Ухвала

від 21.07.2021 по справі 607/13104/20

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/13104/20Головуючий у 1-й інстанції Позняк В.М. Провадження № 22-ц/817/909/21 Суддя - доповідач - Храпак Н.М. Категорія - 304050000

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2021 р. м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Храпак Н.М.

суддів - Дикун С. І., Парандюк Т. С.,

розглянувши заяви суддів: Храпак Н.М., Дикун С.І., Парандюк Т.С. про самовідвід у цивільній справі №607/13104/20 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 червня 2021 року у цивільній справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів, -

В С Т А Н О В И В:

20 липня 2021 року в Тернопільський апеляційний суд звернувся ОСОБА_1 з апеляційною скаргою на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 червня 2021 року у цивільній справі №607/13104/20 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів.

Відповідно до вимог статті 33 ЦПК України автоматизованою системою розподілу справ для розгляду цієї справи визначено колегію суддів у складі головуючий суддя (суддя-доповідач) - Храпак Н.М., суддів - Дикун С.І., Парандюк Т.С. (Протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.07.2021 року).

Як вбачається із апеляційної скарги та додатків до неї, що відповідачем та апелянтом у даній справі є ОСОБА_1 , з яким судді: ОСОБА_3 , Дикун С.І., ОСОБА_4 працювали в цивільній колегії Апеляційного суду Тернопільської області із січня 2012 року по 29 травня 2018 року. ОСОБА_1 був звільнений у відставку на підставі Рішення Вищої Ради Правосуддя №1541/0/15-18 від 29 травня 2018 року.

Суддями Храпак Н.М., Дикун С.І., Парандюк Т.С. заявлено самовідвід з підстав, визначених пунктом 5 частини першої статті 36 ЦПК України, відповідно до якої суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Заяви підлягають до задоволення виходячи з такого.

Частиною першою статті 39 ЦПК України передбачено, що з підстав, зазначених у статтях 36, 37, 38 ЦПК України, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

За правилами ч.ч.1, 2, 8, 9, 11 ст.40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

В силу пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і підлягає застосуванню на підставі статті 8 ЦПК України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» закріплено принцип, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Інститут відводу (самовідводу) є однією з найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Відвід (самовідвід) дозволяє виключити найменшу підозру в зацікавленості судді в результатах розгляду конкретної справи, навіть якщо насправді такої зацікавленості немає, оскільки пріоритетною тут є суспільна довіра до суду.

Згідно пункту 12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів, передбачено що при винесенні судових рішень у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від любих зв`язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що впливають на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватися довір`ям не тільки зі сторони сторін в конкретному розгляді, але і зі сторони суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв`язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. Інакше довір`я до незалежної судової влади буде підірвано.

Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року, кожен має право при визначенні його цивільних прав і обов`язків на справедливий і публічний розгляд справи протягом розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним на підставі закону.

Згідно із Бангалорськими принципами поведінки суддів, схваленими резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

На обґрунтування наявності підстав для самовідводу, судді: Храпак Н.М., Дикун С.І., Парандюк Т.С. посилаються на те, що відповідачем та апелянтом у даній справі є ОСОБА_1 , з яким судді: Храпак Н.М., Дикун С.І., Парандюк Т.С. працювали в цивільній колегії Апеляційного суду Тернопільської області із січня 2012 року по 29 травня 2018 року. ОСОБА_1 був звільнений у відставку на підставі Рішення Вищої Ради Правосуддя №1541/0/15-18 від 29 травня 2018 року.

За таких обставин, з метою уникнення будь-яких сумнівів у неупередженості суддів при розгляді справи та забезпечення довіри учасників справи та сторонніх спостерігачів до судових рішень, заяви суддів Храпак Н.М., Дикун С.І., Парандюк Т.С. про самовідвід підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст.37, 39, 40, 260, 261 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Заяви про самовідвід суддів Тернопільського апеляційного суду Храпак Н.М., Дикун С.І., Парандюк Т.С. - задовольнити.

Визнати неможливою участь суддів Тернопільського апеляційного суду Храпак Н.М., Дикун С.І., Парандюк Т.С. в розгляді цивільної справи №607/13104/20 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 червня 2021 року у цивільній справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді