Ухвала

від 08.07.2021 по справі 466/5105/18

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 466/5105/18 Головуючий у 1 інстанції: Донченко Ю.В.

Провадження № 22-ц/811/1934/20 Доповідач в 2-й інстанції: Копняк С. М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючої - судді Копняк С.М.,

суддів - Бойко С.М., Ніткевича А.В.,

секретар- Юзефович Ю.І.,

з участю прокурора Довган Н.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою заступника військового прокурора Львівського гарнізону Бучко Р.В. в інтересах держави в особі Міністерства оборони України на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 25 травня 2020 року, ухвалене під головуванням судді Донченка Ю.В., у справі за позовом Заступника військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю Ацилут , третя особа приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Тишківська Р.І. про визнання недійсним договору купівлі-продажу, -

В С Т А Н О В И Л А:

Заступник військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах держави, в особі Міністерства оборони України, звернувся в суд із позовом до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в якому просив визнати недійсним договір № 2446 купівлі-продажу приміщення майстерні, розташованого по АДРЕСА_1 від 01.10.2009 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Львівського нотаріального округу Тишківською Р.І.

В обґрунтування позовних вимог покликавсяна те, що відповідно до ст. ст. 23, 24 Закону України Про прокуратуру однією із функцій, що покладаються на прокуратуру України, є представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом. Міністерство оборони України є уповноваженим органом, який здійснює відповідні функції держави у даних спірних відносинах.

У зв`язку з вищевикладеним, заступник військового прокурора Львівського гарнізону звернувся з позовом до Шевченківського районного суду м. Львова в інтересах держави в особі Міністерства оборони України як органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних відносинах. Так, рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради народних депутатів №349 від 20.08.1981 року надано дозвіл КЕУ ПрикВО на проектування і комплексну забудову житлового мікрорайону АДРЕСА_2 у відповідності до проекту детального планування північного житлового району.

Згідно акту інвентаризації земель МО України від 1993 року, на території м. Львова, в користуванні Львівського КЕЧ, а саме військового містечка № НОМЕР_1 знаходиться 2,30 га земель, що охоплюється АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 .

У 1987 році в межах земельних ділянок загальною площею 2,30 га, а саме поруч з будинком АДРЕСА_4 розпочалось будівництво багатоквартирного житлового будинку шифр 49/87, площа земельної ділянки 1387 кв. м. Замовником будівництва виступало Управління (квартирно - експлуатаційне) Західного оперативного командування. За відсутності фінансування будівництво було зупинене.

Під час зведення фундаменту, з метою повноцінного будівництва цього житлового будинку, виникла необхідність залучення додаткової площі, а тому КЕУ надало гр-ну ОСОБА_4 та його дружині ОСОБА_5 дві квартири в будинку АДРЕСА_4 , в обмін на житловий будинок по АДРЕСА_1 , який межував з ділянкою проведення будівельних робіт.

16.07.2004 року Квартирно - експлуатаційне управління Західного оперативного командування в особі ОСОБА_6 передало об`єкт незавершеного будівництва 76 квартирного житлового будинку шифр 49/87 новому замовнику - Західному управлінню капітального будівництва Міністерства оборони України. На момент передачі рівень будівельної готовності об`єкту складав - 3 %, а його вартість складала 220 495, 37 грн. В подальшому новим замовником ЗУКБ МО розпочалось виготовлення дозвільної документації на проектування та будівництво 38 квартирного будинку на місці незавершеного будівництва шифр 49/87. Було вироблено проектно-кошторисну документацію 38 квартирного будинку за 138 179 грн. Отже, загальна сума коштів, вкладених Міністерством оборони у вказаний об`єкт будівництва склала 358,68 тис.грн.

Таким чином, вважає, що об`єкти нерухомості по АДРЕСА_1 , недобудований житловий будинок (фундамент) та прилегла територія військового містечка № НОМЕР_1 належали державі в особі Міністерства оборони України, протягом 2004 - 2015 років будь-яких будівельних робіт ЗУКБ не проводило.

Разом з тим, в квітні 2015 року на зазначеній земельній ділянці ТОВ Ацилут розпочато будівництво житлового будинку та виконано будівельно - монтажні роботи щодо демонтування елементів незавершеного будівництва, що належать ЗУКБ МО України, без будь-якої дозвільної документації. В позовній заяві зазначають, що з матеріалів інвентарної справи БТІ стосовно вказаного об`єкту вбачається, що рішенням Шевченківського районного суду м.Львова від 16 вересня 2009 року у справі № 2-2435/09 визнано за гр. ОСОБА_3 право власності на нежитлові приміщення майстерні загальною площею 185,6 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , за спадковою справою. В подальшому, на підставі вказаного рішення, Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки проведено реєстрацію права власності на нерухоме майно на нежитлові приміщення майстерні та сараю загальною площею 185,6 кв. м. за ОСОБА_3 01 жовтня 2009 року ОСОБА_3 відповідно до договору купівлі - продажу № 2446, посвідченого приватним нотаріусом Львівського нотаріального округу Тишківською Р.І. продав приміщення майстерні, розташоване по АДРЕСА_1 ОСОБА_2 , яка на момент купівлі майна була керівником ТОВ Ацилут .

В свою чергу ОСОБА_2 передала нежитлове приміщення майстерні загальною площею 185,6 кв.м. по АДРЕСА_1 в статутний капітал ТОВ Ацилут . ТОВ Ацилут на підставі наказу Управління комунальної власності департаменту економічної політики ЛМР №423-нж-ш від 15 березня 2010 року зареєструвало в Обласному комунальному підприємстві Львівської обласної ради Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки право власності на вищевказані нежитлові приміщення площею 185,6 кв. м. В подальшому ТОВ Ацилут розробило технічну документацію на земельну ділянку по АДРЕСА_6 . 27.02.2015 року та уклало договір оренди землі з ЛМР терміном на 10 років до 18.12.2024 року.

28.12.2015 року ТОВ Ацилут отримало декларацію на початок виконання будівельних робіт по будівництву багатоквартирного житлового будинку з нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом на АДРЕСА_6 .

Позивач в позові покликається на те, що із вищезазначеного встановлено, що майно, яке є предметом договору не існує та не існувало в натурі, а під виглядом вказаного майна незаконно відчужено незавершене будівництво житлового будинку Міністерства оборони України.

Крім того, громадянин України з установчими даними ОСОБА_3 - не існує, а є громадянин ОСОБА_1 з відповідним ідентифікаційним номером.

Також встановлено, що рішення, копія якого міститься в матеріалах інвентарної справи, судом ніколи не ухвалювалося і справа така не розглядалася, а за № 2-2435/2009 в Шевченківському районному суді м. Львова зареєстрована цивільна справа за позовом про розірвання шлюбу.

Встановлений та допитаний у рамках кримінального провадження ОСОБА_1 повідомив, що право власності на об`єкти нерухомого майна по АДРЕСА_1 він ніколи не набував, а відповідно і не продавав ОСОБА_2 .

Факт наявності на вказаній земельній ділянці недобудованого житлового будинку Міністерства оборони України та їх незаконного знесення підтверджені аудиторським звітом за результатами проведення аудиту ефективності діяльності Західного управління капітального будівництва МО України за період з 1 січня 2014 року по 30 вересня 2015 року.

Вважає, що таким чином, невстановленими особами було підроблено судове рішення про визнання права власності на нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_3 , що стало підставою для знищення майна Міністерства оборони України вартістю 358 тис. грн. та заволодіння земельною ділянкою, на якій таке майно розташоване. Будь-яких рішень (погоджень) Міністерства оборони України або інших уповноважених органів щодо вилучення майна та земельної ділянки не приймалось. Будь-яких коштів чи компенсацій за незаконно вилучене майно держава в особі Міністерства оборони України не отримала.

Позивач вважає, що договір купівлі-продажу, укладений 1 жовтня 2009 року, підлягає визнанню недійсним, у зв`язку з порушенням при його укладенні положень ч. 1, 2 ст. 203 ЦК України, оскільки порушує вимоги закону і права інших осіб, а також укладений особою без достатніх повноважень. Просить позовні вимоги задовольнити.

Оскаржуваним рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 25 травня 2020 року у задоволенні позову заступника військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах Міністерства оборони України до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: ТзОВ "Ацилут", третя особа: приватний нотаріус Львівського нотаріального округу Тишківська Р.І. про визнання недійсним договору купівлі-продажу - відмовлено.

Рішення суду оскаржив заступник військового прокурора Львівського гарнізону Бучко Р. в інтересах держави в особі Міністерства оборони України.

В апеляційній скарзі зазначає про невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права.

В обґрунтування вимог посилається на те, що предметом доказування є правомірність або неправомірність укладеного договору положенням ч.1 , ч.2 ст. 203 ЦК України. Однак, факт реєстрації права власності на майно, яке було предметом оскаржуваного договору за ТОВ Ацилут не містить інформації щодо відповідності оскаржуваного договору положенням ч.1 , ч.2 ст. 203 ЦК України.

При прийнятті оскаржуваного рішення суд першої інстанції не надав жодної оцінки наявним у справі доказам відсутності такої особи, яка зазначена стороною оскаржуваного договору, а також жодної оцінки висновкам судової експертизи про те, що ОСОБА_1 не підписував оскаржуваний договір, не врахував показання самого ОСОБА_1 щодо непідписання ним оскаржуваного договору.

Окрім того, суд відмовив прокурору у виклику та допиті свідка, який підтверджував факт наявності на спірній ділянці об`єкту, належного Міністерству оборони України.

Поза увагою суду першої інстанції залишилась та обставина, що не існує рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 16 вересня 2009 року у справі №2-2435/09, що стверджується офіційним повідомленням Шевченківського районного суду м. Львова за підписом голови суду.

Застосування судом висновків викладених у постанові Верховного Суду від 14.11.2018 року у справі №183/1617/16 не стосується визнання недійсними договорів, а стосуються інших правовідносин, які не були предметом судового розгляду у даній справі.

Просить рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 25 травня 2020 року скасувати, позов заступника військового прокурора Львівського гарнізону задовольнити у повному обсязі.

22 лютого 2021 року від заступника військового прокурора Львівського гарнізону Р.Бучко на дійшла заява, в якій він заявив про відмову від позову військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання недійсним договору №2446 купівлі-продажу приміщення майсерні, розташованого по АДРЕСА_1 від 01 жовтня 2009 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Львівського нотаріального округу Тишківською Р.І., також просить визнати нечинним рішення суду першої інстанції та закрити провадження у справі №466/5105/18.

Заява обґрунтована тим, що за результатами аналізу практики розгляду судами та Верховним Судом аналогічних справ, визнання недійсним договору купівлі-продажу, який є предметом розгляду у даній справі, є неналежним способом захисту порушеного права і не призведе до поновлення порушених інтересів держави. Міністерство оборони України не було стороною оскаржуваного договору, а тому визнання недійсним договору, не призведе до повернення майна власнику, тобто не сприятиме відновленню порушених інтересів держави в особі Міністерства оборони. За таких обставин підстав наполягати на задоволенні позову у справі №466/5105/18 на даний час немає.

Окрім того в суді апеляційної інстанції представник прокуратури пояснив про те, що на даний час прокурором з метою захисту порушеного права держави в особі Міністерства оборони України пред`явлено та знаходиться на розгляді в суді інший позов, який, на його думку, мав би призвести до поновлення порушених інтересів держави.

06 липня 2021 року від представника Міністерства оборони України надійшло клопотання, в якому, зокрема, він зазначив про підтримання позиції прокурора Львівської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону в повному обсязі. Просив розгляд клопотання здійснювати без участі представника Міністерства.

В судовому засіданні представник спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону Довган Н.Я. підтримав заяву про відмову від позову.

Інші учасники справи в судове засідання не зявились, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи.

Враховуючи вищенаведене та необхідність дотримання судом строків розгляду справи, колегія суддів відповідно до статті 372 ЦПК України не вбачає перешкод у розгляді справи в зв`язку з їх неявкою.

Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що заяву позивача слід задовольнити з наступних підстав.

Згідно вимог ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно ст. 373 ЦПК України в суді апеляційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони - укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу. Якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статей 206, 207 цього Кодексу, суд постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно визнає нечинним судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у передбачених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині.

Прокурором подано позов в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, який згідно вимог ч.5 ст.56 ЦПК України набув статусу позивача з усіма, передбаченими процесуальним законом наслідками, в тому числі щодо відмови від позову.

У зв`язку з тим, що прокурор подав заяву про відмову від позову, яка відповідає загальним вимогам статті 206 ЦПК України, а Міністерство оборони України таку підтримало, необхідно прийняти його відмову від позову, визнати судове рішення місцевого суду в цій справі нечинним і закрити провадження у справі.

Статтею 256 ЦПК України передбачені наслідки закриття провадження. У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Керуючись ст.ст. 206, п. 4 ч. 1 ст. 255, ст. 373, п. 3 ч. 1 ст. 374, ст. 381 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Заяву Військової прокуратури Львівського гарнізову, яка діє в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, яку підтримав представник Міністрства оборони України, про відмову від позову задовольнити.

Прийняти відмову від позову Військової прокуратури Львівського гарнізону, яка діє в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, яку підтримав представник Міністрства оборони України, у справі за позовом Заступника військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю Ацилут , третя особа приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Тишківська Р.І. про визнання недійсним договору купівлі-продажу.

Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 25 травня 2020 року, у цій справі визнати нечинним.

Провадження у цивільній справі за позовом Заступника військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю Ацилут , третя особа приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Тишківська Р.І. про визнання недійсним договору купівлі-продажу - закрити.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту ухвали шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції.

Повний текст ухвали складено 12 липня 2021 року.

Головуюча Копняк С.М.

Судді Бойко С.М.

Ніткевич А.В.