Постанова

від 29.06.2021 по справі 927/448/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" червня 2021 р. Справа№ 927/448/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Гаврилюка О.М.

Пашкіної С.А.

за участі секретаря судового засідання Яценко І.В.

представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 29.06.2021

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВІТНІ ПАЛИВНІ СИСТЕМИ"

на рішення Господарського суду Чернігівської області

від 08.09.2020

у справі № 927/448/20 (суддя Фесюра М.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВІТНІ ПАЛИВНІ СИСТЕМИ"

до Приватного підприємства "МАЛ СЕРВІС"

про стягнення 1 026 013,28 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "НОВІТНІ ПАЛИВНІ СИСТЕМИ" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Приватного підприємства "МАЛ СЕРВІС" (далі - відповідач) про стягнення 1 026 013,28 грн заборгованості, в тому числі 566 888,75 грн заборгованості, 351 585,00 грн - пені, 74 777,53 грн - інфляційних втрат, 32 762,00 грн - 3% річних за прострочення виконання зобов`язань.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами Договору поставки нафтопродуктів № 0902/17 від 09.02.2018.

Короткий зміст оскаржуваного рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 08.09.2020 у справі № 927/448/20 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВІТНІ ПАЛИВНІ СИСТЕМИ" до Приватного підприємства "МАЛ СЕРВІС" з вказаних у позові підстав задоволенню не підлягають.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "НОВІТНІ ПАЛИВНІ СИСТЕМИ" подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення Господарського суду Чернігівської області від 08.09.2020 у справі №927/448/20 скасувати, прийняти постанову, якою позов задовольнити в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що оскаржуване рішення є незаконним, суд неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, не здійснив об`єктивну оцінку доказів у їх сукупності, неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права.

Зазначає, що суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов невірного висновку в частинах:

- щодо обчислення строків оплати за поставлений товар та проведення підсумкових розрахунків відповідачем;

- щодо нарахування пені за несвоєчасну оплату поставленого товару, а також інфляційних втрат за весь час прострочення та 3% річних від простроченої суми боргу.

Також, апелянт зазначає, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, не прийнявши заяву відповідача з проханням розпочати процедуру врегулювання спору за участі судді.

Окрім того, скаржник на підтвердження правомірності своїх дій просить долучити до матеріалів справи № 927/448/20 докази направлення позивачем Актів звірки за період 01.07.2018 - 15.04.2020 року та 01.01.2020 - 08.05.2020 року на адресу ПП "МАЛ СЕРВІС", а саме фіскальний чек, накладну, опис вкладення у цінний лист від 04.12.2020, обґрунтовуючи тим, що раніше дані акти звірок направлялися на електронну адресу відповідача, але залишались без задоволення, тому не могли бути подані до суду першої інстанції.

Процесуальні дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно з витягом із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.12.2020 для розгляду апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя: Ткаченко Б.О., судді: Зубець Л.П., Пашкіна С.А.

Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.01.2021, у зв`язку з перебуванням судді Зубець Л.П. на лікарняному, для розгляду апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Ткаченко Б.О., судді: Мартюк А.І., Пашкіна С.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.01.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВІТНІ ПАЛИВНІ СИСТЕМИ" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 08.09.2020 у справі №927/448/20 залишено без руху з підстав невизнання судом наведених скаржником причин пропущення строку на апеляційне оскарження поважними.

28.01.2021 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшла заява, в якій скаржник вказує на інші причини пропуску строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.03.2021 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю НОВІТНІ ПАЛИВНІ СИСТЕМИ про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Чернігівської області від 08.09.2020 у справі №927/448/20, поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю НОВІТНІ ПАЛИВНІ СИСТЕМИ пропущений строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Чернігівської області від 08.09.2020 у справі №927/448/20. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВІТНІ ПАЛИВНІ СИСТЕМИ" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 08.09.2021 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Ткаченко Б.О., судді - Мартюк А.І., Пашкіна С.А. та призначено розгляд справи на 06.04.2021.

Судове засідання 06.04.2021 не відбулося, у зв`язку із перебуванням головуючого судді Ткаченко Б.О. з 25.03.2021 по 30.04.2021 на лікарняному.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.05.2021 продовжено строк розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВІТНІ ПАЛИВНІ СИСТЕМИ" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 08.09.2021 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Ткаченко Б.О., судді - Мартюк А.І., Пашкіна С.А. та призначено розгляд справи на 18.05.2021.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.05.2021 задоволено клопотання представника позивача про продовження строку розгляду справи. Продовжено строк розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВІТНІ ПАЛИВНІ СИСТЕМИ" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 08.09.2020 у справі № 927/448/20. Відкладено розгляд справи на 08.06.2021.

Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.06.2021 справу № 927/448/20 за апеляційною скаргою ТОВ НОВІТНІ ПАЛИВНІ СИСТЕМИ у зв`язку з перебуванням судді Мартюк А.І. у відпустці, передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Ткаченко Б.О., судді - Пашкіна С.А., Гаврилюк О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.06.2021 прийнято справу № 927/448/20 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Новітні паливні системи на рішення Господарського суду Чернігівської області від 08.09.2021 до провадження колегію суддів у складі: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Пашкіна С.А., Гаврилюк О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.06.2021 призначено розгляд справи на 29.06.2021.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

Відповідач не скористався своїм правом згідно ч.1 ст.263 Господарського процесуального Кодексу України та не надав суду відзиву на апеляційну скаргу, що згідно ч.3 ст.263 Господарського процесуального Кодексу України не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення.

У судовому засіданні 29.06.2021 представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги, просив суд задовольнити вимоги апеляційної скарги та скасувати оскаржуване рішення, прийняти постанову, якою позов задовольнити в повному обсязі.

У судове засідання 29.06.2021 відповідач: Приватне підприємство "МАЛ СЕРВІС" повноважних представників - не направив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином за адресою свого місцезнаходження.

Частиною 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Крім того, суд апеляційної інстанції враховуючи те, що матеріали справи містять достатній обсяг документів, які є необхідними для розгляду справи, учасники справи про розгляд справи повідомлені належним чином, явка учасників спору у судове засідання обов`язковою не визнавалась, дійшов висновку, що неявка зазначених вище представників учасників спору у судове засідання, не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги та справи, у зв`язку з чим підстави для відкладення розгляду справи - відсутні.

Крім того, судова колегія, з урахуванням ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202, ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з`явилися у судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка представників учасників справи у судове засідання за умови належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що підстави для відкладення розгляду справи - відсутні.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

09.02.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю НОВІТНІ ПАЛИВНІ СИСТЕМИ (далі - Постачальник) та Приватним підприємством МАЛ СЕРВІС (далі - Покупець) укладено Договір № 0902/17 (далі - Договір) поставки нафтопродуктів.

Предметом даного договору є зобов`язання позивача передати в погоджені строки, а відповідач зобов`язується прийняти та оплатити на умовах, викладених у Договорі нафтопродукти (далі за текстом - Товар), найменування, кількість, ціна яких вказується в накладних документах на Товар, які оформляються на кожну окрему партію Товару (згідно п. 1.1. Договору).

Відповідно до п. 2.4. Договору, Товар вважається переданим Постачальником і прийнятим Покупцем по якості - відповідно до технічних умов та інших нормативно-технічних актів (паспорт, сертифікат заводу виробника) по кількості - відповідно до товарно-транспортних або накладних документів (накладна та/або акт приймання-передачі) на товар, у відповідності з вибраним базисом поставки Товару.

До матеріалів позовної заяви позивачем додано копії видаткових та товарно-транспортних накладних на загальну суму 664 791,75 грн, у тому числі видаткові накладні № 429 від 10.07.2018 на суму 110 544,75 грн, №454 від 17.07.2018 на суму 109 386,00 грн, № 488 від 25.07.2018 на суму 111 240,00 грн, № 526 від 03.08.2018 на суму 112 630,50 грн, № 535 від 10.08.2018 на суму 100 480,50 грн та № 630 від 31.08.2018 на суму 120 510,00 грн.

Відповідно до п. 3.2. Договору № 0902/117 від 09.02.2018 Покупець зобов`язаний оплатити повну вартість (в розмірі 100%) Товару (в тому числі ПДВ), відображену в рахунках-фактурах та накладних документах на Товар, (видаткових накладних та/або актах приймання-передачі). Платіжні документи за цим Договором оформлюються згідно умов чинного законодавства України, з дотриманням усіх вимог, які зазвичай ставляться до змісту та форми таких документів, з обов`язковим зазначенням номеру та дати укладання Договору згідно з яких здійснюється оплата грошових коштів, а також номер та дату відповідного рахунку-фактури.

Відповідно до п. 3.3. Договору, право власності на Товар переходить до Покупця з дати поставки Товару, що вказана в накладних документах на Товар (видаткових накладних та/або акти приймання-передачі).

Відповідно до п. 3.4. Договору, датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на рахунок банківської установи Постачальника.

Відповідно до п. 3.5. Договору, щомісячно сторони підписують акт звірки взаєморозрахунків. Кожна із сторін зобов`язується протягом 3 (трьох) робочих днів з дати отримання від другої сторони Договору акту звірки взаєморозрахунків, підписати його і направити іншій стороні, або протягом того ж терміну направити свої мотивовані зауваження до акту звірки взаєморозрахунків. На першу вимогу Постачальника можуть складатись та підписуватись проміжні акти звірки взаєморозрахунків, які надсилаються шляхом факсимільного зв`язку з одночасним підтвердженням рекомендованим листом протягом 3 (трьох) робочих днів з дати відправлення факсимільним зв`язком.

До матеріалів позовної заяви позивачем додано акт звіряння взаємних розрахунків з відповідачем за період з 01.07.2018 - 15.04.2020, відповідно до якого кінцеве сальдо на користь позивача станом на 15.04.2020 становить 566 888,75 грн та акт звіряння взаємних розрахунків з відповідачем за період з 01.01.2020 - 08.05.2020, відповідно до якого кінцеве сальдо на користь позивача станом на 15.04.2020 становить 566 888,75 грн.

Відповідно до п. 3.6. Договору, підсумкові взаєморозрахунки Сторін у відповідності з актом звірки повинні бути проведені Сторонами не пізніше 3 (трьох) робочих днів з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін, з урахуванням умови, визначеної п. 3.2. цього Договору.

Відповідно до п. 3.9. Договору, Товар, який поставлений в рамках цього Договору, оплачується в календарній послідовності його поставки.

Відповідно до п. 4.1. Договору, у випадках несвоєчасної оплати (не оплати), а також порушення строків виконання п. 3.6. цього Договору, Покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період несвоєчасної оплати (не оплати) за кожний день прострочення, від суми невиконаного грошового зобов`язання.

З урахуванням наведених обставин, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з Приватного підприємства МАЛ СЕРВІС на користь Товариства з обмеженою відповідальністю НОВІТНІ ПАЛИВНІ СИСТЕМИ 566 888,75 грн заборгованості, 351 585,00 грн - пені, 74 777,53 грн - інфляційних втрат та 32 762,00 грн - 3% річних за прострочення виконання зобов`язань.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду бере до уваги, що в апеляційній скарзі стверджуються факти порушення судом першої інстанції не лише норм матеріального та процесуального права, а також і питання, які стосуються долучення додаткових доказів.

Дослідивши доводи скаржника, котрі викладені в апеляційній скарзі про долучення додаткових доказів, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Отже, виходячи із правового аналізу чинних норм процесуального законодавства, за загальним правилом апеляційний господарський суд переглядає справу за наявними у справі доказами, тобто тими доказами, що були зібрані місцевим господарським судом, піддані оцінці і за результатами оцінки покладені в основу рішення цього суду або відхилені судом. Водночас, суд переглядає справу також і за додатково поданими апеляційному суду доказами. Однак, подання сторонами додаткових доказів апеляційному суду обмежено. Додаткові докази приймаються судом, якщо особа, яка подає докази, обґрунтує неможливість подання цих доказів місцевому господарському суду під час розгляду справи у першій інстанції. Обґрунтовуючи неможливість подання доказів суду першої інстанції, особа, яка бажає подати нові докази, має довести обставини, що об`єктивно перешкоджали їй подати ці докази місцевому господарському суду. Обмеження права на подання доказів в суд апеляційної інстанції покликано активізувати змагальний процес в суді першої інстанції. Його можливо розглядати як своєрідну процесуальну санкцію за невиконання особою, що бере участь у справі, своїх обов`язків по доказуванню в суді першої інстанції.

Обґрунтовуючи неподання доказів скаржник вказав на те, що раніше дані акти звірок направлялися на електронну адресу відповідача, але залишались без задоволення, тому не могли бути подані до суду першої інстанції.

Проте, колегія суддів зазначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, враховуючи вищенаведені норми процесуального закону, а також з огляду на те, що позивач у встановлені чинним процесуальним законодавством порядку та строки не скористався наданим йому законом правом на подання в суді першої інстанції доказів на підтвердження своїх обставин, судова колегія не приймає вказані докази, які не були предметом дослідження під час ухвалення оскаржуваного рішення місцевим господарським судом. Таким чином, колегія суддів відмовляє у задоволенні клопотання апелянта про долучення додаткових доказів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14.01.2020 у справі №910/5280/19 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 статті 626 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України), договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Укладений 09.02.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю НОВІТНІ ПАЛИВНІ СИСТЕМИ та Приватним підприємством МАЛ СЕРВІС договір № 0902/17 поставки нафтопродуктів за своєю природою є договором поставки.

Відповідно до частин 1, 5 ст. 265 Господарського Кодексу України (далі - ГК України) за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Поставка товарів без укладення договору поставки може здійснюватися лише у випадках і порядку, передбачених законом.

Пунктами 1, 2 статті 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із п. 6 статті 265 ГК України, до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Положеннями ч. 1 статті 656 ЦК України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України).

Колегія суддів зауважує, що з огляду на предмет спору у даній справі, предметом доказування є обставини, що підтверджують факт поставки товару, отримання його відповідачем та наявність заборгованості.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 79 ГПК України).

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає про те, що в даному випадку саме на позивача покладено обов`язок довести належними та допустимими доказами факт неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе зобов`язань.

Відповідно до п. 2.4. Договору, Товар вважається переданим Постачальником і прийнятим Покупцем по якості - відповідно до технічних умов та інших нормативно-технічних актів (паспорт, сертифікат заводу- виробника) по кількості - відповідно до товарно-транспортних або накладних документів (накладна та/або акт приймання-передачі) на товар, у відповідності з вибраним базисом поставки Товару.

Відповідно до п. 3.3. Договору, право власності на Товар переходить до Покупця з дати поставки Товару, що вказана в накладних документах на Товар (видаткових накладних та/або акти приймання-передачі). Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на рахунок банківської установи Постачальника (п. 3.4. Договору).

Скаржник у апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції дійшов хибного висновку, що обов`язок зі сплати товару залежить від дати отримання відповідачем акту звірки та наводить висновки Верховного суду від 05.03.2019 у справі № 910/1389/18.

Постановою Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 910/1389/18 викладено правову позицію, згідно з якою відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.

Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Як правило, акти звірок розрахунків (чи заборгованості) складаються та підписуються бухгалтерами контрагентів і підтверджують остаточні розрахунки сторін на певну дату.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю НОВІТНІ ПАЛИВНІ СИСТЕМИ до матеріалів даної справи в підтвердження своїх доводів та вимог надало копії видаткових та товарно-транспортних накладних на підтвердження поставки позивачем відповідачу товару на загальну суму 664 791,75 грн, у тому числі:

- видаткова накладна № 429 від 10.07.2018 на суму 110 544,75 грн;

- товарно-транспортна накладна №P429 від 10.07.2018;

- видаткова накладна №454 від 17.07.2018 на суму 109 386,00 грн;

- товарно-транспортна накладна №P454 від 17.07.2018;

- видаткова накладна № 488 від 25.07.2018 на суму 111 240,00 грн;

- товарно-транспортна накладна №P488 від 25.07.2018;

- видаткова накладна № 526 від 03.08.2018 на суму 112 630,50 грн;

- товарно-транспортна накладна №P526 від 03.08.2018;

- видаткова накладна № 535 від 10.08.2018 на суму 100 480,50 грн;

- видаткова накладна № 630 від 31.08.2018 на суму 120 510,00 грн;

- товарно-транспортна накладна №P630 від 31.08.2018.

Щодо видаткових накладних № 429 від 10.07.2018, №454 від 17.07.2018, № 488 від 25.07.2018, № 526 від 03.08.2018, № 535 від 10.08.2018 , № 630 від 31.08.2018 колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні передбачено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч. 1, 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

За змістом пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (далі - Положення) господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів; первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Вимоги щодо оформлення первинних документів наведені у пункті 2.4 Положення, згідно з яким первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою (абзац перший пункту 2.5).

Натомість, у наданих суду видаткових накладних № 429 від 10.07.2018, №454 від 17.07.2018, № 488 від 25.07.2018, № 526 від 03.08.2018, № 535 від 10.08.2018 , № 630 від 31.08.2018 не зазначені посади та прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарських операцій.

У них міститься лише підпис з боку отримувача товару, проте вказані видаткові накладні не містять даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Так, позивачем в якості доказів надано товарно-транспортні накладні № P429 від 10.07.2018, № P454 від 17.07.2018, № P488 від 25.07.2018, № P526 від 03.08.2018, № P630 від 31.08.2018, втім, колегія суддів зауважує про те, що має місце їх невідповідність вимогам Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України від 20.05.2008 р. №281/171/578/155, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.09.2008 р. №805/15496, також, колегія суддів звертає увагу на те, що в наданих суду товарно-транспортних накладних відсутні такі обов`язкові реквізити як:

- відсутнє зазначення посади, п.і.б та штамп особи, яка отримала вантаж;

- відсутнє доручення/довіреність на отримання товару.

Пунктом 2.15. Договору № 0902/17 від 09.02.2018 встановлено, що Сторони погодили, що відвантаження Товару (партії Товару), що поставляється згідно умов цього Договору та видача відповідних документів на Товар здійснюється Постачальником на підставі належним чином оформленої довіреності, на отримання Товару (партії Товару). У випадку, якщо у Покупця (уповноваженого представника Покупця) будуть відсутні довіреності та/або інші документи, Постачальник залишає за собою право не відвантажувати замовлений та оплачений Товар (партію Товару), а повернути грошові кошти Покупцю, отриманні за такий Товар (партію Товару), протягом 2-ох робочих днів з дати, коли відвантаження не відбулось, при цьому штрафні санкції до Постачальника застосовуватись не будуть.

Згідно вимог чинного законодавства, товарно-транспортні накладні (далі - ТТН) - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Таким чином, всім суб`єктам підприємницької діяльності, які здійснюють вантажоотримання або вантажовідправлення нафти і нафтопродуктів, при оформленні операцій з переміщення вказаних продуктів слід обов`язково застосовувати товарно-транспортну накладну на відпуск нафтопродуктів (нафти) форми № 1-ТТН (нафтопродукт) за встановленою формою.

Суд першої інстанції встановив, що відсутні докази стосовно вручення актів звіряння взаємних розрахунків, які підтверджують факт вручення чи направлення засобами поштового зв`язку тощо, з яких можна встановити дату вчинення відповідної дії та встановити факт отримання відповідачем вказаних документів, а також, встановити факт дотримання позивачем положень п. 3.5. Договору порядку складання, направлення та підписання таких актів. У зв`язку з відсутністю всіх належних доказів вручення (направлення) позивачем відповідачу актів звірки взаєморозрахунків все вказує на те, що позивач у розумінні ст. 613 Цивільного кодексу України прострочив виконання свого обов`язку визначеного Договором, у зв`язку з чим відповідач був наділений правом не виконувати свій зустрічний обов`язок з оплати вартості поставленого товару, у строки визначені Договором.

Верховний Суд, зокрема, у постанові від 10.11.2020 у справі № 910/14900/19 зазначив, що за загальним правилом фактом підтвердження здійснення господарської операції є саме первинні документи бухгалтерського обліку, до яких належать усі документи в їх сукупності, складені щодо господарської операції, що відповідають вимогам закону, зокрема статті 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" та пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та відображають реальні господарські операції.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивачем не доведено порушення свого права відповідачем з викладених позивачем підстав.

Стосовно тверджень апелянта в апеляційній скарзі, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, не прийнявши клопотання відповідача з проханням розпочати процедуру врегулювання спору за участі судді.

Колегія суддів зазначає наступне, відповідно до ч. 1 ст. 186 ГПК України врегулювання спору за участю судді проводиться за згодою сторін до початку розгляду справи по суті.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що суд першої інстанції відмовив у задоволенні клопотання відповідача про вирішення спору за участю судді та зупинення провадження у справі, оскільки вирішення спору за участю судді має бути за згодою обох сторін в підготовчому провадженні. Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 16.07.2020 було закрито підготовче провадження, тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач порушив строки на подання клопотання про вирішення спору за участю судді.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, рішення Господарського суду Чернігівської області від 08.09.2020 у справі № 927/448/20 є законним і обґрунтованим.

Інших доводів та доказів, які б могли бути підставою для скасування судового рішення у даній справі апелянтом не наведено.

Практикою Європейського суду з прав людини передбачено, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду даної справи.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду Чернігівської області від 08.09.2020 у справі № 927/448/20 прийняте з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також із дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на апелянта.

Керуючись ст.ст. 76-79, 86, 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВІТНІ ПАЛИВНІ СИСТЕМИ" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Чернігівської області від 08.09.2020 у справі № 927/448/20 залишити без змін.

2. Судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "НОВІТНІ ПАЛИВНІ СИСТЕМИ".

3. Матеріали справи № 927/448/20 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених у пункті 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

В зв`язку з перебуванням головуючого судді Ткаченко Б.О. у відпустці з 05.07.2021 по 19.07.2021 повна постанова складена та підписана 20.07.2021.

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді О.М. Гаврилюк

С.А. Пашкіна