Рішення

від 18.07.2021 по справі 910/6694/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.07.2021Справа № 910/6694/21Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лабсвіт" про повернення безпідставно набутого майна, без виклику представників сторін,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2021 року позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про повернення безпідставно отриманих коштів у розмірі 3 022,43 грн. на підставі ст.ст. 627, 1212 ЦК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.05.2021 року справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Заперечень щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного без виклику сторін від сторін у встановлений законом строк не надано.

26.05.2021 року відповідачем через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву, в якому відповідач вказує на те, що кошти у розмірі 3 022,43 грн. були набуті ним не безпідставно, а за договором на закупівлю №335/20/507-20 від 09.10.2020 року за отриманий позивачем товар, в підтвердження чого надано видаткові накладні підписані уповноваженими представниками обох сторін.

02.06.2021 року позивачем через канцелярію суду надано відповідь на відзив.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 09.10.2020 року між Окремою комендатурою охорони і забезпечення Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_1 ) (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лабсвіт" (постачальник) було укладено договір на закупівлю №335/20/507-20, за умовами якого постачальник зобов`язується передати замовнику у власність термостат типу «Драй-блок» або еквівалент, код НК 024:2019 15105 лабораторний длок сухого нагріву (далі товар), а замовник зобов`язується прийняти цей товар та оплатити його на умовах цього договору (п. 1.1. договору).

На виконання вказаного договору позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 46 200,00 грн., що підтверджується видатковими накладними №2020 від 13.11.2020 року на суму 15 400,00 грн., №2021 від 10.11.2020 року на суму 15 400,00 грн., №2022 від 22.10.2020 року на суму 15 400,00 грн., які підписані уповноважними представниками обох сторін.

Платіжними дорученнями №3627 від 16.12.2020 року на суму 15 400,00 грн., №3628 від 16.12.2020 року на суму 15 400,00 грн., №3500 від 10.12.2020 року на суму 15 400,00 грн. підтверджується факт повної оплати позивачем отриманого товару за вищевказаними видатковими накладними за договором на закупівлю №335/20/507-20 від 09.10.2020 року.

Статтею 1212 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Однак, відповідно до змісту ст. 1212 ЦК України зазначена норма закону застосовується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуто з допомогою інших, спеціальних способів захисту. Зокрема, у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень статті 1212 ЦК України, у тому числі й щодо зобов`язання повернути майно (кошти) потерпілому.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 24.09.2014 року №6-122цс14.

Доказів безпідставності перерахування грошових коштів на суму 3 022,43 грн. позивачем суду не надано та матеріали справи не містять.

За таких обставин, враховуючи, що спірні грошові кошти на загальну суму 3 022,43 грн. були перераховані позивачем не безпідставно, а на виконання договору укладеного між сторонами, суд приходить до висновку, що в позові в частині повернення цих 3 022,43 грн. як помилково перерахованих грошових коштів на підставі ст. 1212 ЦК України, слід відмовити.

Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

В силу ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено, що його права, за захистом яких він звернувся до суду, порушено відповідачем, а тому в позові про стягнення з відповідача 3 022,43 грн. безпідставно отриманих коштів слід відмовити.

Судовий збір відповідно до вимог ст. 129 ГПК України покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню в порядку та у строк, які визначені розділом IV ГПК України.

Повне рішення складено 19.07.2021р.

Суддя С.О. Чебикіна