Постанова

від 15.07.2021 по справі 527/2426/19

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 527/2426/19 Номер провадження 22-ц/814/1233/21Головуючий у 1-й інстанції Олефір А. О. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2021 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого (судді-доповідача): Карпушина Г.Л., суддів: Кузнєцової О.Ю., Прядкіної О.В. при секретарі судового засідання: Ряднині І.В., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 06 травня 2020 року (ухвалене суддею Олефір А.О., повний текст рішення складено суддею 06.05.2020 року) у справі за позовом ОСОБА_2 до Манжеліївської сільської ради Глобинського району Полтавської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , треті особи: Відділу Глобинському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, Манжеліївське споживче товариство Глобинської райспоживспілки про визнання меж земельної ділянки відповідно до технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості),-

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2019 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до суду про визнання меж земельної ділянки відповідно до технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_4 , після смерті якої відкрилася спадщина, а саме земельна ділянка площею 0,29 га, розташована в АДРЕСА_1 , що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю серії ІІІ-ПЛ № 004766 від 30.09.1997 року. Земельна ділянка, на момент її передачі у власність, складала одне ціле, без будь-якого поділу із визначенням за категоріями і цільового призначення. Відповідно до плану земельної ділянки доданого до технічного звіту, виконаного 01.04.1997 року (тобто до видачі Державного акту), межі земельної ділянки починалися від краю дороги, що проходить по АДРЕСА_1 (від букви "Б" до букви "В") шириною 24,4 м та мала довжину 125, 8 м (від букви "В" до букви "А") та довжиною 129,6 м (від букви "А" до букви "Б"). При цьому суміжним землевласником від букви "Б" до букви "В" та від букви "В" до букви "А" на той час була Манжеліївська сільська рада, а від букви "А" до букви "Б" сусідська земля ОСОБА_5 . Інших землевласників, які б межували із земельною ділянкою його матері не було. Для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом, необхідно було присвоїти земельній ділянці кадастрові номери із занесенням даних до Державного земельного кадастру.

З метою оформлення після смерті матері спадщини на земельну ділянку, за його замовленням, ПП Геолайн було виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку. Земельній ділянці, шляхом поділу, було присвоєно кадастрові номери: 5320685403:03:01:0110 та 5320685403:03:01:0111 та 05.06.2008 року державним нотаріусом Глобинської державної нотаріальної контори було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на вищевказану земельну ділянку.

Земельна ділянка площею 0,29 га під час виготовлення технічної документації була розділена на дві земельні ділянки, а саме: площею 0,2500 га з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування жилого будинку господарських будівель і споруд та площею 0,0408 га - з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства. У 2017 році він виявив, що земельна ділянка від дороги шириною 24 метри та близько 20 метрів довжиною, а площею близько 0,04 га, зайнята невідомою особою, так як на ній знаходились і знаходяться до цього часу висаджені плодові дерева. Як з`ясувалося, його сусід ОСОБА_1 , самовільно, не маючи будь-яких документів та підстав, зайняв належну йому на праві власності частину земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства. Коли він звернувся до Манжеліївської сільської ради з питанням порушення земельного законодавства з боку ОСОБА_1 , то з`ясувалося, що в ході виготовлення ПП Геолайн технічної документації, його земельну ділянку зміщено під фактично розташований будинок, який був побудований за межами цих ділянок, а тому від дороги утворилася частина земельної ділянки, яка начебто належить сільській раді. З вказаною позицією він не погоджується, оскільки земельна ділянка межувала з дорогою, а те що будинок побудований за її межами ніяк не є підставою самовільно зміщувати встановлені ще у 1997 році межі. Вказаний житловий будинок не є самочинним будівництвом та на нього у нього є правовстановлюючий документ, а саме Свідоцтво про право на спадщину за законом, а тому земельну ділянку під цим будинком він хотів приватизувати у межах норм безоплатної приватизації. Ознайомившись із технічною документацією, що виготовлена ПП Геолайн він виявив, що у ній відсутні всі необхідні дані, які б давали підстави визначати межі земельної ділянки, оскільки у акті визначення меж земельної ділянки в натурі відсутні його підписи та підписи будь-яких сусідів, що межують із земельною ділянкою, також у цій технічній документації відсутні будь-які дані про поворотні точки меж земельної ділянки, лінійні проміри між точками на межах земельної ділянки, чим виконавцем ПП Геолайн грубо порушено вимоги ст. 55 ЗУ Про землеустрій .

У зв`язку з тим, що йому двічі було відмовлено у вирішенні виниклого спору шляхом урегулювання його в досудовому порядку, він замовив фізичній особі-підприємцю ОСОБА_6 виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), а іншими словами приведення меж земельної ділянки у стан, який був встановлений під час їх визначення і передачі його матері ОСОБА_4 у 1997 році.

Так, ФОП ОСОБА_7 виготовив три технічних документації, з яких:

- із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,2500 га кадастровий номер 5320685403:03:01:0110 для будівництва і обслуговування жилого будинку господарських будівель і споруд, на якій відсутні будь-які будівлі;

- із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,0408 га кадастровий номер 5320685403:03:01:0111 для ведення особистого селянського господарства;

- із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) під успадкованим житловим будинком із господарськими будівлями і спорудами, яку планувалося приватизувати, площею 0,0744 га.

Реалізація права безоплатної приватизації земельної ділянки, а саме звернення до сесії Манжеліївської сільської ради про затвердження третьої технічної документації мало передувати погодження меж у всіх трьох технічних документаціях.

06 вересня 2019 року до його земельних ділянок прибув представник Манжеліївської сільської ради та суміжний землекористувач ОСОБА_3 , які відмовилися підписувати акти прийому-передачі межових знаків на зберігання.

Таким чином, понад 2 роки він не може встановити (відновити) межі своїх земельних ділянок площею 0,2500 га кадастровий номер 5320685403:03:01:0110, площею 0,0408 га кадастровий номер 5320685403:03:01:0111, а також використати своє право на приватизацію під житловим будинком, чим порушуються його конституційні права на вільне володіння, користування і розпорядження своїм майном.

Більше того, у зв`язку з самовільним зайняттям частини його земельної ділянки по всій її ширині, а саме 24 метрів вздовж дороги та довжиною близько 20 метрів, йому повністю перегороджено в`їзд не лише до земельних ділянок, а й до житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, оскільки з лівого боку знаходиться домоволодіння суміжних землекористувачів ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , а з правого боку знаходиться магазин Манжеліївського споживчого товариства. Як наслідок із-за самовільно захопленої ОСОБА_1 частини його земельної ділянки, шляхом насадження на ній плодових дерев, іншого способу заїхати до своєї власності він не має.

Посилаючись на викладене, позивач просив суд, визнати межі земельних ділянок площею 0,2500 га кадастровий номер 5320685403:03:01:0110, цільове призначення для будівництва і обслуговування жилого будинку господарських будівель і споруд та площею 0,0408 га кадастровий номер 5320685403:03:01:0111, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, розташованих в АДРЕСА_1 , встановлених відповідно до технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) виготовленої ФОП ОСОБА_7 у 2019 році. Зобов`язати Манжеліївську сільську раду Глобинського району, погодити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) виготовленої ФОП ОСОБА_7 на земельну ділянку під житловим будинком, господарськими будівлями і спорудами, розташованого в АДРЕСА_1 , площею 0,0744 га, з метою подальшого використання права на безоплатну приватизацію в межах норм безоплатної приватизації.

Рішенням Глобинського районного суду Полтавської області від 06 травня 2020 року позов ОСОБА_2 - задоволено.

Визнано межі земельних ділянок площею 0,2500 га кадастровий номер: 5320685403:03:01:0110, цільове призначення для будівництва і обслуговування жилого будинку господарських будівель і споруд та площею 0,0408 га кадастровий номер: 5320685403:03:01:0111, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, розташованих в АДРЕСА_1 , встановлених відповідно до технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) виготовленої ФОП ОСОБА_7 у 2019 році.

Зобов`язано Манжеліївську сільську раду Глобинського району (код ЄДРПОУ: 22544143, адреса 39062, Полтавська область, Глобинський район, вул. Чаврікова, 11), погодити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) виготовленої ФОП ОСОБА_7 на земельну ділянку під житловим будинком, господарськими будівлями і спорудами, розташованого в АДРЕСА_1 , площею 0,0744 га.

З вказаним рішенням суду не погодився ОСОБА_1 та подав на нього апеляційну скаргу, в якій прохав скасувати рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 06 травня 2020 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.Апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Посилається на те, що висновки суду про те, що права ОСОБА_2 як власника земельних ділянок порушено через перенесення меж успадкованої земельної ділянки, та останній позбавлений можливості використати своє право на приватизацію земельної ділянки розташованої під успадкованим житловим будинком є необґрунтованими, оскільки не підтверджено жодними доказами, які містяться в матеріалах справи. Більш того, вказаним рішенням суду порушено його права, як особи, якій рішенням Манжеліївської сільської ради від 06.12.2018 року №160 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки для ведення індивідуального садівництва. Факт того, що рішенням Манжеліївської сільської ради від 14.02.2019 року №16 скасовано виданий ОСОБА_1 дозвіл не є підставою для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 , оскільки органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Отже, в Манжеліївській сільській раді відсутні підстави для скасування наданого йому дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки, натомість винесене судом рішення на користь позивача робить неможливим реалізувати його право на отримання спірної земельної ділянки у власність.

Від представника позивача - адвоката Левицького В.І. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній спростовуючи доводи, які викладені в апеляційній скарзі та підтримуючи рішення суду першої інстанції прохав апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Судове засідання в суді апеляційної інстанції проводилося в режимі відеоконференції в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи. На момент розгляду справи були присутні відповідач ОСОБА_1 , його представник та представник позивача, інші особи будучи належним чином повідомленими про час та місце слухання справи у судове засідання не з`явились.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, приходить до висновку , що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав .

У відповідності з ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно вимог ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України, за результатами розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно п.п.3, 4 ч.1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ПЛ №004766, виданого Манжеліївською сільською радою народних депутатів 30.09.1997 року, ОСОБА_4 була власником земельної ділянки площею 0,29 га, розташованої на території с. Ламане Манжеліївської сільської ради з описом меж: від А до Б - землі ОСОБА_5 , від Б до В - землі Манжеліївської сільської ради (вулиця), від В до Г - землі Манжеліївської сільської ради (а.с. 18).

Відповідно до Плану земельної ділянки наявного у Технічному звіті Полтавської філії Української академії аграрних наук інституту землеустрою, у приватну власність ОСОБА_4 надано земельну ділянку площею 0,29 га з описом меж: від А до Б - землі ОСОБА_5 , від Б до В - землі Манжеліївської сільської ради (вулиця), від В до Г - землі Манжеліївської сільської ради (а.с.14-17). Із вказаних документів вбачається, що земельна ділянка надана у власність ОСОБА_4 межує з вулицею.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла (а.с.19).

Відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Глобинською державною нотаріальною конторою 05.06.2008 року, ОСОБА_2 успадкував після померлої матері ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,29 га, яка належала їй на праві приватної власності на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ПЛ №004766, виданого Манжеліївською сільською радою народних депутатів 30.09.1997 року, кадастрові номери: 5320685403:03:01:0110 та 5320685403:03:01:0111.

На підставі свідоцтва про право на спадщину на законом ОСОБА_2 було видано 23.02.2009 року державні акти на земельні ділянки: площею 0,25 га, кадастровий номер: 5320685403:03:001:0110; площею 0,0408 га, кадастровий номер: 5320685403:03:001:0111 (а.с. 38-39).

Згідно Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Глобинською державною нотаріальною конторою 18.10.2007 року, ОСОБА_2 успадкував після померлої матері ОСОБА_4 житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 37). У вказаному свідоцтві про право на спадщину відсутні відомості про розташування вказаного житлового будинку на земельній ділянці належній ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ПЛ №004766.

Разом з тим, як вбачається з технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку виготовлену у 2008 році ПП Геолайн (а.с. 21-36), у ній зазначено межі земельних ділянок, які відмінні від межі земельної ділянки, які успадкував ОСОБА_2 після померлої матері ОСОБА_4 , отже відбулося перенесення меж успадкованої земельної ділянки. Крім того, із вказаної технічної документації вбачається, що межі земельної ділянки перенесено під житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . У Акті прийомки-передачі межових знаків на зберігання та Акті визначення меж земельної ділянки в натурі на місцевості відсутній підпис ОСОБА_8 .

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що оскільки права ОСОБА_2 як власника земельних ділянок порушено, оскільки відбулося перенесення меж успадкованої земельної ділянки, крім того, через перенесення меж земельної ділянки, позивач позбавлений можливості використати своє право на приватизацію земельної ділянки, розташованої під успадкованим житловим будинком, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції в цілому повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин. Проте, при вирішенні вимоги про зобов`язання Манжеліївську сільську раду погодити техдокументацію, прийшов до передчасних висновків, які вплинули на правильність рішення суду з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Відповідно до положень статті 1216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини, відповідно до статті 1218 ЦК України, входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Матеріалами справи встановлено, що позивач успадкував у власність земельну ділянку після померлої матері зі встановленим місцем розташуванням в натурі, та в подальшому під час виготовлення технічної документації на земельну ділянку відбулася зміна меж земельної ділянки, а отже змінилося місце її розташування без згоди позивача, що порушує права позивача, як власника земельної ділянки.

Частина 1 статті 317 ЦК України визначено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ч.2 ст. 319 ЦК України власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч.1 ст. 321 ЦК України).

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

За змістом ч.1 ст. 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Відповідно до ч.1 ст.79 Земельного кодексу України, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Згідно вимог ч. ч. 2, 3 ст. 152 Земельного кодексу України , власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Згідно ч. 2 ст. 158 Земельного кодексу України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Враховуючи, що позивач успадкував у власність земельну ділянку після померлої матері зі встановленим місцем розташуванням, та в подальшому під час виготовлення технічної документації на земельну ділянку відбулася зміна меж земельної ділянки, а отже змінилося місце її розташування без згоди позивача, що порушує права позивача, як власника земельної ділянки.

Так, за замовленням позивача, ФОП ОСОБА_7 виготовлено Технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,0408 га, кадастровий номер 5320685403:03:01:0111, для ведення особистого селянського господарства (а.с.71-95). Технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,2500 га, кадастровий номер 5320685403:03:01:0110, для будівництва і обслуговування жилого будинку господарських будівель і споруд, на якій відсутні будь-які будівлі (а.с.47-70). Технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) під успадкованим житловим будинком із господарськими будівлями і спорудами, яку планувалося приватизувати, площею 0,0744 га (а.с.96-111).

Відповідно до п. 4.2 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої 18.05.2010 року наказом Державного комітету України із земельних ресурсів № 376, власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними.

Згідно п. 3.2 вказаної Інструкції, закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем у присутності власника (користувача) земельної ділянки, власників (користувачів) суміжних земельних ділянок або уповноваженою ним (ними) особою. Повідомлення власників (користувачів) суміжних земельних ділянок про дату і час проведення робіт із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем завчасно, не пізніше ніж за п`ять робочих днів до початку робіт із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Повідомлення надсилається рекомендованим листом, кур`єрською поштою, телеграмою чи за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення. Власники (користувачі) суміжних земельних ділянок, місце проживання або місцезнаходження яких невідоме, повідомляються про час проведення робіт із закріплення межовими знаками поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) через оголошення у пресі за місцезнаходженням земельної ділянки.

13.08.2019 року ФОП ОСОБА_7 направлено повідомлення до Манжеліївської сільської ради та ОСОБА_3 про проведення встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), а також підписання акту-прийому передачі межових знаків на зберігання (а.с.113-114).

16.08.2019 року в районній газеті Зоря Придніпров`я № 33 (11482) було опубліковано повідомлення, що 04.09.2019 року о 09:00 год. буде проведення встановлення меж земельних ділянок кадастровий номер 5320685403:03:01:0111 та кадастровий номер 5320685403:03:01:0110 в АДРЕСА_1 , а також підписання акту приймання-передачі межових знаків.

Разом з тим, як вбачається з технічних документацій, Акти прийомки-передачі межових знаків на зберігання, власниками (користувачами) суміжних земельних ділянок не підписано.

За таких обставин рішення суду в частині вирішення вимоги позивача про визначення та встановлення меж земельної ділянки в натурі є обґрунтованим та таким, що ґрунтується на положеннях чинного законодавства.

Таким чином доводи, які викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути взяті до уваги судом апеляційної інстанції, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці.

Відповідно до вимог ст.89 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена.

Крім цього, зазначене також узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, відповідно до якої пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі Проніна проти України від 18 липня 2006 року).

В той же час задовольняючи вимогу позивача про зобов`язання Манжеліївську сільську раду погодити техдокументацію щодо земельної ділянки під житловим будинком з господарськими будівлями та спорудами, суд першої інстанції мотивів і підстав для таких висновків не навів.

Так, поза увагою суду залишився факт передчасності даної вимоги, оскільки позивач при зверненні до суду не навів доводів та не надав відповідних доказів того, що з даним питанням він звертався до Манжеліївської сільської ради та відповідно останньою було порушено його право на приватизацію земельної ділянки.

Як було встановлено в судовому засіданні, такого звернення зі сторони позивача не було, а вимогу таку ним заявлено для того, щоб одночасно з встановлення меж належних йому земельних ділянок вирішити і це питання, з метою уникнення на подальше будь-яких непорозумінь з даного питання.

За таких обставин, зважаючи на те, що порушення прав позивача з вказаного питання не мало місця, його вимога задоволенню не підлягає, оскільки це не відповідає завданням цивільного судочинства.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги та часткового скасування рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 06 травня 2020 рокуз ухваленням нового рішення.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, Полтавський апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 06 травня 2020 року в частині вирішення вимоги про зобов`язання Манжеліївську сільську раду погодити техдокументацію щодо земельної ділянки під житловим будинком з господарськими будівлями та спорудами- скасувати .

Постановити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні вимог ОСОБА_2 до Манжеліївської сільської ради Глобинського району Полтавської області про зобов`язання Манжеліївську сільську раду погодити техдокументацію щодо земельної ділянки під житловим будинком з господарськими будівлями та спорудами - відмовити.

В іншій частині рішення суду - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 19 липня 2021 року.

Головуючий суддя :

---

Г.Л. Карпушин

Судді:

---

О.Ю. Кузнєцова

---

О.В. Прядкіна