Постанова

від 19.07.2021 по справі 926/3378/20

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" липня 2021 р. Справа №926/3378/20

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді Кордюк Г.Т.

суддів Кравчук Н.М.

Плотніцького Б.Д.

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛГРУП» , вих. №05/04-1 від 05.04.2021 (вх. №01-05/1223/21 від 08.04.202),

на рішення Господарського суду Чернівецької області від 12.03.2021 ( повний текст рішення складено 17.03.2021)

у справі №926/3378/20 (суддя Гурин М.О.)

за позовом: Чернівецької міської ради, м. Чернівці

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛГРУП» , м. Чернівці

про: стягнення безпідставно збережених коштів у сумі 7951,97 грн.

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2020 року Чернівецька міська рада звернулася до Господарського суду Чернівецької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Олгруп» 7951,97 грн. безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати за землю за період з 15.12.2018 по 10.06.2019.

Позовні вимоги обгрунтовані положеннями ст. 1212 ЦК України та тим, що 15.12.2018 за відповідачем зареєстровано право власності на нежитлові приміщення за адресою вул. Руська, 248-Л, які розміщені на земельній ділянці кадастровий номер 7310136600:35:005:0043 площею 0,0659 га, а право оренди на вищевказану земельну ділянку у відповідача виникло 11.06.2019 на підставі договору оренди землі №11103. Тобто в період з 15.12.2018 по 10.06.2019 відповідач використовував дану земельну ділянку для обслуговування належного йому на праві власності нерухомого майна без правовстановлюючих документів, не сплачував за таке користування кошти.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 12.03.2021 у справі №926/3378/20 позов задоволено. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛГРУП» на користь Чернівецької міської ради 7951,97 грн. безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати за землю та 2101 грн. сплаченого судового збору.

Рішення суду першої інстанції у даній справі мотивоване тим, що оскільки матеріалами справи підтверджено факт використання відповідачем в період з 15.12.2018 по 10.06.2019 спірної земельної ділянки, яка перебуває у комунальній власності, без належних правових підстав, а саме укладеного між ним та власником договору оренди, відповідач зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування земельною ділянкою за такий період у сумі 7 951, 97 грн., та зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч.1 ст.1212 ЦК України.

Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Чернівецької області від 12.03.2021 у справі №926/3378/20 скасувати повністю та ухвалити нове рішення.

Обґрунтовуючи подану апеляційну скаргу, відповідач зазначає, що матеріали справи свідчать про наявність між сторонами договірних відносин, а суд першої інстанції дійшов до хибного висновку про виникнення між сторонами кондикційних зобов`язань, оскільки:

- пунктом 11.1. договору оренди землі №11103 від 11.06.2019, який виключено з 14.06.2019 на підставі протоколу розбіжностей, передбачалося сплату орендарем коштів за фактичне користування земельною ділянкою за період з 15.12.2018 по 10.06.2019 в сумі 7 951,97 грн.

- між позивачем та першим власником нежитлових приміщень за адресою вул. Руська, 248-Л - ТОВ Фінтраст було укладено договір №6664 від 06.07.2010 оренди земельної ділянки кадастровий номер 7310136600:35:005:0043 площею 0,0659 га строком до 01.06.2056. Отже, відповідно до ст. 377 ЦК України, ст. 120 ЗК України, при переході права власності на нежитлові приміщення за адресою вул. Руська, 248-Л від ТОВ Фінтраст до МПП Кордо , а в подальшому до ТОВ Олгруп відбулась автоматична заміна орендаря земельної ділянки кадастровий номер 7310136600:35:005:0043 в чинному договорі оренди землі №6664 від 06.07.2010.

Окрім того, апелянт вважає, що правовідносини між сторонами регулюються не ст.1212 ЦК України, а ст.ст. 156, 157 ЗК України, якими передбачено відшкодування власникам землі збитків, заподіяних внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Чернівецька міська рада у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення Господарського суду Чернівецької області від 12.03.2021 у даній справі залишити без змін з підстав його законності та обгрунтованості, а апеляційну скаргу без задоволення.

Зокрема, позивач зазначає, що:

- твердження апелянта про врегулювання в п.11.1. договору питання щодо відшкодування орендарем коштів за фактичне користування земельною ділянкою є хибним, оскільки даний пункт виключено сторонами з договору в момент підписання такого;

- договір оренди землі №6664 від 06.07.2010, укладений між позивачем та ТОВ Фінтраст , не може створювати зобов`язань для сторін, оскільки такий розірвано рішенням Господарського суду Чернівецької області від 14.03.2018 у справі №926/4165/17, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19.06.2018;

- апелянтом не надано жодного належного та допустимого доказу наявності договору оренди спірної земельної ділянки у попереднього власника нерухомого майна вул. Руська, 248-Л - МПП Кордо .

Автоматизованою системою документообігу суду справу №926/3378/20 розподілено до розгляду судді доповідачу Кордюк Г.Т. Введено до складу судової колегії суддів Кравчук Н.М. та Плотніцького Б.Д., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.04.2021.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 12.04.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛГРУП» на рішення Господарського суду Чернівецької області від 12.03.2021 у справі №926/3378/20 та ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч.1 ст. 273 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до пункту 10 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним вважається строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

Враховуючи перебування у відпустці головуючого судді Кордюк Г.Т. з 07.06.2021 по 18.06.2021 та з 12.07.2021 по 16.07.2021, а також судді - члена колегії Плотніцького Б.Д. з 22.06.2021 по 09.07.2021 та судді - члена колегії Кравчук Н.М. з 28.05.2021 по 11.06.2021, суд розглядає апеляційну скаргу у даній справі поза межами процесуального строку, визначеного ч. 1 ст.273 ГПК України.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.12.2018 на підставі договору купівлі-продажу №16573 від 15.12.2018 за Товариством з обмеженою відповідальністю «Олгруп» зареєстровано право власності на нежитлові приміщення загальною площею 1979,30 кв.м. за адресою м. Чернівці, вул. Руська, 248Л.

Зазначене нерухоме майно знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер 7310136600:35:005:0043 площею 0,0659 га.

Вказане підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна №214155816 від 26.06.2020 та не заперечується сторонами.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 29.04.2015 №НВ-7301015832015 земельна ділянка площею 0,0659 га. за адресою м. Чернівці, вул. Руська, 248-Л з кадастровим номером 7310136600:35:005:0043 зареєстрована 17.11.2010 року в ЧРФ ДП «Центр ДЗК» . Вид використання: для обслуговування будівель виробничого призначення.

Рішенням Чернівецької міської ради 69 сесії VII скликання №1714 від 11.04.2019 Товариству з обмеженою відповідальністю «Олгруп» надано земельну ділянку за адресою вул. Руська, 248Л, площею 0,0659 га. (кадастровий номер 7310136600:35:005:0043), в оренду терміном на 49 (сорок дев`ять) років, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (код 11.02) (для обслуговування нежитлових приміщень).

11.06.2019 між Чернівецькою міською радою ( Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Олгруп» (Орендар) укладено договір оренди землі №11103, за умовами якого на підставі рішення Чернівецької міської ради VII скликання від 11.04.2019 року №1714 Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для обслуговування нежитлових приміщень, яка знаходиться за адресою вул. Руська, 248Л, площею 0,0659 га., кадастровий номер - 7310136600:35:005:0043 ( п.п. 1.1.,2.1.,2.2. Договору).

Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №914 від 10.06.2019р. нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 543530,00 грн. (п. 2.3. Договору.)

11.06.2019 між сторонами підписано акт приймання-передачі земельної ділянки в оренду для обслуговування нежитлових приміщень.

На підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №914 від 10.06.2019 позивач розрахував розмір орендної плати за період з 15.12.2018 по 10.06.2019, який мав би сплатити відповідач у випадку укладення договору оренди землі, та звернувся до Господарського суду Чернівецької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Олгруп» 7951,97 грн. безпідставно збережених коштів на підставі ст.1212 ЦК України.

Оцінивши матеріали справи та докази, що містяться у ній, в межах доводів та вимог апеляційної скарги колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне:

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою і відшкодування завданих збитків ( ч.2 ст. 152 ЗК України)

Згідно зі ст.206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до ст. 96 ЗК України землекористувачі зобов`язані, зокрема, своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 цього Кодексу застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

За змістом положень глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Отже, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 ЦК України (наведену правову позицію викладено у пункті 94 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц).

У спорах про стягнення грошових коштів за користування земельною ділянкою до моменту оформлення особою права користування такою земельною ділянкою власник має право на отримання безпідставно збережених грошових коштів у порядку статті 1212 ЦК України. Тобто в такому разі суд виходить з того, що фактичний користувач земельної ділянки без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе грошові кошти, які мав заплатити за користування нею, отже, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 ЦК України (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц і від 20.09.2018 у справі № 925/230/17).

Судом встановлено та не заперечується сторонами у справі, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Олгруп» з 15.12.2018 є власником нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці кадастровий номер 7310136600:35:005:0043 площею 0,0659 га, яка перебуває у комунальній власності, а договір оренди вказаної земельної ділянки укладений з Чернівецькою міською радою лише 11.06.2019.

Отже, в період з 15.12.2018 по 10.06.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю «Олгруп» як фактичний користувач земельної ділянки без достатньої правової підстави (укладеного з власником земельної ділянки договору оренди) за рахунок власника цієї ділянки зберегло у себе кошти, які мало заплатити за користування нею, а тому зобов`язано повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч. 1 ст.1212 ЦК України.

Верховний Суд у постановах від 12.06.2019 у справі № 922/902/18, від 08.08.2019 у справі № 922/1276/18, від 01.10.2019 у справі № 922/2082/18, від 06.11.2019 у справі № 922/3607/18 неодноразово зазначав, що при стягненні безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати нарахування мають здійснюватися позивачем не самостійно (шляхом арифметичного розрахунку без проведення нормативної грошової оцінки землі), а виключно на підставі витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до частини 2 статті 20 та частини 3 статті 23 Закону України «Про оцінку земель» дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідно до наявного в матеріалах справи витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №914 від 10.06.2019, виданого Головним управлінням Держгеокадастру у Чернівецькій області, нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 7310136600:35:005:0043 становить 543530,00 грн.

На підставі вказаного витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки позивач розрахував розмір орендної плати за період з 15.12.2018 по 10.06.2019, який мав би сплатити відповідач у випадку укладення договору оренди землі, у сумі 7951,97 грн.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок розміру безпідставно збережених коштів, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову в повному обсязі та стягнення з відповідача на користь позивача 7951,97 грн. безпідставно збережених коштів.

Покликання апелянта на регулювання спірних правовідносин положеннями ст.ст. 156, 157 ЗК України, а не ст. 1212 ЦК України судом апеляційної інстанції відхиляється як безпідставне, оскільки до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформленого права на цю ділянку (без укладеного договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Відтак немає підстав для застосування до спірних правовідносин приписів чинного законодавства України про відшкодування шкоди (збитків) власникам земельних ділянок.

Такі висновки відповідають сталій практиці Верховного Суду при розгляді даної категорії спорів, та, зокрема, правовим висновкам, викладеним в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, від 04.12.2019 у справі №917/1739/17, постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі № 912/1188/17, від 21.01.2019 у справі № 902/794/17, від 04.02.2019 у справі № 922/3409/17, від 12.03.2019 у справі 916/2948/17, від 09.04.2019 у справі № 922/652/18, від 21.05.2019 у справі № 924/552/18.

Щодо покликання апелянта на те, що відповідно до ст. 377 ЦК України, ст. 120 ЗК України, при переході права власності на нежитлові приміщення за адресою вул. Руська, 248-Л від ТОВ Фінтраст до МПП Кордо , а в подальшому до ТОВ Олгруп відбулась автоматична заміна орендаря земельної ділянки кадастровий номер 7310136600:35:005:0043 в чинному договорі оренди землі №6664 від 06.07.2010, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Чернівецької області від 14.03.2018 у справі №926/4165/17, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного Господарського суду від 19.06.2018, розірвано договір оренди землі №6664, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінтраст» та Чернівецькою міською радою. Кадастровий номер земельної ділянки - 7310136600:35:005:0043, яка знаходиться за адресою вул. Руська, 248Л.

Договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 7310136600:35:005:0043, укладений між Чернівецькою міською радою та Малим приватним підприємством Кордо , в матеріалах справи відсутній, а відповідачем не подано суду жодного доказу на підтвердження факту укладення такого договору та реєстрації за Малим приватним підприємством Кордо права оренди земельної ділянки.

Відтак, відсутність у продавця нерухомого майна (МПП Кордо ) на момент його відчуження зареєстрованого права оренди земельної ділянки, на якій розташоване таке майно, унеможливлює як перехід такого права оренди до покупця майна (відповідача) за правилами частини 3 статті 7 Закону України "Про оренду землі", так і заміну сторони у зобов`язанні ( аналогічна позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 13.03.2020 у справі №913/311/18).

Покликання апелянта на врегулювання сторонами питання про сплату орендарем коштів за фактичне користування земельною ділянкою за період з 15.12.2018 по 10.06.2019 в сумі 7 951,97 грн. в п.11.1. договору судом апеляційної інстанції відхиляється, оскільки договір оренди землі №11103 від 11.06.2019 підписано сторонами з протоколом розбіжностей, яким, серед іншого, сторони домовились виключити пункт 11.1. з договору.

Відтак, рішення Господарського суду Чернівецької області від 12.03.2021 у справі №914/3378/20 відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, не можуть слугувати підставою для скасування або зміни оскаржуваного рішення суду.

Судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покласти на скаржника в порядку ст.ст.129, 282 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, -

Західний апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду Чернівецької області від 12.03.2021 у справі №914/3378/20 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛГРУП» - без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття.

3. Порядок і строк оскарження встановлені ст.ст. 288-289 ГПК України.

Головуючий суддя Кордюк Г.Т.

Суддя Кравчук Н.М.

Суддя Плотніцький Б.Д.