Рішення

від 08.07.2021 по справі 200/1649/21-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2021 р. Справа№200/1649/21-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Голуб В.А., за участі:

секретаря судового засідання - Гуменної В.П.,

представниці позивача - Тетерюк Н.П.,

представника відповідача - Голуба М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за позовом Селянського (фермерського) господарства «ЮГ» до відокремленого підрозділу Державної податкової служби України - Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування наказу № 987 від 26.08.2020, податкового повідомлення-рішення від 01.10.2020 № 0001050704, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Селянське (фермерське) господарство «ЮГ» , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування наказу № 987 від 26.08.2020, акту від 07.09.2020 № 192/05/99/05/05/23130509, податкового повідомлення-рішення від 01.10.2020 № 0001050704, а також протоколів про адміністративне порушення від 29.09.2020.

В обґрунтування позовних вимог представник Селянського (фермерського) господарства «ЮГ» зазначає, що в першу чергу, на його думку, є протиправним наказ Головного управління ДПС у Донецькій області № 987 від 26.08.2020, яким призначено фактичну перевірку підприємства. Так, на переконання позивача, відповідачем порушені вимоги щодо призначення перевірки, передбачені підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 та пунктом 81.1 статті 81 Податкового кодексу України, а саме не визначено у наказі про призначення перевірки конкретної підстави для її проведення.

Стосовно протиправності податкового повідомлення-рішення від 01.10.2020 № 0001050704 позивач зазначає наступне. Так, вказане податкове повідомлення-рішення було винесено у зв`язку з виявленими в ході перевірки порушеннями, а саме зберігання пального без наявності ліцензії на право зберігання пального (встановлено факт зберігання дизельного палива позивачем в паливозаправнику КАМАЗ та у причепі-цистерні). Однак, позивач звертає увагу, що паливозаправник КАМАЗ 43101 та причеп-цистерна не є місцем зберігання пального, а використовуються лише для переміщення палива на поля для дозаправки сільгосптехніки і використовується під час проведення сільськогосподарських робіт. Крім того, наголошує, що ліцензія на зберігання отримується виключно на нерухомий об`єкт.

З огляду на вищевикладене, позивач просить суд:

· визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Донецькій області Про проведення фактичної перевірки № 987 від 26.08.2020;

· визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 01.10.2020 № 0001050704 про застосування до Селянського (фермерського) господарства ЮГ (код ЄДРПОУ 23130509) штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за зберігання пального без наявності ліцензії в сумі 500 000, 00 грн.

Відповідачем надано відзив на позовну заяву. Так, в обґрунтування незгоди представник податкового органу зазначає, що ГУ ДПС у Донецькій області проведена фактична перевірка механічного двору, який розташований за адресою: Донецька область, Волноваський район, с. Василівка, вул. Прокопенко, б/н, та належить позивачу.

В ході перевірки було встановлено, що позивачем у період з квітня по липень 2020 року було придбане дизельне паливо ДП-3-Євро 5-ВО у кількості 51 555 л. від ТОВ КАСКАД згідно з наданими до перевірки видатковими накладними. Згідно з наданими поясненнями головного бухгалтера СФГ ЮГ та документами, отримане паливо використовувалось переважно у господарській діяльності підприємства при заправці транспортних засобів, через які провадиться діяльність, а залишок палива зливався у паливозаправник КАМАЗ 43101.

Таким чином, за результатами перевірки встановлено факт зберігання палива (власного або отриманого від інших осіб) СФГ ЮГ в паливозаправнику КАМАЗ 43101, та в причепі-цистерні, що використовується для зберігання пального на праві власності або користування без отримання ліцензії на право зберігання пального, чим порушено вимоги ст. 15 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального.

Отже, на думку представника відповідача, контролюючим органом правомірно прийнято податкове повідомленням-рішення від 01.10.2020 № 0001050704, згідно з яким застосовано до СФГ ЮГ фінансові санкції у сумі 500 000, 00 грн. за зберігання пального без наявності ліцензії.

Враховуючи вищевикладене, представник відокремленого підрозділу Державної податкової служби України Головного управління ДПС у Донецькій області просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою від 22.02.2021 Донецький окружний адміністративний суд відмовив у відкритті провадження у справі за позовом Селянського (фермерського) господарства «ЮГ» до Головного управління ДПС у Донецькій області в частині про визнання протиправними та скасування акту від 07.09.2020 № 192/05/99/05/05/23130509, а також протоколів про адміністративне порушення від 29.09.2020. Позовну заяву Селянського (фермерського) господарства «ЮГ» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування наказу № 987 від 26.08.2020, податкового повідомлення-рішення від 01.10.2020 № 0001050704, - залишив без руху. Надав Селянському (фермерському) господарству «ЮГ»- десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання суду документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 2 270, 00 грн.

15 березня 2021 року судом винесено ухвалу, якою прийнято до розгляду позовну заяву Селянського (фермерського) господарства «ЮГ» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування наказу № 987 від 26.08.2020, податкового повідомлення-рішення від 01.10.2020 № 0001050704 та відкрито провадження по справі № 200/1649/21-а. Розгляд адміністративної справи № 200/1649/21-а визначено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання по справі на 07.04.2021 о 15 год. 00 хв.

07.04.2021 року суд ухвалою відклав підготовче засідання по адміністративній справі до 14-00 год. 28.04.2021.

Ухвалою від 28.04.2021 суд виніс ухвалу, якою задовольнив клопотання представників Головного управління ДПС у Донецькій області та Селянського (фермерського) господарства «ЮГ» про заміну відповідача по справі. Замінив відповідача по справі з Головного управління ДПС у Донецькій області на відокремлений підрозділ Державної податкової служби України - Головне управління ДПС у Донецькій області. Відклав підготовче засідання до 15-00 год. 19.05.2021. Продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів.

19 травня 2021 року, відповідно до ухвали, судом витребувано у відповідача заяву Селянського (фермерського) господарства «ЮГ» на одержання ліцензії на право зберігання пального від 11.09.2020, яка була надана до Головного управління ДПС у Донецькій області та у позивача правоустановчі документи на паливозаправник КАМАЗ 43101 (державний номер НОМЕР_1 ) та причеп-цистерну. Оголошено перерву у підготовчому засіданні до 13-00 год. 09.06.2021.

Ухвалою від 09.06.2021 суд закрив підготовче провадження по адміністративній справі та призначив судовий розгляд по суті на 13 годину 00 хвилин 08 липня 2021 року.

На судовому засіданні представниця позивача підтримала заявлені позовні вимоги, а представник відповідача заперечував проти їх задоволення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач - Селянське (фермерське) господарство «ЮГ» (код ЄДРПОУ 23130509), зареєстрований в якості юридичної особи за адресою: Україна, 85700, Донецька обл., Волноваський р-н, місто Волноваха, вул. 100 років Червоного хреста, будинок 114, про що свідчить витяг Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.14-17).

На підставі вимог ст. 19-1, ст. 20, п.п. 75.1.3 п.75.1 ст. 75, п.п. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України контролюючим органом вирішено провести фактичну перевірку Селянського (фермерського) господарства "ЮГ" за адресою: Донецька область, Волноваський район, с. Василівка, вул. Прокопенко з 26.08.2020 тривалістю не більше 10 діб. Вирішено провести перевірку за період діяльності з 01.04.2020 по 04.09.2020 з метою здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального та контролю за дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності відповідних дозвільних документів і ліцензій, вимог інших законодавчих актів, контроль за якими покладено на органи податкової служби, про що було винесено наказ № 987 від 26 серпня 2020 року Про проведення фактичної перевірки Селянського (фермерського) господарства "ЮГ" (а.с.18).

У період з 01.09.2020 по 04.09.2020 відповідачем було проведено фактичну перевірку господарської одиниці (механічний двір) Селянського (фермерського) господарства "ЮГ", що розташована за адресою: Донецька область, Волноваський район, с. Василівка, вул. Прокопенко.

В ході перевірки контролюючим органом встановлено, що підприємство у період з квітня по липень 2020 року згідно з видатковими накладними отримувало за адресою Донецька область, Волноваський район, с. Василівка, вул. Прокопенко, б/н дизельне пальне у кількості 51 555 літрів, зокрема встановлено, що позивачем було придбане дизельне паливо ДП-З-Євро 5-ВО від ТОВ КАСКАД згідно наданих до перевірки видаткових накладних:

- № 547 від 06.04.2020 у кількості 10830 л.;

- № 774 від 18.05.2020 у кількості 10950 л.;

- № 978 від 23.06.2020 у кількості 13860 л;

- № 1117 від 17.07.2020 у кількості 5980 л.;

- № 1143 від 21.07.2020 у кількості 5980 л.;

- № 1169 від 23.07.2020 у кількості 3955 л.

В ході перевірки встановлено порушення ч. 1 ст. 15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального в частині зберігання пального без наявності ліцензії на право зберігання пального, а саме на момент проведення перевірки встановлено факт зберігання дизельного палива Селянським (фермерським) господарством ЮГ в паливозаправнику КАМАЗ 43101 реєстраційний номер НОМЕР_2 ємність бака 7028 л. та у причепі-цистерні ємністю 6 200 л.

Вказані порушення зафіксовано актом фактичної перевірки Головного управління ДПС у Донецькій області № 192/05/99/05/05/23130509 від 04.09.2020 (а.с.20-22).

Позивачем було надіслано на адресу відповідача заперечення від 15.09.2020 № 36 щодо акту перевірки (а.с.27-28), проте листом від 28.09.2020 № 75091/10/05-99-07-04-19 Головне управління ДПС у Донецькій області залишило їх без задоволення (а.с.29-30).

У зв`язку з виявленими порушеннями контролюючим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001050704 від 01.10.2020 на загальну суму штрафу 500 000, 00 грн (а.с.24).

При цьому, з розрахунку штрафних санкцій вбачається, що сума штрафу складається з санкцій за порушення позивачем ч.1 ст. 15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального . На підставі абз. 8 ч. 2 ст. 17 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на позивача накладено штраф при здійсненні оптової торгівлі пальним або зберігання пального без наявності ліцензії у розмірі 500 000, 00 гривень (а.с.23 зворотній бік).

Крім того, 12 жовтня 2020 року позивач звернувся на адресу Державної податкової служби України зі скаргою № 42 на акт від 07.09.2020 № 192/05/99/05/05/23130509, податкове повідомлення-рішення від 01.10.2020 № 0001050704, а також протоколи про адміністративне порушення від 29.09.2020 (а.с.31-36), яка рішенням Державної податкової служби України від 31.12.2020 № 37050/6/99-00-06-03-02-06 залишена без задоволення (а.с.37-38).

Позивач, вважаючи наказ про призначення перевірки та податкове повідомлення-рішення протиправними, звернувся до суду за захистом своїх прав з цим позовом.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

В першу чергу суд вважає за необхідне дослідити правомірність наказу Головного управління ДПС у Донецькій області від 26.08.2020 № 987, яким призначено фактичну перевірку Селянського (фермерського) господарства «ЮГ» .

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з підпунктами 80.2.2, 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів; у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Відповідно до пункту 80.1 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Суд зазначає, що нормами статті 81 Податкового кодексу України встановлено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, передбачених зазначеною статтею документів.

Водночас абзац п`ятий підпункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України визначає, що у разі непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється (абзац шостий підпункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України).

Отже законодавцем встановлено випадки, коли платник податків може скористатись правом недопуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки.

Натомість недопуск посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки є правом, а не обов`язком платника податків, а тому реалізація права на судовий захист своїх прав та інтересів не може перебувати у залежності від використання особою своїх прав на їх позасудовий захист.

Положення статті 19 Конституції України встановлюють, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (стаття 55 Конституції України).

Право на судовий захист відображене і у частині першій статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідно до якої кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Завданням адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно, у випадку звернення зацікавленої особи з позовом до суду, адміністративний суд повинен надати правову оцінку діям суб`єкта владних повноважень при прийнятті того чи іншого рішення та перевірити його відповідність критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень та які закріплені у статті 2 КАС України.

Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду сформулювала правовий висновок, викладений в постанові від 21.02.2020 у справі № 8126/17123/18, відповідно до якого незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Суд зазначає, що така правова позиція відповідає завданням та основним засадам адміністративного судочинства, закріпленим у статті 2 КАС України.

Отже, з огляду на наведений правовий висновок Верховного Суду, який у відповідності до частини п`ятої статті 242 КАС України підлягає врахуванню судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, встановлені судом процедурні порушення при призначенні перевірки можуть бути підставою для скасування прийнятих за наслідками такої перевірки податкових повідомлень - рішень, якщо вони є суттєвими та тягнуть протиправність прийнятих рішень.

Щодо наявності підстав для проведення перевірки, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом, у вказаному наказі від 26.08.2020 № 987 було вказано, що контролюючий захід здійснюється, зокрема, на підставі пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

У свою чергу, за правилами вказаного пункту статті 81 Податкового кодексу України у наказі про проведення перевірки мають бути зазначені дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.

Аналіз змісту наявної у матеріалах справи копії наказу свідчить, що оскаржуваний індивідуальний акт не відповідає законодавчо визначеним вимогам. При цьому, у ньому не містяться відомості щодо підстав для проведення перевірки, визначені Податковим кодексом України, як нормативні - пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України.

Суд, висновуючись на аналізі підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75, підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, встановив порушення відповідачем порядку призначення та проведення перевірки, зокрема суд зазначає про відсутність правових підстав для прийняття наказу на проведення перевірки та її проведення, оскільки у наказі не міститься жодної конкретної інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів, відтак наведені у наказі підстави проведення перевірки не доведені відповідачем під час розгляду справи.

За таких обставин, суд зазначає, що фактична перевірка позивача призначена за відсутності законних на те, визначених пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, підстав.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.09.2020 по справі № 821/1828/16.

Отже, за результатами розгляду справи суд погоджується з доводами позивача про те, що допущені контролюючим органом порушення вимог закону щодо призначення та проведення фактичної перевірки Селянського (фермерського) господарства ЮГ призводять до відсутності правових наслідків такої.

Тому спірний наказ винесений відповідачем протиправно та підлягає скасуванню.

Водночас, спірне податкове повідомлення-рішення, суд вважає за необхідне дослідити в розрізі виявленого порушення.

В першу чергу, суд вважає за необхідне дослідити правомірність встановлення порушення позивачем ст. 15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального , а саме встановлення того факту, що підприємство не отримало ліцензію на право оптової торгівлі пальним.

На вказане суд зазначає, що основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі пальним, забезпечення його високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом та пального на території України врегульовані Законом України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального , а також Податковим кодексом України.

Відповідно до п.п.14.1.6. п.14.1. ст.14 ПК України акцизний склад - це:

а) спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів;

б) приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є акцизним складом:

а) приміщення відокремлених підрозділів розпорядника акцизного складу, які використовуються ним виключно для пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі маркованих марками акцизного податку горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу, а також для здійснення оптової та/або роздрібної торгівлі відповідно до отриманої розпорядником акцизного складу ліцензії;

б) приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб`єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

в) приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб`єкт господарювання - платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

г) паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або обладнанні чи пристрої;

ґ) приміщення або територія, у тому числі платника податку, де зберігається або реалізується виключно пальне у споживчій тарі ємністю до 5 літрів включно, отримане від виробника або особи, яка здійснила його розлив у таку тару.

Разом з тим, відповідно до ст. 1 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального , під місцем зберігання пального розуміється місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування; під зберіганням пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.

Крім цього, згідно зі ст.15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального , для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:

документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об`єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;

акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;

дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

З вказаних вище положень законодавства суд доходить висновку, що отримувати ліцензію на право зберігання пального суб`єкт господарювання повинен тільки для стаціонарних цистерн/ємностей.

Зазначене вбачається як з визначення термінів місце зберігання пального , зберігання пального , так і з переліку документів, які слід надати для отримання ліцензії на право зберігання пального, адже надати такий перелік документів для пересувних ємностей та транспортних засобів неможливо, оскільки останні не є нерухомим майном та не мають чіткої прив`язки до місця (території).

Враховуючи викладене, з урахуванням вимог ст. 15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального та положень п.п.14.1.6. п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України, суд дійшов висновку, що позивач не повинен був отримувати ліцензію на право зберігання пального, якщо таке пальне було завантажене не у стаціонарні паливні баки.

Суд зазначає, що відповідачем не надано жодного доказу того, що паливні матеріали зберігались позивачем у стаціонарних цистернах/ємностях, що в свою чергу потребує наявності спеціальної ліцензії.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної в рішеннях у справах Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки (PincovdandPine v. The Czech Republic), Ґаші проти Хорватії (Gashiv. Croatia), Трго проти Хорватії (Trgo v. Croatia) щодо застосування принципу належного урядування , випливає, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Таким чином, оскільки держава не виконала свій обов`язок із запровадження чіткого порядку отримання ліцензії у разі знаходження пального у пересувних місцях зберігання, що сприяло б юридичній визначеності у правовідносинах, які стосуються майнових інтересів суб`єктів господарювання, то негативні наслідки у вигляді штрафу не можуть покладатися на платника податків.

Внаслідок наведеного суд доходить висновку, що спірне податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Донецькій області № 0001050704 від 01.10.2020, відповідно до якого було встановлено порушення позивачем ст. 15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального , а саме встановлення того факту, що підприємство не отримало ліцензію на право зберігання пального, на підставі ст. 17 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на позивача накладено штраф при здійсненні оптової торгівлі пальним або зберігання пального без наявності ліцензії у розмірі 500 000,00 гривень, є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen V. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01.07.2003 року вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10.02.2010 року у справі Серявін та інші проти України Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується.

Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку, прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на все вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог Селянського (фермерського) господарства «ЮГ» в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001050704 від 01.10.2020, адже податкове повідомлення-рішення, на переконання суду, є необґрунтованим та таким, що винесено всупереч приписів чинного законодавства.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість основних доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та дій і докази, надані стороною позивача, суд приходить до переконання, що позов належить задовольнити повністю.

За вимогами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи позивач сплатив судовий збір на загальну суму 9 770, 00 гривень (платіжне доручення № 96 від 10.02.2021 та № 156 від 04.03.2021 (а.с.13, 55)), тому зазначена сума підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 90, 132, 139, 193, 242-246, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Селянського (фермерського) господарства «ЮГ» (код ЄДРПОУ 23130509, Україна, 85700, Донецька обл., Волноваський р-н, місто Волноваха, вул. 100 років Червоного хреста, будинок 114) до відокремленого підрозділу Державної податкової служби України Головного управління ДПС у Донецькій області (код відокремленого підрозділу 44070187, адреса: 87515, Донецька обл., місто Маріуполь, вул. Італійська, будинок 59) про визнання протиправними та скасування наказу № 987 від 26.08.2020, податкового повідомлення-рішення від 01.10.2020 № 0001050704 - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Донецькій області № 987 від 26 серпня 2020 року Про проведення фактичної перевірки Селянського (фермерського) господарства "ЮГ" .

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Донецькій області № 0001050704 від 01.10.2020, яким відносно Селянського (фермерського) господарства «ЮГ» застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) на загальну суму 500 000, 00 (п`ятсот тисяч) гривень.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відокремленого підрозділу Державної податкової служби України - Головного управління ДПС у Донецькій області на користь Селянського (фермерського) господарства «ЮГ» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 9 770, 00 (дев`ять тисяч сімсот сімдесят) гривень.

Повний текст рішення складено 19.07.2021 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.А. Голуб