Ухвала

від 19.07.2021 по справі 536/309/21

КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 536/309/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2021 року Суддя Кременчуцького районного суду Полтавської області Клименко С.М. розглянувши заяву представника позивача Селянського фермерського господарства Зоря адвоката Варавіна С.Д. про забезпечення позову

ВСТАНОВИВ:

16 липня 2021 року представник позивача Селянського фермерського господарства Зоря адвокат Варавін С.Д. звернувся до суду із заявою про забезпечення позову.

Заявник посилається, що на розгляді суду перебуває справа за позовом Селянського фермерського господарства Зоря до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Кременчуцької районної державної адміністрації, Північно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Суми), що є правонаступником Кременчуцького районного управління юстиції Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора Кременчуцького районного управління юстиції Полтавської області від 27.04.2015 № 9527324 та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки. У вказаному позові позивач просить суд визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 19 березня 2015 року загальною площею 5,94 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Кобелячківської сільської ради Кременчуцького району, кадастровий номер 5322481900:02:000:0079, укладений між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 як орендарем та ОСОБА_2 і ОСОБА_3 як орендодавцями, визнати незаконним і скасувати внесене до Державного реєстру речових прав рішення державного реєстратора Кременчуцького районного управління юстиції Полтавської області Шевченко Л.О. за № 9527324 від 27.04.2015 прийняте на підставі договору оренди земельної ділянки б/н від 19.03.2015, укладеного між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 як орендарем та ОСОБА_2 і ОСОБА_3 як орендодавцями.

В обґрунтування поданої заяви зазначає, що у випадку задоволення їх позову є загроза неповернення вказаної земельної ділянки у користування позивача, так як вона може бути оброблена та засіяна ФОП ОСОБА_1 сільськогосподарськими культурами, що унеможливить її використання до закінчення осінньо-польових робіт.

Просив суд заборонити фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 вчиняти на належній ОСОБА_3 та ОСОБА_2 земельній ділянці загальною площею 5,94 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на територіях Кобелячківської сільської ради Кременчуцького району, кадастровий номер 5322481900:02:000:0079 із застосуванням колісних і гусеничних тракторів, комбайнів, будь яких інших машин і механізмів сільськогосподарського призначення, фізичних осіб, домашніх гужових тварин будь які дії з: боронування ріллі, посівів озимих, яриз зернових, технічних та інших просапних культур, дискування, суцільної чи вибіркової культивації, лущення, нарізання гребенів під овочеві та інші культури, обробітку грунту плоско різами і глибокорозрихлювачами, оранки грунту на зяб, прикочування грунту посівів, сівби і посадки всіх сільськогосподарських культур, внесення мінеральних і органічних добрив, гербіцидів, опилення і обприскування посівів розчинами отрутохімікатів механізованим способом, підживлення грунту, збирання врожаю всіх сільськогосподарських культур.

Вивчивши надані матеріали вважаю, що вказана заява не підлягає задоволенню враховуючи таке.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно п.2 ч.1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

За приписами ч. 10 ст. 150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Як зазначено у постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року N 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Пунктом 4 зазначеної постанови передбачено, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Зі змісту заяви про забезпечення позову вбачається, що представник позивача просить суд заборонити ФОП ОСОБА_1 , який є відповідачем по справі, користуватися спірною земельною ділянкою, зокрема, здійснювати її обробіток та збирати врожай.

Разом з тим, вказані дії унеможливлять користування цією земельною ділянкою не лише відповідача, а й самих її власників. Забезпечення позову у такий спосіб не узгоджується з метою вжиття заходів забезпечення позову, яка закріплена у ч. 2 ст. 149 ЦПК України запобігти ускладненню чи унеможливленню виконання рішення суду або ефективному захисту або поновленню порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Крім цього, у заяві не обґрунтовано, яким чином невжиття заходів забезпечення позову у вигляді заборони вчиняти будь які дії з вказаною земельною ділянкою може зашкодити виконанню рішення суду у справі, предметом якої є визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.

Зі змісту заяви вбачається, що заявник шляхом вжиття заходів забезпечення позову фактично намагається позбавити відповідача можливості здійснити обробіток та засівання спірної земельної ділянки, та має намір здійснити такий обробіток та засівання земельної ділянки самостійно з метою отримання прибутку.

При цьому, сам заявник зазначає, що за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельна ділянка наразі перебуває у зареєстрованому користуванні ФОП ОСОБА_1 , а договір оренди земельної ділянки станом на дату подання не розірвано.

Отже, запропоновані заявником заходи забезпечення позову не є співмірними із предметом спору, який у даному випадку виник між сторонами і за своїм змістом і способом фактично є вирішенням спору по суті, що відповідно до наведеної норми ч. 10 ст. 150ЦПК України є неприпустимим.

З огляду на викладене, в задоволенні заяви представника позивача Селянського фермерського господарства Зоря адвоката Варавіна С.Д. про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись ст. 149-153 ЦПК України

УХВАЛИВ:

Представнику позивача Селянського фермерського господарства Зоря адвокату Варавіну С.Д. в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду на протязі 15 днів з дня її проголошення.

СуддяС. М. Клименко