Постанова

від 19.07.2021 по справі 182/1477/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/4337/21 Справа № 182/1477/20 Суддя у 1-й інстанції - Кобеляцька-Шаховал І. О. Суддя у 2-й інстанції - Барильська А. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2021 року м.Кривий Ріг

справа № 182/1477/20

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Барильської А.П.

суддів - Бондар Я.М., Зубакової В.П.

сторони:

позивач - Кредитна спілка Грошовий резерв

відповідач - ОСОБА_1

розглянувши у спрощеному позовному провадженні, у порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України,без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 липня 2020 року, яке ухвалено суддею Кобеляцькою-Шаховал І.О. у м. Нікополі Дніпропетровської області, відомості щодо дати складання повного судового рішення в матеріалах справи відсутні, -

ВСТАНОВИВ:

В березні 2020 року Кредитна спілка Грошовий резерв звернулась з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в обґрунтування якого зазначено, що 24.10.2013 року між Кредитною спілкою Грошовий резерв та членом спілки ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 18/1/2013, відповідно до умов якого ОСОБА_1 було надано кредит в сумі 8 800 грн. строком на 24 місяці, по 24 жовтня 2015 року.

Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 лютого 2016 року у цивільній справі № 182/6276/15-ц, з відповідача на користь кредитної спілки було стягнуто заборгованість за кредитним договором в сумі 7 696 грн., заборгованість за відсотками за користування кредитом у розмірі 14 272 грн. 05 коп., пеню за несвоєчасність сплати кредиту у розмірі 22 704 грн. та штраф за вирішення кредитного комітету передати справу до суду у розмірі 3 848 грн., а всього стягнуто 48 520 грн. 05 коп.

Проте, з моменту винесення рішення його виконання у примусовому порядку здійснювалось частково невеликими платежами, тому, оскільки відповідач не повернула кошти вчасно, позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь 3 % відсотки річних від суми позики в розмірі 4 366 грн. 80 коп. та проценти індексу інфляції в сумі 14 507 грн. 48 коп., а всього 18 874 грн. 28 коп.

Заочним рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 липня 2020 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки Грошовий резерв за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань за кредитним договором № 18/1/2013 від 24 грудня 2013 року за період з 31 грудня 2016 року по 31 грудня 2019 року три відсотки річних в сумі 4 366 грн. 80 коп., 14 507 грн. 48 коп. проценти індексу інфляції, а всього - 18 874 грн. 28 коп.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки Грошовий резерв судовий збір в сумі 2 102 грн.

В апеляційній скарзі відповідач ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та постановлення нового рішення по справі про відмову в задоволенні позовних вимог позивача посилаючись на те, що справу розглянуто за відсутності відповідача, яка не була належним чином повідомлена про розгляд справи та не отримувала копію ухвали про відкриття провадження по справі.

Відповідач зауважує на тому, що позивач звернувся з позовом до суду 11 березня 2020 року, в той час як виконавче провадження з примусового виконання рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 лютого 2016 року у цивільній справі № 182/6276/15-ц, яким з відповідача на користь позивача стягнуто 48 520 грн. 05 коп. за кредитний договір № 18/1/2013, закінчено 20 лютого 2020 року, що підтверджується постановою про закриття виконавчого провадження. При цьому, при примусовому виконанні вище вказаного рішення суду відповідачем по справі перераховувались грошові кошти та розмір стягнутої рішенням суду заборгованості зменшувався, в той час як 3% річних та інфляційні втрати за період з 31.12.2016 року по 31.12.2019 року були нараховані позивачем на суму 48520,05 грн. без урахування зменшення цієї суми у зв`язку з погашенням відповідачем заборгованості. Крім того відповідач зауважує на тому, що відповідно до вимог ч.2 ст. 550 ЦК України, позивач не мав права нараховувати 3% річних та інфляційні втрати на стягнуті рішенням суду 22704 грн. пені та 3848 грн. штрафу.

Також відповідач посилається на те, що до позовних вимог про стягнення заборгованості за період з 31.12.2016 року по 11.03.2017 року сплив строк позовної давності, про застосування якого відповідач не могла заявити в суді першої інстанції, оскільки не була повідомлена про наявність спору в суді, оскільки 20.02.2020 року постановою державного виконавця було закінчено виконавче провадження з виконання Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 лютого 2016 року у цивільній справі № 182/6276/15-ц.

Відзив на апеляційну скаргу не подавався.

Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню, з наступних підстав.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України, порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час та місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Апеляційна скарга відповідача обґрунтована тим, що вона, як відповідач, не була повідомлена про наявність справи в провадженні суду, копії позовної заяви не отримувала, у зв`язку з чим була позбавлена процесуального права надати свої заперечення стосовно заявлених позовних вимог.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї зі сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно ст. 190 ЦПК України, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази в порядку, встановленому статтею 272 цього Кодексу. Одночасно з копією ухвали про відкриття провадження у справі учасникам справи надсилається копія позовної заяви з копіями доданих до неї документів.

Матеріали справи не містять доказів вручення відповідачу копії ухвали про відкриття провадження у справі та копії позовної заяви з копіями доданих до неї документів, що не відповідає ст. 190 ЦПК України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права та розгляду справи за відсутності відомостей про вручення відповідачу копії ухвали про відкриття провадження у справі та копії позовної заяви з копіями доданих до неї документів, у зв`язку з чим рішення суду першої інстанції, на підставі п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення по справі по суті позовних вимог.

Як вбачається із матеріалів справи, 24 жовтня 2013 року між Кредитною спілкою Грошовий резерв та членом спілки ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 18/1/2013, за умовами якого ОСОБА_1 було надано кредит в сумі 8 800 грн. строком на 24 місяці, тобто по 24 жовтня 2015 року (а.с.4-5,9).

В зв`язку з несвоєчасним виконанням відповідачем ОСОБА_1 своїх зобов`язань за кредитним договором, заочним рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 лютого 2016 року у цивільній справі № 182/6276/15-ц, з відповідача ОСОБА_1 на користь кредитної спілки було стягнуто заборгованість за кредитним договором в сумі 48 681 грн. 78 коп. з яких: 7 696 грн. - заборгованість за кредитним договором ; 14 272 грн. 05 коп.- заборгованості за відсотками за користування кредитом у розмірі, 22 704 грн. 00 коп. - заборгованості за пеню за несвоєчасність сплати кредиту у розмірі, 3 848 грн. - штрафу за вирішення кредитного комітету передати справу до суду (а.с.7).

На підставі вказаного судового рішення було видано виконавчий лист та відкрито виконавче провадження № 51077600.

20 лютого 2020 року постановою Нікопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) було закінчено виконавче провадження, у зв`язку з повним виконанням рішення суду на загальну суму 48 681 грн. 78 коп.(а.с.8).

Виходячи із вказаного розміру заборгованості в сумі 48 681 грн. 78 коп., стягнутого рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 лютого 2016 року у цивільній справі № 182/6276/15-ц, позивач, посилаючись на ч.2 ст.625 ЦК України, просив стягнути з відповідача заборгованість, спричинену простроченням виконання грошового зобов`язання в сумі 18 874 грн. 28 коп., яка складається з 4 366 грн. 80 коп. - 3 % відсотків річних від суми позики та 14 507 грн. 48 коп. - індексу інфляції .

Колегія суддів вважає, що позовні вимоги Кредитної спілки Грошовий резерв до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І Загальні положення про зобов`язання книги 5 ЦК України. Відтак, приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України).

Отже, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Аналіз вищезазначених норм права дає підстави для висновку, що грошове зобов`язання може виникати між сторонами не тільки з договірних правовідносин, але й з інших підстав.

У пункті 45 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц зроблено висновок, що у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Позивачем складено розрахунок трьох відсотків річних та інфляційних втрат, відповідно до якого інфляційні витрати складають 14 507,48 грн та три відсотки річних - 4 366,80 грн.

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 750/5104/17 Велика Палата Верховного Суду вирішила відступити від висновків, викладених Верховним Судом України у Постанові від 20.01.2016 в справі № 6-2759цс15, який полягав у тому, що правовідносини, що виникають з приводу виконання судових рішень, врегульовані Законом України Про виконавче провадження , і до них не можуть застосовуватися вимоги статті 625 ЦК України та у Постанові від 02.03.2016 в справі № 6-2491цс15, який полягав у тому, що дія статті 625 ЦК України поширюється на порушення грошового зобов`язання, яке існувало між сторонами до ухвалення рішення суду, а частина п`ята статті 11 ЦК України не дає підстав для застосування положень статті 625 ЦК України у разі наявності між сторонами деліктних, а не зобов`язальних правовідносин, виходячи з наступного.

Тому колегія суддів приходиь до висновку, що на спірні правовідносини поширюються вимоги статті 625 ЦК України.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на зазначене, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт).

Положення статті 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Така правова позиція викладена і у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 14-16цс18, провадження № 686/21962/15-ц та Постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц.

У статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Тобто приписи цієї статті поширюється на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу.

Зазначене також відповідає правовому висновку, наведеному у Постанові Верховного Суду України від 06 липня 2016 року у справі № 6-1946цс15, Постановах Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 459/3560/15-ц, від 11 липня 2018 року у справі № 753/23612/15-ц, від 05 вересня 2018 року у справі № 461/479/16-ц, від 22 листопада 2018 року у справі № 761/43507/16-ц.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 910/10156/17 вказала, що приписи статті 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов`язань, та погодилася з висновками Верховного Суду України, викладеними у Постанові від 01 червня 2016 року у справі № 3-295гс16, за змістом якого грошове зобов`язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема і з факту завдання шкоди особі.

Відповідач по справі була обізнана про грошове зобов`язання, оскільки рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 лютого 2016 року у цивільній справі № 182/6276/15-ц, з відповідача на користь кредитної спілки було стягнуто заборгованість за кредитним договором в сумі 7 696 грн., заборгованість за відсотками за користування кредитом у розмірі 14 272 грн. 05 коп., пеню за несвоєчасність сплати кредиту у розмірі 22 704 грн. та штраф за вирішення кредитного комітету передати справу до суду у розмірі 3 848 грн., а всього стягнуто 48 520 грн. 05 коп.

З витребуваної судом апеляційної інстанції із Нікопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) копії виконавчого провадження № 51077600 з примусового виконання рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 лютого 2016 року у цивільній справі № 182/6276/15-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки Грошовий резерв заборгованості за кредитним договором в сумі 48 681 грн. 78 коп. та довідки про погашення ОСОБА_1 сум за вказаним виконавчим провадженням вбачається, що відповідач, в період заявлених позивачем позовних вимог з 31.12.2016 року по 31.12.2019 року, погашала заборгованість частково.

З огляду на те, що відповідач порушила грошове зобов`язання з виплати грошових коштів, то у позивача виникло право на застосування наслідків такого порушення у вигляді стягнення інфляційних втрат і 3% річних відповідно до ст.625 ЦК України.

Оскільки на підставі судового рішення між сторонами виникло грошове зобов`язання, то його невиконання зумовлює застосування положень частини другої статті 625 ЦК України.

Зазначений правовий висновок міститься у Постанові Верховного Суду України від 06 липня 2016 року № 6-1946цс15, Постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц, провадження № 14-16цс18.

Чинне законодавство не пов`язує припинення зобов`язання з наявністю судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов`язань боржника та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.

Саме такі висновки узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у Постанові від 04 червня 2019 року у справі № 916/190/18 (провадження № 12-302гс18).

Отже, відповідач має невиконане грошове зобов`язання перед позивачем, що підтверджується рішенням суду, яке набрало законної сили.

Визначаючи розмір інфляційних втрат і 3% річних, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, відповідно до ст.625 ЦК України, колегія суддів вважає за необхідне провести власний розрахунок, оскільки при проведеному позивачем розрахунку не було прийнято до уваги, що на виконання рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 лютого 2016 року у цивільній справі № 182/6276/15-ц протягом строку з 31.12.2016 року по 31.12.2019 року, відповідач погашала заборгованість частково, тому інфляційні втрати і 3% річних не можуть нараховуватись на загальну суму заборгованості, стягнуту рішенням суду в сумі 48520 грн.

Як вбачається із копії матеріалів виконавчого провадження № 51077600 з примусового виконання рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 лютого 2016 року у цивільній справі № 182/6276/15-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки Грошовий резерв заборгованості за кредитним договором в сумі 48 681 грн. 78 коп. та довідки про погашення ОСОБА_1 сум за вказаним виконавчим провадженням, за місцем роботи відповідача з її заробітної плати були проведені утримання, станом на 01 січня 2017 року, тобто на початок заявленого позивачем періоду, розмір боргу відповідача становив 47 583,22 грн.

В січні 2017 року відповідачем по справі в рахунок погашення заборгованості за рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 лютого 2016 року у цивільній справі № 182/6276/15-ц було сплачено 342,47 грн., відповідно борг зменшився до 47583,22 грн.

Відповідно в лютому 2017 року відповідачем сплачено 180,85 грн., борг зменшився до 47240,75 грн., в березні 2017 року відповідачем сплачено 118,78 грн., борг зменшився до 47121,97 грн., в квітні 2017 року відповідачем сплачено 225,45 грн., борг зменшився до 46896,52 грн., в травні 2017 року відповідачем сплачено 82,38 грн., борг зменшився до 46814,14 грн., в червні 2017 року відповідачем сплачено 216,88 грн., борг зменшився до 46597,26 грн., в липні 2017 року відповідачем сплачено 248,95 грн., борг зменшився до 46348,31 грн., в серпні 2017 року відповідачем сплачено 153,27 грн., борг зменшився до 46195,04 грн., у вересні 2017 року відповідачем сплачено 203,40 грн., борг зменшився до 45991,64 грн., в жовтні 2017 року відповідачем сплачено 209,03 грн., борг зменшився до 45782,61 грн., в листопаді 2017 року відповідачем сплачено 127,38 грн., борг зменшився до 45655,23 грн., в грудні 2017 року відповідачем сплачено 310,79 грн., борг зменшився до 45344,44 грн.

В січні 2018 року відповідачем по справі в рахунок погашення заборгованості за рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 лютого 2016 року у цивільній справі № 182/6276/15-ц було сплачено 301,51 грн., відповідно борг зменшився до 45042,93 грн.

Відповідно в лютому 2018 року відповідачем сплачено 312,68 грн., борг зменшився до 44730,25 грн., в березні 2018 року відповідачем сплачено 312,68 грн., борг зменшився до 44417,57 грн., в квітні 2018 року відповідачем сплачено 351,31 грн., борг зменшився до 44066,26 грн., в травні 2018 року відповідачем сплачено 335 грн., борг зменшився до 43731,26 грн., в червні 2018 року відповідачем сплачено 528,25 грн., борг зменшився до 43203,01 грн., в липні 2018 року відповідачем сплачено 262,24 грн., борг зменшився до 42940,77 грн., в серпні 2018 року відповідачем сплачено 426,31 грн., борг зменшився до 42514,46 грн., у вересні 2018 року відповідачем сплачено 535,08 грн., борг зменшився до 41979,38 грн., в жовтні 2018 року відповідачем сплачено 535,08 грн., борг зменшився до 41444,30 грн., в листопаді 2018 року відповідачем сплачено 305,47 грн., борг зменшився до 41138,83 грн., в грудні 2018 року відповідачем сплачено 505,72 грн., борг зменшився до 40633,11 грн.

В січні 2019 року відповідачем по справі в рахунок погашення заборгованості за рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 лютого 2016 року у цивільній справі № 182/6276/15-ц було сплачено 393,67 грн., відповідно борг зменшився до 40239,44 грн.

В листопаді 2019 року відповідачем сплачено 1144,58 грн., борг зменшився до 39094,86 грн. та в грудні 2019 року відповідачем сплачено 1821,74 грн., борг зменшився до 37273,12 грн.

Отже, розрахунок розміру інфляційних втрат та 3% річних має проводитись з урахуванням наведених вище погашень відповідачем боргу.

Проведеним колегією суддів власним розрахунком інфляційних втрат визначено, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 12946,26 грн. інфляційних втрат за період з 31.12.2016 року по 31.12.2019 року.

Розрахунок здійснюється за формулою ІІС = ( ІІ1 : 100 ) x ( ІІ2 : 100 ) x ( ІІ3 : 100 ) x ... ( ІІZ : 100 ) ІІ1 - індекс інфляції за перший місяць прострочення, ІІZ - індекс інфляції за останній місяць прострочення.

За період з 01 січня 2017 року по 31 січня 2017 року, з розміром боргу 47583, 22 грн., інфляційне збільшення становить 523,41 грн. виходячи з наступного розрахунку: 47583,22 грн. x 1,011 (величина приросту споживчих цін у цей період) - 47583,22 грн.;

За період з 01 лютого 2017 року по 28 лютого 2017 року, з розміром боргу 47240,75 грн., інфляційне збільшення становить 472,41 грн. виходячи з наступного розрахунку: 47240,75 грн. x 1,010 (величина приросту споживчих цін у цей період) - 47240,75 грн.;

За період з 01 березня 2017 року по 31 березня 2017 року, з розміром боргу 47121,97 грн., інфляційне збільшення становить 848,19 грн. виходячи з наступного розрахунку: 47121,97 грн. x 1,018 (величина приросту споживчих цін у цей період) - 47121,97 грн.;

За період з 01 квітня 2017 року по 30 квітня 2017 року, з розміром боргу 46896,52 грн., інфляційне збільшення становить 422,07 грн. виходячи з наступного розрахунку: 46896,52 грн. x 1,009 (величина приросту споживчих цін у цей період) - 46896,52 грн.;

За період з 01 травня 2017 року по 31 травня 2017 року, з розміром боргу 46814,14 грн., інфляційне збільшення становить 608,58 грн. виходячи з наступного розрахунку: 46814,14 грн. x 1,013 (величина приросту споживчих цін у цей період) - 46814,14 грн.;

За період з 01 червня 2017 року по 30 червня 2017 року, з розміром боргу 46597,26 грн., інфляційне збільшення становить 745,56 грн. виходячи з наступного розрахунку: 46597,26 грн. x 1,016 (величина приросту споживчих цін у цей період) - 46597,26 грн.;

За період з 01 липня 2017 року по 31 липня 2017 року, з розміром боргу 46348,31 грн., інфляційне збільшення становить 92,70 грн. виходячи з наступного розрахунку: 46348,31 грн. x 1,002 (величина приросту споживчих цін у цей період) - 46348,31 грн.;

За період з 01 серпня 2017 року по 31 серпня 2017 року, з розміром боргу 46195,04 грн., інфляційне збільшення становить 0 грн. виходячи з наступного розрахунку: 46195,04 грн. x 0,999 (величина приросту споживчих цін у цей період) - 46195,04 грн.;

За період з 01 вересня 2017 року по 30 вересня 2017 року, з розміром боргу 45991,64 грн., інфляційне збільшення становить 919,83 грн. виходячи з наступного розрахунку: 45991,64 грн. x 1,020 (величина приросту споживчих цін у цей період) - 45991,64 грн.;

За період з 01 жовтня 2017 року по 31 жовтня 2017 року, з розміром боргу 45782,61 грн., інфляційне збільшення становить 549,39 грн. виходячи з наступного розрахунку: 45782,61 грн. x 1,012 (величина приросту споживчих цін у цей період) - 45782,61 грн.;

За період з 01 листопада 2017 року по 30 листопада 2017 року, з розміром боргу 45655,23 грн., інфляційне збільшення становить 410,90 грн. виходячи з наступного розрахунку: 45655,23 грн. x 1,009 (величина приросту споживчих цін у цей період) - 45655,23 грн.;

За період з 01 грудня 2017 року по 31 грудня 2017 року, з розміром боргу 45344,44 грн., інфляційне збільшення становить 453,88 грн. виходячи з наступного розрахунку: 45344,44 грн. x 1,010 (величина приросту споживчих цін у цей період) - 45344,44 грн.;

Таким чином за 2017 року розмір інфляційних втрат, які підлягають стягненню з відповідача на корись позивача становить 6046,92 грн. (523,41 + 472,41 + 848,19 + 422,07 + 608,58 + 745,56 + 92,70 + 919,83 + 549,39 + 410,90 + 453,88 = 6046,92).

За період з 01 січня 2018 року по 31 січня 2018 року, з розміром боргу 45042,93 грн., інфляційне збільшення становить 450,43 грн. виходячи з наступного розрахунку: 45042,93 грн. x 1,015 (величина приросту споживчих цін у цей період) - 45042,93 грн.;

За період з 01 лютого 2018 року по 28 лютого 2018 року, з розміром боргу 44730,25 грн., інфляційне збільшення становить 670,95 грн. виходячи з наступного розрахунку: 44730,25 грн. x 1,009 (величина приросту споживчих цін у цей період) - 44730,25 грн.;

За період з 01 березня 2018 року по 31 березня 2018 року, з розміром боргу 44417,57 грн., інфляційне збільшення становить 399,76 грн. виходячи з наступного розрахунку: 44417,57 грн. x 1,011 (величина приросту споживчих цін у цей період) - 44417,57 грн.;

За період з 01 квітня 2018 року по 30 квітня 2018 року, з розміром боргу 44066,26 грн., інфляційне збільшення становить 484,73 грн. виходячи з наступного розрахунку: 44066,26 грн. x 1,008 (величина приросту споживчих цін у цей період) - 44066,26 грн.;

За період з 01 травня 2018 року по 31 травня 2018 року, з розміром боргу 43731,26 грн., інфляційне збільшення становить 349,88 грн. виходячи з наступного розрахунку: 46814,14 грн. x 1,002 (величина приросту споживчих цін у цей період) - 46814,14 грн.;

За період з 01 червня 2018 року по 30 вересня 2018 року інфляційне збільшення відсутнє, оскільки величина приросту споживчих цін у цей період була менше одиниці;

За період з 01 жовтня 2018 року по 31 жовтня 2018 року, з розміром боргу 41444,30 грн., інфляційне збільшення становить 787,44 грн. виходячи з наступного розрахунку: 41444,30 грн. x 1,019 (величина приросту споживчих цін у цей період) - 41444,30 грн.;

За період з 01 листопада 2018 року по 30 листопада 2018 року, з розміром боргу 41138,83 грн., інфляційне збільшення становить 699,36 грн. виходячи з наступного розрахунку: 41138,83 грн. x 1,017 (величина приросту споживчих цін у цей період) - 41138,83 грн.;

За період з 01 грудня 2018 року по 31 грудня 2018 року, з розміром боргу 40633,11 грн., інфляційне збільшення становить 568,86 грн. виходячи з наступного розрахунку: 40633,11 грн. x 1,014 (величина приросту споживчих цін у цей період) - 40633,11 грн.;

Таким чином за 2018 року розмір інфляційних втрат, які підлягають стягненню з відповідача на корись позивача становить 4412,51 грн. (450,43 + 670,95 + 399,76 + 484,73 + 349,88 + 787,44 + 699,36 + 568,86 = 4412,51).

За період з 01 січня 2019 року по 31 січня 2019 року, з розміром боргу 40239,44 грн., інфляційне збільшення становить 402,39 грн. виходячи з наступного розрахунку: 40239,44 грн. x 1,008 (величина приросту споживчих цін у цей період) - 40239,44 грн.;

За період з 01 лютого 2019 року по 28 лютого 2019 року, з розміром боргу 40239,44 грн., інфляційне збільшення становить 201,20 грн. виходячи з наступного розрахунку: 40239,44 грн. x 1,005 (величина приросту споживчих цін у цей період) - 40239,44 грн.;

За період з 01 березня 2019 року по 31 березня 2019 року, з розміром боргу 40239,44 грн., інфляційне збільшення становить 362,15 грн. виходячи з наступного розрахунку: 40239,44 грн. x 1,009 (величина приросту споживчих цін у цей період) - 40239,44 грн.;

За період з 01 квітня 2019 року по 30 квітня 2019 року, з розміром боргу 40239,44 грн., інфляційне збільшення становить 402,39 грн. виходячи з наступного розрахунку: 40239,44 грн. x 1,010 (величина приросту споживчих цін у цей період) - 40239,44 грн.;

За період з 01 травня 2019 року по 31 травня 2019 року, з розміром боргу 40239,44 грн., інфляційне збільшення становить 281,68 грн. виходячи з наступного розрахунку: 40239,44 грн. x 1,007 (величина приросту споживчих цін у цей період) - 40239,44 грн.;

За період з 01 червня 2019 року по 31 серпня 2019 року інфляційне збільшення відсутнє, оскільки величина приросту споживчих цін у цей період була менше одиниці;

За період з 01 вересня 2019 року по 30 вересня 2019 року, з розміром боргу 40239,44 грн., інфляційне збільшення становить 281,68 грн. виходячи з наступного розрахунку: 40239,44 грн. x 1,007 (величина приросту споживчих цін у цей період) - 40239,44 грн.;

За період з 01 жовтня 2019 року по 31 жовтня 2019 року, з розміром боргу 40239,44 грн., інфляційне збільшення становить 281,68 грн. виходячи з наступного розрахунку: 40239,44 грн. x 1,007 (величина приросту споживчих цін у цей період) - 40239,44 грн.;

За період з 01 листопада 2019 року по 30 листопада 2019 року, з розміром боргу 39094,86 грн., інфляційне збільшення становить 273,66 грн. виходячи з наступного розрахунку: 39094,86 грн. x 1,001 (величина приросту споживчих цін у цей період) - 39094,86 грн.;

За період з 01 грудня 2019 року по 31 грудня 2019 року інфляційне збільшення відсутнє, оскільки величина приросту споживчих цін у цей період була менше одиниці..

Таким чином за 2019 року розмір інфляційних втрат, які підлягають стягненню з відповідача на корись позивача становить 2486,83 грн. (402,39 + 201,20 + 362,15 + 402,39 + 281,68 + 281,68 + 281,68 + 273,66 = 2486,83).

Отже, відповідно до проведеним колегією судів власним розрахунком інфляційних втрат, який наведено вище встановлено, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 12946,26 грн. інфляційних втрат за період з 31.12.2016 року по 31.12.2019 року.

Проведеним колегією суддів власним розрахунком 3% річних визначено, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3 882,45 грн. 3% річних за період з 31.12.2016 року по 31.12.2019 року, виходячи з наступного.

Розрахунок здійснюється за формулою: сума боргу /100 /365 днів * 3 * кількість прострочених днів в періоді).

За період з 01 січня 2017 року по 31 січня 2017 року, з розміром боргу 47583, 22 грн., 3% річних становлять 121,24 грн. виходячи з наступного розрахунку: 47583,22 грн./100 /365*3*31 день;

За період з 01 лютого 2017 року по 28 лютого 2017 року, з розміром боргу 47240,75 грн., 3% річних становлять 108,73 грн. виходячи з наступного розрахунку: 47240,75 грн./100 /365*3*28 днів;

За період з 01 березня 2017 року по 31 березня 2017 року, з розміром боргу 47121,97 грн., 3% річних становлять 120,06 грн. виходячи з наступного розрахунку: 47121,97 грн./100 /365*3*31 день;

За період з 01 квітня 2017 року по 30 квітня 2017 року, з розміром боргу 46896,52 грн., 3% річних становлять 115,62 грн. виходячи з наступного розрахунку: 46896,52 грн./100 /365*3*30 днів;

За період з 01 травня 2017 року по 31 травня 2017 року, з розміром боргу 46814,14 грн., 3% річних становлять 119,28 грн. виходячи з наступного розрахунку: 46814,14 грн./100 /365*3*31 день;

За період з 01 червня 2017 року по 30 червня 2017 року, з розміром боргу 46597,26 грн., 3% річних становлять 114,90 грн. виходячи з наступного розрахунку: 46597,26 грн./100 /365*3*30 днів;

За період з 01 липня 2017 року по 31 липня 2017 року, з розміром боргу 46348,31 грн., 3% річних становлять 118,36 грн. виходячи з наступного розрахунку: 46348,31 грн./100 /365*3*31 день;

За період з 01 серпня 2017 року по 31 серпня 2017 року, з розміром боргу 46195,04 грн., 3% річних становлять 117,69 грн. виходячи з наступного розрахунку: 46195,04 грн./100 /365*3*31 день;

За період з 01 вересня 2017 року по 30 вересня 2017 року, з розміром боргу 45991,64 грн., 3% річних становлять 113,40 грн. виходячи з наступного розрахунку: 45991,64 грн./100 /365*3*30 днів;

За період з 01 жовтня 2017 року по 31 жовтня 2017 року, з розміром боргу 45782,61 грн., 3% річних становлять 116,64 грн. виходячи з наступного розрахунку: 45782,61 грн./100 /365*3*31 день;

За період з 01 листопада 2017 року по 30 листопада 2017 року, з розміром боргу 45655,23 грн., 3% річних становлять 112,56 грн. виходячи з наступного розрахунку: 45655,23 грн./100 /365*3*30 днів;

За період з 01 грудня 2017 року по 31 грудня 2017 року, з розміром боргу 45344,44 грн., 3% річних становлять 115,53 грн. виходячи з наступного розрахунку: 45344,44 грн./100 /365*3*31 день;

Таким чином за 2017 року розмір 3% річних, які підлягають стягненню з відповідача на корись позивача становить 1393,71 грн. (121,24 + 408,72 + 120,06 + 115,62 + 119,28 + 114,90 + 118,36 + 117,69 + 113,40 + 116,64 + 112,56 + 115,53 = 1393,71).

За період з 01 січня 2018 року по 31 січня 2018 року, з розміром боргу 4542,93 грн., 3% річних становлять 114,75 грн. виходячи з наступного розрахунку: 45042,93 грн./100 /365*3*31 день;

За період з 01 лютого 2018 року по 28 лютого 2018 року, з розміром боргу 44730,25 грн., 3% річних становлять 102,31 грн. виходячи з наступного розрахунку: 44730,25 грн./100 /365*3*28 днів;

За період з 01 березня 2018 року по 31 березня 2018 року, з розміром боргу 44417,57 грн., 3% річних становлять 113,16 грн. виходячи з наступного розрахунку: 44417,57 грн./100 /365*3*31 день;

За період з 01 квітня 2018 року по 30 квітня 2018 року, з розміром боргу 44066,26 грн., 3% річних становлять 108,22 грн. виходячи з наступного розрахунку: 44066,26 грн./100 /365*3*30 днів;

За період з 01 травня 2018 року по 31 травня 2018 року, з розміром боргу 43731,26 грн., 3% річних становлять 111,42 грн. виходячи з наступного розрахунку: 43731,26 грн./100 /365*3*31 день;

За період з 01 червня 2018 року по 30 червня 2018 року з розміром боргу 43203,01 грн., 3% річних становлять 106,53 грн. виходячи з наступного розрахунку: 43203,01 грн./100 /365*3*30 днів;

За період з 01 липня 2018 року по 31 липня 2018 року, з розміром боргу 42940,77 грн., 3% річних становлять 109,41 грн. виходячи з наступного розрахунку: 42940,77 грн./100 /365*3*31 день;

За період з 01 серпня 2018 року по 31 серпня 2018 року, з розміром боргу 42514,46 грн., 3% річних становлять 108,33 грн. виходячи з наступного розрахунку: 42514,46 грн./100 /365*3*31 день;

За період з 01 вересня 2018 року по 30 вересня 2018 року з розміром боргу 41979,38 грн., 3% річних становлять 103,50 грн. виходячи з наступного розрахунку: 41979,38 грн./100 /365*3*30 днів;

За період з 01 жовтня 2018 року по 31 жовтня 2018 року, з розміром боргу 41444,30 грн., 3% річних становлять 105,60 грн. виходячи з наступного розрахунку: 41444,30 грн./100 /365*3*31 день;

За період з 01 листопада 2018 року по 30 листопада 2018 року, з розміром боргу 41138,83 грн., 3% річних становлять 101,43 грн. виходячи з наступного розрахунку: 41138,83 грн./100 /365*3*30 днів;

За період з 01 грудня 2018 року по 31 грудня 2018 року, з розміром боргу 40633,11 грн., 3% річних становлять 103,53 грн. виходячи з наступного розрахунку: 40633,11 грн./100 /365*3*31 день;

Таким чином за 2018 року розмір 3% річних, які підлягають стягненню з відповідача на корись позивача становить 1289,25 грн. (114,75 + 102,31 + 113,16 + 108,22 + 111,42 + 106,53 + 109,41 + 108,33 + 103,50 + 105,60 + 101,43 + 103,53 = 1289,25).

За періоди з 01 січня 2019 року по 31 січня 2019 року, 01 березня 2019 року по 31 березня 2019 року, 01 травня 2019 року по 31 травня 2019 року, 01 липня 2019 року по 31 липня 2019 року, 01 серпня 2019 року по 31 серпня 2019 року, 01 жовтня 2019 року по 31 жовтня 2019 року з незмінним розміром боргу 40239,44 грн., 3% річних становлять 615,06 грн. виходячи з наступного розрахунку: 40239,44 грн./100 /365*3*31 день*6 (кількість місяців з незмінним розміром боргу);

За період з 01 лютого 2019 року по 28 лютого 2019 року, з розміром боргу 40239,44 грн., 3% річних становить 92,61 грн. виходячи з наступного розрахунку: 40239,44 грн./100 /365*3*28 днів;

За періоди з 01 квітня 2019 року по 30 квітня 2019 року, 01 червня 2019 року по 30 червня 2019 року, 01 вересня 2019 року по 30 вересня 2019 року, 01 листопада 2019 року по 30 листопада 2019 року з незмінним розміром боргу 40239,44 грн., 3% річних становлять 396,84 грн. виходячи з наступного розрахунку: 40239,44 грн./100 /365*3*31 день*4 (кількість місяців з незмінним розміром боргу).

За період з 01 грудня 2019 року по 31 грудня 2019 року з розміром боргу 37273,12 грн., 3% річних становить 94,98 грн. виходячи з наступного розрахунку: 37273,12 грн./100 /365*3*31 день.

Таким чином за 2019 року розмір 3% річних, які підлягають стягненню з відповідача на корись позивача становить 1199,49 грн. (615,06+92,61+396,84+94,98=1199,49).

Отже, відповідно до проведеного колегією судів власного розрахунку 3% річних, який наведено вище встановлено, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3 882,45 грн. 3% річних за період з 31.12.2016 року по 31.12.2019 року.

Не можуть бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог доводи апеляційної скарги відповідача про те, що до позовних вимог про стягнення заборгованості за період з 31.12.2016 року по 11.03.2017 року сплив строк позовної давності, про застосування якого відповідач не могла заявити в суді першої інстанції, оскільки не була повідомлена про наявність спору в суді, оскільки 20.02.2020 року постановою державного виконавця було закінчено виконавче провадження з виконання Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 лютого 2016 року у цивільній справі № 182/6276/15-ц, так як позивач по справі просить стягнути інфляційні витрати та 3% річних за період з 31.12.2016 року по 31.12.2019 року, тобто в межах строків позовної давності, визначених ЦК України.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення по справі про часткове задоволення позовних вимог позивача та стягнення з відповідача на користь позивача за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань за кредитним договором № 18/1/2013 від 24 грудня 2013 року за період з 31 грудня 2016 року по 31 грудня 2019 року три відсотки річних в сумі 3 882 грн. 45 коп. та інфляційні втрати в сумі 12 946 грн. 26 коп.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2 102 грн.

Керуючись ст.ст. 374,375,381,382 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Заочне рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 липня 2020 року скасувати та постановити нове рішення.

Позовні вимоги Кредитної спілки Грошовий резерв до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки Грошовий резерв за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань за кредитним договором № 18/1/2013 від 24 грудня 2013 рок, за період з 31 грудня 2016 року по 31 грудня 2019 року, три відсотки річних в сумі 3 882 (три тисячі вісімсот вісімдесят дві) грн. 45 коп. та інфляційні втрати в сумі 12 946 (дванадцять тисяч дев`ятсот сорок шість) грн. 26 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки Грошовий резерв судовий збір в сумі 2 102 грн.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено 19 липня 2021 року.

Головуючий:

Судді: