Постанова

від 18.07.2021 по справі 910/2084/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" липня 2021 р. Справа№ 910/2084/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Шапрана В.В.

Андрієнка В.В.

без повідомлення учасників справи

розглянувши апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 )

на рішення Господарського суду м. Києва від 23.04.2021 р.

у справі № 910/2084/21 (суддя Андреїшина І.О.)

за позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 )

до Державного підприємства по розповсюдженню періодичних видань Преса

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Адміністрація прикордонної служби України

про стягнення 124707,12 грн

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2021 року ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) звернулася з позовом до Державного підприємства по розповсюдженню періодичних видань Преса про стягнення пені за договором № 30/64-17 (№ 30/64-17/946-17) від 12.12.2017 р. про надання послуг з передплати та доставки періодичних видань загальнодержавної сфери розповсюдження у розмірі 124707,12 грн.

Вимоги позивача обґрунтовані тим, що відповідач не виконав п. 4.3.1 договору щодо дотримання строків сплати позивачу сум видавничої вартості, згідно з укладеним договором, у зв`язку з чим йому нараховано пеню.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.02.2021 р. у справі № 910/2084/21 було залучено до участі у справі Адміністрацію Державної прикордонної служби України третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 23.04.2021 р. у справі № 910/2084/21 відмовлено у задоволенні позову ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ).

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позов у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

У поданій апеляційній скарзі відповідач зазначає, що оскільки строк дії укладеного між сторонами договору закінчився 31.12.2018 р, тому позивач звернувся до суду після спливу спеціальної позовної давності для нарахування пені, яка становить один рік, що є підставою для відмови в позові.

Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2021 р. апеляційну скаргу у справі № 910/2084/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Шапран В.В., Андрієнко В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.06.2021 р. поновлено позивачу строк на апеляційне оскарження рішення суду, зупинено його дію, відкрито апеляційне провадження у справі № 910/2084/21, на підставі ч. 10 ст. 270 ГПК України, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу

29.06.2021 р. через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній просить суд рішення Господарського суду м. Києва від 23.04.2021 р. залишити без змін, а апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити без задоволення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Державна аудиторська служба України на виконання пункту 8.11 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Державної аудиторської служби на І півріччя 2020 року (в частині інспектування) провела ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) за період з 01.01.2018 р. по 30.04.2020 р.

17.08.2020 р. за результатами ревізії Державною аудиторською службою України було оформлено акт ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) № 08-21/9.

12.12.2017 р. між Державним підприємством по розповсюдженню періодичних видань Преса (далі - роповсюджувач), Адміністрацією Державної прикордонної служби України (далі - видавець) та Військовою частиною НОМЕР_1 (далі представник видавця) було укладено договір № 30/64-17 про надання послуг з передплати та доставки періодичних видань загальнодержавної сфери розповсюдження (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору розповсюджувач зобов`язується за дорученням видавця здійснювати операції з продажу (передплати) й доставки періодичних друкованих видань (далі - видання), а також надавати інші (супутні) послуги за замовленням видавця в особі представника видавця, а останній зобов`язується прийняти та оплатити виконані доручення та надані послуги за умовами цього договору.

Згідно з п. 3.5.4 договору розповсюджувач зобов`язується здійснювати всі технологічні операції, необхідні для розповсюдження редакційної передплати. Після одержання підтвердження про оплату послуг представником видавця, направляти доставні картки на адреси структурних підрозділів співвиконавців розповсюджувача. Факт надання послуг з редакційної передплати підтверджується шляхом складання відповідачем ф. СП-28.

Ціна договору визначається (розраховується) сумарно у відповідності з ф. СП-28 та актами виконаних робіт та наданих послуг з врахуванням замовленого тиражу видання (п. 4.1.6 договору).

У порядку попередньої оплати до початку виконання всіх технологічних операцій розповсюджувачем, представник видавця сплачує повну вартість послуг по редакційній передплаті (вартість приймання передплати та доставки на весь термін оформлення передплати) згідно з рахунком розповсюджувача або за згодою сторін, шляхом утримання із сум, що підлягають перерахуванню представнику видавця (п.п. 4.2.2 п. 4.2 договору).

У відповідності до п. 4.3.1 договору розповсюджувач сплачує представнику видавця не пізніше 15 числа першого місяця передплатного періоду на рахунок представника видавця видавничу вартість по прийнятій передплаті в повному обсязі (на весь термін її оформлення). Розрахунки за прийняту передплату з поточних місяців проводяться до 15 числа кожного передплатного періоду в повному обсязі.

Пунктом 5.2.4 договору передбачено, що розповсюджувач несе відповідальність за порушення строків перерахування передплатних сум, що сталося з вини розповсюджувача, обумовлених п. 4.3.1 цього договору, та сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

У січні 2018 року сума редакційної передплати за надані послуги згідно з ф. СП-28 за № 198, № 199, № 313, № 314, № 1981, № 1225, № 1226, № 1298, № 1299, № 2925 склала 660571,20 грн.

У лютому 2018 року сума редакційної передплати за надані послуги згідно ф. СП-28 за № 2341, № 2342, № 2340 склала 11839,20 грн.

У березні 2018 року сума редакційної передплати за надані послуги згідно ф. СП-28 за № 3287, № 3183, №3 286 склала 10092,00 грн.

У квітні 2018 року сума редакційної передплати за надані послуги згідно ф. СП-28 за № 4217, № 4218, № 4216 склала 45968,00 грн.

У травні 2018 року сума редакційної передплати за надані послуги згідно ф. СП-28 за № 5265, № 5266 склала 2169,60 грн.

У червні 2018 року сума редакційної передплати за надані послуги згідно ф. СП-28 за № 6009, № 6010, № 6011 склала 1227,20 грн.

У липні 2018 року сума редакційної передплати за надані послуги згідно ф. СП-28 за № 165, № 166, № 167, № 857, № 858 склала 482472,80 грн.

У серпні 2018 року сума редакційної передплати за надані послуги згідно ф. СП-28 за № 1968, № 1969, № 1970 склала 16106,40 грн.

У вересні 2018 року сума редакційної передплати за надані послуги згідно ф. СП-28 за № 2672, № 2742, № 2743 склала 2009,60 грн.

У жовтні 2018 року сума редакційної передплати за надані послуги згідно ф. СП-28 за № 3554, № 3555 склала 416,00 грн.

У листопаді 2018 року сума редакційної передплати за надані послуги згідно ф. СП-28 за № 4288, № 4289 склала 516,00 грн.

У грудні 2018 року сума редакційної передплати за надані послуги згідно ф. СП-28 за № 4996, № 4997 склала 239,20 грн.

Згідно з даними звіту за господарськими операціями позивача, відповідач сплатив видавничу вартість у такому порядку:

- 30.01.2018 р. у сумі 100000,00 грн;

- 27.03.2018 р. у сумі 300000,00 грн;

- 06.06.2018 р. у сумі 100000,00 грн;

- 22.06.2018 р. у сумі 100000,00 грн;

- 07.08.2018 р. у сумі 150000,00 грн;

- 13.09.2018 р. у сумі 110000,00 грн;

- 24.10.2018 р. у сумі 120000,00 грн;

- 28.11.2018 р. у сумі 100000,00 грн;

- 23.01.2019р. у сумі 173773,54 грн.

З вказаного вбачається, що відповідач сплачував видавничу вартість по прийнятій передоплаті позивачу з порушенням строків, передбачених п. 4.3.1 укладеного договору.

29.07.2020 р. позивач направив на адресу відповідача лист № 14/2138 з претензією про сплату пені.

У відповідь, відповідач направив на адресу позивача лист № 28-578 від 09.09.2020 р., в якому зазначив, що не здійснював перерахування позивачу коштів по прийнятій передплаті через прохання зазначених у відповіді на претензію посадових осіб.

23.10.2020 р. позивач повторно звернувся з претензією щодо сплати пені № 14/3008, в якій повторно зазначив про необхідність сплатити 124707,12 грн у зв`язку з порушенням умов договору № 30/64-17 від 12.12.2017 р.

Відповідач відповідь на претензію не надав, нараховану позивачем пеню у розмірі 124707,12 грн не сплатив.

Спір у справі виник у зв`язку з тим, що відповідач, на думку позивача, в порушення умов укладеного договору № 30/64-17 про надання послуг з передплати та доставки періодичних видань загальнодержавної сфери розповсюдження від 12.12.2017 р. свої зобов`язання щодо вчасної оплати виконав з порушенням строку, внаслідок чого позивачем було нараховано пеню.

За змістом ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона - виконавець, зобов`язується за завданням другої сторони - замовника, надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

За ст. 905 ЦК України строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як передбачено ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положеннями ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

За умовами укладеного договору розповсюджувач зобов`язаний здійснити сплату видавничої вартості на рахунок представника видавця у строки, встановлені цим договором.

У відповідності до п. 4.3.1 договору відповідач сплачує позивачу не пізніше 15 числа першого місяця передплатного періоду на рахунок позивача видавничу вартість по прийнятій передплаті в повному обсязі (на весь термін її оформлення). Розрахунки за прийняту передплату з поточних місяців проводяться до 15 числа кожного передплатного періоду в повному обсязі.

Пунктом 5.2.4 договору передбачено, що відповідач за порушення строків перерахування передплатних сум, що сталося з вини відповідача, обумовлених п. 4.3.1 цього договору, сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пені, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Як було встановлено вище, відповідач здійснив сплату видавничої вартості з порушенням строків, передбачених п. 4.3.1 та п. 5.2.4 укладеного договору, у зв`язку з чим у позивача виникло право нарахувати пеню.

За таких обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача пені за договором № 30/64-17 (№ 30/64-17/946-17) від 12.12.2017 р. про надання послуг з передплати та доставки періодичних видань загальнодержавної сфери розповсюдження у розмірі 124707,12 грн є обґрунтованою.

Однак, у процесі розгляду справи місцевим судом відповідач звернувся із заявою про застосування строків позовної давності.

Обґрунтовуючи вказану заяву, відповідач посилається на те, що позивачу вчасно та достовірно було відомо про невиконання умов договору відповідачем, а перевірка Державної аудиторської служби України не є підставою і належним та допустимим доказом підтвердженням того, що у позивача існували наявні обставини, які з об`єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову.

Відповідно до ст. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. ст. 256, 257 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

У відповідності до ч. ч. 1, 5 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Днем подання позову слід вважати дату поштового штемпеля підприємства зв`язку, через яке надсилається позовна заява, а в разі подання її безпосередньо до господарського суду - дату реєстрації цієї заяви в канцелярії суду.

Позовна давність до вимог про стягнення пені обчислюється окремо за кожен день (місяць) нарахування пені. Право на позов про стягнення пені за кожен день (місяць) виникає щодня (щомісяця) на відповідну суму, а позовна давність обчислюється з того дня (місяця), коли кредитор дізнався або повинен був дізнатись про порушення права

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 08.06.2016 р. у справі № 6-3006цс15.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач здійснив останню передплату 23.01.2019 р., а Окрема комендатура охорони і забезпечення Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_1 ) звернулась до Господарського суду з позовом 11.02.2021 р., що підтверджується відбитком штемпеля канцелярії суду.

Таким чином, строк, у межах якого позивач міг звернутися до суду з вимогою про захист свого права, закінчився 23.01.2020 р.

Отже, позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення з відповідача пені за договором № 30/64-17 (№ 30/64-17/946-17) від 12.12.2017 р. про надання послуг з передплати та доставки періодичних видань загальнодержавної сфери розповсюдження у розмірі 124707,12 грн з порушенням строків, передбачених ч. 2 ст. 258 ЦК України, а тому заява відповідача про застосування наслідків спливу строку позовної давності підлягає задоволенню.

Оскільки поважність причин пропуску є оціночним поняттям та за відсутності визначеного законом переліку причин, які можуть бути визнані поважними для захисту порушеного права, вирішення цього питання відноситься до компетенції суду, який безпосередньо розглядає спір, з урахуванням у кожному конкретному випадку фактичних обставин справи і не може бути переоцінене.

Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів (статті 15, 16, 20 ЦК України), за змістом яких особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі № 33/5009/8037/11 від 19.05.2020 р.

Враховуючи те, що зазначений строк позовної давності пропущено без поважних причин, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про відмову в задоволенні позову ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) у зв`язку із пропуском позовної давності.

Щодо інших аргументів сторін, колегія суддів зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються судом в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовуючи свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", рішення від 10.02.2010).

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 276 ГПК передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, здійснивши перевірку та оцінку всіх належних доказів, наявних у матеріалах справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що рішення Господарського суду м. Києва від 23.04.2021 р. у справі № 910/2084/21 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) задоволенню не підлягає.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на скаржника.

Згідно з ч. 5 ст. 12 ГПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як передбачено ч. 3 ст. 287 ГПК України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 даної статті.

Вказана справа є малозначною та не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 23.04.2021 р. у справі № 910/2084/21 залишити без змін.

3. Поновити дію рішення Господарського суду м. Києва від 23.04.2021 р. у справі № 910/2084/21.

4. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Окрему комендатуру охорони і забезпечення Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_1 ).

5. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Повний текст постанови складено 19.07.2021 р.

Головуючий суддяС.І. Буравльов

СуддіВ.В. Шапран

В.В.Андрієнко