Рішення

від 29.03.2021 по справі 640/21270/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2021 року м. Київ № 640/21270/19

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Донця В.А., секретар судового засідання Барміна Г.Ю., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича Компанія "Альтерн" до Головного управління ДПС у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень,

за участю представників:

позивача - адвокат Коротких В.О.;

відповідача - Осадчий О.А.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробнича Компанія "Альтерн" звернулось до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у м. Києві від 05.07.2019 №0040841404 та від 05.07.2019 №0040851404.

Ухвалою суду від 08.11.2019 - відкрито провадження в адміністративній справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено строк для подання заяв по суті; від 20.01.2020 - задоволено клопотання представника позивача, ухвалено здійснювати судовий розгляд справи за правилами спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін у відкритому судовому засіданні; від 02.03.2021 - замінено відповідача Головне управління ДФС у м. Києва на правонаступника - Головне управління ДПС у м. Києві. У судовому розгляді справи оголошувались перерви у зв`язку з витребуванням доказів та поданням представниками сторін клопотань про відкладення розгляду справи. Судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Підставами позову зазначено: відсутність в акті перевірки зауважень до первинних документів; ненадання відповідачем доказів на спростування реальності господарських операцій; про фактичне виконання умов договору свідчать первинні документи оформлені відповідно до вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні"; мотиви фізичної відсутності товару у спірних правовідносинах, невикористання товару в господарській діяльності позивача, вартісних показників придбаного товару/послуги, способу, порядку та стану розрахунків не були покладені в основу акту перевірки; викладені в акті перевірки доводи щодо вчинення платником податків порушення закону стосуються діяльності контрагентів позивача; висновки податкового органу про незаконність віднесення витрат до податкового кредиту зроблені лише на підставі інформаційних баз даних та окремих рішень Єдиного державного реєстру судових рішень, які не є доказом; позивач не може нести відповідальність за господарську діяльність контрагентів.

Представник позивача під час судового розгляду справи позов підтримав, просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Представник позивача наголосив, що відсутність у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ними господарських операцій та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу.

Також представник позивача зазначив, що інформація про нібито фіктивність діяльності ТОВ "Ліагро Сервіс Груп" була внесена тільки 07.12.2018, в той час, як господарські операції між суб`єктами здійснювались у 2016 році.

Відповідач проти позову заперечив посилаючись на те, що ТОВ "Ліагро Сервіс Груп" та ТОВ "Охланд Компані" здійснено безпідставне документальне оформлення нереальних господарських операцій з надання товарів та послуг ТОВ "Виробнича Компанія "Альтерн" і складено первинні документи, всупереч норм частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні".

Представник відповідача наголосив, що ухвалою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 22.12.2018 у справі №209/3986/18 встановлено проведення в період з 29.04.2016 по 13.04.2017 оформлення безтоварних операцій щодо реалізації від імені фіктивного суб`єкта господарювання ТОВ "Ліагро Сервіс Груп" та оформлення податкових накладних на реалізацію товарів (робіт, послуг) в тому числі ТОВ "Виробнича Компанія "Альтерн".

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд установив.

На підставі наказу від 15.05.2019 №6025 та направлення від 16.05.2019 №771 Головним управлінням ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Виробнича Компанія "Альтерн" з метою дотримання вимог податкового законодавства України ТОВ "Виробнича Компанія "Альтерн" (код 35848297) при визначенні по взаємовідносинах з ТОВ "Охланд Компані" (код 40624960) за листопад 2016 року та ТОВ "Ліагро Сервіс Груп" (код 40331223) за листопад та грудень 2016 року показників декларації з податку на додану вартість.

За результатами перевірки складено акт від 29.05.2019 №538/26-15-14-04-05/35848297, яким встановлено порушення пункту 44.1 статті 44, пункту 185.1 статті 185, пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України в результаті чого встановлено заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету, в загальній сумі 719.692,00 грн., у томи числі за листопад 2016 року у сумі 476.352,00 грн., за грудень 2016 року у сумі 192.978,00 грн., та завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму 50.362,00 грн., в тому числі за січень 2016 року у сумі 50.362,00 грн.

На підставі акта перевірки від 29.05.2019 №538/26-15-14-04-05/35848297 Головним управлінням ДФС у м. Києві прийнято податкові повідомлення-рішення:

- від 05.07.2019 №0040841404, яким збільшено суму за грошового зобов`язання зі сплати податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів на загальну суму 836.663,00 грн. (за податковим зобов`язанням у розмірі 669.330,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 167.333,00 грн.);

- від 05.07.2019 №0040851404, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів за січень 2017 року на суму 50.362,00 грн.

Рішенням Державної податкової служби України від 20.09.2019 №2658/6/99-08-05-01 скаргу ТОВ "Виробнича Компанія "Альтерн" залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення від 05.07.2019 №0040841404 та №0040851404 - без змін.

Під час перевірки встановлені взаємовідносини ТОВ "Виробнича Компанія "Альтерн" з контрагентом-постачальником ТОВ "Ліагро Сервіс Груп". Між позивачем в особі директора Слюсаренка С.В. та ТОВ "Ліагро Сервіс Груп" в особі директора ОСОБА_2. укладено договір від 30.10.2016 №3094900871 та додаткову угоду від 30.10.2016 до договору від 30.10.2016 №3094900871. Видаткові та податкові накладні оформлено за підписом директора ТОВ "Ліагро Сервіс Груп" ОСОБА_2. ТОВ "Виробнича Компанія "Альтерн" відображено придбання товарів на суму 3.462.698,03 грн. та відображено податковий кредит на суму 515.589,00 грн.

Позивач не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням Головного управління ДФС у м. Києві від 05.07.2019 №0040841404 та №0040851404, звернулось з позовом до суду.

Вирішуючи спір, суд ураховує таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.10.2010 №2755-VI (ПК України).

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

За змістом наведених норм право платника податків на збільшення податкового кредиту виникає а умови придбання платником податку у інших платників цього податку товарів (послуг), призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям господарської діяльності платника податку, підтвердження податковою накладною, виписаною постачальником - платником податку, митною декларацією (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 ПК України) суми нарахованого (сплаченого) податку в ціні придбання товару (послуг).

Пунктом 138.2 статті 138 ПК України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 139.1.9. пункту 139.1. статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-XIV (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин): бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством та на даних якого ґрунтується, зокрема, податкова звітність (частина друга статті 3); підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій визначено первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій та які повинні містити обов`язкові реквізити первинних документів, визначені у частиною другою статті 9 (частина перша статті 9).

Тобто господарські операції для цілей податкового законодавства мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З судовою практикою Верховного Суду, яка склалась у такій категорії спорів, недоведеність фактичного здійснення господарських операцій позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, зокрема, у разі підтвердження обставин щодо неможливості реального здійснення платником податків зазначених операцій; відсутності необхідних умов для досягнення результатів господарської діяльності тощо.

Наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас, наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції. Істотним значенням для встановлення факту реальності виконання договору саме із заявленим контрагентом є фактичні обставини укладення та виконання договорів, обґрунтованість та обачність при виборі контрагента.

Судом установлено, що між ТОВ "Виробнича Компанія "Альтерн" (покупець) та ТОВ "Ліагро Сервіс Груп" (продавець) укладено договір від 30.10.2016 №3094900871.

Відповідно до підпункту 1.1 пункту 1 договору продавець зобов`язується передати належний йому товар у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього на умовах договору.

Між ТОВ "Виробнича Компанія "Альтерн в особі директора Слюсаренка С.В. та ТОВ "Ліагро Сервіс Груп" в особі директора ОСОБА_2. укладено додаткову угоду від 30.10.2016 №1 до договору від 30.10.2016 №3094900871 яким змінено підпункт 1.1 пункту 1 договору, відповідно до яких продавець зобов`язується передати належний йому товар у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього на умовах договору, поставка товару здійснюється продавцем за власний рахунок.

Сторонами підписані видаткові накладні від 01.11.2016 №ЛГ-1101050, №ЛГ-1101051, №ЛГ-1101052, №ЛГ-1101053, №ЛГ-1100803, №ЛГ-1101047, №ЛГ-1101048, від 02.11.2016 №ЛГ-1102019, №ЛГ-1102020, №ЛГ-1102021, від 03.11.2016 №ЛГ-1103024, №ЛГ-1103025, від 07.11.2016 №ЛГ-1107038, від 09.11.2016 №ЛГ-1109016, №ЛГ-1109017, №ЛГ-1109019, №ЛГ-1109014, №ЛГ-1109015, №ЛГ-1109018, від 15.12.2016 №ЛГ-1215001, №ЛГ-1200820, №ЛГ-1200821, від 16.12.2016 №ЛГ-1216001, від 17.12.2016 №ЛГ-121701, від 19.12.2016 №ЛГ-1200822,від 20.12.2016 №ЛГ-1219001, від 21.12.2016 №ЛГ-1200823, №ЛГ-1221001, №ЛГ-122102, від 22.12.2016 №ЛГ-1222026, №ЛГ-122201, від 23.12.2016 №ЛГ-1200824, №ЛГ-12213013, №ЛГ-1223001, від 26.12.2016 №ЛГ-1226001, від 27.12.2016 №ЛГ-1200825, №ЛГ-1227001, №ЛГ-1227002, від 28.12.2016 №ЛГ-1200826, №ЛГ-1228003, №ЛГ-1228001, №ЛГ-1228002, від 29.12.2016 №ЛГ-1200827, №ЛГ-123056, №ЛГ-123057, №ЛГ-1229002.

Зі змісту наведених накладних убачається, що придбавались труби, дріт, листи металу, порошкова фарба, санки, підставки під ялинку "Гарна", підставки під ялинку велику.

Як убачається з акту перевірки від 29.05.2019 №538/26-15-14-04-05/35848297 ТОВ "Ліагро Сервіс Груп" сформовано податкові накладні від 01.11.2016 №33, №34, №35, №36, №37, №38, №39, від 02.11.2016 №62, №63, №64, від 03.11.2016 №97, №98, від 07.11.2016 №225, від 09.11.2016 №272, №273, №274, №275, №276, №277, від 15.12.2016 №451, від 16.12.2016 №481, від 17.12.2016 №511, від 19.12.2016 №571, від 20.12.2016 №601, від 21.12.2016 №631, №632, від 22.12.2016 №661, №673, від 23.12.2016 №691, №700, від 26.12.2016 №781, від 27.12.2016 №811, №812, від 28.12.2016 №841, №842, №843, від 29.12.2016 №871, №873, №874, на підставі яких позивачем було задекларовано податковий кредит на суму 515.589,00 грн.

Відповідно до підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 ПК розумна економічна причина (ділова мета) - це причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Під час розгляду адміністративної справи судом пропонувалось представнику позивача пояснити ділову мету господарської операції відповідно до договору від 30.10.2016 №3094900871, укладеного між ТОВ "Виробнича Компанія "Альтерн" та ТОВ "Ліагро Сервіс Груп". Представник зазначив, що придбані товари використані у господарській діяльності позивача - частина для подальшої реалізації, частина для виготовлення металевих виробів, виробництвом яких займається позивач. Виготовлена продукція була реалізована контрагентам позивача ТОВ "Сервіс Про", ТОВ "ОТС-Україна", ТОВ "Епіцентр-К", ТОВ "Малбі-Україна", ТОВ "Фінєст", ПП "Електромайстер".

Зокрема, згідно видаткових накладних ТОВ "Ліагро-Сервіс Груп" поставляло дріт, труба, лист, порошкова фарба, санки, підставки під ялинку.

До позову додано лімітні картки продукції, згідно з якими ТОВ "ВК "Альтерн" виробляє льодоруб, лопата ручна, фіксатор для рослин, хвіртка, сітка садова, кліпса для новорічних прикрас, полиця на струбцині, стійки різного виду, дисплей двоярусний, гравітаційний дисплей, секційний паркан, опора, тримач для рослин, для виготовлення яких необхідні, в тому числі, дріт, труба, лист, порошкова фарба.

На підтвердження реалізації товарів представником позивача додано договори, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні з ТОВ "Сервіс Про", ТОВ "ОТС-Україна", ТОВ "Епіцентр-К", ТОВ "Малбі-Україна", ТОВ "Фінєст", ПП "Електромайстер".

Судом установлено, що ухвалою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 22.12.2018 у кримінальній справі №209/3986/18, що залишена без змін ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 01.04.2019 та постановою Верховного суду від 01.10.2019 звільнено ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення передбаченого частиною п`ятою статті 27, частиною першою статті 205 КК України, закрито кримінальне провадження №32018080000000067.

Зі змісту ухвали від 22.12.2018 у справі №209/3986/18 вбачається, що ОСОБА_2 виступаючи посібником у вчиненні злочину діючи за попередньою змовою з невстановленою досудовим слідством, умисно маючи умисел на здійснення фіктивного підприємництва, у відповідності до відведеної йому ролі у квітні 2016 року сприяв здійсненню невстановленій особі, у придбанні ТОВ "Ліагро Сервіс Груп" шляхом державної реєстрації внесення змін до відомостей про юридичну особу в частині зміни відомостей про засновників юридичної особи, про що державним реєстратором відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Печерського району реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Максименко Л.І. 29.04.2016 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис за №10701070002062220.

Після придбання ТОВ "Ліагро Сервіс Груп" шляхом державної реєстрації внесення змін до відомостей про юридичну особу, ОСОБА_2 став єдиним засновником та власником вказаного підприємства з 29.04.2016, проте фактично жодної участі в діяльності підприємства не брав.

Відповідно до ухвали від 22.12.2018 у справі №209/3986/18 у період з 29.04.2016 по 13.04.2017, невстановлена досудовим розслідуванням особа, всупереч встановленого законами України порядку здійснення підприємницької діяльності, у порушення обов`язків суб`єкта господарювання - платника податків щодо належного ведення бухгалтерського та податкового обліку фінансово-господарської діяльності, ведення в установленому порядку обліку об`єктів оподаткування та доходів і витрат, складання звітності, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, здійснювала незаконну підприємницьку діяльність, шляхом проведення оформлення безтоварних операцій щодо реалізації від імені фіктивного суб`єкта господарювання ТОВ "Ліагро Сервіс Груп" та виписала податкові накладні на реалізацію товарів (робіт, послуг) в тому числі ТОВ "ВК "Альтерн".

Судом установлено, що всі первинні документи у взаємовідносинах між ТОВ "Виробнича Компанія "Альтерн" та ТОВ "Ліагро Сервіс Груп", зі сторони ТОВ "Ліагро Сервіс Груп" підписані ОСОБА_2 , у тому числі і договір від 30.10.2016 №3094900871, додаток від 30.10.2016 №1, видаткові та податкові накладні, товарно-транспортні накладні.

Відповідно до частини шостої статті 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже, преюдиційною у даній справі є обставина вчинення ОСОБА_2 як директором ТОВ "Ліагро Сервіс Груп" злочину, передбаченого статтею 205 КК України (фіктивне підприємництво), яка була чинною на момент постановлення ухвали в кримінальній справі.

За висновком суду, наведене рішення у кримінальній справі та встановлені в ньому обставини щодо мети, з якою було створено ТОВ "Ліагро Сервіс Груп" ставлять під сумнів придбання позивачем товарів у ТОВ "Ліагро-Сервіс Груп", відображених у первинних документах.

Представник відповідача звернув увагу суду, що відповідно до товарно-транспортних накладних, наданих на підтвердження поставки товарів ТОВ "Ліагро-Сервіс Груп", позивачу поставлялись товари масою до 20 тон, водночас не зрозумілим є в який спосіб здійснювалось розвантаження товару (дріт, труби, листи, санки, підставки під ялинку), які складські приміщення та трудові ресурси використовувались для цього.

Як убачається з матеріалів адміністративної справи, листом від 16.05.2019 №1 директору ТОВ "ВК" Альтерн" пропонувалось надати, зокрема, інформацію про наявність офісних та складських приміщень, що використовується для здійснення фінансово-господарської діяльності з документальним підтвердженням.

Контролюючим органом у зв`язку з ненаданням рахунків-фактури, документів на підтвердження здійснення навантажувально-розвантажувальних робіт, дорожніх листів, довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, графіку роботи складу, чисельність працюючих працівників (штатний розпис) складено акт від 22.05.2019 №661/26-15-14-04-05.

До позову додано договір оренди від 08.07.2018 №87, укладений між ТОВ "Три джей холдинг" та ТОВ "ВК "Альтерн" про оренду приміщення на 1 поверсі будівлі за адресою: 03151, місто Київ, проспект Повітрофлотський, 66 .

Також додано договір піднайму (суборенди) нежитлового приміщення від 30.04.2015 №3004153П, укладеного між ПАТ "Піоамміс" та ТОВ "ВК "Альтерн" про суборенду нежитлового приміщення загальною площею 1945 кв.м., розташованого за адресою: місто Кіровоград, вулиця Орджонікідзе, 2А, корпус в„–20 .

Як убачається зі змісту видаткових накладних, вони складались за адресою: місто Київ, провулок Новопечерський, будинок 19/3, корпус 2, офіс 5, ця ж адресу зазначена в товарно-транспортних накладних. Разом з тим, поставка готової продукції ТОВ "Сервіс Про", ТОВ "ОТС-Україна", ТОВ "Епіцентр-К", ТОВ "Малбі-Україна", ТОВ "Фінєст", ПП "Електромайстер", що за твердженням позивача підтверджує ділову мету господарських операцій та їх реальність, здійснювалась з міста Кропивницького та з адреси: місто Київ, проспект Повітрофлотський, 66.

Під час судового розгляду справи пропонувалось представнику позивача пояснити яким чином здійснювалось в місті Києві розвантаження товару, який має значну вагу та за допомогою яких трудових ресурсів, як здійснювалось зберігання товарно-матеріальних цінностей, його облік на складі, яким чином здійснювалось оформлення та видача товарно-матеріальних цінностей з метою виготовлення продукції, де здійснювалось виготовлення продукції.

Представник позивача зазначив, що у разі необхідності контролюючий орган міг перевірити складські приміщення за адресою: місто Київ, провулок Новопечерський, будинок 19/3, корпус 2, офіс 5 .

На думку суду, в матеріалах судової справи відсутні докази, на підставі яких суд міг би дійти висновку як поставлені в місто Київ товарно-матеріальні цінності від ТОВ "Ліагро Сервіс Груп" були використанні для виготовлення готової продукції, поставка якої здійснювалась з міста Кропивницького чи з проспекту Повітрофлотського, 66 . Зокрема, відсутні докази того, що в позивача є виробничі потужності (цехи, обладнання) в місті Києві, не надано доказів, що товарно-матеріальні цінності для виготовлення готової продукції чи готова продукції перевозились до міста Кропивницького чи за адресою місто Київ, проспект Повітрофлотський, 66.

Також представник відповідача пояснив, що під час проведення контрольних заходів установлено, зокрема на підставі інформації з вебсторінки www.mtsbu.ua:

встановлено відсутність страхового полісу станом на 01.11.2016 по автомобілю (згідно ТТН від 01.11.2016 №0000003491) Mercedes, державний номер НОМЕР_1 на момент здійснення операцій, окрім того за зазначеним державним номерним знаком станом на 01.11.2016 взагалі закріплено інша марка автомобіля, а саме Iveco Turbo Daily;

встановлено відсутність страхового полісу станом на 01.11.2016 по автомобілю (згідно ТТН від 01.11.2016 №0000003492) Рено, державний номер НОМЕР_2 на момент здійснення операцій, окрім того за зазначеним державним номерним знаком станом на 01.11.2016 взагалі закріплено інша марка автомобіля, а саме НОМЕР_3 ;

встановлено відсутність страхового полісу на 02.11.2016 по автомобілю (згідно ТТН від 02.11.2016 №0000003498) Мерседес, державний номер НОМЕР_1 на момент здійснення операцій, окрім того за зазначеним державним номерним знаком станом на 02.11.2016 взагалі закріплено інша марка автомобіля, а саме Iveco Turbo Daily;

встановлено відсутність страхового полісу на 03.11.2016 по автомобілю (згідно ТТН від 03.11.2016 №0000003500) Мерседес, державний номер НОМЕР_1 на момент здійснення операцій, окрім того за зазначеним державним номерним знаком станом на 03.11.2016 взагалі закріплено інша марка автомобіля, а саме Iveco Turbo Daily;

встановлено відсутність страхового полісу на 07.11.2016 по автомобілю (згідно ТТН від 07.11.2016 №0000003512) Рено, державний номер НОМЕР_2 на момент здійснення операцій, окрім того за зазначеним державним номерним знаком станом на 07.11.2016 взагалі закріплено інша марка автомобіля, а саме НОМЕР_3 ;

відсутність страхового полісу на 09.11.2016 по автомобілю (згідно ТТН від 09.11.2016 №0000003522) Мерседес, державний номер НОМЕР_1 на момент здійснення операцій, окрім того за зазначеним державним номерним знаком станом на 09.11.2016 взагалі закріплено інша марка автомобіля, а саме Iveco Turbo Daily;

встановлено відсутність страхового полісу на 09.11.2016 по автомобілю (згідно ТТН від 09.11.2016 №0000003521) Рено, державний номер НОМЕР_2 на момент здійснення операцій, окрім того за зазначеним державним номерним знаком станом на 09.11.2016 взагалі закріплено інша марка автомобіля, а саме ЭИЛ5301;

встановлено відсутність страхового полісу на 15.12.2016 по автомобілю (згідно ТТН від 15.12.2016 №0000003568) Мерседес, державний номер НОМЕР_4 на момент здійснення операцій, окрім того за зазначеним державним номерним знаком станом на 15.12.2016 взагалі закріплено причіп до вантажного автомобіля, а саме Причеп НОМЕР_5 ;

встановлено відсутність страхового полісу на 16.12.2016 по автомобілю (згідно ТТН від 16.12.2016 №0000003551) Рено, державний номер НОМЕР_2 на момент здійснення операцій, окрім того за зазначеним державним номерним знаком станом на 16.12.2016 взагалі закріплено інша марка автомобіля, а саме НОМЕР_3 ;

встановлено відсутність страхового полісу на 23.12.2016 по автомобілю (згідно ТТН від 23.12.2016 №0000003562) Рено, державний номер НОМЕР_2 на момент здійснення операцій, окрім того за зазначеним державним номерним знаком станом на 23.12.2016 взагалі закріплено інша марка автомобіля, а саме ЭИЛ5301;

встановлено відсутність страхового полісу на 21.12.2016 по автомобілю (згідно ТТН від 21.12.2016 №0000003598) Мерседес, державний номер НОМЕР_1 на момент здійснення операцій, окрім того за зазначеним державним номерним знаком станом на 21.12.2016 взагалі закріплено інша марка автомобіля, а Саме Iveco Turbo Daily;

встановлено відсутність страхового полісу на 26.12.2016 по автомобілю (згідно ТТН від 23.12.2016 №0000003643) Рено, державний номер НОМЕР_2 на момент здійснення операцій, окрім того за зазначеним державним номерним знаком станом на 26.12.2016 взагалі закріплено інша марка автомобіля, а саме ЭИЛ5301;

встановлено відсутність страхового полісу на 29.12.2016 по автомобілю (згідно ТТН від 29.12.2016 №0000003569) Рено, державний номер НОМЕР_2 на момент здійснення операцій, окрім того за зазначеним державним номерним знаком станом на 29.12.2016 взагалі закріплено інша марка автомобіля, а саме ЭИЛ5301;

встановлено відсутність страхового полісу на 28.12.2016 по автомобілю (згідно ТТН від 28.12.2016 №0000003720) Мерседес, державний номер НОМЕР_1 на момент здійснення операцій, окрім того за зазначеним державним номерним знаком станом на 28.12.2016 взагалі закріплено інша марка автомобіля, а саме Iveco Turbo Daily;

встановлено страховий поліс на 29.12.2016 по автомобілю (згідно ТТН від 29.12.2016 №0000003730) Мерседес, державний номер НОМЕР_6 , однак вантажопідйомність зазначеного авто становить максимально 2т., причіп у ТТН не зазначався, а загальна маса вантажу склала 17,241 тони.

На підтвердження цих обставин відповідачем додано листи Регіонального центру МВС в Кіровоградській області від 15.05.2020 №31/11-1399, Регіонального центру МВС в Дніпропетровській області від 13.05.2020 №31/4-1588, Регіонального центру МВС в Полтавській області від 14.05.2020 №31/16-9-1989 (з додатком).

На думку суду, наведені докази дають підстави дійти висновку, що наведені товарно-транспортні накладні не підтверджують перевезення товарно-матеріальних цінностей, позаяк містять інформацію про автомобілі, яка не відповідає інформації , яка міститься у відповідному реєстрі. Крім того, вантажопідйомність автомобіля державний номер НОМЕР_6 не відповідає зазначеній у товарно-транспортній накладній у кілька разів.

З огляду на викладене, беручи доводи представника відповідача про відсутність чітких та зрозумілих пояснень яким чином здійснювалось приймання, розвантаження, зберігання товарно-матеріальних цінностей, ненадання представником позивача з цього приводу пояснень чи доказів, з урахуванням ухвали Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 22.12.2018 у справі №209/3986/18 суд погоджується з висновками контролюючого органу, що сформовані ТОВ "ВК" Альтерн" первинні документи за наслідками відносин з ТОВ "Ліагро-Сервіс Груп" не підтверджують придбання позивачем відображених у звітності товарно-матеріальних цінностей, тому обґрунтованими є висновки контролюючого органу про завищення податкового кредиту з податку на додану вартість за листопад-грудень 2016 року на загальну суму 515589,00 грн.

Стосовно висновків в акті перевірки про те, що з аналізу податкової звітності вбачається неможливість ТОВ "Ліагро-Сервіс Груп" реалізації товарно-матеріальних цінностей поставлених ТОВ "ВК" Альтерн", оскільки ТОВ "Ліагро-Сервіс Груп" не придбавало, не експортувало та не виробляло відповідну продукцію, то суд вважає такий висновок недоведеним, позаяк жодних доказів на підтвердження наведених обставин суду не надано. Також не надано доказів на підтвердження відсутності трудових ресурсів у ТОВ "Ліагро-Сервіс Груп".

Перевіркою також установлено, що між ТОВ "ВК" Альтерн" (покупець) та TOB "Охланд Компані" Корсун Ю.В. (продавець) укладено договір від 30.10.2016 №3406911586 з додатковою угодою від 30.10.2016 № 1, відповідно до яких продавець зобов`язується передати належний йому товар у власність покупцеві, який зобов`язується прийняти товар і сплатити за них на умовах договору Перехід права власності відбувається в момент передачі товару, що оформляється видатковою накладною. Покупець здійснює попередню оплату рахунка-фактури продавця.

Додатковою угодою змінено пункт 1.1 за змістом якого, продавець зобов`язувався передати належний йому товар у власність покупцеві, а покупець зобов`язувався прийняти товар і сплатити за нього на умовах договору. Поставка товару здійснюється продавцем за власний рахунок.

На виконання договору TOB "Охланд Компані" складено товарно-транспортні накладні та видаткові накладні, які підписані директором Корсун Ю.В .

Згідно з первинними документами поставлялись різьбова втулка подвійного кріплення, гачок з шайбою та гайкою, гачки для новорічних іграшок, підставка під ялинку. Поставка здійснювалась за адресою: Києво-Святошиньский район, село Тарасівка, вулиця Шевченка, 186 .

Представник відповідача пояснив, що згідно з електронного ресурсу (який використовує у своїй діяльності національна поліція) www.mtsbu.ua:

встановлено станом на 03.11.2016 страховий поліс на 29.12.2016 по автомобілю (згідно ТТН від 03.11.2016 №000000181003) Мерседес, державний номер НОМЕР_6 , однак вантажопідйомність зазначеного авто становить максимально 2т., причіп у ТТН не зазначався, а загальна маса вантажу склала 8,882 тони.

встановлено відсутність страхового полісу на 09.11.2016 по автомобілю (згідно ТТН від 09.11.2016 №000000181809) Мерседес, держ.№ НОМЕР_1 на момент здійснення операцій, окрім того за зазначеним державним номерним знаком станом на 09.11.2016 взагалі закріплено інша марка автомобіля, а саме Iveco Turbo Daily.

Суд вважає, що як і у відносинах з ТОВ "Ліагро-Сервіс Груп", додані позивачем первинні документи не підтверджують перевезення товарно-матеріальних цінностей, позаяк містять інформацію про автомобілі, яка не відповідає інформації, що наявна у відповідному реєстрі, вантажопідйомність автомобіля державний номер НОМЕР_6 не відповідає зазначеній у товарно-транспортній накладній у кілька разів.

Представник позивача не навів логічних та послідовних доводів щодо можливості використання постановленої продукції за адресою: Києво-Святошиньский район, село Тарасівка, вулиця Шевченка, 186 та її подальша реалізація з адреси: місто Київ, проспект Повітрофлотський, 66 .

З огляду на наведене, обґрунтованим є висновок контролюючого органу про завищення позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість за 2016 рік на 204102,51 грн.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про необґрунтованість позовних вимог, відповідно позов задоволенню не підлягає.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 13.305,38 грн. (платіжне доручення від 25.10.2019 №5162). Оскільки в задоволенні позову відмовлено повністю, відповідачем не надано доказів понесення судових витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати розподілу та присудженню не підлягають.

Керуючись статтею 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробнича Компанія "Альтерн" (ідентифікаційний код 35848297, місцезнаходження: 03151, місто Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 66).

Відповідач - Головне управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний 43141267, місцезнаходження: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19).

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII) передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Повний текст рішення складено 20 липня 2021 року.

Суддя В.А. Донець