Постанова

від 15.07.2021 по справі 375/2398/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження Доповідач- Ратнікова В.М.

№ 22-ц/824/6469/2021

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа № 375/2398/19

15 липня 2021 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Ратнікової В.М.

суддів -Верланова С.М.

- Левенця Б.Б.

при секретарі - Спеней О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 адвоката Іллінського Олександра Васильовича на рішення Богуславського районного суду Київської області від 29 січня 2021 року, постановлене під головуванням судді Тітова М.Б., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Ромашки про розірвання договору оренди земельної ділянки,-

в с т а н о в и в:

21 грудня 2019 року адвокат Іллінський Олександр Васильович в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Рокитнянського районного суду Київської області з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Росія про розірвання договору оренди земельної ділянки.

На обґрунтування позовних вимог зазначав, що мати позивача ОСОБА_2 перебувала у договірних відносинах з відповідачем Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Росія у відповідності до умов договору оренди земельної ділянки від 22.02.2013 року.

За вказаним договором вона передала відповідачу у користування земельну ділянку площею 3, 3801 га, розміщену в межах Ромашківської сільської Ради Рокитнянського району Київської області, цільове призначення: ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3223785000:03:001:0041.

Згідно п. 8 вказаного договору, відповідач зобов`язався сплачувати орендну плату в розмірі 3,5 відсотків від нормативної оцінки, а саме: зерно: 2000 кг, які видаються після збору урожаю поточного року; цукор: 117 кг; крупа: 7 кг; надання послуг на пільгових умовах по обробітку присадибних ділянок, безкоштовних транспортних послуг по доставці в лікарню в разі термінової необхідності та ритуальні послуги.

У відповідності до п. 9 договору, обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Пункти 10 та 15 договору передбачають, що орендар сплачує орендну плату протягом терміну дії договору не пізніше 30 грудня кожного року. У разі несплати орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,01% несплаченої суми за кожен день прострочення.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла. Позивач прийняв спадщину після смерті матері та оформив свої спадкові права, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 15.08.2018 року.

Посилаючись на положення частини п`ятої статті 1268 ЦК України позивач вважає, що з 03.04.2014 року земельна ділянка з кадастровим номером 3223785000:03:001:0041 належить йому на праві власності.

29.08.2018 року позивач звернувся до відповідача з письмовою заявою про виплату орендної плати, надавши відповідні документи на підтвердження переходу до нього прав та обов`язків орендодавця, на що отримав листа № 132 від 14.09.2018 року, яким відповідач підтвердив, що за вказаним договором оренди землі нараховувалася орендна плата за весь період з дня смерті орендодавця, яка акумулювалась на рахунку товариства.

Після цього він отримав у відповідача в рахунок орендної плати за 2014-2018 роки: 5 тонн зерна кукурудзи, 3 тонни зерна пшениці, 300 кг цукру, однак будь- які документи на підтвердження факту передачі позивачу зазначених матеріальних цінностей, їх кількість та вартість йому не надавались, крім того, відповідач не передав йому крупу, а цукру видав не в повному обсязі.

Також відповідач сплатив позивачу орендну плату за період з 2014 по 2018 роки включно у розмірі близько 30 000 грн., проте згідно з відомостей з Державного реєстру фізичних осіб платників податків за період з 1 кварталу 2018 року по 3 квартал 2019 року зазначено, що у 4 кварталі 2018 року позивач отримав дохід від здачі майна в оренду (лізинг) 60496 грн. 90 коп.

16.09.2019 року на адресу відповідача поштовим зв`язком був направлений адвокатський запит № 76 з вимогами надати: відомості про розмір нарахованої та виплаченої орендної плати за договором оренди земельної ділянки від 22.02.2013 року за період з 2014 року по даний час; копії відповідних документів, за якими виплачувалась орендна плата; копії звітів, поданих до ДПІ (ДФС) за цей час. Вказаний запит був вручений відповідачу 28.09.2019 року, проте відповідь на запит отримана не була.

Зазначає, що невиконання відповідачем своїх обов`язків за договором оренди землі порушує права позивача.

З огляду на вище викладене просив суд розірвати договір оренди земельної ділянки від 22 лютого 2013 року.

18.05.2020 року відповідно до розпорядження в.о. голови суду від 29.04.2020 року Рокитнянський районний суд Київської області направив цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Росія про розірвання договору оренди земельної ділянки до Таращанського районного суду Київської області.

Ухвалою Таращанського районного суду Київської області від 28.05.2020 року задоволено заяву про самовідвід головуючого- судді Зінкіна Володимира Івановича та повернуто справу до Рокитнянського районного суду Київської області.

19.06.2020 року відповідно до розпорядження в.о. голови суду від 29.04.2020 року Рокитнянський районний суд Київської області направив цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Росія про розірвання договору оренди земельної ділянки до Таращанського районного суду Київської області.

24.06.2020 року відповідно до розпорядження в.о. голови Таращанського районного суду Київської області Зінкіна В.І. від 22.06.2020 року Таращанський районний суд Київської області направив цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Росія про розірвання договору оренди земельної ділянкидо Богуславського районного суду Київської області.

Ухвалою Богуславського районного суду Київської області від 30 липня 2020 року було прийнято справу до провадження та призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Богуславського районного суду Київської області від 17 грудня 2020 року замінено у цивільній справі № 375/2398/19 за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Росія про розірвання договору оренди земельної ділянки, первісного відповідача Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Росія належним відповідачем Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Ромашки .

Рішенням Богуславського районного суду Київської області від 29 січня 2021 року позов ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Ромашки про розірвання договору оренди земельної ділянки залишено без задоволення.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, 01 березня 2021 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Іллінський Олександр Васильович подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Богуславського районного суду Київської області від 29 січня 2021 року скасувати та ухвалити нове судове рішення , яким задовольнити вимоги ОСОБА_1 в повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення суду ґрунтується на висновках про те, що з 2014 року до 15.08.2018 року позивач не був стороною договору оренди землі, а тому у нього не виникало право на розірвання договору оренди з підстав систематичної невиплати йому орендної плати, оскільки у відповідача не було обов`язку виплачувати йому орендну плату з 2014 року по 2018 року та що лише 15.08.2018 року позивач, в порядку спадкування, набув у власність земельну ділянку та у нього виникло право на отримання заборгованості по орендній платі відповідно до ст. 1218 ЦК України, як належні спадкодавцю платежі по орендній платі, та отримав орендну плату, що підтверджується письмовими доказами.

Вважає, що зазначені висновки не відповідають обставинам справи та вимогам закону, з огляду на наступне.

Зазначає, що виплату заборгованості по орендній платі за період з 2014 року по 2017 рік включно відповідач мав провести відразу після отримання від позивача відповідних документів про прийняття ним спадщини, тобто, після ІНФОРМАЦІЯ_2 . На обов`язок щодо виплати зазначеної заборгованості не поширюється дія п. 10 договору оренди земельної ділянки від 22.02.2013 року, який встановлює, що орендар сплачує орендну плату не пізніше 30 грудня кожного року.

Вказує на те, що відповідно до довідки СТОВ Ромашки заборгованість по сплаті орендної плати фактично була виплачена: за 2014 рік в розмірі 500, 00 грн., за 2015 рік в розмірі 800, 00 грн., за 2016 рік в розмірі 1 000, 00 грн. - 27.12.2019 року; за 2017 рік в розмірі 4 000, 00 грн- 27.12.2019 року та в розмірі 4 520, 00 грн. - 22.01.2019 року; за 2018 рік в розмірі 4 000, 00 грн.- 27.12.2019 року та в розмірі 4 520, 00 грн.- 22.01.2020 року; за 2019 рік в розмірі 3 360 грн. - 22.01.2020 року. Отже, вважає, що порушення строків виплати орендної плати відповідач допускає систематично.

Зазначає, що орендну плату за 2014-2017 роки відповідач частково виплатив лише 27.12.2019 року, орендну плату за 2018 рік та за 2019 рік він виплатив повністю лише 22.01.2020 року.

Виплати відповідач почав здійснювати вже після звернення позивача до суду з даним позовом.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Іллінський Олександр Васильович повторно не з`явились, позивач причин своєї неявки суду не повідомив, а представник позивача адвокат Іллінський О.В. 14 липня 2021 року подав до апеляційного суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з його перебуванням у відпустці 22.07.2021 року. Зазначені причини неявки представника позивача в судове засідання 15.07.2021 року колегія суддів не може визнати поважними, так як перебування представника у відпустці 22.07.2021 року не перешкоджає йому з`явитись до суду 15.07.2021 року. Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає можливим розгляд справи у відсутності позивача та його представника.

Представник відповідача Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Ромашки в судове засідання також не з`явився, про день та час слухання справи повідомлявся, причин неявки суду не повідомив, а тому колегія суддів вважає можливим розгляд справ у його відсутності.

Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності з індексним номером 15094438 з датою формування 20.12.2013 року, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 3,3801 га, кадастровий номер 3223785000:03:001:0041, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Ромашківської сільської ради Рокитнянського району Київської області, дата державної реєстрації земельної ділянки 16.10.2013 року, реєстраційний номер об "єкта нерухомого майна: 249909832237. Підстава виникнення права власності: державний акт на право власності на земельну ділянку, серія та номер: ІІІ-КВ №104121, виданий 17.04.2002 Ромашківською сільською радою.

22 лютого 2013 року між ОСОБА_2 та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Росія , найменування якого 14 грудня 2018 року змінено на Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Ромашки , укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого ОСОБА_2 передала, а СТОВ Росія прийняло в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 3,3801 гектарів на строк 15 років .

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права за № 18020815 від 19.02.2014 року, право оренди земельної ділянки площею 3,3801 га, кадастровий номер 3223785000:03:001:0041, зареєстроване 13.02.2014 року, номер запису про інше речове право: 4730725, орендодавець ОСОБА_2 , орендар СТОВ Росія .

22 лютого 2013 року між ОСОБА_2 та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Росія , укладено договір оренди земельної ділянки (далі - договір), за умовами якого ОСОБА_2 передала, а СТОВ Росія прийняло в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва , загальною площею 3,3801 гектарів на строк 15 років (а.с. 7,8).

Згідно з умовою п. 3 договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 98257,02 грн.

Згідно з п. 8 договору, орендна плата вноситься орендарем в натуральній формі та становить 3,5 відсотки від нормативної грошової оцінки земельної ділянки і сплачується сільськогосподарською продукцією а саме: зерно: 2000 кг, які видаються після збору урожаю поточного року; цукор: 117 кг; крупа: 7 кг; а також надання послуг на пільгових умовах по: обробітку присадибних ділянок, безкоштовних транспортних послуг по доставці в лікарню в разі термінової необхідності та ритуальні послуги.

Відповідно до умов п. 9 договору, обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Згідно вимог п. 10 договору, орендар сплачує орендну плату протягом терміну дії договору, не пізніше 30 грудня кожного року.

Пункт п. 11 договору визначає, що орендар , за погодженням з орендодавцем , може перенести термін виплати орендної плати.

Згідно з п. 33 договору, зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо змін умов договору спір вирішується у судовому порядку.

Згідно з п. 34 договору, дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи орендаря. Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Пункт 35 договору визначає, щодія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених Договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених Законом.

Згідно з п. 38 договору, перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи (продаж, дарування або спадщина), а також реорганізація юридичної особи орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть, виданого виконавчим комітетом Ромашкової сільської ради Рокитнянського району Київської області серія НОМЕР_1 .

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 15 серпня 2018 року, посвідченого державним нотаріусом Рокитнянської районної державної нотаріальної контори Київської області Калітенко Л.Б., спадкоємцем майна ОСОБА_2 є ОСОБА_1 . Спадщина на яку видано свідоцтво складається із: земельної ділянки, кадастровий № 3223785000:03:001:0041 , площею 3,3801 га, розташованої на території Ромашківської сільської ради Рокитнянського району Київської області та переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала померлій ОСОБА_2 , на підставі державного акту на право приватної власності на землю серія ІІІ- КВ № 104121, виданого 17 квітня 2002 року Ромашківською сільською радою Київської області на підставі рішення виконкому Ромашківської сільської ради Рокитнянського району Київської області від 27 листопада 2001 року № 59 та зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 640 (а.с. 13).

29 серпня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до директора Сількогосподарського товариства з обмеженою від повільністю Росія Бурченка Василя Миколайовича із заявою, в якій просив виплатити йому орендну плату за період із 2014 року по 2018 рік, у відповідності до договору оренди, укладеного 22.02.2013 року між СТОВ Росія та ОСОБА_2 за користування земельною ділянкою кадастровий № 3223785000:03:001:0041, площею 3,3801 га, розташованою на території Ромашківської сільської ради Рокитнянського району Київської області. (а.с. 15).

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Росія на заяву ОСОБА_1 надало відповідь від 14.09.2018 року № 132, в якій зазначило, що за весь період з дня смерті орендодавця, Товариством нараховувалася орендна плата за цим договором і кошти акумулювалися на рахунок товариства, але при відсутності звернень та документів від спадкоємців виплата не проводилася у відповідності до діючого законодавства України. (а.с. 16)

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Ромашки про розірвання договору оренди земельної ділянки, суд першої інстанції посилався на те, що позивач ОСОБА_1 з 2014 року по 15.08.2018 року не був стороною вказаного спірного договору оренди землі, тому у нього не виникло права на розірвання договору оренди з підстав систематичної невиплати йому орендної плати, оскільки у відповідача не було обов`язку виплачувати йому орендну плату в період з 2014 по 2018 роки. 15.08.2018 року позивач в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_2 набув у власність земельну ділянку площею 3,3801 га, та в нього виникло право на отримання заборгованої орендної плати відповідно до ст.1218 ЦК України , як належні спадкодавцю платежі по орендній платі, та отримав орендну плату, що підтверджується вищевказаними письмовими доказами.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції , так як він грунтується на встановлених дійсних обставинах справи, наданих та досліджених в судовому засіданні доказах та вимогах матеріального права, з огляду на наступне.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Відповідно до статті 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору (пункт 1 частини першої статті 611 ЦК України ).

Відповідно до частин першої та другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Частиною першою статті 2 Закону України Про оренду землі передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України , ЦК України , цим Законом, іншими нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зі статтею 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України Про оренду землі в редакції, чинній на час укладання оспорюваного договору, істотними умовами договору оренди землі є : строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальність за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови зберігання стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існування обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Частинами першою-третьою статті 21 Закону України Про оренду землі в редакції, чинній на час укладення оспорюваного договору, орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України ). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до частини першої статті 32 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

У пункті д частини першої статті 141 ЗК України передбачено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 912/1385/17 (провадження № 12-201гс18) міститься висновок, що: враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України , слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України . Відповідна правова позиція була викладена Верховним Судом України також у постанові від 11 жовтня 2017 року у справі № 6-1449цс17. Стаття 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди. Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність .

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18) зазначено, що: у пункті д частини першої статті 141 ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться .

Тлумачення пункту д частини першої статті 141 ЗК України , частини другої статті 651 ЦК України свідчить, що несплата орендної плати охоплює випадки як невиплати орендної плати у цілому, так і її виплата у розмірі меншому, ніж визначеному договором (без урахування індексації, індексу інфляції тощо).

Об`єднана Палата Касаційного цивільного суду нагадує, що у постанові від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17 (провадження № 61-30435сво18) зроблено висновок, що у статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України ; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

З досліджених доказів судом встановлено, що спірний договір оренди земельної ділянки від 22 лютого 2013 року був укладений між ОСОБА_2 та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Росія . За умовами цього договору ОСОБА_2 передала, а СТОВ Росія прийняло в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 3,3801 гектарів на строк 15 років.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 померла. Після її смерті спадщину прийняв син ОСОБА_1 відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 15 серпня 2018 року.

Згідно зі статтею 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно достатті 1218 ЦК України , до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.1 статті 148-1 ЗК України до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.

Згідно вимог ч. 8 ст. 93 ЗК України орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. (ст. 125 ЗК України ).

Згідно ст. 126 ЗК України , право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону , виникають з моменту такої реєстрації.

Згідно з п. 1 ч.1 ст. 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державній реєстрації прав підлягають: право власності та право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов`язання на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва.

З огляду на те, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 15.08.2018 року державним нотаріусом Рокитнянської районної державної нотаріальної контори Київської області Калітенко Л.Б. та зареєстрованого в реєстрі за № 2561, позивач ОСОБА_1 15.08.2018 року прийняв спадщину у вигляді земельної ділянки: кадастровий номер 3223785000:03:001:0041, площею 3,3801 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Ромашківської сільської ради Рокитнянського району Київської області, після смерті матері - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , саме 15.08.2018 року була проведена державна реєстрація права приватної власності за ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за № 134448098 від 15.08.2018 року , суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що ОСОБА_1 15.08.2018 року набув право власності на земельну ділянку: кадастровий номер 3223785000:03:001:0041, площею 3,3801 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Ромашківської сільської ради Рокитнянського району Київської області, та як наслідок набув права орендодавця цієї земельної ділянки (ч. 8 ст. 93 ЗК України ).

Згідно вимог ч. 3 ст. 148-1 ЗК України, особа, яка набула право власності на земельну ділянку, протягом одного місяця з дня набуття права власності на неї зобов`язана повідомити про це її користувачів із зазначенням: кадастрового номера (за наявності), місця розташування та площі земельної ділянки; найменування (для юридичних осіб), прізвища, ім`я, по батькові (для фізичних осіб) нового власника; місця проживання (знаходження) нового власника, його поштової адреси; платіжних реквізитів (у разі, якщо законом або договором передбачена плата за користування земельною ділянкою у грошовій формі).

29.08.2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся до відповідача з письмовою заявою, в якій повідомив орендаря про зміну власника орендованої земельної ділянки та вимагав виплати йому , як новому власнику земельної ділянки, орендної плати за період з 2014 року по 2018 рік.

Частинами 2 та 3 статті 6 ЦК України визначено, що сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Згідно ч.1статті 627 ЦК Українивідповідно до статті 6 цього Кодексусторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини першої, другої статті 651 ЦК Українизміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно статті 31 Закону України Про оренду землі в редакції, яка діяла на час укладення договору, договір оренди землі припиняється в разі смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону , від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки.

Згідно статті 31 Закону України Про оренду землі в редакції, яка чинна на час пред`явлення позову про розірвання договору оренди, договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

За змістом частини першоїстатті 32 Закону України Про оренду землі в редакції, яка діяла на час укладення договору ,перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Відповідно до п. 38 договору, перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи (продаж, дарування або спадщина), а також реорганізація юридичної особи орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору.

З досліджених доказів судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідно до наданих СТОВ Ромашки відомостей позивачу після його звернення до відповідача 29.08.2018 року з письмовою заявою, в якій він повідомив орендаря про зміну власника орендованої земельної ділянки та вимагав виплати йому , як новому власнику земельної ділянки, орендної плати за період з 2014 року по 2018 рік, було видано за оренду землі за 2015, 2016, 2017 роки - 300 кг цукру, за 2018 рік 100 кг цукру; за оренду землі за 2015, 2016, 2017, 2018 роки видано 5200 кг зерна кукурудзи; за оренду землі за 2015, 2016, 2017, 2018 роки видано 2800 кг зерна пшениці; за оренду землі за 2019 рік видано 1300 кг кукурудзи. (а.с.48-52). Відповідно до реєстру № RGMT 191227102031 від 27.12.2019 року вбачається, що 27.12.2019 року пайовикам, в тому числі і позивачу, СТОВ Ромашки були перераховані кошти в розмірі 14800,00 грн. (а.с. 53, 54). Відповідно до реєстру № RGMT 200122102031 від 22.01.2020 року, 22.01.2020 року пайовикам, в тому числі і позивачу, СТОВ Ромашки були перераховані кошти в розмірі 4520,00 грн., а згідно платіжного доручення № 171 від 22.01.2020 року, позивач, в числі інших пайовиків, отримав від СТОВ Ромашки 59557,00 грн. (а.с. 55-57).

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 з 2014 року по 15.08.2018 року не був стороною вказаного спірного договору оренди землі, тому у нього не виникло права на розірвання договору оренди з підстав систематичної невиплати йому орендної плати, оскільки у відповідача не було обов`язку виплачувати йому орендну плату з 2014 по 2018 рік. 15.08.2018 року позивач в порядку спадкування після ОСОБА_2 набув у власність земельну ділянку площею 3,3801 га, та в нього виникло право на отримання заборгованої орендної плати відповідно до ст.1218 ЦК України , як належні спадкодавцю платежі по орендній платі, та отримав вказану орендну плату, а тому відсутні правові підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеного 22 лютого 2013 року між ОСОБА_2 та СТОВ Росія .

Враховуючи зазначене, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про систематичне невиконання відповідачем умов договору оренди щодо виплати позивачу орендної плати.

Безпідставними є доводи апеляційної скарг про те, що рішення суду є необґрунтованим, а висновки сулу не відповідають встановленим обставинам справи та вимогам матеріального права, так як суд першої інстанції повно та об`єктивно встановив дійсні обставини справи, надав вірну правову оцінку доказам у справі та ухвалив рішення з дотриманням вимог процесуального права та вірно застосував норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до ст. 375 ЦПК України , суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення Богуславського районного суду Київської області від 29 січня 2021 рокупостановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги представника позивача ОСОБА_1 адвоката Іллінського Олександра Васильовича .

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 37 5 , 381-384 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 адвоката Іллінського Олександра Васильовича залишити без задоволення

Рішення Богуславського районного суду Київської області від 29 січня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 19 липня 2021 року.

Головуючий: Судді: