Постанова

від 15.07.2021 по справі 443/659/21

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 443/659/21 Головуючий у 1 інстанції: Равлінко Р.Г.

Провадження № 22-ц/811/1761/21 Доповідач в 2-й інстанції: Приколота Т. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2021 року м.Львів

Справа №443/659/21

Провадження № 22ц/811/1761/21

Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Приколоти Т.І.,

суддів : Мікуш Ю.Р., Савуляка Р.В.

секретар Іванова О.О.

розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Жидачівського районного суду Львівської області, постановлену у м.Жидачеві 23 квітня 2021 року у складі судді Равлінко Р.Г., у справі за позовом ОСОБА_1 до Ходорівської міської об`єднаної територіальної громади в особі Ходорівської міської ради Жидачівського району Львівської області, з участю третіх осіб: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , приватного нотаріуса Подвадцятника Ігора Миколайовича, про визнання заповіту недійсним та застосування наслідків недійсності нікчемного заповіту, заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,-

встановив:

20 квітня 2021 року ОСОБА_1 звернулась з цим позовом.

Разом із позовною заявою ОСОБА_1 подала заяву про забезпечення позову, у якій просила заборонити приватному нотаріусу Подвадцятнику І.М. вчиняти будь-які дії щодо оформлення спадщини за заповітом на майно ОСОБА_4 , який складено на користь ОСОБА_3 , посвідчений 15 серпня 2014 року секретарем Виконавчого комітету Жирівської сільської ради Жидачівського району Львівської області Біляк Л.А., та зареєстрований в реєстрі за №58; видавати свідоцтво про право на спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , та вчиняти будь-які дії щодо відчуження спадкового майна, а саме: земель сільськогосподарського призначення площею 0,4612 га (кадастровий номер 4621582700:04:000:0070) та площею 0,9519 га (кадастровий номер 4621582700:02:000:0056). В обґрунтування заяви посилається на те, що між сторонами існує спір щодо заповіту ОСОБА_4 . Вказує, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у разі задоволення позовних вимог. Вважає, що є підстави для вжиття заходів забезпечення позову відповідно до ст. 150 ЦПК України.

Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 23 квітня 2021 року відмовлено у задоволенні заяви.

Ухвалу суду оскаржила ОСОБА_1 . Просить скасувати ухвалу суду та постановити нове рішення про задоволення заяви, посилаючись на її доводи.

Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Датою ухвалення рішення, прийнятого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі ст.ст. 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства.

Ухвала суду першої інстанції мотивована наступним.

Відповідно до ч.1 та 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити, передбачених ст. 150 цього Кодексу, заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до ч.3 цієї статті заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч.4 ст.151 ЦПК), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що: між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій по вжиттю судом на прохання осіб, які беруть участь у справі, передбачених законом заходів, що гарантують в майбутньому реальне виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Забезпечення позову є встановленням судом обмежень суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволення претензій позивача (заявника).

Інститут забезпечення позову в цивільному процесі сприяє дійсному і ефективному виконанню судового рішення, а тим самим і здійснення реального захисту порушених, оспорюваних і невизнаних прав, свобод та інтересів осіб.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача.

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Забезпечення позову - це заходи припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим, і повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову, які направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення суду.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких вона звернулася або має намір звернутися до суду.

Частиною 2 ст.8-1 Закону України Про нотаріат встановлена заборона будь-якого втручання в діяльність нотаріуса, зокрема з метою перешкоджання виконанню ним своїх обов`язків.

Відповідно до підпункту 4.13 пункту 4 Глави 10 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України , затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5, за обґрунтованою письмовою заявою заінтересованої особи, яка звернулась до суду, та на підставі отриманого від суду повідомлення про надходження позовної заяви заінтересованої особи, яка оспорює право або факт, про посвідчення якого просить інша заінтересована особа, вчинення нотаріальної дії зупиняється до вирішення справи судом.

Чинним законодавством України передбачений обов`язок нотаріуса зупинити нотаріальне провадження, тобто тимчасово припинити вчинення нотаріальних дій на невизначений строк, за умови надходження від заінтересованої особи відповідної заяви та надання доказів звернення до суду з позовною заявою.

На підставі встановлених обставин суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про відсутність підстав для застосування заходів забезпечення позову у виді заборони приватному нотаріусу Подвадцятнику І.М. вчиняти будь-які дії щодо оформлення спадщини за заповітом на майно ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, які не спростовані доводами апеляційної скарги. Ухвала суду прийнята з додержанням вимог закону.

Керуючись: ст. ст. 149, 367, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст. 375, 381-384, 388-391 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Жидачівського районного суду Львівської області від 23 квітня 2021 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з часу її прийняття.

Повний текст постанови складено і підписано 15 липня 2021 року.

Головуючий

Судді