Постанова від 22.06.2021 по справі 910/9672/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2021 року

м. Київ

Справа №910/9672/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бакуліна С.В. - головуючий, Кібенко О.Р., Мамалуй О.О.,

за участю секретаря судового засідання - Федорченка В.М.,

представників учасників справи:

позивача-1 - ОСОБА_1,

позивача-2 - не з`явились,

відповідача-1 - Золотопупа С.В., Безкоровайної Ю.М.,

відповідача-2 - не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.02.2021 (головуючий суддя - Дідиченко М.А., судді Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю.) та рішення Господарського суду міста Києва від 02.11.2020 (суддя Бондарчук В.В.)

у справі №910/9672/20

за позовом 1. ОСОБА_1 , 2. ОСОБА_2

до 1. Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Старонаводницька 6-Б",

2. Печерської районної в місті Києві державної адміністрації

про визнання недійсним рішення установчих зборів та скасування державної реєстрації,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

1.1. ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись до Господарського суду міста Києва з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Старонаводницька 6-Б" (далі - ОСББ "Старонаводницька 6-Б") та Печерської районної в місті Києві державної адміністрації про:

- визнання недійсним рішення установчих зборів співвласників багатоповерхового будинку (дата проведення 02.06.2016);

- скасування державної реєстрації ОСББ "Старонаводницька 6-Б", вчиненої Оленою Орел , державним реєстратором юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Печерської районної в місті Києві державної адміністрації про державну реєстрацію юридичної особи - ОСББ "Старонаводницька 6-Б".

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час проведення спірних установчих зборів було допущено суттєві порушення законодавства щодо створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі також - ОСББ), внаслідок яких позивачі були позбавлені права на участь в установчих зборах співвласників багатоквартирного будинку, а також можливості прийняття рішень про створення і подальшу діяльність ОСББ.

2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій.

2.1. 16.05.2016 відбулось засідання ініціативної групи зі скликання і проведення установчих зборів ОСББ за адресою: АДРЕСА_1 , яке оформлене протоколом №1.

2.2. На засіданні були присутні співвласники багатоквартирного будинку у кількості 50 осіб, в тому числі ОСОБА_1 , власник квартири АДРЕСА_2 .

2.3. Зокрема, на засіданні ініціативної групи було прийнято рішення про утворення ініціативної групи зі скликання і проведення установчих зборів щодо створення ОСББ, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , до якої увійшов ОСОБА_1 .

2.4. 17.05.2016 на засіданні ініціативної групи зі скликання і проведення установчих зборів ОСББ за адресою: АДРЕСА_1 , (протокол №3), прийнято рішення про скликання установчих зборів ОСББ по АДРЕСА_1 на 02.06.2016 о 19 год. 45 хв. за адресою: АДРЕСА_1 . На цьому засіданні був також присутній позивач-1.

2.5. 02.06.2016 відбулись установчі збори ОСББ "Старонаводницька 6-Б", на яких були прийняті такі рішення:

- обрати головою установчих зборів Ковтуна Генадія Васильовича ;

- створити ОСББ "Старонаводницька 6-Б". Затвердити статут ОСББ "Старонаводницька 6-Б" в редакції, запропонованій ініціативною групою зі створення об`єднання. Затвердити його найменування: 1) повне найменування: "Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Старонаводницька 6-Б"; скорочене найменування: ОСББ "Старонаводницька 6-Б". Затвердити його місцезнаходження: вул. Старонаводницька, будинок 6-Б, місто Київ, Україна, 01015. Надати повноваження підписати і подати документи для державної реєстрації ОСББ "Старонаводницька 6-Б" Безкоровайній Юлії Михайлівні ;

- обрати статутні органи ОСББ "Старонаводницька 6-Б" у складі: 1) правління: Безкоровайна Ю.М. , Болварі Т.Й. , Вахненко В.В. , Губар В.М. , Деревянко О.В. , Дон В.В. , Ковтун Г.В. , Хижняк О.Ф. , 2) ревізійна комісія: Мельник В.Р. , Сухецька Н.П. , Ханін М.Р ;

- затвердити кошторис ОСББ "Старонаводницька 6-Б" на 4-й квартал 2016 рік в сумі 766800,00 грн, на 2017 рік в сумі 3672000,00 грн. Затвердити розмір щомісячного внеску кожного співвласника житлових та нежитлових приміщень на утримання будинку та прибудинкової території в сумі 5,47 грн за один метр квадратний загальної площі;

- ОСББ "Старонаводницька 6-Б" з 01.10.2016 приймає будинок АДРЕСА_1 , підземну автостоянку, що знаходиться в цьому будинку, прибудинкову територію, спільне майно співвласників багатоквартирного будинку на самостійне утримання та експлуатацію, включаючи їх поточний та капітальний ремонт, для задоволення зазначених потреб самостійно шляхом самозабезпечення. Також було визначено виконавців послуг в будинку АДРЕСА_1 .

2.6. Позивачі зазначали, що установчі збори ОСББ "Старонаводницька 6-Б" були проведені з порушенням законодавства щодо створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, що є підставою для визнання недійсними рішень, прийнятих на цих зборах.

3. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції.

3.1. Господарський суд міста Києва рішенням від 12.10.2020 у справі №910/9672/20 в задоволенні позовних вимог відмовив у повному обсязі.

3.2. При цьому, надавши преюдиціальне значення обставинам, встановленим Печерським районним судом міста Києва в рішенні у справі №757/7529/17-ц, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що спірні установчі збори власників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 під головуванням Ковтуна Г.В. , були проведені 02.06.2016 з повним дотриманням процедури скликання та проведення установчих зборів ОСББ.

3.3. З огляду на що, суд дійшов також висновку про відмову у задоволенні похідної вимоги про скасування державної реєстрації ОСББ "Старонаводницька 6-Б".

3.3. Північний апеляційний господарський суд постановою від 23.02.2021 рішення Господарського суду міста Києва від 02.11.2020 у справі №910/9672/20 змінив в мотивувальній частині, виклавши її в редакції постанови; резолютивну частину рішення Господарського суду міста Києва від 02.11.2020 залишив без змін.

3.4. Мотивуючи постанову, суд апеляційної інстанції вказав, що Печерським районним судом міста Києва у справі №757/7529/17-ц не досліджувались та не встановлювались обставини щодо правомірності або неправомірності установчих зборів від 02.06.2016 власників багатоквартирного будинку за адресою. АДРЕСА_1 , які є предметом спору у цій справі. А тому, посилання Печерського районного суду міста Києва у справі №757/7529/17-ц на дотримання процедури проведення установчих зборів 02.06.2016 не має преюдиціального значення для цієї справи.

3.5. Водночас суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що повідомлення позивачів про проведення 02.06.2016 установчих зборів відбулось з дотриманням частини четвертої статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", а рішення на цих установчих зборах приймалось за наявності кворуму.

3.6. Суд апеляційної інстанції врахував, що зазначені в пунктах 1, 2 протоколу від 02.06.2016 рішення установчих зборів в частині обрання голови зборів, створення ОСББ та затвердження його статуту, найменування та місцезнаходження, виборів правління, обрання особи, уповноваженої на проведення дій щодо реєстрації об`єднання, безпосередньо стосуються відносин створення ОСББ "Старонаводницька 6-Б", як юридичної особи, а вимоги позивачів про визнання їх недійсними, спрямовані на припинення ОСББ "Старонаводницька 6-Б". З огляду на що, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову в цій частині позову в зв`язку з його необґрунтованістю.

3.7. Водночас, оскільки на установчих зборах були прийнятті рішення, вказані в пунктах 3, 4 протоколу від 02.06.2016, з питань, які не відносяться до компетенції установчих зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про обґрунтованість вимог в цій частині позову, проте відмовив у їх задоволенні з підстав спливу спеціальної позовної давності.

3.8. При цьому суд апеляційної інстанції врахував, що державна реєстрація ОСББ "Старонаводницька 6-Б" була здійснена з дотриманням усіх норм чинного законодавства.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу та виклад позиції інших учасників справи.

4.1. Не погоджуючись з постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.02.2021 та рішенням Господарського суду міста Києва від 02.11.2020 у справі №910/9672/20, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить зазначені судові рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

4.2. У якості підстави касаційного оскарження скаржник посилається на те, що судами першої та апеляційної інстанцій при прийнятті оскаржуваних рішень не враховано висновків Верховного Суду у справах №757/12133/16-ц, №904/11150/16, №7756/12133/16-ц, №750/2262/18-ц, №922/1500/18 щодо застосування норм Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та висновків Верховного Суду України у справах №6-94цс13, №6-848цс15 щодо застосування статті 15 Цивільного кодексу України.

4.3. Скаржник зазначає про помилкове застосування судом апеляційної інстанції до спірних правовідносин положень Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", оскільки при проведенні установчих зборів застосуванню підлягає саме стаття 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ".

4.4. Скаржник також наголошує, що оскільки предметом спору у цій справі є визнання недійсним рішення установчих зборів ОСББ, суд апеляційної інстанції помилково посилався на пункт 8 частини другої статті 258 Цивільного кодексу України, яким визначено строк спеціальної позовної давності до вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства.

4.5. На переконання скаржника, недотримання способу та порушення (зміна) порядку повідомлення позивачів про проведення установчих зборів зі створення ОСББ, свідчить про порушення прав останніх брати участь у таких зборах та є самостійною підставою для визнання недійсним та скасування рішення установчих зборів.

4.6. ОСББ "Старонаводницька 6-Б" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані постанову та рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін, як такі, що прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

4.7. ОСББ "Старонаводницька 6-Б" зазначає, що оскільки законом не врегульовано строк позовної давності для вимог про визнання недійсним рішення установчих зборів ОСББ, до таких вимог за аналогією закону підлягає застосуванню скорочена позовна давність, встановлена нормою пункту 8 частини другої статті 258 Цивільного кодексу України.

4.8. У відповіді на відзив ОСОБА_1 зазначає про перевищення головою правління ОСББ "Старонаводницька 6-Б" своїх повноважень внаслідок укладення договору про надання правничої допомоги від 10.06.2021 №10/06/2021 з Адвокатським бюро "ТАРАС КУЛАЧКО ТА ПАРТНЕРИ", адвокатом якого було підготовлено відзив на касаційну скаргу.

4.9. Печерська районна в місті Києві державна адміністрація не скористалась своїм правом відповідно до статті 295 Господарського процесуального кодексу України та не подала до Верховного Суду письмового відзиву на касаційну скаргу.

5. Позиція Верховного Суду.

5.1. Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

5.2. Надаючи оцінку доводам касаційної скарги щодо підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, необхідно зазначити таке.

5.3. Спір по справі стосується визнання недійсним рішення установчих зборів ОСББ та скасування державної реєстрації ОСББ.

5.4. Статтею 385 Цивільного кодексу України визначено, що, власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.

5.5. Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" (тут і далі - у редакції, що діяла на момент прийняття оскаржуваного рішення) .

5.6. Статтею 1 цього Закону встановлено, що об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Щодо повідомлення співвласника багатоквартирного будинку про проведення установчих зборів.

5.7. Порядок створення ОСББ, а також скликання і проведення установчих зборів ОСББ встановлений статтею 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", відповідно до частин першої - третьої якої об`єднання може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (багатоквартирних будинках). Установчі збори об`єднання у новозбудованих багатоквартирних будинках можуть бути проведені після державної реєстрації права власності на більше половини квартир та нежитлових приміщень у такому будинку. Для створення об`єднання скликаються установчі збори. Скликання установчих зборів здійснюється ініціативною групою, яка складається не менш як з трьох власників квартир або нежилих приміщень.

5.8. Повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів. Повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). У повідомленні про

проведення установчих зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного. Час і місце проведення обираються зручними для більшості можливих учасників зборів (частини четверта, п`ята статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку").

5.9. Установчі збори веде голова зборів, який обирається більшістю голосів присутніх співвласників або їх представників. Кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник на установчих зборах має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості усіх співвласників (частини шоста - дев`ята статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку").

5.10 . Отже, Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" встановлено два можливі способи повідомлення співвласника про проведення установчих зборів, або шляхом вручення безпосередньо співвласнику під розписку або шляхом надіслання поштового відправлення рекомендованим листом.

5.11. Водночас Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" чітко не встановлено, що повідомлення про проведення установчих зборів необхідно надсилати на адресу реєстрації співвласників та/або за адресою розташування нежитлового приміщення.

5.12. Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку визначено Законом України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку . Зокрема, статтею 10 цього Закону врегульовано порядок прийняття рішень щодо управління багатоквартирним будинком зборами співвласників.

5.13. В свою чергу, частиною четвертою статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку" передбачено, що повідомлення про дату та місце проведення зборів співвласників має бути вручено не пізніше ніж за 10 днів до дати проведення зборів у письмовій формі кожному співвласникові під розписку або шляхом поштового відправлення рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в цьому багатоквартирному будинку, а також має бути розміщено у загальнодоступному місці при вході до кожного під`їзду багатоквартирного будинку.

5.14. Колегія суддів зазначає, що нормою статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначено лише способи повідомлення співвласників про проведення загальних зборів, а нормами статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку" встановлено саме порядок здійснення такого повідомлення (шляхом надсилання на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику у багатоквартирному будинку). Зазначений висновок також викладено в постанові Верховного Суду від 02.12.2020 у справі №916/86/20, і Суд не вбачає підстав для відступу від нього.

5.15. Суд апеляційної інстанції, надавши оцінку наявним у матеріалах справи доказам повідомлення позивачів про проведення 02.06.2016 установчих зборів ОСББ "Старонаводницька 6-Б" (зокрема списку згрупованих поштових відправлень, рекомендованим повідомленням про вручення поштових відправлень), визнав їх належними та допустимими доказами дотримання відповідачем-1 вимог статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

5.16. При цьому, судом апеляційної інстанції також враховано, що позивач-1 був обізнаний про проведення 02.06.2016 установчих зборів ОСББ, оскільки ОСОБА_1 був членом ініціативної групи по створенню ОСББ в будинку АДРЕСА_1 , та був присутній на установчих зборах членів ОСББ, скориставшись своїм правом участі, що не заперечувалось останнім.

5.17. Довід касаційної скарги про те, що про належне повідомлення співвласників багатоквартирного будинку про проведення установчих зборів може свідчити виключно отримання ними таких повідомлень, не заслуговує на увагу, адже закон визначає диспозитивне право співвласників отримати або відмовитися від отримання та не отримувати поштові повідомлення, направлені рекомендованим листом. Ініціатор установчих зборів не має права примушувати співвласників отримати повідомлення про скликання установчих зборів.

5.18. В той же час, неотримання позивачкою-2 листа та повернення його без вручення є наслідком свідомого діяння (бездіяльності) останньої щодо його належного отримання, тобто є власною волею та діями (бездіяльністю) такої особи.

5.19. Посилання заявника касаційної скарги на те, що наявна у справі копія поштового конверта на ім`я позивачки-2, без розкриття його змісту, вказує на порушення порядку і способу проведення установчих зборів по створенню ОСББ, не приймаються до уваги ще і тому, що позивачка-2 ОСОБА_2 не зверталась з касаційною скаргою на рішення суду на спростування обставин належного її повідомлення про час і місце проведення зборів. Фактично такі доводи скаржника, який не уповноважений діяти в суді від її імені та на захист її прав та законних інтересів, не спрямовані на захист його прав.

5.20. Щодо доводів скаржника про неврахування апеляційним судом висновків в частині застосування статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", викладених у постановах Верховного Суду у справах №904/11150/16, №757/12133/16-ц, 7756/12133/16-ц, колегія суддів зазначає таке.

5.21. У справі №904/11150/16 Верховний Суд виходив із того, що апеляційний суд встановив, що позивача належно повідомлено про проведення зборів, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення; позивач скористався своїм правом на участь у зборах; за прийняття рішення про створення ОСББ проголосувало 55,15% власників. Тому Верховний Суд дійшов висновку, що позивач не довів того, що збори відбулись з порушення вимог чинного законодавства, зокрема статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", а також того, що прийнятими на них рішеннями порушуються його права. Отже, висновок у справі, що розглядається, наведеному висновку не суперечить, оскільки суд апеляційної інстанції встановив обставини належного повідомлення позивачки-2 про збори. Колегія суддів ще раз відзначає те, що посилання позивача-1 в касаційній скарзі на обставини справи №904/11150/16 аргументовано доводами на користь позивачки-2, яка не подавала касаційної скарги, а також є посиланням саме на встановлені судами обставини у справі, а не на правові висновки Верховного Суду.

5.22. Посилання скаржника на постанови Верховного Суду у справах №757/12133/16-ц та №7756/12133/16-ц колегія суддів визнає помилковим, оскільки такі процесуальні документи відсутні в Єдиному державному реєстрі судових рішень України. При цьому зазначення скаржником саме таких номерів справ колегія суддів розцінює як можливу технічну описку, оскільки до Єдиного державного реєстру судових рішень України внесена постанова Верховного Суду у близькому за схожістю номеру справи 756/12133/16-ц, в якій Верховний Суд погодився з висновком судів попередніх інстанцій про те, що ОСББ було створено з дотримання норм чинного законодавства; факт порушення прав чи законних інтересів позивача створенням ОСББ не встановлено та не доведено. Отже, висновок у справі, що розглядається, наведеному висновку також не суперечить.

5.23. Окрім цього, колегія суддів також не вважає подібними обставини цієї справи, і справи №750/2262/18-ц, на правову позицію Верховного Суду у якій посилається заявник касаційної скарги. У наведеній справі Суд, скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій та передаючи справу на новий розгляд, виходив з того, що: (1) суди не перевірили, а відповідач не спростував, чи був позивач належним чином, повідомлений про дату та місце проведення зборів співвласників; (2) суди не дослідили питання юрисдикційності спору з урахуванням суті заявлених позовних вимог.

5.24. Водночас у наведених вище справах Верховний Суд не викладав висновків в частині застосування статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" щодо визначення способів повідомлення співвласників про проведення загальних зборів, у взаємозв`язку з нормами статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку", якою визначено порядок здійснення такого повідомлення.

5.25. Підсумовуючи, колегія суддів виходить із того, що у цій справі суд апеляційної інстанції встановив, що позивачі повідомлялись про проведення установчих зборів у спосіб і строк, визначений Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", на установчих зборах ОСББ 02.06.2016 була присутня більшість співвласників будинку, за рішення про створення ОСББ проголосувала більшість присутніх співвласників багатоквартирного будинку (тобто за наявності кворуму), а вказані результати належно відображені в протоколі установчих зборів ОСББ. Таким чином, рішення установчих зборів про створення ОСББ "Старонаводницька 6-Б", затвердження його статуту та інші рішення, зазначені в пунктах 1, 2 протоколу від 02.06.2016, прийнято в межах повноважень установчих зборів та з дотриманням положень вказаного закону та Закону України "Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку".

Щодо порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивачів, внаслідок прийняття рішення про створення ОСББ.

5.26. Частиною другою статті 4 Господарського процесуального кодексу України визначено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

5.27. Згідно зі статтями 15, 16 Цивільного кодексу України, що кореспондуються за змістом зі статтею 20 Господарського кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

5.28. Відповідно до правових висновках Верховного Суду України у справах №6-94цс13 та №6-848цс15, на неврахуванні апеляційним судом яких також посилається скаржник, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

5.29. Колегія суддів зазначає, що застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб`єктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством). Відсутність (недоведеність) будь-якої із зазначених умов унеможливлює задоволення позову.

5.30. Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.

5.31. Установивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та (або) необґрунтованість заявлених вимог (правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 16.10.2019 у справі №525/505/16-ц).

5.32. Враховуючи предмет позову у цій справі, рішення установчих зборів в частині обрання голови зборів, створення ОСББ та затвердження його статуту, найменування та місцезнаходження, виборів правління, обрання особи, уповноваженої на проведення дій щодо реєстрації об`єднання, безпосередньо стосуються відносин створення ОСББ "Старонаводницька 6-Б", як юридичної особи, а вимоги позивачів визнати їх недійсними спрямовані на припинення ОСББ "Старонаводницька 6-Б", отже не спрямовані на захист прав та охоронюваних законом інтересів позивачів.

5.33. Колегія суддів визнає безпідставним посилання скаржника у касаційній скарзі на правову позицію Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладену в постанові від 25.06.2019 у справі №922/1500/18, відповідно до якої достатньою підставою для визнання незаконним рішення установчих зборів є виявлення самого факту недотримання ініціативною групою ОСББ порядку повідомлення певного співвласника будинку, оскільки в цій постанові відсутній правовий висновок про те, чи порушує таке неповідомлення права позивача.

5.34. Разом із тим, висновок суду апеляційної інстанції у цій справі відповідає правовій позиції, викладеній Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16.10.2018 у справі №916/4625/15, за змістом якої порушення права позивача на повідомлення і участь у спірних установчих зборах відповідача, навіть у випадку її доведення, може використовуватись виключно для обґрунтування порушення цього права, а не наявності у позивача правомірного інтересу у припиненні існування цієї юридичної особи.

5.35. Отже, вирішуючи цей спір, суд апеляційної інстанції обґрунтовано врахував саме правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №916/4625/15.

5.36. Колегія суддів зауважує, що у цій справі позивачами не було доведено ні обставин недотримання ініціативною групою ОСББ порядку (способу) повідомлення їх про проведення установчих зборів, ні порушення їх прав/інтересів самим фактом створення ОСББ, а також правомірності та законності свого інтересу у ліквідації юридичної особи - ОСББ, так само як і не обґрунтовано співмірності балансу своїх прав, законних інтересів та прав і законних інтересів інших співвласників багатоквартирного будинку, які не вимагають припинення відповідача.

5.37. Водночас створення ОСББ жодним чином не позбавляє скаржника можливості реалізувати своє право на прийняття участі в управлінні будинком, натомість ліквідація об`єднання призведе до негативних наслідків для інших співвласників багатоквартирного будинку, волевиявлення більшості яких було спрямовано на створення ОСББ.

Щодо застосування позовної давності до позовних вимог про визнання недійсним рішень установчих зборів ОСББ, з питань, які не відносяться до компетенції установчих зборів.

5.38 Розглядаючи спір в частині вимог про невідповідність рішень установчих зборів, які зазначені в пунктах 3, 4 протоколу від 02.06.2016 щодо: затвердження кошторису ОСББ "Старонаводницька 6-Б"; затвердження розміру щомісячного внеску кожного співвласника житлових та нежитлових приміщень на утримання будинку та прибудинкової території; визначення виконавців послуг в будинку, суд апеляційної інстанції правомірно виходив з того, що вирішення таких питань не відносяться до компетенції установчих зборів відповідно до вимог статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

5.39. Проте, застосовуючи до цих вимог спеціальну позовну давність в один рік, з посиланням на пункт 8 частини другої статті 258 Цивільного кодексу України, суд апеляційної інстанції помилково не врахував такого.

5.40. Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 Цивільного кодексу України).

5.41. Статтею 257 Цивільного кодексу України встановлена загальна позовна давність тривалістю у три роки. Поряд з цим зазначеним кодексом встановлено спеціальну позовну давність тривалістю в один рік для окремих видів вимог, зокрема для вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства (пункт 8 частини другої статті 258 Цивільного кодексу України).

5.42. Скорочена позовна давність строком в один рік щодо вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства, встановлена пунктом 8 частини другої статті 258 Цивільного кодексу України (норма набула чинності 17.06.2018 відповідно до Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю"), застосовується безпосередньо до оскарження рішень товариства з обмеженою відповідальністю та товариства з додатковою відповідальністю і не застосовується до вимог про визнання недійсним рішення інших юридичних осіб, у тому числі рішень установчих зборів об`єднання власників багатоквартирного будинку.

5.43. Зважаючи на суть спірних правовідносин, вимоги Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", яким встановлена спеціальна позовна давність щодо вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства, не можуть застосовуватися за аналогією закону до вимог про оскарження рішень установчих зборів об`єднання власників багатоквартирного будинку відповідно до статті 8 Цивільного кодекс України. У такому разі, оскільки інше не передбачено законом, застосовується визначена у статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність тривалістю у три роки.

5.44. Частиною першою статті 261 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

5.45 . Згідно з частинами третьою та четвертою статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

5.46. При цьому визначення початкового моменту перебігу позовної давності має важливе значення, оскільки від нього залежить і правильність обчислення позовної давності, і захист порушеного права.

5.47. Водночас як у випадку пред`явлення позову самою особою, право якої порушене, так і в разі пред`явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою, перебіг позовної давності обчислюється з одного й того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила.

5.48. Це правило пов`язане не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об`єктивною можливістю цієї особи знати про такі обставини.

5.49. Колегія суддів звертає увагу, що порівняльний аналіз термінів "довідався" та "міг довідатися", що містяться в статті 261 Цивільного кодексу України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав. Таким чином, доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо, оскільки позивач повинен також довести той факт, що він не міг довідатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 74 Господарського процесуального кодексу України про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. В свою чергу, відповідач повинен довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.

5.50. Судом апеляційної інстанції були встановлені обставини справи, які пов`язані з визначенням початку перебігу позовної давності за вимогами у відповідній частині, що є предметом позову, а також обставини, пов`язані з фактом обізнаності та об`єктивної можливості позивачів бути обізнаними саме з 02.06.2016 щодо порушення їх прав оспорюваними у цій справі рішеннями установчих зборів.

5.51. В свою чергу, позовну заяву в цій справі подано 04.07.2020 (відповідно до відмітки на поштовому конверті), отже встановлена статтею 257 Цивільного кодексу України позовна давність у три роки на вказаний момент є такою, що сплила.

5.52. Втім, помилкове посилання суду апеляційної інстанції на сплив спеціальної позовної давності до вимог про визнання недійсними рішень установчих зборів (в частині пунктів 3, 4 протоколу від 02.06.2016), не вплинуло на правомірний висновок апеляційного суду про відмову у задоволенні цих вимог, проте за наслідком спливу загальної позовної давності, про застосовується якої було заявлено відповідачем-1 під час розгляду справи в суді першої інстанції (т.1 а.с.44-48).

Щодо вимоги про скасування державної реєстрації ОСББ.

5.53. З огляду на відмову у задоволенні позовної вимоги про визнання недійсними рішень установчих зборів співвласників багатоповерхового будинку, також не підлягає задоволенню, як похідна, вимога про скасування державної реєстрації ОСББ "Старонаводницька 6-Б", яка, як встановлено судом апеляційної інстанції, була проведена з дотриманням положень Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" з урахуванням вимог частин чотирнадцятої - шістнадцятої статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Стосовно відсутності у керівника ОСББ необхідного обсягу цивільної дієздатності при укладенні договору про надання правничої допомоги

5.54. Стосовно посилання скаржника на те, що керівник ОСББ "Старонаводницька 6-Б" Безкоровайна Юлія Михайлівна не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності при укладенні 10.06.2021 договору про надання правничої допомоги №10/06/2021 з Адвокатським бюро "ТАРАС КУЛАЧКО ТА ПАРТНЕРИ", адвокатом якого було підготовлено відзив на касаційну скаргу, колегія суддів зазначає таке.

5.55. Відповідно до пункту 16 статуту ОСББ "Старонаводницька 6-Б" на виконання своїх повноважень голова правління має право, зокрема, діяти без доручення від імені об`єднання та укладати в межах своєї компетенції договори і вчиняти інші правочини відповідно до рішень правління; за рішенням правління видає довіреності на представництво інтересів об`єднання іншим особам.

5.56. Як вбачається з інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - керівником ОСББ "Старонаводницька 6-Б" зазначено Безкоровайну Ю.М. , відомості щодо обмежень представництва юридичної особи відсутні.

5.57. Відповідно до статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

5.58. Скаржником не доведено, що Безкоровайна Ю.М. як керівник ОСББ "Старонаводницька 6-Б діяла в порушення або за відсутності відповідних рішень правління ОСББ "Старонаводницька 6-Б, з урахуванням презумпції правомірності правочину (стаття 204 Цивільного кодексу України), яка встановлює, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

5.59. Зважаючи на викладене вище, Суд констатує, що судом апеляційної інстанції належним чином встановлено обставини справи надано їм належну правову оцінку, правильно застосовано норми матеріального права, з дотриманням норм процесуального права, отже, суд дійшов правомірного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову з мотивів наведених в постанові суду апеляційної інстанції.

5.60. Аргументи касаційної скарги не можуть бути підставами для скасування судових рішень, оскільки вони спростовуються встановленими судом обставинами, ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального права та зводяться до переоцінки встановлених судом апеляційної інстанції обставин. Водночас оцінка доводів касаційної скарги, спрямованих на заперечення встановлених судом апеляційної інстанції обставин справи та на переоцінку доказів у ній, перебуває поза межами перегляду справи в касаційній інстанції, зважаючи на положення статті 300 Господарського процесуального кодексу України.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

6.1. Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

6.2. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

6.3. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 309 Господарського процесуального кодексу України).

6.4. Таким чином, перевіривши рішення та постанову судів попередніх інстанцій в межах вимог та доводів касаційної скарги, встановивши, що відповідні доводи щодо наявності підстав для скасування оскаржуваних судових актів не знайшли свого підтвердження, Верховний Суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для її задоволення.

7. Розподіл судових витрат

7.1. З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.02.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 02.11.2020 у справі №910/9672/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С. В. Бакуліна

Судді О. Р. Кібенко

О. О. Мамалуй