

06.10.2015 ОСОБА_1 надіслав ФОП ОСОБА_2 претензію-вимогу, в якій посилаючись на те, що виконав свої зобов`язання за договором підряду на будівництво від 01.05.2014 щодо надання підряднику додатку 1 до договору та здійснення передоплати в сумі 55000,00 грн, вимагав від підрядника приступити до виконання його обов`язків, передбачених умовами договору (а.с. 18-20 т. 1). Поштовою квитанцією про вручення рекомендованого поштового відправлення (а.с. 21 т. 1) підтверджується факт одержання адресатом претензії-вимоги, що відповідачем не спростовано. Тобто, позивач у своїй претензії ставив питання про виконання договору, при цьому, і в претензії не повідомив про зведення фундаменту для будинку.

Обидві сторони не заперечують, що мали неодноразові телефонні розмови з приводу виконання умов договору підряду на будівництво від 01.05.2014, при цьому, їхні позиції протилежні, які щодо позивача зводяться до того, що він, вважаючи, що виконав свою частину зобов`язань на відповідному етапі, вимагав виконання підрядником договору, що тим не було зроблено, а стосовно відповідача до того, що він хоча й закупив матеріал для початку виготовлення зрубу, проте, не мав можливості виконувати передбачені договором роботи, оскільки замовник не надав проектної документації на будинок, у вересні 2014 року остаточно зажадав від замовника надати проект будинку, але такий не був наданий, і, крім того, він повернув замовнику на його прохання 28000,00 грн із отриманих раніше коштів, але квитанцію про це не зберіг.

Втім, посилання сторін на усні розмови між ними з приводу виконання умов договору підряду не можуть слугувати доказами в справі. Понад те, у справі встановлено, що замовник ОСОБА_1 не виконав умов договору щодо надання підряднику ФОП ОСОБА_2 проекту будинку, підрядник здійснив закупівлю частини будівельних матеріалів за відсутності проекту будинку, а доказів повернення ФОП ОСОБА_2 28000,00 грн ОСОБА_1 в справі немає.

Відповідно до положень ЦК України, завдаток є одним з видів забезпечення виконання зобов`язання (ст. 546 ч. 1) - грошовою сумою або рухомим майном, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов`язання і на забезпечення його виконання (ст. 570 ч. 1); якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом (ст. 570 ч. 2). За своєю правовою природою завдаток одночасно є одним із видів забезпечення виконання зобов`язання, підтвердженням факту виникнення відповідного зобов`язання та частковим платежем у рахунок виконання зобов`язання, тоді як аванс є лише частковим (за певних умов - повним) платежем у рахунок зобов`язання, що виникло або виникне.

Правові наслідки порушення або припинення зобов`язання, забезпеченого завдатком, встановлені ст. 571 ЦК України:

якщо порушення зобов`язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора; якщо порушення зобов`язання сталося з вини кредитора, він зобов`язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості (ч. 1);

сторона, винна у порушенні зобов`язання, має відшкодувати другій стороні збитки в сумі, на яку вони перевищують розмір (вартість) завдатку, якщо інше не встановлено договором (ч. 2);

у разі припинення зобов`язання до початку його виконання або внаслідок неможливості його виконання завдаток підлягає поверненню (ч. 3).

Кваліфікація відповідачем ФОП ОСОБА_2 отриманих від позивача ОСОБА_1 55000,00 грн завдатком безпідставна, суперечить умовам договору підряду на будівництво від 01.05.2014 і не відповідає вимогам закону. Ці кошти в договорі однозначно визначаються передоплатою, тобто, є авансом, а договору про завдаток сторони не укладали, відповідних умов до договору підряду на будівництво від 01.05.2014 не вносили.

ЦК України встановлює правила, за якими:

ст. 612:

боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1);

боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ч. 2);

якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків (ч. 3);

прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора (ч. 4);

ст. 613:

кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку (ч. 1);

якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора (ч. 2);

боржник не має права на відшкодування збитків, завданих простроченням кредитора, якщо кредитор доведе, що прострочення не є наслідком його вини або осіб, на яких за законом чи дорученням кредитора було покладено прийняття виконання (ч. 3);

боржник за грошовим зобов`язанням не сплачує проценти за час прострочення кредитора (ч. 4).

За правилами, що випливають із положень ст.ст. 509, 510, 837, 875 ЦК України, у договорі підряду на будівництво від 01.05.2014 позивач ОСОБА_1 є кредитором, а відповідач ФОП ОСОБА_2 є боржником, чого наявність у обох сторін як прав, так і обов`язків за умовами договору щодо конкретних дій кожної зі сторін, спрямованих загалом на виконання договору, не усуває.

Ненадання замовником ОСОБА_1 підряднику ФОП ОСОБА_2 додатку 1 до договору є простроченням кредитора, яке унеможливило по суті виконання боржником свого обов`язку за договором, так само виключала можливість виконання договору і відсутність фундаменту для монтажу замовленого будинку (зрубу). Як випливає з правових позицій і дій сторін, вони попри формулювання пункту 2.3. договору про узгодження в майбутньому дня (дати) початку будівництва (що створювало правову невизначеність у цьому питанні), виходили в дійсності з розуміння дати підписання договору (01.05.2014) як дня початку будівництва, позивач виходив із того, що саме в цей день він надав відповідачу додаток 1 до договору та сплатив передоплату, а відповідач невдовзі почав діяти на виконання договору.

Слід враховувати, що належним виконанням зобов`язання є його повне і в установлений договором строк виконання, тобто, договір включно з монтажем будинку на фундаменті мав бути виконаний протягом 90 днів. Замовляючи виготовлення дерев`яного будинку ОСОБА_1 не мав ані земельної ділянки, ані фундаменту під будинок, ані проектної та дозвільної документації на будівництво, тоді як з урахуванням характеру та обсягу процедур, які необхідні для виконання всіх формальностей, пов`язаних з набуттям прав на земельну ділянку та будівництвом, 90-денний строк для їх завершення вочевидь не можна вважати достатнім. Такі дії не відповідають засадам розумності та добросовісності в цивільних відносинах.

Водночас і боржник ФОП ОСОБА_2 у спірних правовідносинах за обставин, які фактично склалися, діяв на свій ризик без дотримання засад розумності та умов договору, необачно, уклавши за відсутності проекту будинку договори субпідряду та купівлі-продажу з ТОВ Байраки взяв на себе відповідні зобов`язання та згідно з його позицією в справі придбав 40 куб. м оциліндрованої колоди на суму 64000,00 грн, які знаходяться в нього, що підтверджує вищевказаними договором і товарно-транспортною накладною, а також фотографіями, зробленими 18.07.2017 (а.с. 145 т. 1).

Загальні положення про підряд та законодавчі норми щодо прав споживача у разі порушення умов договору про виконання робіт (надання послуг) передбачають, серед іншого, що:

замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника;

якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків;

якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника;

замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору (ст. 849 ч.ч. 1, 2, 3, 4 ЦК України);

якщо після укладення договору стане очевидним, що роботи (послуги), зважаючи на їх ціну (вартість) та характеристики або інші обставини, явно не задовольнятимуть інтереси або вимоги споживача, виконавець зобов`язаний негайно повідомити про це споживача;

виконавець зобов`язаний таким же чином повідомити споживача, якщо вартість робіт (послуг) може істотно зрости, ніж можна було очікувати під час укладення договору;

споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) без штрафних санкцій з боку виконавця у разі виникнення обставин, передбачених в абзацах першому та другому цієї частини (ст. 10 ч. 12 Закону України Про захист прав споживачів ).

Зважаючи на відсутність документального підтвердження відповідного факту, підрядник ФОП ОСОБА_2 не надав доказів виконання ним обов`язку належно повідомити замовника ОСОБА_1 про неможливість виконання договору підряду через ненадання замовником додатку 1 до договору (проекту будинку). Разом із цим, позиція позивача від зворотного : мовляв, оскільки підрядник придбав частину будівельних матеріалів і почав виконувати договір підряду, то це є доказом надання йому замовником додатку 1 до договору підряду, не може бути врахована, позаяк порядок оформлення додатку до договору встановлений законом і договором, єдиним належним доказом узгодження сторонами додатку може бути власне сам цей документ, підписаний сторонами, відповідні міркування позивача є припущеннями, а щодо своєї позиції з цього питання відповідач дав пояснення.

Таким чином, обидві сторони договору підряду на будівництво від 01.05.2014 у відповідній частині кожна не виконали умов договору та вимог закону.

Відповідно до підстав і предмета позову правова позиція позивача ОСОБА_1 полягає у відшкодуванні грошовими коштами збитків, завданих порушенням зобов`язання відповідачем ФОП ОСОБА_2 . Саме стягнення коштів з відповідача вимагає позивач і не ставить питання про виконання договору підряду на будівництво від 01.05.2014. Ця позиція підтверджена також змістом касаційної скарги позивача ОСОБА_1 та його письмовим поясненням від 16.07.2020, у якому він зазначив, що саме невиконання відповідачем зобов`язань протягом тривалого часу змусило мене відмовитись від зазначеного договору та звернутися до суду з позовом про відшкодування збитків та повернення коштів (а.с. 1-4, 55-60 т. 2). Під час апеляційного розгляду справи позивач ОСОБА_1 пояснив, що метою його позову є стягнення коштів з відповідача.

Відтак позивач ОСОБА_1 відмовився від договору підряду на будівництво від 01.05.2014 вважаючи своє право порушеним саме і лише через невиконання відповідачем ФОП ОСОБА_2 його зобов`язань за договором.

Виходячи з наведеного, апеляційний суд констатує таке. Невиконання замовником ОСОБА_1 умов договору підряду на будівництво від 01.05.2014 та відсутність у нього умов для фактичного зведення будинку в передбачений договором строк унеможливили виконання зобов`язань за цим договором і підрядником ФОП ОСОБА_2 . Своєю чергою, підрядник не мав належних підстав розпочинати виконання договору, укладати відповідні договори, купувати будівельні матеріали витрачаючи на це отримані від замовника кошти та повинен був своєчасно належно повідомити замовника про обставини, що перешкоджають виконанню договору, чого не зробив.

За встановлених апеляційним судом у справі обставин, підстави для притягнення відповідача до майнової відповідальності шляхом застосування санкцій у вигляді стягнення втрат від інфляції в сумі 47629,72 грн і 3% річних від простроченої суми боргу у розмірі 4493,00 грн відсутні. Стосовно ж стягнення з відповідача на користь позивача 55000,00 грн, отриманих в якості передоплати (авансу) за договором, істотні умови якого не були узгоджені і який не був виконаний, то така вимога правильно задоволена судом першої інстанції. Відповідач не має підстав володіти цими коштами і повинен їх повернути позивачу. Вимоги про відшкодування збитків, якщо такі виникли через невиконання ОСОБА_1 умов договору, ФОП ОСОБА_2 до нього не пред`являв і не вправі одноосібно вирішувати долю цих коштів. Поза тим, зважаючи на доводи відповідача про придбання за вказані кошти та наявність у нього лісоматеріалів, які не були використані для виготовлення дерев`яного будинку (зрубу), це майно із повернення позивачу коштів залишається у відповідача. Таке вирішення майнових відносин між сторонами в цій частині на переконання колегії суддів відповідатиме і принципу справедливості. Питання про судові витрати слід вирішити виходячи зі співвідношення належних до стягнення 55000,00 грн з ціною позову (23,74%) і з грошовим виразом суми вимог, задоволених судом першої інстанції (51,34%).

Беручи до уваги викладене, на підставі ст. 376 ч. 1 п.п. 2, 4 ЦПК України апеляційну скаргу відповідача слід задовольнити частково, рішення суду першої інстанції в частині задоволення вимог позову про стягнення з відповідача на користь позивача втрат від інфляції в розмірі 47629,72 грн і 3% річних від простроченої суми боргу в розмірі 4493,00 грн скасувати, в цих вимогах позову відмовити, в частині стягнення судового збору рішення суду змінити, визначивши такий до стягнення з відповідача на користь позивача в сумі 625,94 грн, а в іншій частині на підставі ст. 375 ЦПК України залишити рішення суду без змін.

Керуючись ст. 374 ч. 1 п.п. 1, 2, ст. 375, ст. 376 ч. 1 п.п. 2, 4, ст. 382 ЦПК України, апеляційний суд -

постановив:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задовольнити частково, заочне рішення Міжгірського районного суду від 2 листопада 2017 року:

в частині задоволення вимог позову ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 втрат від інфляції в розмірі 47629,72 грн (сорок сім тисяч шістсот двадцять дев`ять гривень 72 коп.) і 3% річних від простроченої суми боргу в розмірі 4493,00 грн (чотири тисячі чотириста дев`яносто три гривні 00 коп.) скасувати, у цих вимогах позову відмовити,

в частині стягнення судового збору змінити, визначивши такий до стягнення зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в сумі 625,94 грн.

В іншій частині залишити заочне рішення Міжгірського районного суду від 2 листопада 2017 року без змін .

Стягнути: зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування сплаченого з касаційної скарги судового збору 1110,95 грн; з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування сплаченого з апеляційної скарги судового збору 781,89 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду. Повне судове рішення складене 15 липня 2021 року.

Судді