Постанова

від 08.07.2021 по справі 910/18107/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" липня 2021 р. Справа№ 910/18107/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пашкіної С.А.

суддів: Буравльова С.І.

Сітайло Л.Г.

За участю секретаря судового засідання : Кулачок О.А.

представників сторін:

від позивача - Олейнік Н.О. ( довір. №2908-К-О від 12.02.21);

від відповідача - не з`явився;

розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк"

на рішення Господарського суду міста Києва від 26.03.2021

у справі № 910/18107/20 (суддя Маринченко Я.В.)

за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Айті-Компані"

про стягнення 24380, 84грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду 26.03.2021 у справі №910/18107/20 у задоволенні позову відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду ґрунтується на тому, що:

- долученими позивачем до позовної заяви доказами не підтверджено наявності у відповідача заборгованості за спірним договором у зазначеному розмірі.

Не погоджуючись з рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просять скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 26.03.2021 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

В апеляційній скарзі позивач зазначає про те, що:

- відповідно до умов договору фінансового лізингу станом на 13.08.2020 заборгованість відповідача перед АТ КБ Приватбанк за фактичний строк користування предметом лізингу складає 24380,84грн, що підтверджується розрахунком заборгованості, копією договору фінансового лізингу з додатками, копією акту.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2021 колегією суддів у складі головуючого судді Пашкіної С.А., судді Сітайло Л.Г., Буравльова С.І. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк на рішення Господарського суду міста Києва від 26.03.2021, розгляд справи №910/18107/20 призначено на 23.06.2021.

Від відповідача (18.06.2021) надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить рішення Господарського суду міста Києва від 26.03.2021 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

У відзиві на апеляційну скаргу, відповідач зазначає про те, що:

- з розрахунку, наданого позивачем неможливо встановити підстави нарахування кредитної заборгованості відповідача, оскільки звертаючись з відповідним позовом позивач зазначає про порушення зобов`язань за договором лізингу, проте долучені розрахунки стосуються кредитних відносин, які не є предметом розгляду у даній справі;

- долучені позивачем розрахунки не можна вважати обґрунтованими, оскільки вони містять арифметичні неточності та не дозволяють встановити підстави виникнення заборгованості у зазначеному позивачем розмірі - 24380,84грн; розрахунок, який містить відомості щодо заборгованості по кредиту, що не є предметом розгляду даної справи, не може бути прийнятий судом, як належний та допустимий доказ, що підтверджує наявність заборгованості відповідача перед позивачем.

Від позивача (08.07.2021) надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначає про те, що:

- наслідки неналежного виконання договору фінансового лізингу зі сторони лізингоодержувача визначені у ст.10 Закону України Про фінансовий лізинг , яка передбачає право лізингодавця на відшкодування збитків; таким чином відповідно до умов договору станом на 13.08.2020 заборгованість відповідача перед позивачем за фактичний строк користування предметом лізингу складає 24 380,84 грн.

В судове засідання апеляційного господарського суду 08.07.2021 не з`явився представник відповідача.

Враховуючи те, що відповідач про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, явка учасників судового процесу не визнана обов`язковою, колегія суддів ухвалила розгляд апеляційної скарги у відсутності представника відповідача.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача судовою колегією встановлено.

04.09.2015 Товариством з обмеженою відповідальністю "Айті-Компані" (відповідач, лізингоодержувач) подано заяву про приєднання до умов та правил надання фінансового лізингу №300А@0000663592 відповідно до якої, керуючись ст. 634 Цивільного кодексу України, лізингоодержувач надав свою згоду на приєднання до умов та правил надання банківських послуг на умовах, визначених Умовами та правилами надання банківських послуг, що розміщені на офіційному веб-сайті Банку www.privatbank.ua. ця заява разом з умовами та тарифами складає договір фінансового лізингу.

Відповідно до п.1. договору лізингодавець передає лізингоодержувачу в лізинг: предмет лізингу та його вартість: автомобіль згідно з специфікації, викладеної у Додатку 1; строку лізингу 60 місяців з моменту підписання Додатку 2 (Графік лізингових платежів); щомісячні платежі, та порядок їх сплати: щомісячно, згідно Графіку, та включають в себе: платіж по відшкодуванню частини вартості предмету лізингу у розмірі згідно Додатку 2; винагорода за користування предметом лізингу в розмірі згідно Додатку 2 якщо інше не зазначено в умовах та правилах надання банківських послуг; винагорода за проведення щомісячного моніторингу предмету лізингу в розмірі згідно Додатку 2 якщо інше не зазначено в умовах та правилах надання банківських послуг.

Відповідно до п. 1.1.4. договору період сплати з 18 по 22 число кожного місяця.

Пунктом 1.1.7. договору визначено, що після прийняття лізингодавцем позитивного рішення про надання фінансового лізингу лізингоодержувач вносить аванс у розмірі 27250грн на транзитний рахунок, вказаний в п. 1.1.5. договору.

Згідно з п.1.3. договору щомісячно в період сплати лізингоодержувач сплачує щомісячний платіж в розмірі 2670грн та відшкодовує лізингодавцю всі витрати лізингодавця, що пов`язані з виконанням договору, та які виникли у лізингодавця протягом місяця, який передує поточному місяцю.

22.09.2015 відповідно до Додатку №1 до договору фінансового лізингу позивачем передано, а відповідачем прийнято транспортний засіб Богдан 211040, 2013 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Звертаючись з позовом позивач зазначає, що внаслідок порушення відповідачем норм Закону України "Про фінансовий лізинг" та умов вищезазначеного договору 11.08.2015 останнім повернуто предмет лізингу позивачу, у зв`язку з чим, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором фінансового лізингу у розмірі 24380,84грн.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.1 ст.806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Статтею 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" визначено, що Фінансовий лізинг (далі - лізинг) - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов`язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На підтвердження неналежного виконанням відповідачем умов вищезазначеного договору, в частині внесення лізингових платежів, позивачем долучено до позовної заяви Розрахунок заборгованості за договором №300А@0000663592 від 04.09.2015 відповідно до якого загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) складає 23681,05грн в тому числі: залишок простроченої заборгованості за наданим кредитом 19922,09грн; загальний залишок заборгованості за процентами - 677,52грн, в тому числі залишок заборгованості за простроченими процентами - 603,99грн; заборгованість по комісії - 22,27грн в тому числі залишок заборгованості за простроченою комісією - 22,27грн; погашено пені в тому числі списано - 1120,87грн; загальна сума нарахованої пені - 0грн; всього заборгованість за кредитом - 24380,84грн.

Проте, з вищезазначеного розрахунку неможливо встановити підстави нарахування кредитної заборгованості відповідача, оскільки звертаючись із відповідним позовом позивач зазначає про порушення зобов`язань за договором лізингу, проте долучені розрахунки стосуються кредитних відносин, які не є предметом розгляду у даній справі,

Окрім того, долучені позивачем розрахунки не можна вважати обґрунтованими, оскільки вони містять арифметичні неточності та не дозволяють встановити підстави виникнення заборгованості у зазначеному позивачем розмірі - 24380,84 грн.

Таким чином, вищезазначений розрахунок, який містить відомості щодо заборгованості по кредиту, що не є предметом розгляду даної справи, не може бути покладений в основу рішення, як належний та допустимий доказ, що підтверджує наявність заборгованості відповідача перед позивачем за спірним договором, що є предметом розгляду у даній справі.

Таким чином, з огляду на природу та характер правовідносин, зміст заявлених вимог позивача, є питання наявності заборгованості відповідача за Договором лізингу, стягнення якої є предметом даного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст. 74 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст.76 Господарського кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 77 Господарського кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 86 Господарського кодексу України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Позивач як особа, яка вважає, що її право порушено самостійно визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги. Проте, обов`язок надання правового аналізу заявлених вимог, доказів на їх підтвердження та спростування доводів учасників справи, покладений на суд.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Таким чином, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що долученими позивачем до позовної заяви доказами не підтверджено наявності у відповідача заборгованості у зазначеному розмірі за договором лізингу, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Враховуючи викладене, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва від 26.03.2021 не підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 273-279, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 26.03.2021 у справі №910/18107/20 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/18107/20 повернути до Господарського суду міста Києва.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду відповідно до ст. 287 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 16.07.21

Головуючий суддя С.А. Пашкіна

Судді С.І. Буравльов

Л.Г. Сітайло