Постанова

від 14.07.2021 по справі 199/7962/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/5424/21 Справа № 199/7962/19 Суддя у 1-й інстанції - Руденко В. В. Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2021 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого - Пищиди М.М.

суддів - Ткаченко І.Ю., Деркач Н.М.

за участю секретаря судового засідання - Бондаренка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 22 березня 2021 року за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Ванжі Олександра Володимировича, стягувач: ОСОБА_2 ,-

В С Т А Н О В И Л А:

В листопаді 2020 року до суду надійшла скарга ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Ванжі Олександра Володимировича, стягувач: ОСОБА_2 .

В обґрунтування скарги зазначив, що згідно з рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 06 листопада 2019 року із заявника була стягнута на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором позики від 06 вересня 2018 р., в розмірі 2000 доларів США, а також судові витрати по справі, що складаються з судового збору в розмірі 768,40 грн.

19.12.2019р. була винесена постанова приватного виконавця Ванжі О.В. про відкриття виконавчого провадження ВП № 60914241. про стягнення з ОСОБА_1 суми боргу.

19.12.2019р. виконавцем Ванжою О.В. винесена постанова про арешт майна боржника, накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику, а також стягнення з ОСОБА_1 витрат на винагороду приватного виконавця в сумі 1345,24 грн.

19.12.2019р. також була винесена постанова виконавця про стягнення з боржника основної винагороди в сумі 200,00 доларів США та 76,84 грн., та постанова про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження в сумі 500,00 грн.

Заявник зазначає, що він є пенсіонером, інвалідом за зором 3-ї групи і не має роботи, з його пенсії почали вираховуватись відповідні відрахування на користь стягувача та приватного виконавця.

Станом на день накладення арешту приватним виконавцем у його особистій власності були і залишаються два об`єкти нерухомого майна - дачний будинок АДРЕСА_1 , на земельній ділянці площею 1082 м кв., придбаний ним за договором купівлі-продажу у 2006 році. Вартість цього будинку з ділянкою набагато вище, ніж сума всього боргу. Крім чого, йому належить також 3/8 частини домоволодіння, що знаходиться по АДРЕСА_2 . Дане домоволодіння, яке є його спадковим майном, розташоване на земельній ділянці площею 0,1 га, з якої йому належить 3/4 частина цієї ділянки.

Отже, на даний час вартість садового будинку в смт.Слобожанському, на який накладено арешт приватним виконавцем Ванжою О.В., цілком достатньо для погашення наявного в заявника боргу, і тому цього, на переконання заявника, достатньо щоб не було накладено арешт на все його майно, зокрема, на ту земельну ділянку та на частину будинку в м.Полонному. При винесенні постанови виконавцем від 19.12.2019р. останній не узгодив із заявником кількість та вартість наявного в нього нерухомого майна, і тому без оцінки та вияснення всіх обставин було накладено арешт на все майно, хоча для забезпечення виконання рішення було достатньо накласти арешт лише на садовий будинок в смт.Слобожанському.

Заявник вважає, що дії виконавця щодо накладення арешту без узгодження з боржником наявності та вартості майна є передчасними та незаконними.

Враховуючи зазначене, просив суд визнати дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Ванжі Олександра Володимировича, по виконавчому провадженню ВП 60914241, відкритому на підставі виконавчого листа № 199/7962/19, виданого 17.12.2019р. Амур-Нижньодніпровським районним судом м.Дніпропетровська, щодо винесення ним постанови від 19.12.2019р. про накладення арешту на майно - неправомірними.

Зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Ванжу Олександра Володимировича усунути порушення його прав, скасувавши вказану постанову від 19 грудня 2020р. про накладення арешту на майно - на 3/8 частини домоволодіння, (площею 34.5 кв.м.), що знаходиться по АДРЕСА_3 та на 3/4 частини цієї земельної ділянки, площею 10,5 гектарів, по АДРЕСА_3 , звільнивши цю частину майна з-під арешту (а.с. 1-5).

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 22 березня 2021 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Ванжі Олександра Володимировича, заінтересована особа: стягувач ОСОБА_2 - відмовлено (а.с.90).

Не погодившись з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду, скаргу задовольнити.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції було неповно та неправильно встановлено деякі обставини, що мають значення для справи, внаслідок неправильного дослідження і оцінки наданих суду доказів.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що в провадженні приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Ванжі Олександра Володимировича перебуває виконавче провадження ВП № 60914241 з примусового виконання виконавчого листа Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 17.12.2019 року по справі № 199/7962/19, про стягнення з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_2 ) заборгованості за договором позики від 06 вересня 2018 року в розмірі 2000 доларів США, а також судові витрати по справі, що складаються з судового збору в розмірі 768,40 гри.

19.12.2019р. приватним виконавцем Ванжою О.В. була винесена постанова про арешт майна боржника, було накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику, а також стягнення з ОСОБА_1 витрат на винагороду приватного виконавця в сумі 1345,24 грн.

19.12.2019р. також була винесена постанова виконавця про стягнення з боржника основної винагороди в сумі 200,00 доларів США та 76,84 грн., та постанова про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження в сумі 500,00 грн.

Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив з того, що приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області, в ході здійснення виконавчого провадження ВП № 60914241 з примусового виконання виконавчого листа № 199/7962/19 виданого 17.12.2019 року, діяв в межах чинного Закону України «Про виконавче провадження» .

Однак, колегія суддів вважає, що ухвала суду прийнята з порушенням норм процесуального права, з огляду на наступне.

Згідно із частиною першою статті 1 Закону України Про виконавче провадження рішення, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що за положеннями цивільного процесуального законодавства суд, ухвалюючи рішення в справі, повинен повно і всебічно з`ясувати обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (ст. 263 ЦПК України). Під час ухвалення рішення суд вирішує чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин тощо (ст. 264 ЦПК України).

Однак, в супереч зазначених вимог, судом першої інстанції при ухваленні судового рішення не повно з`ясовано обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Так, з матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції на час розгляду скарги матеріали виконавчого провадження не були предметом дослідження.

Колегія суддів зазначає, що дослідження матеріалів виконавчого провадження має суттєве значення для вирішення скарги ОСОБА_1 про визнання неправомірними та скасування постанов про відкриття виконавчого провадження та накладення арешту на нерухоме майно боржника, оскільки подані скаржником матеріали містять лише копію постанови про відкриття виконавчого провадження від 19.12.2019 року, копію постанови про арешт майна боржника 19.12.2019 року, копію постанови про стягнення з боржника основної винагороди від 19.12.2019 року та копію постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 19.12.2019 року.

22.03.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Ванжа О.В. подано до суду заяву про відкладення розгляду справи (а.с.91).

Отже, суд першої інстанції вирішив справу при недостатності необхідної інформації про вчинення приватним виконавцем дій та без перевірки встановлених приватним виконавцем обставин у ході проведення виконавчих дій, що мають значення для справи.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції не досліджено усіх передбачених нормою процесуального права юридичних (доказових) фактів, наявність яких впливає на остаточний результат розгляду скарги.

При вищевикладених обставинах, допущені судом порушення норм процесуального права призвели до постановлення помилкової (передчасної) ухвали, яка підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 379, 381- 384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 22 березня 2021 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до чинного законодавства.

Судді: