Рішення

від 05.07.2021 по справі 914/634/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.07.2021 справа № 914/634/21

За позовом : Виконувача обов`язків керівника Франківської окружної прокуратури м. Львова., м. Львів, в інтересах держави в особі

позивача: Львівської міської ради, м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю кафе Дружба , м. Львів

про розірвання договору оренди землі

Суддя Щигельська О.І.

Секретар судового засідання: Зарицька О.Р.

Представники сторін:

від прокуратури: Сенів О.П.- прокурор;

від позивача: Цап П.М. - представник за довіреністю;

від відповідача: не з`явився.

Заяв про відвід судді не надходило. У відповідності до ст.222 ГПК України, фіксування судового процесу здійснювалось за допомогою програмно-апаратного комплексу Акорд .

ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

Виконувач обов`язків керівника Львівської місцевої прокуратури №3 в інтересах держави в особі позивача - Львівської міської ради звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю кафе Дружба про розірвання договору оренди землі №Ф-3007 від 08.05.2017, укладеного між Львівською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю кафе Дружба .

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.03.2021 позовну заяву передано на розгляд судді Щигельській О.І.

Ухвалою суду від 19.03.2021 відкрито провадження у справі №914/634/21, ухвалено її розгляд здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 12.04.2021. Ухвалою суду від 12.04.2021 підготовче засідання відкладено на 26.04.2021.Ухвалою суду від 26.04.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 17.05.2021.

28.04.2021 в системі документообігу суду за вх.№10152/21 зареєстровано клопотання про перейменування особи.

Ухвалою суду від 17.05.2021 змінено найменування Львівської місцевої прокуратури №3 на Франківську окружну прокуратуру м. Львова, розгляд справи відкладено на 07.06.2021.

В судовому засіданні 07.06.2021 представник позивача подав клопотання (вх.№13290/21 від 07.06.021) про долучення до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 17.05.2021 судове засідання відкладено на 14.06.2021.Ухвалою суду від 14.06.2021 судове засідання відкладено на 05.07.2021

16.06.2021 в системі документообігу суду за вх.№14138/21 зареєстровано пояснення (в порядку п. 3 ч. 1 ст. 42 ГПК України).

В судове засідання 05.07.2021 з`явився прокурор позовні вимоги підтримав повністю з підстав, зазначених у позовній заяві, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні 05.07.2021 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідачем явки повноважного представника в судове засідання 05.07.2021 не забезпечено, поважності причин неявки суду не повідомлено.

Так, кореспонденція надсилалась судом на адресу місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю кафе Дружба , вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 79044, Львівська обл., місто Львів, вулиця Горбачевського, будинок 22. Копія ухвали суду від 14.06.2021 повернуто установою зв`язку з відміткою адресат відсутній за вказаною адресою .

Суд звертає увагу на те, що відповідно до ч.ч. 3, 7 ст.120 ГПК України, виклик і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

За обставин неотримання відповідачем кореспонденції суду і за обставин закінчення строків розгляду справи, відсутні підстави для повторного відкладення судового засідання і неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи у даному судовому засіданні. Неповідомлення причин неявки представником позивача також не є перешкодою для вирішення спору по суті в даному судовому засіданні.

Згідно п.1 ч.3 ст.202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до ч.4 ст.13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч.9 ст.165, ч.2 ст.178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу та має право вирішити спір за наявними матеріалами.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч.9 ст.165 та ч.2 ст.178 ГПК України.

Судом встановлено, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення, а неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Аргументи прокурора

Позовні вимоги обґрунтовано порушенням відповідачем умов договору оренди земельної ділянки оскільки відповідачем допускається заборгованість з орендної плати за землю за договором оренди землі № Ф-3007 від 03.05.2017, укладеним між Львівською міською радою і Товариством з обмеженою відповідальністю кафе Дружба яким передано в строкове платне користування земельну ділянку для обслуговування кафе з кадастровим номером 4610136900:03:003:0097, яка розташована у м. Львові на вул. І. Горбачевського, 22. Прокурор вказує, що ТОВ кафе Дружба більше трьох місяців підряд не сплачувало орендну плату за землю згідно з діючим договором оренди землі, зокрема в травні, червні та липні 2020 року. Зазначене зумовило звернення до суду із позовною заявою про розірвання зазначеного договору оренди землі з підстави систематичної несплати орендної плати за договором.

Аргументи позивача

Позивач письмової позиції стосовно заявлених позовних вимог не надав, у судових засіданнях підтримав позовні вимоги прокурора.

Аргументи відповідача

Відповідач заперечень та/або відзиву на позовну заяву не подав.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

03.05.2017 року між Львівською міською радою (орендодавець за договором, позивач по справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю кафе Дружба (орендар за договором, відповідач по справі) укладено Договір оренди землі №Ф-3007, за яким орендодавець на підставі Податкового кодексу України, Закону України Про оренду землі , ухвал Львівської міської ради від 30.06.2016 № 631 Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Львова , від 26.07.2012 №1675 Про затвердження Положення про підготовку, організацію, проведення та оформлення купівлі-продажу у власність або надання в оренду земельних ділянок у м. Львові (зі змінами) та ухвали Львівської міської ради від 04.10.2016 № 1046 Про затвердження ТзОВ кафе Дружба проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки на вул. І. Горбачевського, 22 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для обслуговування кафе з кадастровим номером 4610136900:03:003:0097, яка розташована у м. Львові на вул. І. Горбачевського, 22 (п.1 Договору).

Відповідно до п.п. 2-3 Договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,0467 га, у тому числі під забудовою - 0.0331 га, під твердим покриттям - 0,0072 га, під озелененням - 0.0064. На земельній ділянці розміщені об`єкт нерухомого майна - будівля кафе.

Згідно з долученої до позовної заяви Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за адресою м. Львів, вул. Горбачевського І., буд. 22 знаходиться будівля, об`єкт житлової нерухомості, загальною площею 331,5 кв. м. яка зареєстрована на праві приватної власності за Товариством з обмеженою відповідальністю кафе Дружба .

Пунктом 9 Договору сторони погодили, що договір укладено на 10 (десять) років до 04 жовтня 2026 року.

Згідно з п. 10 Договору, орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 72557,93 (сімдесят дві тисячі п`ятсот п`ятдесят сім гривень 93 копійки) гривень в рік, що становить 3 (три) відсотка від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та вноситься щомісячно рівними частинами на розрахунковий рахунок № 33216812700005 ГУДКСУ у Львівській області. Отримувач: Міський бюджет для Франківського р-ну, ЄДРПОУ 37965138, МФО 825014, код платежу 18010600 для юридичних осіб до 30-го числа місяця наступного за звітним.

Прокурор вказує, що згідно з інформацією ГУ ДПС у Львівській області, ТОВ кафе Дружба більше трьох місяців підряд не сплачувало орендну плату за землю на вул. Горбачевського, 22 у м. Львові згідно з діючим договором оренди землі від 03.05.2017 №Ф-3007 .

Згідно з уточненою податковою декларацією з плати за землю за 2020 рік ТОВ кафе Дружба зареєстровано податкове зобов`язання за 2020 рік в сумі 66511,44 грн. з сплати оренди за земельну ділянку кадастровий номер 4610136900:03:003:0097, загальною площею 0,0467 га, згідно з договором оренди землі від 03.05.2017 №Ф-3007.

Відповідно до розрахунків, наданих листом №4-2201-1472 від 22.01.2021 Управління адміністрування місцевих та залучених фінансів департаменту фінансової політики Львівської міської ради, станом на 21.01.2021 заборгованість ТОВ кафе Дружба з сплати орендної плати становила 19 955,76 грн.

У зв`язку з тим, що відповідачем допускається заборгованість зі сплати орендної плати за землю більше трьох місяців підряд, що є порушенням вимог п. 9 Договору і ч. 1 ст. 24 Закону, відповідно до п. 38 Договору, ч. 1 ст. 32 Закону та ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, це зумовило звернення прокурора до суду з позовом про розірвання договору оренди землі.

ОЦІНКА СУДУ

Щодо обґрунтованості підстав звернення прокурора з даним позовом

Згідно з абз. 1-2 ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Аналіз частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу.

Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду. Аналогічна правова позиція про застосування вказаних норм права викладена в постановах Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 20.09.2018 по справі № 924/1237/17, від 06.02.2019 у справі №927/246/18, від 22.10.2019 у справі №914/648/17, постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі №924/1256/17, постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц.

До позовної заяви долучено листування прокурора та позивача.

04.12.2020 виконувач обов?язків керівника Львівської місцевої прокуратури №3 звернувся з запитом про надання матеріалів №14.36/04-16-7168ВИХ-20 до Львівської міської ради та Головного управління ДФС у Львівській області, в якому просив надати детальну інформацію щодо наявності заборгованості з орендної плати, зокрема щодо ТОВ кафе Дружба .

У відповідь на запит прокурора Управління земельних ресурсів ЛМР листом №2403вих1009631.7-37236-2020 від 22.12.2020 надано копії договорів оренди землі з додатками, листи управління та розрахунки недоотриманих коштів міським бюджетом від орендної плати за землю.

Листом №9986/9/13-06-04-04-12 від 23.12.2020 ГУ ДПС у Львівській області надало копії податкових декларацій з плати за землю за 2020 рік по СГД - юридичних особах зазначених в запиті прокурора.

14.01.2021 виконувач обов?язків керівника Львівської місцевої прокуратури №3 звертався з запитом про надання інформації №14.36/04-16-251ВИХ-21 до Львівської міської ради та Головного управління ДФС у Львівській області, в якому з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересі держави в суді, повторно просив повідомити чи наявна на даний час у кожного з вищевказаних суб`єктів заборгованість по орендній платі за землю.

Листом №2403-вих-4904 від 25.01.2021 Управлінням земельних ресурсів ЛМР надано детальні (помісячні) розрахунки недоотриманих коштів міським бюджетом з орендної плати за землю в межах термінів позовної давності по юридичних особах, серед яких ТОВ кафе Дружба .

Листом №534/5/13-01-13-04 від 25.01.2021 ГУ ДПС у Львівській області надано інформацію про наявність податкового боргу та вжиті заходи щодо погашення податкового боргу по орендній платі за землю станом на 01.01.2021.

Прокурором листом №14.36/04-16-1221ВИХ-21 від 17.02.2021 року повідомлено позивача, що ним встановлено достатні підстави для здійснення представництва інтересів держави в особі Львівської міської ради шляхом звернення до Господарського суду Львівської області із позовною заявою до ТзОВ кафе Дружба про розірвання договору оренди землі № Ф-3007 від 03.05.2017.

Як вказується прокурором, ним встановлено порушення інтересів держави, яке полягає в систематичній несплаті Кафе Дружба орендної плати за землю впродовж 2020 року, що спричиняє ненадходження коштів до місцевого бюджету та призводить до заподіяння шкоди інтересам держави в особі територіальної громади міста Львова, що виявляється в безоплатному використанні земельної ділянки, невжиття позивачем заходів, спрямованих на розірвання договору та повернення земельної ділянки за наявності для цього підстав.

При цьому, з листів позивача вбачається, що при наявності факту систематичної несплати орендної плати відповідачем, цивільно - правові заходи щодо розірвання договору, згідно наявних повноважень, не вживалися. Про причини незастосування заходів, спрямованих на розірвання договору оренди, а так само обставини, які перешкоджали застосуванню заходів позовного характеру позивачем не поінформовано.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру , прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру , і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим. Таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020р., справа № 912/2385/18.

Враховуючи наведене, в даному випадку, суд прийшов до висновку, що прокурор дотримався визначеного Законом порядку і правомірно захищає інтереси держави в суді в межах наданих йому повноважень.

Щодо суті позовних вимог

Згідно ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Відповідно до ст.11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов`язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як встановлено судом вище, 03.05.2017 року між Львівською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю кафе Дружба укладено Договір оренди землі №Ф-3007.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України Про оренду землі відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

За приписами ст. 1 Закону України Про оренду землі , яка кореспондується з положеннями частини першої ст. 93 Земельного кодексу України, орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст.15 Закону України Про оренду землі істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Положеннями ст. 24, 25 Закону України Про оренду землі визначено права та обов`язки орендодавця і орендаря, а саме: орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; своєчасного внесення орендної плати. Орендар, у свою чергу, має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі, за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження та зобов`язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку.

Згідно з ч. 3-4 ст. 31 Закону України Про оренду землі договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Частиною 1 ст.32 Закону України Про оренду землі передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Стаття 141 Земельного кодексу України передбачає таку підставу припинення права користування земельною ділянкою, як систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Разом з тим, за ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Виходячи з системного аналізу наведених положень законодавства та враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення Цивільного кодексу України, слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України. Відповідна правова позиція була викладена Верховним Судом України у постанові від 11 жовтня 2017 року у справі № 6-1449цс17 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №912/1385/17.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди.

Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за п. 6 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

До матеріалів справи позивачем долучено лист № 4-2201-4224 від 17.05.2021 Управління адміністрування місцевих та залучених фінансів департаменту фінансової політики Львівської міської ради з якого вбачається, що на момент подання позову до суду - 15.03.2021 року, ТОВ кафе Дружба заборгованість з сплати орендної плати за договором №Ф-3007 повністю сплачена, і має місце переплата - 5953,51грн.

Отже, ураховуючи викладене, при тому, що відповідачем допускається порушення умов договору, проте все ж відсутні обставини, які б свідчили про неможливість досягнення позивачем як стороною договору оренди мети договору (отримання плати за оренду земельної ділянки) та неотримання того, на що розраховував орендодавець, укладаючи спірний договір, тобто не вбачається істотного порушення умов договору оренди.

Також слід зауважити, що, як вбачається з даних про сплату орендної плати, долучених до листа № 4-2201-4224 від 17.05.2021 Управління адміністрування місцевих та залучених фінансів департаменту фінансової політики Львівської міської ради, станом на 01.01.2020 року у відповідача була наявна переплата по сплаті орендної плати за землю в розмірі 241,68грн., так само як і була незначна переплата за період з січня по березень 2020 року, а потім у серпні та вересні 2020 року. За період з жовтня по грудень 2020 року у відповідача була наявна недоплата суми орендної плати в сумах 146,49грн., 1697,49грн. та 226,49грн. Таким чином, повна несплата орендної плати була допущена відповідачем лише в період з травня по липень 2020 року, при тому, що з 20.05.2020 року на території України діяв карантин, введений на підставі постанови КМ України від 20 травня 2020 р. № 392 Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів , якою було обмежено роботу закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо).

Крім того, слід також зазначити, що, як встановлено судом вище, на спірній земельній ділянці знаходиться будівля, об`єкт житлової нерухомості, загальною площею 331,5 кв. м. яка належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю кафе Дружба і використовується як кафе. Відповідно до п.п. 2-3 Договору, в оренду передано земельну ділянку загальною площею 0,0467 га, у тому числі під забудовою - 0.0331 га, під твердим покриттям - 0,0072 га, під озелененням - 0.0064. Таким чином, розірвання договору оренди земельної ділянки за несплату орендної плати за землю три місяці підряд в період з травня по липень 2020 року при тому, що майже уся земельна ділянка знаходиться під нерухомістю, яка перебуває у приватній власності, жодним чином не призведе до наповнення місцевого бюджету в майбутньому, а навпаки, може призвести до недоотримання місцевим бюджетом коштів у період до укладення нового договору оренди землі.

Статтею 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

У відповідності з п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Відповідно до ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 ГПК України). Стандарт доказування вірогідності доказів , який на відміну від достатності доказів , підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. На суд покладено обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Вказаної позиції дотримується Верховний Суд, зокрема у постанові від 21 серпня 2020 року у справі № 904/2357/20.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Беручи до уваги вищенаведене, суд, виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Згідно п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір покладається на орган прокуратури в повному обсязі.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 233-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повне рішення складено та підписано суддею 16.07.2021

Суддя О.І. Щигельська