Рішення

від 20.05.2021 по справі 330/200/19

ЯКИМІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Якимівський районний суд Запорізької області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа № 330/200/19

2/330/155/2021

"20" травня 2021 р. смт. Якимівка

Якимівський районний суд Запорізької області у складі головуючого судді Куценка О.О., секретаря судового засідання Павленко Н.В., прокурора Лисенко І.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Якимівського районного суду Запорізької області цивільну справу за позовом за позовом керівника Мелітопольської окружної прокуратури в інтересах держави до Кирилівської селищної ради, КП Розвиток курортної зони , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ДАБІ України, ТОВ Вікторія-Південь про скасування реєстрації декларації, скасування реєстрації права власності, визнання недійсними договорів, зобов`язання знесення самочинно збудованого майна,

в с т а н о в и в:

24 жовтня 2019 року до суду надійшов позов (з подальшими уточненнями) керівника Мелітопольської окружної прокуратури в інтересах держави до Кирилівської селищної ради, КП Розвиток курортної зони , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ДАБІ України, ТОВ Вікторія Південь про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договорів, скасування реєстрації декларації, скасування державної реєстрації права власності, визнання недійсними договору купівлі-продажу, повернення земельної ділянки та зобов`язання привести у попередній стан шляхом знесення самочинно збудованого майна.

Ухвалою суду від 24 жовтня 2019 року позовні вимоги по цій цивільній справі були роз`єднані в самостійні провадження:

1) позовна вимога за позовною заявою керівника Мелітопольської місцевої прокуратури Запорізької області в інтересах держави до Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області, комунального підприємства Розвиток курортної зони , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним інвестиційного договору, повернення земельної ділянки, зобов`язання приведення у попередній стан.

2) позовна вимога за позовною заявою керівника Мелітопольської місцевої прокуратури Запорізької області в інтересах держави до Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області, комунального підприємства Розвиток курортної зони , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Державної архітектурно-будівельної інспекції України скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації , скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, визнання недійсним договору купівлі-продажу, зобов`язання привести у попередній стан шляхом знесення об`єкту.

3) позовна вимога за позовною заявою керівника Мелітопольської місцевої прокуратури Запорізької області в інтересах держави до товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія-Південь"визнання недійсним договору купівлі-продажу, зобов`язання привести у попередній стан шляхом знесення об`єкту.

27 березня 2020 року до суду надійшла уточнена позовна заява керівника Мелітопольської окружної прокуратури в інтересах держави до Кирилівської селищної ради, КП Розвиток курортної зони , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ДАБІ України, ТОВ Вікторія-Південь про скасування реєстрації декларації, скасування реєстрації права власності, визнання недійсними договорів, зобов`язання знесення самочинно збудованого майна, в якій просять: скасувати реєстрацію декларації ЗП 141183191848 від 15 листопада 2018 року про готовність об`єкта до експлуатації; визнати недійсним договір купівлі-продажу адміністративно-господарської будівлі А-1 загальною площею 26,2 кв.м., основною площею 22,7 кв.м., огорожа №1, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1768632123203), який укладено 28.03.2019 року за № 1034 між ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , від імені якого діяла ОСОБА_5 , ОСОБА_2 (продавці) та ОСОБА_3 (покупець); визнати недійсним договір купівлі-продажу адміністративно-господарської будівлі А-1 загальною площею 26,2 кв.м., основною площею 22,7 кв.м., огорожа №1, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1768632123203), який укладено 04 червня 2019 року за № 1976 між ОСОБА_3 та товариством з обмеженою відповідальністю ВІКТОРІЯ-ПІВДЕНЬ ; скасувати державну реєстрацію права власності на нерухоме майно реєстраційний номер 1768632123203; зобов`язати ОСОБА_1 , ОСОБА_2 знести самочинно побудовану адміністративно-господарську будівлю А-1 загальною площею 26,2 кв.м., основною площею 22,7 кв.м., огорожу №1, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці кадастровий номер 2320355400:11:001:0576, площею 0,1194 га; стягнути з відповідачів судовий збір за подачу та забезпечення позову.

Ухвалою суду від 02 червня 2020 року, було задоволено клопотання позивача та позовні вимоги по цій цивільній справі були об`єднанні в одне провадження: за позовною заявою керівника Мелітопольської місцевої прокуратури Запорізької області в інтересах держави до Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області, комунального підприємства Розвиток курортної зони , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Державної архітектурно-будівельної інспекції України скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації , скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, визнання недійсним договору купівлі-продажу, зобов`язання привести у попередній стан шляхом знесення об`єкту та позовні вимоги по цивільній справі за позовною заявою керівника Мелітопольської місцевої прокуратури Запорізької області в інтересах держави до товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія-Південь"визнання недійсним договору купівлі-продажу, зобов`язання привести у попередній стан шляхом знесення об`єкту.

Ухвалою суду від 19 червня 2020 року провадження по справі за позовною заявою керівника Мелітопольської місцевої прокуратури Запорізької області в інтересах держави до до Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області, комунального підприємства Розвиток курортної зони , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Державної архітектурно-будівельної інспекції України, ТОВ "Вікторія-Південь" про скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, визнання недійсним договору купівлі-продажу, зобов`язання привести у попередній стан шляхом знесення об`єкту, було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі №330/200/19 провадження №2/330/25/2020 за позовною заявою керівника Мелітопольської місцевої прокуратури Запорізької області в інтересах держави до Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області, комунального підприємства Розвиток курортної зони , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , Державної архітектурно-будівельної інспекції України, про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним інвестиційного договору, повернення земельної ділянки, зобов`язання приведення у попередній стан.

Ухвалою суду від 10 лютого 2021 року було поновлено провадження у справі за позовом Мелітопольської місцевої прокуратури Запорізької області в інтересах держави до Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області, комунального підприємства Розвиток курортної зони , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Державної архітектурно-будівельної інспекції України, ТОВ "Вікторія-Південь" про скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, визнання недійсним договору купівлі-продажу, зобов`язання привести у попередній стан шляхом знесення об`єкту.

Позовні вимоги позивач мотивує тим, що Мелітопольською місцевою прокуратурою під час вирішення питання щодо наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у сфері земельних відносин встановлено факт порушення Кирилівською селищною радою вимог Земельного та Водного кодексів України при передачі комунальному підприємству Розвиток курортної зони у постійне користування земельної ділянки площею 0,1194 га.

Рішенням Кирилівської селищної ради від 04.02.2016 № 14 надано комунальному підприємству Розвиток курортної зони дозвіл на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок орієнтованою площею 0,07640 га та 0, 2000 га для розміщення об`єктів рекреаційного призначення, яка розташована в АДРЕСА_2 , за рахунок земель громадської та житлової забудови смт Кирилівка, Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області.

Рішенням Кирилівської селищної ради від 22.03.2016 № 19 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1194 га, кадастровий номер 2320355400:11:001:0576 для розміщення об`єктів рекреаційного призначення, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , та вказану земельну ділянку передано у постійне користування комунальному підприємству Розвиток курортної зони . Вказане рішення прийнято з порушенням вимог земельного і водного законодавства та підлягає скасуванню судом з наступних підстав.

При наданні земельної ділянки за відсутності проекту землеустрою зі встановлення прибережної захисної смуги необхідно виходити з нормативних розмірів прибережних захисних смуг, установлених ст. 88 Водного кодексу України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон. Надання у власність або користування земельних ділянок, які знаходяться у прибережній захисній смузі, без урахувань обмежень, зазначених у ст. 59 Земельного кодексу України, суперечить нормам ст. ст. 83, 84 цього Кодексу.

За інформацією Кирилівської селищної ради від 22.06.2018 № 1091 проект землеустрою із встановлення меж прибережної захисної смуги Азовського моря та лиманів на території смт. Кирилівка не затверджений.

Згідно зі Схеми розташування земельної ділянки, виготовленої ДП Запорізький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою відстань спірної земельної ділянки з кадастровим номером 2320355400:11:001:0576 від урізу води Азовського моря становить 274, 41 метри та 274, 48 метрів, а також 25,87 метрів від урізу води Утлюцького лиману. Таким чином, спірна земельна ділянка перебуває в межах прибережної захисної смуги та відноситься до земель водного фонду.

07.06.2016 року між КП Розвиток курортної зони та ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 було укладено інвестиційний договір № 07/06-16. Згідно з умовами останнього, комунальне підприємство надає земельну ділянку для забудови інвестору, з подальшим оформлення права власності за інвестором. При цьому комунальне підприємство щороку отримує фіксовану суму в розмірі 3% від грошової нормативної оцінки земельної ділянки, що станом на 2019 рік становить 1109, 90 грн. Отже при передачі у постійне користування земельної ділянки площею 0,1194 га, з кадастровим номером 2320355400:11:001:0576, Кирилівською селищною радою не враховано розмірів та меж прибережної захисної Азовського моря, а також суб`єкта, якому надається земельна ділянка, внаслідок чого порушено вимоги ст. 59 Земельного кодексу України та ст. ст. 85, 88 Водного кодексу України.

Крім того, затверджений рішенням Кирилівської селищної ради від 22.03.2016 № 19 проект землеустрою розроблений з порушенням вимог Земельного кодексу України та Закону України Про державну експертизу землевпорядної документації . Так, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування КП Розвиток курортної зони погоджено лише з відділом містобудування та архітектури Якимівської райдержадміністрації і Відділом Держгеокадастру в Якимівському районі.

Враховуючи викладене, рішення Кирилівської селищної ради від 22.03.2016 № 19 прийнято з порушенням вимог ст. ст. 59, 60, 186-1 Земельного та ст. ст. 85, 88 Водного кодексів України та повинно бути визнано судом незаконним і скасовано.

Здійснення Кирилівською селищною радою прав щодо розпорядження земельними ділянками не у спосіб та не у межах повноважень, передбачених законом, не може вважатися вираженням волі територіальної громади. Оскаржуваним рішенням порушені права та інтереси держави і територіальної громади при розпорядженні землями водного фонду. Відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право постійного користування спірною земельної ділянкою у КП Розвиток курортної зони виникло та зареєстровано безпосередньо на підставі прийнятого Кирилівською селищною радою рішення від 22.03.2016 № 19.

Пунктом 5 рішення сесії Кирилівської селищної ради від 18 квітня 2019 року №13 припинено право постійного користування КП Розвиток курортної зони спірною земельною ділянкою та у той же день між Кирилівською селищною радою та КП Розвиток курортної зони підписано акт прийому-передачі земельної ділянки. Незважаючи на вказане, наявні підстави для заявлення позовних вимог про визнання незаконним та скасування рішення Кирилівської селищної ради від 22.03.2016 №19 Про передачу земельної ділянки у постійне користування комунального підприємства не свідчить про відсутність між сторонами неврегульованих питань щодо предмету спору, адже судом не було досліджено правомірність прийняття оскаржуваного рішення органу місцевого самоврядування.

З тексту рішення Кирилівської селищної ради від 18.04.2019 року №13 Про припинення права постійного користування земельними ділянками вбачається, що воно прийняте виключно за результатами розгляду заяви комунального підприємства про відмову від земельної ділянки та не містить жодної правової оцінки законності винесення своїх попередніх рішень, на підставі яких виникло речове право, що припиняється.

Окрім цього, як зазначалось вище, між КП Розвиток курортної зони та ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 укладено інвестиційний договір від 07.06.2016 № 07/06-16. Вказаний договір від 07.06.2016 № 07/06-16 суперечить вимогам законодавства виходячи з наступного. У порушення вимог Земельного кодексу України, не маючи будь-яких повноважень, КП Розвиток курортної зони , уклавши спірний інвестиційний договір, фактично здійснило розпорядження земельною ділянкою комунальної власності, право на розпорядження якою має виключно територіальна громада смт Кирилівка в особі Кирилівської селищної ради.

Як зазначалось вище, на підставі рішень Кирилівської селищної ради від 04.02.2016 № 14 та від 22.03.2016 № 19 КП Розвиток курортної зони надано у постійне користування спірну земельну ділянку для розміщення об`єктів рекреаційного призначення, без права капітального будівництва.

Більш того, відповідно до висновку про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 23.02.2016 № 21, виданого відділом містобудування та архітектури Якимівської районної державної адміністрації, до спірної земельної ділянки встановлені обмеження у вигляді використання без права капітальної забудови.

Не дивлячись на пряму заборону власника - Кирилівської селищної ради на будівництво об`єктів нерухомості, КП Розвиток курортної зони та ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 (які не є суб`єктами, яким надано право на забудову земель водного фонду) фактично отримано земельну ділянку під забудову на узбережжі Азовського моря, що суперечить вимогам ст.ст. 85, 90 Водного кодексу України та ст. 59 Земельного кодексу України.

Між сторонами інвестиційного договору 18.04.2019 року укладено угоду №1 про його розірвання. Разом з цим, Верховним судом у постанові від 27.11.2018 року у справі №905/1227/17 зроблено висновок, що оскільки договір визнається недійсним з моменту вчинення, укладання сторонами додаткової угоди про припинення такого договору та повернення майна не може розцінюватися як підстава для припинення провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору. Розірвання сторонами договору, виконаного повністю або частково, не позбавляє сторони права на звернення до суду з позовом про визнання такого договору недійсним. З урахуванням викладеного, спірний інвестиційний договір від 19.02.2016 № 10-18/02 суперечить вимогам ст.ст. 12, 92, 116, 123, 124 Земельного кодексу України, ст. 375 Цивільного кодексу України, ст. ст. 4, 9 Закону України Про інвестиційну діяльність та підлягає визнанню недійсним.

15.11.2018 року Департаментом ДАБІ у Запорізькій області замовникам ОСОБА_4 , ОСОБА_1 ,, ОСОБА_2 зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації об`єкта - будівництво адміністративно-господарської будівлі по АДРЕСА_2 , яка розташована на спірній земельній ділянці. 14.02.2019 року державним реєстратором виконавчого комітету Мелітопольської міської ради за ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 зареєстровано право спільної часткової власності по 1/3 за кожним на об`єкт житлової нерухомості - адміністративно-господарську будівлю загальною площею 26,2 кв.м., будівлю А-1 основною площею 22,7 кв.м., огорожу №1, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 2320355400:11:001:0576.

Станом на дату подачі декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 15.11.2018 земельна ділянка кадастровий номер 2320355400:11:001:0576 перебувала у постійному користуванні КП Розвиток курортної зони на підставі оскаржуваного рішення сесії Кирилівської селищної ради та, у зв`язку з цим, не могла бути надана у користування іншим особам.

Таким чином, забудовниками до декларації про готовність об`єкта до експлуатації №ЗП 141183191848, внесені недостовірні відомості щодо наявності права користування земельною ділянкою.

Таким чином, після скасування реєстрації вказаної декларації про готовність об`єкта до експлуатації відповідно до вимог ст. 376 ЦК України нерухоме майно (адміністративно-господарська будівля) вважається самочинним будівництвом.

Крім того, 28.03.2019 приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу Тимченко М.Г. посвідчено договір купівлі-продажу вказаної адміністративно-господарської будівлі відповідно до якого право власності на будівлю набув ОСОБА_3 . У послідуючому 04.06.2019 ОСОБА_3 вказану адміністративно-господарську будівлю продано ТОВ ВІКТОРІЯ-ПІВДЕНЬ . Вказаний договір 04.06.2019 посвідчено приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу Тимченко М.Г.

Спірні договори купівлі-продажу адміністративно-господарської будівлі від 28.03.2019 та від 04.06.2019 підлягають визнанню недійсними, оскільки їх укладено з порушенням вимог ч.1 ст. 203 ЦК України. Так, договір від 28.03.2019 укладено продавцями ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , які набули право власності на вказану будівлю незаконного на підставі також оскаржуваного у даній справі інвестиційного договору від 19.02.2016 № 10-18/02, який суперечить вимогам ст.ст. 12, 92, 116, 123, 124 Земельного кодексу України, ст. 375 Цивільного кодексу України, ст. ст. 4, 9 Закону України Про інвестиційну діяльність та також підлягає визнанню недійсним. Відповідно і договір від 04.06.2019, який укладено продавцем ОСОБА_3 у послідуючому, також суперечить вимогам законодавства, оскільки ОСОБА_3 набув право власності на будівлю незаконно після незаконного набуття на неї права власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 .

З урахуванням того, що вказане самочинне будівництво адміністративно-господарської будівлі А-1 суперечить вимогам ст.ст. 59, 60, 62, 83, 84 Земельного кодексу України, ст.ст. 85. 88, 90 Водного кодексу України, ст.ст. 4, 9 Закону України Про інвестиційну діяльність , порушує права інших осіб, на підставі вимог ч. 4 ст. 376 ЦК України майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок, тобто ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 .

Враховуючи, що КП Розвиток курортної зони незаконного розпорядилась спірною земельною ділянкою шляхом укладення інвестиційного договору (від 07.06.2016 №07/06-16), а також те, що до декларації про готовність об`єкта до експлуатації були внесені недостовірні відомості, а вказані документи слугували підставою для реєстрації права власності, необхідно скасувати державну реєстрацію права власності на нерухоме майно номери запису про право власності 30355742, 30355793, 30355718, а саме: на адміністративно-господарську будівлю загальною площею 26,2 кв.м., основною площею 22, 7 кв.м., огорожу №1, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 . Крім того, необхідно скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на нерухоме майно номер запису про право власності 30931762 та право власності ТОВ ВІКТОРІЯ-ПІВДЕНЬ на нерухоме майно номер запису про право власності 31871598, оскільки воно набуте на підставі недійсних договорів купівлі-продажу.

Позовні вимоги про скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації, визнання недійсними договорів, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, зобов`язання знесення самочинного будівництва є похідними від вимог у приватне - правовому спорі щодо незаконності рішення сесії селищної ради, стосуються виникнення та припинення цивільних прав, у зв`язку з чим має місце спір про право цивільне, та такий спір повинен розглядатися у порядку цивільного судочинства.

З урахуванням того, що виділення спірної земельної ділянки у постійне користування комунальному підприємству, подальша її передача за інвестиційним договором ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та розміщення на ній останніми об`єкту нерухомості, його продаж відбувались з порушеннями законодавства України, яке унормовує та регулює захист публічної власності Українського народу - прибережної захисної смуги Азовського моря, особливий правовий статус якої покликаний забезпечити вільний доступ кожного до морського узбережжя, збереження унікальних рекреаційних та природних властивостей моря, необхідно зобов`язати ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 знести об`єкт нерухомості, будівництво якого здійснено з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки наявність вказаного об`єкта порушує інтереси Держави, територіальної громади смт. Кирилівки та кожного громадянина України.

26 квітня 2021 року до суду надійшло клопотання прокурора у порядку ст.ст. 43,49 ЦПК України в якому позивач просив суд: Скасувати реєстрацію декларації ЗП 141183191848 від 15.11.2018 про готовність об`єкта до експлуатації (адміністративно-господарської будівлі), подану ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 . Визнати недійсним договір купівлі-продажу адміністративно-господарської будівлі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , який укладено 28.03.2019 року між ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Визнати недійсним договір купівлі-продажу адміністративно-господарської будівлі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , який укладено 04.06.2019 року між ОСОБА_3 та товариством з обмеженою відповідальністю Вікторія-Південь . Скасувати державну реєстрацію права власності на нерухоме майно реєстраційний номер 1768632123203, а саме: адміністративно-господарську будівлю А-1, загальною площею 26,2 кв.м., основною площею 22,7 кв.м., огорожу №1, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Зобов`язати ОСОБА_1 , ОСОБА_2 знести самочинно побудовану адміністративно-господарську будівлю А-1 загальною площею 26,2 кв.м., основною площею 22,7 кв.м., огорожу №1, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці кадастровий номер 2320355400:11:001:0576, площею 0,1194 га.

Стягнути з відповідачів: Кирилівської селищної ради, КП Розвиток курортної зони , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ДАБІ України, ТОВ Вікторія-Південь судовий збір за подачу та забезпечення позову по1796, 72 грн. з кожного.

Ухвалою суду від 26 квітня 2021 року провадження у справі за позовом керівника Мелітопольської окружної прокуратури в інтересах держави до Кирилівської селищної ради, КП Розвиток курортної зони , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ДАБІ України,ТОВ "Вікторія-Південь" про скасування реєстрації декларації, скасування реєстрації права власності, визнання недійсними договорів, зобов`язання знесення самочинно збудованого майна, в частині заявлених вимог до відповідача ОСОБА_4 - було закрито на підставі п.7 ч.1 ст.255 ЦПК України.

В судовому засіданні прокурор Лисенко І.С. підтримала доводи позову та просила його задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ТОВ Вікторія-південь - адвокат Безух А.М., та вказані відповідачі в судове засідання не з`явились, про час та місце судового розгляду повідомлялись належним чином.

Представники відповідачів Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області, комунального підприємства Розвиток курортної зони ДАБІ України в судове засідання не з`явились про час та місце судового розгляду повідомлялись належним чином.

Суд відповідно до ч.3 ст. 223 ЦПК України вважає за можливим розглянути справу за відсутності відповідачів.

Судом встановлено, що Мелітопольською місцевою прокуратурою під час вирішення питання щодо наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у сфері земельних відносин встановлено факт порушення Кирилівською селищною радою вимог Земельного та Водного кодексів України при передачі комунальному підприємству Розвиток курортної зони у постійне користування земельної ділянки площею 0,1194 га.

З`ясовано, що рішенням Кирилівської селищної ради від 04.02.2016 № 14 надано комунальному підприємству Розвиток курортної зони дозвіл на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок орієнтованою площею 0,07640 га та 0, 2000 га для розміщення об`єктів рекреаційного призначення, яка розташована в АДРЕСА_2 , за рахунок земель громадської та житлової забудови смт Кирилівка, Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області.

Рішенням Кирилівської селищної ради від 22.03.2016 № 19 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1194 га, кадастровий номер 2320355400:11:001:0576 для розміщення об`єктів рекреаційного призначення, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , та вказану земельну ділянку передано у постійне користування комунальному підприємству Розвиток курортної зони .

Право постійного користування зареєстровано приватним нотаріусом Якимівського районного нотаріального округу Запорізької області Уколовим С.А., про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис від 14.04.2016 за № 14201042.

Рішення Відповідача 1 від 22.03.2016 № 19 прийнято з порушенням вимог земельного і водного законодавства та підлягає скасуванню судом з наступних підстав.

Відповідно до ст. ст. 19, 20 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на відповідні категорії, у т.ч. землі водного фонду. Віднесення їх до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання відповідно до ст. 21 Земельного кодексу України недійсними рішень про надання земель, угод щодо земельних ділянок, відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною тощо.

Згідно зі ст. 58 Земельного кодексу України та ст. 4 Водного кодексу України до земель водного фонду належать землі, зайняті: а) морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об`єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами; б) прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами; в) гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; г) береговими смугами водних шляхів; ґ) штучно створеними земельними ділянками в межах акваторій морських портів.

Таким чином, до земель водного фонду України відносяться землі, на яких хоча й не розташовані об`єкти водного фонду, але за своїм призначенням вони сприяють функціонуванню і належній експлуатації водного фонду, виконують певні захисні функції.

Чинним законодавством установлено особливий правовий режим використання земель водного фонду.

Відповідно до ст. 60 Земельного кодексу України, ст. 88 Водного кодексу України вздовж річок, морів та навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності встановлюються прибережні захисні смуги. Прибережна захисна смуга вздовж морів, навколо морських заток і лиманів встановлюється шириною не менше двох кілометрів від урізу води. Прибережні захисні смуги встановлюються за окремими проектами землеустрою.

Так, згідно зі ст. 62 Земельного кодексу України та ст. 90 Водного кодексу України прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності. Зокрема, прибережна захисна смуга уздовж морів, морських заток і лиманів входить у зону санітарної охорони моря і може використовуватися лише для будівництва військових та інших оборонних об`єктів, об`єктів, що виробляють енергію за рахунок використання енергії вітру, сонця і хвиль, об`єктів постачання, розподілу, передачі (транспортування) енергії, а також санаторіїв, дитячих оздоровчих таборів та інших лікувально-оздоровчих закладів з обов`язковим централізованим водопостачанням і каналізацією, гідротехнічних, гідрометричних та лінійних споруд.

Згідно з п. 2.9 Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 05.11.2004 № 434, у разі відсутності належної землевпорядної документації та встановлених у натурі (на місцевості) меж щодо водоохоронних зон та прибережних захисних смуг водних об`єктів природоохоронний орган забезпечує їх збереження шляхом урахування при розгляді матеріалів щодо вилучення (викупу), надання цих земельних ділянок нормативних розмірів прибережних захисних смуг, встановлених статтею 88 Водного кодексу України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.05.96 № 486 "Про затвердження Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них", з урахуванням конкретної ситуації.

Існування прибережних захисних смуг визначеної ширини передбачено нормами закону (ст. 60 Земельного кодексу України, ст. 88 Водного кодексу України). Відтак відсутність проекту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги не свідчить про відсутність самої прибережної захисної смуги, оскільки її розміри встановлені законом.

Системний аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що при наданні земельної ділянки за відсутності проекту землеустрою зі встановлення прибережної захисної смуги необхідно виходити з нормативних розмірів прибережних захисних смуг, установлених ст. 88 Водного кодексу України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон. Надання у власність або користування земельних ділянок, які знаходяться у прибережній захисній смузі, без урахувань обмежень, зазначених у ст. 59 Земельного кодексу України, суперечить нормам ст. ст. 83, 84 цього Кодексу.

За інформацією Кирилівської селищної ради від 22.06.2018 № 1091 проект землеустрою із встановлення меж прибережної захисної смуги Азовського моря та лиманів на території смт. Кирилівка не затверджений.

Згідно зі Схеми розташування земельної ділянки, виготовленої ДП Запорізький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою відстань спірної земельної ділянки з кадастровим номером 2320355400:11:001:0576 від урізу води Азовського моря становить 274, 41 метри та 274, 48 метрів, а також 25,87 метрів від урізу води Утлюцького лиману.

Таким чином, спірна земельна ділянка перебуває в межах прибережної захисної смуги та відноситься до земель водного фонду.

Статтею 85 Водного кодексу України передбачено, що порядок надання земель водного фонду в користування та припинення права користування ними встановлюється земельним законодавством.

При цьому частиною 2 вказаної статті визначено, що у постійне користування землі водного фонду надаються водогосподарським спеціалізованим організаціям, іншим підприємствам, установам і організаціям, в яких створено спеціалізовані служби по догляду за водними об`єктами, прибережними захисними смугами, смугами відведення, береговими смугами водних шляхів, гідротехнічними спорудами та підтриманню їх у належному стані.

Враховуючи, що норма статті 85 Водного кодексу України є бланкетною, тому порядок передачі земель водного фонду більш конкретизовано у Земельному кодексі України.

Зокрема, відповідно до ст. 59 Земельного кодексу України землі водного фонду за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються у постійне користування: а) державним водогосподарським організаціям для догляду за водними об`єктами, прибережними захисними смугами, смугами відведення, береговими смугами водних шляхів, гідротехнічними спорудами, а також ведення аквакультури тощо;б) державним підприємствам для розміщення та догляду за державними об`єктами портової інфраструктури;в) державним рибогосподарським підприємствам, установам і організаціям для ведення аквакультури.

Враховуючи викладене, земельні ділянки водного фонду, зокрема і ті, що розташовані в межах прибережних захисних смуг на АДРЕСА_2 , не можуть передаватись у постійне користування комунальному підприємству Розвиток курортної зони , адже це підприємство не є відповідним державним підприємством, вичерпний перелік яких наведено у ст. 59 Земельного кодексу України.

Тобто, земельну ділянку КП Розвиток курортної зони передано з порушення чинного законодавства.

Вказане вище підтверджується також актами перевірок дотримання вимог земельного законодавства від 01.08.2017 (додаються до позову), які проведені ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області в рамках кримінального провадження № 42016080000000366 (на цей час кримінальне провадження об`єднано з кримінальним провадженням № 12016080000000318 та присвоєно єдиний номер 12016080000000318).

Таким чином, вказана земельна ділянка могла бути передана КП Розвиток курортної зони для розміщення об`єктів рекреаційного призначення виключно на умовах оренди, а з урахуванням положень ст. 134 Земельного кодексу України відповідне надання землі могло відбутися лише на конкурентних засадах за умови проведення аукціону.

Встановлено що, між КП Розвиток курортної зони та ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 07.06.2016 було укладено інвестиційний договір № 07/06-16. Згідно з умовами останнього, комунальне підприємство надало земельну ділянку для забудови інвестору, з подальшим оформлення права власності за інвестором. При цьому комунальне підприємство щороку отримує фіксовану суму в розмірі 3% від грошової нормативної оцінки земельної ділянки, що станом на 2019 рік становить 1109, 90 грн.

Разом з цим, при передачі у постійне користування земельної ділянки площею 0,1194 га, з кадастровим номером 2320355400:11:001:0576, Кирилівською селищною радою не враховано розмірів та меж прибережної захисної Азовського моря, а також суб`єкта, якому надається земельна ділянка, внаслідок чого порушено вимоги ст. 59 Земельного кодексу України та ст. ст. 85, 88 Водного кодексу України.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути зокрема визнання правочину недійсним; визнання незаконними рішень, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно із ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Враховуючи викладене, рішення Кирилівської селищної ради від 22.03.2016 № 19 прийнято з порушенням вимог ст. ст. 59, 60, 186-1 Земельного та ст. ст. 85, 88 Водного кодексів України та повинно бути визнано судом незаконним і скасовано.

Відповідно до ст. 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на землю. Від імені та в інтересах територіальних громад прав суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради (п. 5 ст. 16 вказаного Закону).

При цьому здійснення Кирилівською селищною радою прав щодо розпорядження земельними ділянками не у спосіб та не у межах повноважень, передбачених законом, не може вважатися вираженням волі територіальної громади.

Оскаржуваним рішенням порушені права та інтереси держави і територіальної громади при розпорядженні землями водного фонду.

Відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право постійного користування спірною земельної ділянкою у КП Розвиток курортної зони виникло та зареєстровано безпосередньо на підставі прийнятого Кирилівською селищною радою рішення від 22.03.2016 № 19.

Відповідно до ст. 83 Земельного кодексу України у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім приватних та державних земельних ділянок.

Частиною 5 ст. 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні визначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності. Тобто, територіальна громада як власник спірного об`єкта нерухомості чи землі делегує міській раді повноваження щодо здійснення права власності від її (громади) імені, в її інтересах.

У ході судового розгляду справи пунктом 5 рішення сесії Кирилівської селищної ради від 18 квітня 2019 року №13 припинено право постійного користування КП Розвиток курортної зони спірною земельною ділянкою та у той же день між Кирилівською селищною радою та КП Розвиток курортної зони підписано акт прийому-передачі земельної ділянки. Незважаючи на вказане, наявні підстави для заявлення позовних вимог про визнання незаконним та скасування рішення Кирилівської селищної ради від 22.03.2016 №19 Про передачу земельної ділянки у постійне користування комунального підприємства не свідчить про відсутність між сторонами неврегульованих питань щодо предмету спору, адже судом не було досліджено правомірність прийняття оскаржуваного рішення органу місцевого самоврядування.

З тексту рішення Кирилівської селищної ради від 18.04.2019 року №13 Про припинення права постійного користування земельними ділянками вбачається, що воно прийняте виключно за результатами розгляду заяви комунального підприємства про відмову від земельної ділянки та не містить жодної правової оцінки законності винесення своїх попередніх рішень, на підставі яких виникло речове право, що припиняється.

Також, між КП Розвиток курортної зони та ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 укладено інвестиційний договір від 07.06.2016 № 07/06-16, який суперечить вимогам законодавства виходячи з наступного.

Відносини, пов`язані з наданням у користування землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі" та іншими нормативно-правовими актами.

Зокрема ст.ст. ст. 12, 116, 123, 124 Земельного кодексу України визначено чіткий механізм отримання у користування земельних ділянок комунальної власності, згідно якого, розпорядження вказаними земельними ділянками здійснюється безпосередньо через рішення органу місцевого самоврядування.

В той же час, ст. 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановленого строку.

Таким чином, у порушення вимог Земельного кодексу України, не маючи будь-яких повноважень, КП Розвиток курортної зони , уклавши спірний інвестиційний договір, фактично здійснило розпорядження земельною ділянкою комунальної власності, право на розпорядження якою має виключно територіальна громада смт Кирилівка в особі Кирилівської селищної ради.

Крім того, слід враховувати, що КП Розвиток курортної зони надано у постійне користування спірну земельну ділянку для розміщення об`єктів рекреаційного призначення, без права капітального будівництва.

Відповідно до висновку про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 23.02.2016 № 21, виданого відділом містобудування та архітектури Якимівської районної державної адміністрації, до спірної земельної ділянки встановлені обмеження у вигляді використання без права капітальної забудови.

Статтею 375 Цивільного кодексу України визначено, що власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.

Натомість, умовами оскаржуваного інвестиційного договору передбачено будівництво об`єктів нерухомості.

Таким чином, не дивлячись на пряму заборону власника - Кирилівської селищної ради на будівництво об`єктів нерухомості, КП Розвиток курортної зони та ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 (які не є суб`єктами, яким надано право на забудову земель водного фонду) фактично отримано земельну ділянку під забудову на узбережжі Азовського моря, що суперечить вимогам ст.ст. 85, 90 Водного кодексу України та ст. 59 Земельного кодексу України.

Також суд враховує ті обставини, що рішенням Якимівського районного суду Запорізької області від 08 вересня 2020 року позов керівника Мелітопольської місцевої прокуратури Запорізької області в інтересах держави до Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області, комунального підприємства Розвиток курортної зони , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним інвестиційного договору було задоволено повністю.

Визнано незаконним та скасовано рішення Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області від 22.03.2016 року № 19 Про передачу земельної ділянки в постійне користування комунальному підприємству Розвиток курортної зони , яким передано у постійне користування комунальному підприємству Розвиток курортної зони земельну ділянку, кадастровий номер 2320355400:11:001:0576, площею 0,1194 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

Визнано недійсним інвестиційний договір від 07.06.2016 року № 07/06-16, укладений між комунальним підприємством Розвиток курортної зони та ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 .

Постановою Запорізького апеляційного суду від 27.01.2021 року апеляційну скаргу відповідачів на рішення суду від 08.09.2020 року у вказаній справі залишено без задоволення, а судове рішення про задоволення позову прокурора - без змін.

Таким чином, судове рішення від 08.09.2020 року у справі № 330/200/19 (провадження № 2/330/25/2020), яким підтверджено незаконність рішення сесії Кирилівської селищної ради про передачу у постійне користування земельної ділянки та незаконність укладення інвестиційного договору, на підставі якого відповідачами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 оформлено право власності на адміністративно-господарську будівлю А-1,набрало законної сили 27.01.2021 року.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За змістом ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Таким чином, спірний інвестиційний договір від 19.02.2016 № 10-18/02, суперечить вимогам ст.ст. 12, 92, 116, 123, 124 Земельного кодексу України, ст. 375 Цивільного кодексу України, ст. ст. 4, 9 Закону України Про інвестиційну діяльність та підлягає визнанню недійсним.

Під час судового розгляду справи було встановлено, що 15.11.2018 року Департаментом ДАБІ у Запорізькій області замовникам ОСОБА_4 , ОСОБА_1 ,, ОСОБА_2 зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації об`єкта - будівництво адміністративно-господарської будівлі по АДРЕСА_2 , яка розташована на спірній земельній ділянці.

14.02.2019 року державним реєстратором виконавчого комітету Мелітопольської міської ради за ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 зареєстровано право спільної часткової власності по 1/3 за кожним на об`єкт житлової нерухомості - адміністративно-господарську будівлю загальною площею 26,2 кв.м., будівлю А-1 основною площею 22,7 кв.м., огорожу №1, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 2320355400:11:001:0576.

Частинами 1,4 ст. 376 ЦК України (в редакції на час виникнення спірних відносин) установлено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо не порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Статтею 39-1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності передбачено, що у разу виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи буз належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разу скасування містобудівних умов та обмежень реєстрація такої декларації, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягають скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому КМУ.

Згідно з п. 22 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 №461 (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорту, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню органом державного архітектурно-будівельного контролю.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю скасовує реєстрацію декларації шляхом видачі відповідного розпорядчого акта.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю також скасовує реєстрацію декларації за рішенням суду про скасування реєстрації декларації, що набрало законної сили.

При подачі забудовниками спірної декларації у розділі 13 вказаного документа (інформація про документ, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою) зазначено Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 904138223203. Відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно під вказаним реєстраційним номером зареєстровано земельну ділянку кадастровий номер 2320355400:11:001:0576.

Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Станом на дату подачі декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 15.11.2018 земельна ділянка кадастровий номер 2320355400:11:001:0576 перебувала у постійному користуванні КП Розвиток курортної зони на підставі оскаржуваного рішення сесії Кирилівської селищної ради та, у зв`язку з цим, не могла бути надана у користування іншим особам.

Враховуючи факт внесення недостовірних відомостей до декларації про готовність об`єкта до експлуатації та те, що будівництво адміністративно-господарської будівлі здійснене на земельній ділянці водного фонду, яка не була для цього відведена у порядку встановленому законом та на якій заборонено будівництво будь-яких об`єктів нерухомості, крім споруд та будівель визначених у ст. 90 Водного кодексу України, підлягає скасуванню реєстрація декларації ЗП 141183191848 від 15.11.2018 про готовність об`єкта до експлуатації, подану ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

Крім того, встановлено, що 28.03.2019 року приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу Тимченко М.Г. посвідчено договір купівлі-продажу вказаної адміністративно-господарської будівлі відповідно до якого право власності на будівлю набув ОСОБА_3 .

У послідуючому 04.06.2019 року ОСОБА_3 вказану адміністративно-господарську будівлю, було продано ТОВ ВІКТОРІЯ-ПІВДЕНЬ . Вказаний договір 04.06.2019 року посвідчено приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу Тимченко М.Г.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За змістом ч. З ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

З урахуванням викладеного, спірні договори купівлі-продажу адміністративно-господарської будівлі від 28.03.2019 та від 04.06.2019 підлягають визнанню недійсними, оскільки їх укладено з порушенням вимог ч.1 ст. 203 ЦК України.

Так, договір від 28.03.2019 укладено продавцями ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , які набули право власності на вказану будівлю незаконного на підставі також оскаржуваного у даній справі інвестиційного договору від 19.02.2016 № 10-18/02, який суперечить вимогам ст.ст. 12, 92, 116, 123, 124 Земельного кодексу України, ст. 375 Цивільного кодексу України, ст. ст. 4, 9 Закону України Про інвестиційну діяльність та також підлягає визнанню недійсним. Відповідно і договір від 04.06.2019, який укладено продавцем ОСОБА_3 у послідуючому, також суперечить вимогам законодавства, оскільки ОСОБА_3 набув право власності на будівлю незаконно після незаконного набуття на неї права власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 .

З досліджуваних спірних договорів від 28.03.2019 та від 04.06.2019, вбачається , що вчинення договору продавцями ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , які на час укладення договору були обізнані про наявність даного судового спору щодо відчужуваної будівлі, та послідуючого договору продавцем ОСОБА_3 не було спрямовано на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, а вчинено з метою ускладнення чи унеможливлення виконання судового рішення за позовом.

З урахуванням того, що вказане самочинне будівництво адміністративно-господарської будівлі А-1 суперечить вимогам ст.ст. 59, 60, 62, 83, 84 Земельного кодексу України, ст.ст. 85. 88, 90 Водного кодексу України, ст.ст. 4, 9 Закону України Про інвестиційну діяльність , порушує права інших осіб, на підставі вимог ч. 4 ст. 376 ЦК України майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі Закон) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Фактично ж реєстрація покликана надати відповідну силу правовстановлюючим документам і виступає формальною умовою подальшого захисту (у тому числі і судового) прав особи, що виникають з правовідносин, предметом яких є нерухоме майно.

Право власності на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним особам, підлягає обов`язковій державній реєстрації, що випливає зі ст. 4 Закону.

Відповідно до положень зазначеного Закону державна реєстрація прав на нерухоме майно та їх обтяжень з 01.01.2013 проводиться державним реєстратором прав на нерухоме майно органу державної реєстрації, а також нотаріусами як спеціальними суб`єктами, на яких покладаються функції державного реєстратора.

Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону записи до Державного реєстру прав на нерухоме майно вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Згідно з ч. 2 ст. 26 Закону Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав, тобто без зазначення у рішенні суду про скасування рішення про державну реєстрацію права власності на спірний об`єкт нерухомості, який підлягає знесенню, не можна вважати, що відбувся реальний захист прав позивача.

За таких обставин підлягає скасуванню державна реєстрація права власності на нерухоме майно номери запису про право власності 30355742, 30355793, 30355718, а саме: на адміністративно-господарську будівлю загальною площею 26,2 кв.м., основною площею 22, 7 кв.м., огорожу №1, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 .

Крім того, підлягає скасуванню державна реєстрація права власності ОСОБА_3 на нерухоме майно номер запису про право власності 30931762 та право власності ТОВ ВІКТОРІЯ-ПІВДЕНЬ на нерухоме майно номер запису про право власності 31871598, оскільки воно набуте на підставі недійсних договорів купівлі-продажу.

З урахуванням того, що виділення спірної земельної ділянки у постійне користування комунальному підприємству, подальша її передача за інвестиційним договором ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та розміщення на ній останніми об`єкту нерухомості, його продаж відбувались з порушеннями законодавства України, яке унормовує та регулює захист публічної власності Українського народу - прибережної захисної смуги Азовського моря, особливий правовий статус якої покликаний забезпечити вільний доступ кожного до морського узбережжя, збереження унікальних рекреаційних та природних властивостей моря, необхідно зобов`язати ОСОБА_1 , ОСОБА_2 знести об`єкт нерухомості, будівництво якого здійснено з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки наявність вказаного об`єкта порушує інтереси Держави, територіальної громади смт. Кирилівки та кожного громадянина України.

За таких обставин, обставин заявлені позовні вимоги є законні та обґрунтовані та підлягають повному задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідачів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12,13,81,263,265 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов керівника Мелітопольської окружної прокуратури в інтересах держави до Кирилівської селищної ради, КП Розвиток курортної зони , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ДАБІ України, ТОВ "Вікторія-Південь" про скасування реєстрації декларації, скасування реєстрації права власності, визнання недійсними договорів, зобов`язання знесення самочинно збудованого майна - задовольнити.

Скасувати реєстрацію декларації ЗП 141183191848 від 15 листопада 2018 року про готовність об`єкта до експлуатації (адміністративно-господарської будівлі), подану ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Мелітопольським МВ УМВС України в Запорізькій області 04.07.1998 року, адреса: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , паспорт НОМЕР_4 , виданий Мелітопольським МВ УМВС України в Запорізькій області 06.06.1996 року, адреса: АДРЕСА_4 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , паспорт НОМЕР_6 , виданий Мелітопольським МВ УМВС України в Запорізькій області 16.03.1996 року, адреса: АДРЕСА_5 ).

Визнати недійсним договір купівлі-продажу адміністративно-господарської будівлі А-1 загальною площею 26,2 кв.м., основною площею 22,7 кв.м., огорожа №1, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1768632123203), який укладено 28.03.2019 року за № 1034 між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Мелітопольським МВ УМВС України в Запорізькій області 04.07.1998 року, адреса: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , паспорт НОМЕР_4 , виданий Мелітопольським МВ УМВС України в Запорізькій області 06.06.1996, адреса: АДРЕСА_4 ) від імені якого діяла ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_7 , паспорт НОМЕР_8 , виданий Мелітопольським МВ УМВС України в Запорізькій області 11.04.1996, адреса: АДРЕСА_4 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , паспорт НОМЕР_6 , виданий Мелітопольським МВ УМВС України в Запорізькій області 16.03.1996 року, адреса: АДРЕСА_5 ) (продавці) та ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_9 , паспорт НОМЕР_10 , виданий Красноперекопським МРВ ГУ МВС України в Криму 03.02.1996 року, адреса: АДРЕСА_6 ) (покупець).

Визнати недійсним договір купівлі-продажу адміністративно-господарської будівлі А-1 загальною площею 26,2 кв.м., основною площею 22,7 кв.м., огорожа №1, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1768632123203), який укладено 04 червня 2019 року за № 1976 між ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_9 , паспорт НОМЕР_10 , виданий Красноперекопським МРВ ГУ МВС України в Криму 03.02.1996, адреса: АДРЕСА_6 ) (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю ВІКТОРІЯ-ПІВДЕНЬ (ідентифікаційний номер 36968941, місцезнаходження: 72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. 8 Березня, будинок 10/2) (покупець).

Скасувати державну реєстрацію права власності на нерухоме майно реєстраційний номер 1768632123203, а саме: адміністративно-господарську будівлю А-1, загальною площею 26,2 кв.м., основною площею 22,7 кв.м., огорожу №1, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , номери запису про право власності: 30355793 (власник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Мелітопольським МВ УМВС України в Запорізькій області 04.07.1998, адреса: АДРЕСА_3 ); 30355718 (власник ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , паспорт НОМЕР_4 , виданий Мелітопольським МВ УМВС України в Запорізькій області 06.06.1996, адреса: АДРЕСА_4 ), НОМЕР_11 (власник ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , паспорт НОМЕР_6 , виданий Мелітопольським МВ УМВС України в Запорізькій області 16.03.1996 року, адреса: АДРЕСА_5 ); 30931762 (власник ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_9 , паспорт НОМЕР_10 , виданий Красноперекопським МРВ ГУ МВС України в Криму 03.02.1996 року, адреса: АДРЕСА_6 ); 31871598 (власник товариство з обмеженою відповідальністю ВІКТОРІЯ-ПІВДЕНЬ ідентифікаційний номер 36968941, місцезнаходження: 72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. 8 Березня, будинок 10/2).

Зобов`язати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Мелітопольським МВ УМВС України в Запорізькій області 04.07.1998, адреса: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , паспорт НОМЕР_6 , виданий Мелітопольським МВ УМВС України в Запорізькій області 16.03.1996 року, адреса: АДРЕСА_5 ), знести самочинно побудовану адміністративно-господарську будівлю А-1 загальною площею 26,2 кв.м., основною площею 22,7 кв.м., огорожу №1, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці кадастровий номер 2320355400:11:001:0576, площею 0,1194 га.

Стягнути з відповідачів: Кирилівської селищної ради, КП Розвиток курортної зони , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ДАБІ України, ТОВ Вікторія-Південь судовий збір за подачу та забезпечення позову по1796, 72 грн. з кожного.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його оголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Повне рішення суду виготовлено 07 червня 2021 року.

Суддя: