Ухвала

від 21.07.2021 по справі 640/19980/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

21 липня 2021 року м. Київ № 640/19980/21

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Скочок Т.О., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

ОСОБА_1 до Державної митної служби України Держпродспоживслужби про визнання фактів, здійснення певних дій В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 з позовом до Державної митної служби України та Держпродспоживслужби, в якому просить суд:

1) визнати вітамін В 2 , Е та С що ввезені на митну територію України в період 2018-2020 років, виробником/постачальником якого є корпорація ДСМ (Швейцарія) та її підрозділи за описом в статистичних даних властивостей та сферою застосування - харчовими добавками (вітамін В 2 - Е101 барвник; вітамін Е -Е307, вітамін С (форма аскорбіл пальмітат -Е304, вітамін С (форма аскорбінова кислота) Е-300; вітамін С (форма аскорбат натрію) -Е 301- антиокислювачи для продовження термінів зберігання) код УКТЗЕД 2106 10 80 00 та вчинити дії з проведення документальної невиїзної перевірки щодо розмитненого товару Державною митною службою України;

2) визнати суміші органічних сполук для харчової промисловості, які зазначені в статистичних даних в митних деклараціях за кодом УКТЗЕД 2936 - як вітамінні суміші артикульне позначення UA30400, UA 30123, VM 961, Н33470,963/7,H43596,UA43760,UA40703,CUSTOMIX BEBY, FT061545EU, FT041084E U,за кодом УКТЗЕД 2106 - харчова добавка артикульне позначення FT061547 EU, FT101970EU, мінеральна суміш FT041512EU, які ввезені на митну територію України в період 2018 - 2020 років, виробником/постачальником якого є корпорація ДСМ (Швейцарія) та її підрозділи - контрафактним товаром;

3) Державній митній службі України визнати товари для харчової промисловості (у формі вітамінних, мінеральних, вітаміно-мінеральних сумішей), виробником/ постачальником якого є корпорація ДСМ (Швейцарія) - товарами митного ризику, та внести до Державного реєстру митних ризиків;

4) визнати одним із індикаторів нефіскальних ризиків відсутність ліцензійного договору між автором ОСОБА_1 та корпорацією ДСМ (Швейцарія), Державній митній службі України розробити профіль ризиків товарів корпорації ДСМ (Швейцарія), які призначені для харчової промисловості;

5) Державній митній службі України, здійснювати автоматизований та комбінований контролю із застосуванням СУР, для товарів корпорації ДСМ (Швейцарія) та її підрозділів, які виготовляються для харчової промисловості при наявності ліцензійного договору між ОСОБА_1 корпорацією ДСМ (Швейцарія), а процедуру проведення огляду (інспектування), тільки при наявності додатку до ліцензійного договору - паспортів безпеки та інструкції з поводженням з товаром під час фізичного огляду партій товару;

6) Держпродспоживслужбі України здійснювати подання щодо внесення інформації, на підставі ліцензійного договору з додатками (паспортів безпеки та інструкції з поводженням з товаром під час фізичного огляду партій товару) до веб-порталу Єдиного вікна для ідентифікацію товарів, які використовуються в харчовій промисловості, виробником/постачальником корпорацією ДСМ (Швейцарія) та її підрозділам.

Відповідно до ч. 1 і 2 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу ; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Вимоги до позовної заяви та доданих до неї документів визначені у ст. 160 і 161 цього Кодексу.

Так, ч. 5 ст. 160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначаються, зокрема:

- повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;

- зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

- у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

При цьому, під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем способи судового захисту свого права, свободи чи інтересу, які повинні формулюватися максимально чітко і зрозуміло. Так, перелік позовних вимог, з якими особа може звернутися за захистом своїх прав та інтересів до адміністративного суду в порядку адміністративного судочинства України визначені у ч. 1 ст. 5 КАС України. А саме кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 6 і 7 ст. 161 КАС України до позовної заяви мають бути додані:

- копії такої позовної заяви, а також копії доданих до неї документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті;

- документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону;

- всі наявні у позивача докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). А у випадку подання позовної заяви про визнання індивідуального акта протиправним, - додається також оригінал або копія оспорюваного акта;

- заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску - у разі пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду.

Ознайомившись зі змістом позовної заяви ОСОБА_1 суддя встановив, що прохальна частина позову не містить вимог про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень (відповідача). Натомість, зміст позовних вимог сформульований ОСОБА_1 не відповідає положень ч. 1 ст. 5 КАС України.

Також у тексті цього позову позивачкою не наведені обставини щодо вчинення відповідачами протиправних дій (допущення ним бездіяльності) безпосередньо по відношенню до ОСОБА_1 , та/або прийняття відповідачами тих чи інших рішень (із зазначенням реквізитів таких рішень) саме стосовно позивачки.

У взаємозв`язку з наведеним, суд звертає увагу позивачки на наступні процесуальні норми. За змістом норми ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно - правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Тобто, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи (пункти 1, 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило майнового) конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Таким чином, враховуючи наведені вище у сукупності суд пропонує позивачці привести зміст заявлених нею позовних вимогу у відповідність до норм ч. 1 ст. 5 КАС України, та подати позовну заяву в новій редакції.

Окрім того, суд встановив, що позивачкою при складанні позовної заяви не дотримано наведених вище вимог ст. 160 і 16 КАС України, а саме:

- на титульній сторінці позову не зазначені відомості про РНОКПП позивачки або серію і номер паспорту громадянина;

- на титульній сторінці позову не зазначені коди ЄДРПОУ відповідачів, а також повне найменування другого відповідача;

- до позову не додано його копії з додатками для вручення таких відповідачам. При цьому, суд не бере до уваги подані позивачкою разом з позовом фіскальні чеки відділенні поштового зв`язку, оскільки: по-перше, такий порядок дій суперечить положенням ч. 1 ст. 161 КАС України, по-друге, докази вручення відповідних листів відсутні;

- не наведено пояснень щодо дотримання позивачкою строку звернення до суду із цим позовом у розрізі кожної з оскаржуваних дій (бездіяльності, рішень) відповідачів;

- не надані засвідчені оспорюваних рішень або засвідчені копії документів, що підтверджують вчинення відповідачами протиправних дій (допущення бездіяльності) стосовно особи позивачки;

- сплачено судовий збір за подання цього позову до суду у меншому розмірі, ніж встановлено нормами чинного законодавства. А саме, з тексту поточної редакції позовної заяви ОСОБА_1 суддя встановив, що позивачкою заявлено шість основних позовних вимог немайнового характеру. У контексті з наведеним вище, суд звертає увагу позивачки на наступне. Згідно з ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені в Законі України від 08.07.2011 №3674-VI Про судовий збір (далі - Закон №3674-VI).

Так, згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VІ (у редакції чинній станом на день звернення позивача із цим позовом) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону №3674-VІ, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, у силу норми ч. 3 ст. 6 Закону України Про судовий збір у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2021 рік від 15.12.2020 №1082-ІХ установлено, що в 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2021 року становить 2 270 гривень.

Таким чином, виходячи зі змісту наведених вище норм Кодексу та Законів №3674-VІ і №1082-ІХ суддя дійшов висновку, що сума судового збору, яку має сплатити ОСОБА_1 при зверненні до адміністративного суду із переліченими вище позовними вимогами становить 5 448 грн. (тобто, 908 грн. х 6).

Проте, оглянувши додані до позовної заяви матеріали, суддя виявив наявність фіскального чеку відділення поштового зв`язку від 14.07.2021 з відомостями про сплату за позовною заявою ОСОБА_1 судового збору лише у сумі 908 грн. Тобто, наразі наявна недоплата судового збору за заявленими вимогами у сумі 4 540 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене суддя дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вищевказаним вимогам положень ст.ст. 160, 161 КАС України і позивачці належить усунути вищенаведені недоліки у п`ятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали шляхом подання до суду із супровідним листом: уточненої позовної заяви, приведеної у відповідність до вимог ст. 160, 161 КАС України, з урахуванням наведених вище зауважень суду, - у кількості примірників (для суду та двох відповідачів); оригіналу платіжного документу про сплату ОСОБА_1 судового збору за розгляд Окружним адміністративним судом міста Києва його позовної заяви у розмірі 4 540 грн.; двох примірників додатків для відповідачів; двох додатків доданих до позовної заяви документів для вручення таких відповідачам; доказів на підтвердження прийняття відповідачами рішень, вчинення ними дій та/або допущення бездіяльності по відношенню до позивачки, які можуть бути предметом оскарження в адміністративному суді, - у кількості примірників для суду та відповідачів; письмових пояснень (окремо або в тексті уточненої позовної заяви) з питання дотримання позивачкою строку звернення до суду із цим позовом.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя Окружного адміністративного суду міста Києва -

У Х В А Л И В:

1. Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху.

2. Встановити позивачці п`ятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

3. Попередити позивачку про те, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви, позовна заява буде повернута їй відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили після її підписання суддею відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та оскарженню не підлягає.

Суддя Т.О. Скочок