Ухвала

від 19.07.2021 по справі 642/3265/21

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

19.07.2021

Справа №642/3265/21

Провадження № 1-кс/642/2094/21

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

12 липня 2021 року м. Харків

Слідчий суддя Ленінського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові клопотання прокурора третього відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №42020220000000433 від 02.09.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

09.07.2021прокурор третьоговідділу процесуальногокерівництва управлінняпроцесуального керівництвау кримінальнихпровадженнях слідчихтериторіального управлінняДержавного бюророзслідувань Харківськоїобласної прокуратури ОСОБА_3 , повторно, звернувся досуду зклопотанням,в якомупросить накластиарешт намайно,що буловиявлено тавилучено 01.07.2021під часпроведення обшукуна підставіухвали слідчогосудді Ленінськогорайонного судум.Харкова від02.06.2021гаражного боксу№ НОМЕР_1 за адресою: м.Харків,Салтівське шосе,264 Б,а саме: - полімерний пакет чорного кольору з сигаретами насипом; 49 пачок з сигаретами запаковані фабричним способом без марок акцизного збору; 62 відкриті пачки з сигаретами різних марок без марок акцизного збору; 12 аркушів паперу формату А4 з переліком марок сигарет; 27 блокнотів з чорновими записами; 2 зошити з чорновими записами; журнал реєстрації перевірок з чорновими записами; мобільний телефон марки «Alcatel» з сім картою оператора «lifesell»;

мобільний телефон марки «Samsung» без сім карток; 3 CD-диски без маркування; 20 аркушів формату А4 з копіями документів ОСОБА_4 ; 38 заповнених накладних.

Ухвалою слідчого судді від 06.07.2021 вищевказане клопотання було повернуто прокурору для усунення недоліків, так як було подано без додержання вимог ст.171 КПК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , із залученням підпорядкованих осіб та за сприяння працівників правоохоронних органів Харківської області організували схему незаконної реалізації тютюнових виробів на території Харківської області, а саме їх оптову та роздрібну реалізацію у магазинах та на території ринків Харківської області , без дозвільних документів, за відсутності марок акцизного збору та без сплати митних платежів, чим спричинили державі тяжкі наслідки.

Дії зазначених вище осіб та співробітників правоохоронних органів підпадають під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

При цьому, в ході досудового розслідування встановлено, що для незаконного зберігання тютюнових виробів без марок акцизного збору вказані особи використовують гаражний бокс № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Так,01.07.2021на підставіухвали Ленінськогорайонного судум.Харкова від02.06.2021проведено обшукгаражного боксу№ НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 ,в ходіпроведення якогобуло виявленота вилучено: 49 пачок з сигаретами запаковані фабричним способом без марок акцизного збору; 62 відкриті пачки з сигаретами різних марок без марок акцизного збору; 12 аркушів паперу формату А4 з переліком марок сигарет; 27 блокнотів з чорновими записами; 2 зошити з чорновими записами; журнал реєстрації перевірок з чорновими записами; мобільний телефон марки «Alcatel» з сім картою оператора «lifesell»; мобільний телефон марки «Samsung» без сім карток; 3 CD-диски без маркування; 20 аркушів формату А4 з копіями документів ОСОБА_4 ; 38 заповнених накладних.

Таким чином, під час проведення вищевказаних слідчих дій було виявлено та вилучено речі та документи, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації.

Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді. Підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді чи суду за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину.

У подальшому щодо вказаного майна планується проведення оглядів речей і документів, проведення судових експертиз, використання їх під час допиту осіб, тощо.

На даний час щодо вказаних речей і документів проведені та продовжують проводитися слідчі дії, у зв`язку з чим відповідною постановою слідчого у кримінальному провадженні вони визнані речовими доказами.

Так в вилучених речах та документах мається інформація, яка потребує перевірки слідчим шляхом. Вилучені мобільні телефони також можуть містити інформацію, яка може бути перевірена шляхом призначення комп`ютерної експертизи (а саме контакти, переписки, фото, тощо).

Враховуючи викладене, з метою забезпечення збереження речових доказів, виникла необхідність у накладенні арешту на зазначене вище майно у кримінальному провадженні.

Прокурор у судове засідання не з`явився, звернувся до суду з заявою про розгляд клопотання у його відсутності. Клопотання підтримує у повному обсязі.

Захисник власника майна ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_7 також звернувся до суду з заявою про розгляд клопотання у його відсутності. Проти задоволення клопотання заперечував, посилаючись на те, що вилучені речі та документи не містять на собі слідів кримінального правопорушення..

На підставі ч.4 ст.107 КПК України, враховуючи неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали клопотання, приходить до висновку, що клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Згідно ст.167 КПК України тимчасовим вилученняммайна єфактичне позбавленняпідозрюваного абоосіб,у володінніяких перебуваєзазначене участині другійцієї статтімайно,можливості володіти,користуватися тарозпоряджатися певниммайном довирішення питанняпро арештмайна абойого повернення. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:

1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;

2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;

3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом;

4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Відповідно до ч. 5 ст.171КПК України клопотанняслідчого,прокурора проарешт тимчасововилученого майнаповинно бутиподано непізніше наступногоробочого дняпісля вилученнямайна,інакше майномає бутинегайно повернутоособі,у якоїйого буловилучено . У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченоїстаттею 235цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Окрім вказаного, відповідно до ч. 11 ст.170КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна..

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до ч. 1 ст.170КПК України арештоммайна єтимчасове,до скасуванняу встановленомуцим Кодексомпорядку,позбавлення заухвалою слідчогосудді абосуду правана відчуження,розпорядження та/абокористування майном,щодо якогоіснує сукупністьпідстав чирозумних підозрвважати,що воноє доказомзлочину,підлягає спеціальнійконфіскації упідозрюваного,обвинуваченого,засудженого,третіх осіб,конфіскації уюридичної особи,для забезпеченняцивільного позову,стягнення зюридичної особиотриманої неправомірноївигоди,можливої конфіскаціїмайна.Арешт майнаскасовується увстановленому цимКодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно вимог ч. 2 ст.170КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів (ч.10 ст. 170 КПК України).

Із матеріалів клопотання прокурора вбачається наявність правових підстав для накладання арешту на тимчасово вилучене майно.

Вказані обставини є достатніми підставами, передбаченими ст. 167 ч. 2 п. 1 КПК України, для арешту тимчасово вилученого майна.

Таким чином, враховуючи правову підставу для арешту майна, достатність доказів, що вказують на вчинення злочину, можливість зникнення, втрати або пошкодження вказаного майна чи настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про арешт майна є доведеним та обґрунтованим, у зв`язку з чим підлягає задоволенню.

На підставівикладеного ікеруючись ст.ст.98,131,132,167,267,170,172-173КПК України,суд,-

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора третього відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна задовольнити.

Накласти арешт на майно, що було виявлено та вилучено 01.07.2021 під час проведення обшуку на підставі ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 02.06.2021 гаражного боксу № НОМЕР_1 за адресою: м. Харків, Салтівське шосе, 264 Б, а саме:

- полімерний пакет чорного кольору з сигаретами насипом;

- 49 пачок з сигаретами запаковані фабричним способом без марок акцизного збору;

- 62 відкриті пачки з сигаретами різних марок без марок акцизного збору;

-12 аркушів паперу формату А4 з переліком марок сигарет;

- 27 блокнотів з чорновими записами;

- 2 зошити з чорновими записами;

- журнал реєстрації перевірок з чорновими записами;

-мобільний телефон марки «Alcatel» з сім картою оператора «lifesell»;

- мобільний телефон марки «Samsung» без сім карток;

- 3 CD-диски без маркування;

- 20 аркушів формату А4 з копіями документів ОСОБА_4 ;

- 38 заповнених накладних.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Виконання ухвали суду доручити прокурору третього відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 .

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1