Рішення

від 17.09.2007 по справі 12/210пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/210пн

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

17.09.07 р.                                                                               Справа № 12/210пн                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Склярук О.І.

при секретарі судового засідання Здоренко В.В.

за участю представників сторін

від позивача – Шавкун А.М.

від першого відповідача – Абдукадиров Р.Е.

від другого відповідача –Снегірьов О.М.

від третьої особи – не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом

Виробничо-комерційного приватного підприємства «Промсервис» м.Донецьк

до -  Товариства з обмеженою відповідальністю «Лотос-2» м.Донецьк

    -  Виконавчого комітету Донецької міської Ради м.Донецьк

за участю третьої особи:  Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» м.Донецьк

про визнання права власності на будівлю автомайстерень літера  «А-1» площею 495,9 кв.м., яка розташована в м. Донецьк,  вул.Горностаєвська,1-а

СУТЬ СПОРУ

 Виробничо-комерційне приватне  підприємство «Промсервис» м.Донецьк звернулося до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лотос-2» м.Донецьк, в подальшому перший відповідач,  Виконавчого комітету Донецької міської Ради м.Донецьк, в подальшому другий відповідач,  за участю третьої особи:  Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» м.Донецьк про визнання права власності на будівлю автомайстерень літера «А-1» площею 495,9 кв.м., яка розташована в м Донецьк,  вул.Горностаєвська,1-а

  В обгрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на договір про сумісну діяльність, акт прийома-передачі, акт ввода в експлуатацію, документи, які посвідчують,  що саме  він здійснював оплату  за користування земельною ділянкою, ст. 376 та ст. 331 ЦК України.

  Перший відповідач проти позову заперечував посилаючись на відсутність акту вводу в експлуатацію, що передбачено ст. 331 ЦК України та відсутність договору оренди земельної ділянки саме з позивачем

  Другий відповідач проти позову заперечував , вважаючи себе не належним відповідачем

  Третя особа надала відповідні пояснення.

  Дослідивши обставини справи, вислухав пояснення представників сторін господарський суд встановив

  01.11.2002 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Лотос-2» та ВКПП «Промсевис»  підписано договір про сумісну діяльність на дольове інвестиційне будівництво, згідно якого сторони досягли домовленості щодо об'єднання своїх зусиль з метою завершення будівництва автомайстерні, розташованих за адресою м.Донецьк,  вул. Горностаєвська, площею 500 кв.м.

 Згідно п.3.2. договору, позивач  після вводу об'єкта в експлуатацію оформлює право власності і на земельну ділянку, забезпечує ввід автомайстерні в експлуатацію не пізніше першого кварталу 2007 року

   22.10.2003 року сторони підписали між собою додаткову угоду, згідно якої земельна ділянка на якій здійснюється будівництво оформлюється за першим відповідачем.  Після завершення будівництва,  позивач забезпечує ввід цих майстерень в експлуатацію не пізніше першого кварталу 2007 року, при цьому автомайстерні передаються на праві власності саме позивачу. Перший відповідач має право користуватися безкоштовно 1\2 частиною майстерні до 01.06.2007 року. Після оформлення права власності за позивачем , позивач оформлює за собою земельну ділянку під автомайстернями.

    До матеріалів справи також додано акт прийома-передачі, згідно якого перший відповідач передав позивачу  будівлю автомайстерні площею 495,9 м за адресою м.Донецьк,  вул.Горностаєвська, 1а

    Згідно ст. 331 ЦК України,  право власності на нову річ, яка виготовлена ( створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.

   Право власності на новостворене нерухоме майно ( житлові будинки, будівлі , споруди) виникає з моменту  завершення будівництва ( створення майна).

   Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна в експлуатацію, право власності виникає з моменту його прийняття в експлуатацію

   Таким чином, законодавець чітко встановлює момент виникнення права власності на новостворену річ – об'єкт нерухомості , це момент прийняття його в експлуатацію ( абзац другий п. 2 ст. 331 ЦК України)

   Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна із сторін повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень

  До матеріалів справи додано акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, але на вказаному акті відсутня дата його  складання.. Доказів його затвердження рішенням виконкому Донецької міської Ради суду не надано. Згідно пояснень другого відповідача, рішення виконкомом про затвердження  цього акут не приймалося.

  Тому,  вказаний акт не є належним доказом по справі в розумінні ст.331 ЦК України  і підстав для визнання права власності за позивачем на підставі ст.331 ЦК України у суду не має.

     Позивач просив суд визнати за ним право  власності з посиланням на  ст. 376 ЦК України.

     Згідно ст.376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм та правил.

     На вимогу власника ( користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудовано на ній, якщо це не порушує права  інших осіб.

     Таким чином,  законодавець передбачив  можливість встановлення права власності на самочинне будівництво ,  якщо позивач  є користувачем земельної ділянки або її власником, встановлення права власності на самочинне будівництво не порушує права інших осіб.

     До матеріалів справи додано договір оренди земельної ділянки від 25.12.2003 року, підписаний між першим відповідачем ( орендар)  та другим відповідачем ( орендодавець) , згідно якого першому відповідачу передане в тимчасове платне користування земельна ділянка ( кадастровий номер 1410136200600600360107), що знаходиться на території Будьоновського району м. Донецька по вул.Горностаївськой, площею 1900 кв.м.

    Зазначений вище договір  підписано на підставі рішення виконавчого комітету Донецької міської Ради  від 29.10.2003 року за № 501/3.

   Факт передачі земельної ділянки в натурі саме ТОВ « ЛОТОС-2» , а не позивачу, підтверджено актом прийома-передачі.

    Сам факт сплати орендних платежів за зазначеним вище договором позивачем, не робить позивача орендарем та користувачем земельної ділянки, в розумінні Закону  України «Про оренду землі» та Земельного кодексу України.  

    За таких обставин, позовні вимоги про визнання права власності на підставі ст. 376 ЦК України також не підлягають задоволенню.

    Судові витрати покласти на позивача

    Враховуючи вищевикладене , ст.ст.  376, 331 ЦК України та ст. ст. 33,43.49, ст.ст. 82- 85 ГПК України господарський суд

                                                ВИРІШИВ

     В задоволені позову відмовити

Суддя