Постанова

від 20.07.2021 по справі 200/3247/20-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2021 року справа №200/3247/20-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: судді-доповідача Гаврищук Т.Г., суддів: Гайдара А.В., Компанієць І.Д.,

за участю секретаря судового засідання Антонюк А.С.,

представника позивача Льохіної Г.В.,

представника відповідача Пономарьова А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2020 року у справі № 200/3247/20-а (головуючий І інстанції Давиденко Т.В., повний текст складено 25.09.2020 року в м. Слов`янськ Донецької області) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Керамресурс" до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.11.2019 року № 000054402 про зменшення сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку в сумі 2811305 грн., в тому числі штрафні санкції 1405652 грн. 50 коп., від 26.11.2019 року № 000056402 про застосування штрафу в розмірі 50 % в сумі 165696 грн. 68 коп.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2020 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 26.11.2019 року № 000054402 про зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю Керамресурс суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку, в сумі 2811305 грн., в т.ч. штрафні санкції 1405652 грн. 50 коп., та податкове повідомлення-рішення від 26.11.2019 року № 000056402 про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю Керамресурс скласти та зареєструвати податкові накладні та застосування штрафу в розмірі 50 відсотків в сумі 165696 грн. 68 коп.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Відповідач зазначив, що ним правомірно було прийнято спірні податкові повідомлення-рішення, оскільки при здійсненні перевірки було встановлено порушення позивачем вимог п.п.14.1.36 п.14.1 ст. 14, п.п.14.1.191 п.14.1. ст.14, п.44.1 ст.44, п.185.1. ст.185, п.186.3 ст.186, п.187.1 ст. 187, п.188.1 ст.188, п.189.1 ст.189, п.193.1 ст.193, п. 198.1. п.198.2. п.198.3. п.198.5 ст.198, п.201.1. п.201.2 п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, п.3 п. п. 4 розділу V, п.8 розділу III Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ затвердженого Наказом МФ України від 28.01.2016 року №21, ч.8 ст.9 Закону України №1955 Про транспортно-експедиторську діяльність , п.7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати , ст. 1-9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом МФ України № 88 від 24.05.1995 р., що призвело до заниження податкових зобов`язань за липень 2019 р. на загальну суму 331 393,00 грн., а також завищення податкового кредиту за липень на суму 2 163 004,00 грн., що врешті відповідно до висновків акту перевірки призвело до завищення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання і сумою податкового кредиту на загальну суму 2 494 397,00 грн. Крім того занижене від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у деклараціях за липень 2019 р., що в свою чергу призвело до заниження від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання і сумою податкового кредиту липня 2019 року на суму 258 056 грн. На порушення вимог п.200.1 та п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України позивачем завищено суму бюджетного відшкодування за липень 2019 р. на 2 811 305 грн. та заниження суми від`ємного значення звітного періоду липня 2019 р., яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на 574 964 грн.

Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає, що рішення суду є законним та обґрунтованим, ухвалено судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з`ясування обставин в адміністративній справі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, відзив на скаргу, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Керамресурс 07.02.2006р. зареєстроване в якості юридичної особи, включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (ЄДРПОУ 340639990), юридична адреса: 85102, Донецька обл., м. Костянтинівка, вул. Б.Хмельницького, 1.

Фактичний вид діяльності: добування піску, гравію, глин і каоліну, неспеціалізована оптова торгівля, надання в оренду земельної ділянки.

Відповідачем проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за липень 2019 року, за результатами якої складений акт від 16.10.2019 року № 91/05-99-04-02-34063990 (т.1, а.с. 38-99) та прийняті податкові повідомлення-рішення від 26.11.2019 року:

- № 000056402 форми ПН про застосування штрафу в розмірі 50 % в сумі 165696 грн. 68 коп.;

- № 000054402 форми В1 про зменшення сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку в сумі 2811305 грн., в т.ч. штрафні санкції 1405652 грн. 50 коп. (т.1, а.с.140-142).

Підставою для прийняття спірних рішень послужив висновок податкового органу про порушення позивачем вимог п.п.14.1.36 п.14.1 ст. 14, п.п.14.1.191 п.14.1. ст.14,п.44.1 ст.44, п.185.1. ст.185, п.186.3 ст.186, п.187.1 ст. 187, п.188.1 ст.188, п.189.1 ст.189, п.193.1 ст.193, п. 198.1. п.198.2. п.198.3. п.198.5 ст.198, п.201.1. п.201.2 п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, п.3 п. п. 4 розділу V, п.8 розділу III Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ затвердженого Наказом МФ України від 28.01.2016 року №21, ч.8 ст.9 Закону України №1955 Про транспортно-експедиторську діяльність , п.7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати , ст. 1-9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом МФ України № 88 від 24.05.1995 р., що призвело до заниження податкових зобов`язань за липень 2019 р. на загальну суму 331 393,00 грн, а також завищення податкового кредиту за липень на суму 2 163 004,00 грн., що врешті відповідно до висновків акту перевірки призвело до завищення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання і сумою податкового кредиту на загальну суму 2 494 397,00 грн. Крім того занижене від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у деклараціях за липень 2019 р., що в свою чергу призвело до заниження від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання і сумою податкового кредиту липня 2019 року на суму 258 056 грн. На порушення вимог п.200.1 та п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України позивачем завищено суму бюджетного відшкодування за липень 2019 р. на 2 811 305 грн. та заниження суми від`ємного значення звітного періоду липня 2019 р., яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на 574 964 грн.

Наведені обставини сторонами не оспорюються.

Податковим повідомлення-рішенням від 26.11.2019 року № 000054402 форми В1 зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2019р., на суму 2811305 грн., та застосовано штрафні санкції 1405652 грн. 50 коп.

Відповідно до п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За приписами п.п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною ( п.198.2 ст.198 цього Кодексу).

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11статті 201 цього Кодексу ( п.198.6 ст.198 ПК).

За приписами п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

За п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 Запаси , затв. наказом Міністерства фінансів України № 246 від 20.10.1999р. (із змінами та доповненнями), запаси визнаються активом, якщо існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов`язані з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена.

У відповідності до п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 Зобов`язання , затв. наказом Міністерства фінансів України № 20 від 31.01.2000р. (із змінами та доповненнями), зобов`язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов`язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

Пунктом 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затв. наказом Міністерства фінансів України № 318 від 31.12.1999р. (із змінами та доповненнями) визначено, що витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

У відповідності до п.3 розділу ІІІ Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 Загальні вимоги до фінансової звітності , затв. наказом Міністерства фінансів України № 73 від 07.02.2013р. (із змінами та доповненнями), фінансова звітність повинна бути достовірною (правдивою). Інформація, наведена у фінансовій звітності, є достовірною (правдивою), якщо вона не містить помилок та перекручень, які здатні вплинути на рішення користувачів звітності.

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Згідно частини 1 статті 9 вказаного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Тобто, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій (видаткові накладні, акти виконаних робіт та інші).

Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені (п.5 ст.9 Закону № 996).

Згідно пп. 2.1 та пп. 2.4 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку , затв. наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88, зареєстр. в Міністерстві юстиції України 05.06.95 за № 168/704 (далі за текстом - Положення № 88), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За п.2.5 Положення № 88, документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Отже, первинні документи, зокрема рахунки на оплату, видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, акти здачі-приймання робіт (надання послуг) оформлені відповідно до вимог, встановлених Законом № 996 та Положенням № 88 та складені в момент проведення кожної господарської операції або (якщо це неможливо) безпосередньо після її завершення є підставою для включення даних по проведеним господарським операціям до податкового обліку платника податку.

За статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 р. № 996-XIV неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції.

Відповідно до висновків викладених в акті позивачем не надано до перевірки первинні документи, які б підтверджували факти здійснення робіт, тобто реальність господарських операцій, проведених з ТОВ Транспорт за договором надання послуг від 01.02.2018 року № 1/71, таким чином не мало право на формування податкового кредиту на суму 74129,91 грн., чим порушено п.44.1 ст.44, п.198.2. п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України.

Між ТОВ Транспорт (виконавець) та позивачем (замовник) укладений договір надання послуг від 01.02.2018 року № 1/71, за умовами якого виконавець зобов`язаний виконувати послуги по відвантаженню глини, а замовник приймає надані послуги та сплачує їх вартість на умовах визначених договором (т.2, а.с. 27-30).

Виконання умов договору № 1/71 підтверджується: актом виконаних робіт від 31.07.2019 року № 1, від 31.07.2019 року № 2, від 31.07.2019 року № 3, від 31.07.2019 року №4, відомостями з маневрових робіт за липень 2019 року, маршрутним листом рухомого складу за липень 2019 року, залізничними накладними за липень 2019 року (т.2, а.с. 31-34, 46-105).

31.07.2019 року ТОВ Транспорт виписані позивачеві відповідні податкові накладні № 2 на загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку на додану вартість в сумі 164509 грн. 69 коп., в тому числі податок на додану вартість в сумі 27418 грн. 28 коп., податкова накладна № 3 на загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку на додану вартість в сумі 254281 грн. 54 коп., в тому числі податок на додану вартість в сумі 42380 грн. 26 коп., податкова накладна № 4 на загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку на додану вартість в сумі 245050 грн. 09 коп., в тому числі податок на додану вартість в сумі 4091 грн. 68 коп., податкова накладна № 5 на загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку на додану вартість в сумі 1438 грн. 16 коп., в тому числі податок на додану вартість в сумі 239 грн. 69 коп., обсяги постачання за основною ставкою 1198 грн. 47 коп., отримувач (покупець) ТОВ Керамресурс .

Відповідно до Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №863/5084 (далі - Правила), накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем.

На кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил. У разі пред`явлення до перевезення вантажу груповою відправкою або маршрутом відправник додає до накладної відомість вагонів (додаток 2 до цих Правил).

Як встановлено судом, позивачем під час проведення перевірки були надані залізничні накладні.

Відомості плати за подачу, забір вагонів та маневрову роботу, повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами є документами, що складаються на дотримання вимог порядку користування вагонами та контейнерами, разом з цим, не є первинними документами і не впливають на показники податкової звітності товариства-замовника послуг по відвантаженню товару, а відтак не належать до документів, які відповідно до статті 44 Податкового кодексу України мають надаватися до перевірки.

Зважаючи на підтвердження позивачем факту отриманих від ТОВ Транспорт послуг на підставі вищевказаних первинних документів, колегія суддів вважає наявним право на віднесення відповідних сум до податкового кредиту.

Актом перевірки встановлено включення позивачем до складу податкового кредиту за липень 2019р. ПДВ на суму 761059, 20 грн. по податковій накладній ТОВ Неостар №4 від 03.07.2019 року з невірним реквізитом: Номенклатура товарів/послуг продавця - Транспортно-експедиційне обслуговування т/х ТВN замість двох реквізитів Перевалка партії глини у Порту Черноморськ на т/х ТВN та Винагорода експедитора, яка відповідає рахунку, але не відповідає умовам договору.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, між позивачем (замовник) та ТОВ Неостар (експедитор) укладений договір 14.02.2019 року № 3/Э-19, згідно якого експедитор зобов`язується здійснити дії в інтересах замовника (т.2, а.с. 106-110).

Пунктом 3.1 наведеного договору встановлено, що за послуги, надані Замовнику Експедитором, за кожну тону глини, відвантаженої на експорт, Замовник сплачує Експедитору винагороду. Перелік послуг, які входять до ставки винагороди Експедитора, також визначений у п.3.1 цього договору.

Розділом 3 договору від 14.02.2019 року № 3/Э-19 визначено порядок розрахунків між сторонами, за приписами п.3.4 визначено, що Замовник здійснює передплату у розмірі 80% послуг на підставі попередніх рахунків.

Відповідно до п.3.3. договору від 14.02.2019 року № 3/Э-19 комісійною винагородою Експедитора є сума грошових коштів, які надійшли від Замовника в рахунок оплати за надані послуги, за вирахуванням витрат по транзитних послугах, які надаються в процесі фактичного виконання перевалки вантажу Замовника, що оплачуються за рахунок коштів Замовника.

Отже, виходячи з умов договору, кількість, вартість та остаточну номенклатуру послуг та розмір винагороди Експедитора можливо визначити тільки після їх надання та підписання акту приймання-передачі послуг.

Виконання умов договору підтверджується: актом надання послуг від 14.08.2019 року, листом від 03.07.2019 року № 28 про виправлення призначення платежу, актом звірки взаємних розрахунків від 01.09.2019 року, листом від 22.05.2019 року до договору № 3/Є-19 (т.2, а.с. 111-112, т.3, а.с. 171-176).

Оплата за договором підтверджується рахунком на оплату від 02.07.2019 року № 2КР (попередньо), банківськими виписками (т.3, а.с. 137-139).

03.07.2019 року ТОВ Неостар виписана податкова накладна № 4 на загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку на додану вартість в сумі 4566355 грн. 20 коп., в тому числі податок на додану вартість в сумі 761059 грн. 20 коп., обсяги постачання за основною ставкою 3805296 грн. 00 коп., отримувач (покупець) ТОВ Керамресурс (т. 2, а.с. 113-114).

За приписами п.п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.198.2 ст.198 цього Кодексу).

Як вбачається з матеріалів справи, податкова накладна № 4 від 03.07.2019р. на загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку на додану вартість в сумі 4566355 грн. 20 коп., в тому числі податок на додану вартість в сумі 761059 грн. 20 коп., була складена ТОВ Неостар за першою подією - отримання від позивача коштів на підставі попередьного рахунку на оплату від 02.07.2019 року № 2КР.

Викладеним спростовується висновок податкового органу щодо завищення позивачем податкового кредиту по податковій накладній ТОВ Неостар №4 від 03.07.2019 року.

По взаємовідносинам з ТОВ Оптимус транс під час проведення перевірки встановлено неможливість підтвердження реальності господарської операції по відшкодуванню транспортно-експедиційних послуг з перевалки, зберігання глини у кількості 25385,292 т., зачищення вагонів у ДП Стивидорная компанія Ольвія внаслідок відсутності їх документального підтвердження( рахунок не відповідає даним бухгалтерського обліку) як і звітів експедитора на день складання акту перевірки. Завищено пдв на 231829,50 грн.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, між ТОВ Оптимус транс (виконавець) та позивачем (замовник) укладений договір на транспортно-експедиційне обслуговування зовнішньоторгових вантажів від 17.05.2016 року № 11-СМПО, згідно якого при наявності доручень замовника, виконавець надає послуги по транспортно-експедиційному обслуговуванню вантажів (т.2, а.с.116-121).

Виконання умов договору підтверджується: довіреністю від 22.03.2019 року № 2, актом здачі-прийняття робіт № ОУ 0000128, рахунком фактури від 01.07.2019 року № СФ-0000131, здаточним актом від 01.07.2019 року № 2К-19ЕК (т.2, а.с.122-137).

01.07.2019 року ТОВ Оптимус транс виписана податкова накладна № 3 на загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку на додану вартість в сумі 1390977 грн. 20 коп., в тому числі податок на додану вартість в сумі 231829 грн. 50 коп. (т. 2, а.с. 138-139).

Оплата за договором підтверджується банківськими виписками від 03.07.2019 року (т.3, а.с. 135-136).

Отже, наданими документами підтверджено реальність здійснення господарської операції з ТОВ Оптимус транс .

По взаємовідносинам з ТОВ Євро Логістік Україна під час проведення перевірки встановлено ненадання позивачем необхідних документів на підтвердження факту проведення у податковому обліку за липень 2019р. операцій по здійсненню витрат за транспортно-експедиційні послуги з перевезення глини, а тому відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України не має право на включення суми пдв 191 495,77 грн. по податковій накладній №43 від 28.02.2019 року до складу податкового кредиту.

При цьому, актом перевірки встановлено (т.1, а.с.73), що за даними додатку №5 до декларації за лютий 2019р. позивачем було включено податкового кредиту на суму пдв 1 236 522,20 грн. Решта суми - 191 495,77 грн. по податковій накладній №43 від 28.02.2019 року включена у додаток №5 до декларації за липень 2019р.

Отже, витрати за транспортно-експедиційні послуги з перевезення глини згідно податкової накладної №43 від 28.02.2019 року не могли бути відображені у бухгалтерському обліку за липень 2019р.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Виконання умов договору з ТОВ Євро Логістік Україна підтверджується: актом надання послуг від 28.02.2019 року № 55, (т.2, а.с.141-144, т. 3, а.с. 177-178).

28.02.2019 року ТОВ Євро Логістік Україна виписана податкова накладна № 43 на загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку на додану вартість в сумі 1148974 грн. 63 коп., в тому числі податок на додану вартість в сумі 191495 грн. 77 коп., обсяги постачання за основною ставкою 957478 грн. 86 коп., отримувач (покупець) ТОВ Керамресурс (т.2, а.с. 145-146).

Викладеним спростовується висновок податкового органу щодо завищення позивачем податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ Євро Логістік Україна .

По взаємовідносинам з ТОВ Вог Трейд Ресурс актом перевірки встановлено шо позивачем не надано до перевірки товарно-транспортні документи та видаткові накладні, оформлені у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому позивачем зайво включено до складу податкового кредиту суму пдв 222000 грн.

Між ТОВ Вог Трейд Ресурс (продавець) та ТОВ Керамресурс (покупець) укладений договір поставки нафтопродуктів від 15.02.2019 року №04-ДГ/53, за умовами якого продавець зобов`язується поставити та передати у власність покупця нафтопродукти, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його загальну вартість (т. 2, а.с. 153-156).

На підтвердження виконання умов договору позивачем надано: видаткові накладні від 30.07.2019 року № 33766, від 29.07.2019 року № 32591, від 23.07.2019 року № 29132, від 19.07.2019 року № 27017, від 19.07.2019 року №26934, від 17.07.2019 року № 22271, від 11.07.2019 року № 21693, від 05.07.2019 року № 20756, товарно-транспортні накладні № ВТС 0026998 від 30.07.19 року, № ВТС 0026424 від 29.07.19 року, № ВТС 0024133 від 23.07.19 року, № ВТС 0022695 від 19.07.19 року, № ВТС 0021448 від 17.07.19 року, №ВТС 0018795 від 11.07.19 року, № ВТС 0014989 від 05.07.19 року, наказ від 23.12.2015 року № 74 про право підпису первинних документів (т. 2, а.с.157-172).

Зважаючи на підтвердження позивачем факту отримання від ТОВ Вог Трейд Ресурс нафтопродуктів на підставі вищевказаних первинних документів, колегія суддів вважає наявним право на віднесення відповідних сум до податкового кредиту.

Стосовно певних недоліків в оформленні первинних документів колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю.

По взаємовідносинам з ТОВ Параллель-М ЛТД актом перевірки встановлено, шо позивачем не надано до перевірки документи які б підтверджували факт передачі права власності на паливо в момент фактичної заправки автомобіля оформлені у відповідності до вимог чинного законодавства (чеки, відомості на заправку, тощо), що підтверджують факти витрат при отриманні палива, внаслідок чого зайво включений до складу податкового кредиту липня 2019р. пдв на суму 5098,33 грн.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, між позивачем (покупець) та ТОВ Параллель-М ЛТД (продавець) укладений договір купівлі-продажу нафтопродуктів від 29.01.2019 року № 876/19/СТ, за умовами якого продавець зобов`язується передати у власність покупця паливо, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його загальну вартість (т. 2, а.с. 173-177).

Пунктом 2.1 договору від 29.01.2019 року № 876/19/СТ встановлено, що покупець здійснює 100% попередню оплату від вартості відповідної партії палива на підставі рахунку (рахунку-фактури).

У відповідності до умов наведеного договору, позивачем на підставі рахунку-фактури ТОВ Параллель-М ЛТД від 22.07.2019 року № Т-00006368 було перераховано вартість бензину в сумі 30590 грн. 00 коп., в тому числі податок на додану вартість в сумі 5098 грн. 33 коп., що підтверджується відповідною банківською випискою від 22.07.2019р. (т. 3, а.с.138).

22.07.2019 року ТОВ Параллель-М ЛТД виписана податкова накладна №21361 на загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку на додану вартість в сумі 30590 грн. 00 коп., в тому числі податок на додану вартість в сумі 5098 грн. 33 коп., обсяги постачання за основною ставкою 25491 грн. 67 коп., отримувач (покупець) ТОВ Керамресурс (т. 2, а.с. 180-181).

За приписами п.п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.198.2 ст.198 цього Кодексу).

За таких обставин, колегія суддів вважає, що позивачем правомірно було включено до складу податкового кредиту липня 2019р. податок на додану вартість в сумі 5098 грн. 33 коп. за податковою накладною № 21361 від 22.07.2019 року за першою із подій - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг.

По взаємовідносинам з ТОВ Автоспецтранс 777 актом перевірки встановлено наявність невідповідності номенклатури робіт в актах здачі - приймання та податкових накладних, що є підставою для визнання господарської операції між ТОВ КЕРАМРЕСУРС та ТОВ Автоспецтранс 777 нереальною та відповідно неможливості її врахування її у податковому кредиті липня 2019 року.

Як встановлено судом та підтверджено між позивачем (замовник) та ТОВ Автоспецтранс 777 (підрядник) укладений договір підряда від 23.09.2016 року №91, за умовами якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе обов`язок виконати земельні роботи (т. 2, а.с. 186-189).

20.12.2017 року між позивачем та ТОВ Автоспецтранс 777 укладена додаткова угода до договору підряду від 23.09.2016 року № 91(т. 2, а.с. 190).

Виконання умов договору підтверджується: актом здачі-приймання робіт від 31.07.2019 року № 10, товарно-транспортними накладними від 07.07.2019 року № 26/07-19, від 08.07.2019 року № 27/07/19, від 11.07.2019 року № 37/07-19, від 12.07.2019 року № 38/07-19, від 12.07.2019 року № 42/07-19, від 13.07.2019 року № 43/07-19, від 12.07.2019 року № 44/07-19, від 29.07.2019 року № 50/07-19, від 30.07.2019 року № 51/07-19, відомостями обліку перевезення глини за липень 2019 року, декларацією відповідності материально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці, довідки виконаних робіт по розкривним роботам та добичі вогнетривної глини на кар`єрі, паспортом ведення гірничих робіт (з верхнім навантаженням), паспортом ведення гірничих робіт (з нижнім навантаженням), довідкою про виконанні роботи за період з 01.07.2019 року по 31.07.2019 року, відомостями обліку перевезення глини за липень 2019 року (т. 2, а.с. 191, 207-222, т. 3, а.с. 167-168).

ТОВ Автоспецтранс 777 були складені податкові накладна № 1 від 18.07.2019 року на загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку на додану вартість в сумі 500000 грн. 00 коп., в тому числі податок на додану вартість в сумі 83333 грн. 33 коп., від 25.07.2019 року № 2 на загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку на додану вартість в сумі 500000 грн. 00 коп., в тому числі податок на додану вартість в сумі 83333 грн. 33 коп., від 29.07.2019 року № 3 на загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку на додану вартість в сумі 700000 грн. 00 коп., в тому числі податок на додану вартість в сумі 116666 грн. 67 коп., від 31.07.2019 року № 4 на загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку на додану вартість в сумі 2324630 грн. 22 коп., в тому числі податок на додану вартість в сумі 387438 грн. 37 коп., від 31.07.2019 року № 6 на загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку на додану вартість в сумі 39715 грн. 97 коп., в тому числі податок на додану вартість в сумі 6619 грн. 33 коп., обсяги постачання за основною ставкою 33096 грн. 64 коп..

Відповідно до акту здачі-приймання робіт № 10 від 31.07.2019 року вказана наступна номенклатура робіт: розробка, навантаження та перевозка грунту на відстань до 1 кв.м., включаючи утримання внутрішньокар`єрних доріг та формування відвалу бульдозером (фронтальним навантажувачем), обслуговування автомобільних доріг та пилоподавлення; - селективна добича 1 тони вогнетривкої глини з транспортуванням до 1 км.

Номенклатура податкові накладна № 1 від 18.07.2019 року від 25.07.2019 року № 2, від 29.07.2019 року № 3: Розкривні роботи 1 куб.м: розробка, навантаження та перевозка грунту на відстань до 1 кв.м., включаючи утримання внутрішньокар`єрних доріг та формування відвалу бульдозером ( фронтальним навантажувачем), обслуговування автомобільних доріг та пилоподавлення;

Номенклатура податкової накладної від 31.07.2019 року № 4: Розкривні роботи 1 куб.м: розробка, навантаження та перевозка грунту на відстань до 1 кв.м., включаючи утримання внутрішньокар`єрних доріг та формування відвалу бульдозером (фронтальним навантажувачем), обслуговування автомобільних доріг та пилоподавлення; - підготовчі роботи на будівельному майданчику: добування сортової вогнетривкої глини.

Згідно класифікатора ДКПП 016:2010 послуга з видобування сортової глини відноситься до коду 43.12.1 - Роботи з підготовки будівельного майданчика, з визначенням наступного відповідного виду робіт.

Колегія суддів погоджується з доводами позивача про те, що зазначення у номенклатурі податкової накладної на будівельному майданчику не заважає ідентифікації господарської операції та не є підставою для визнання господарської операції нереальною.

Зважаючи на підтвердження позивачем факту отриманих від ТОВ Автоспецтранс 777 послуг на підставі вищевказаних первинних документів, колегія суддів вважає наявним право на віднесення відповідних сум до податкового кредиту.

Як вбачається з акту перевірки підставою для висновку щодо завищення позивачем бюджетного відшкодування за липень 2019р. на суму 2 811 305,20 грн. є також не підтвердження податкового кредиту за червень 2019р. по акту перевірки №31 від 17.09.2019р.

Проте, рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 22 червня 2020 р. у справі №200/1621/20-а (залишено без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2020 р.) визнано протиправним висновок податкового органу щодо завищення позивачем податкового кредиту, викладений в акті перевірки №31 від 17.09.2019р., зокрема, по ТОВ Транспортник , та скасовано податкове повідомлення -рішення № 0000301202, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2019 року на суму 2206923,00 грн., за травень 2019 року на суму 361239,00 грн., за квітень 2019 року на суму 1705554,00 грн., за березень 2019 року на суму 153222,00 грн.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції правомірно визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення від 26.11.2019 року № 000054402 форми В1 про зменшення сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку в сумі 2811305 грн., в т.ч. штрафні санкції 1405652 грн. 50 коп..

Щодо податкового повідомлення-рішення форми ПН від 26.11.2019р. №000056402 колегія суддів зазначає наступне.

Наведеним рішенням до позивача застосовано штраф згідно п. 120-1.2 ст.120-1 Податкового кодексу України в розмірі 50% у сумі 165696 грн. 68 коп. за відсутність складення та/або реєстрації протягом граничного строку, передбаченого ст.201 Податкового кодексу України, податкових накладних.

Під час проведення перевірки було встановлено, що позивачем в порушення вимог п. 189.1 ст.189, п.198.5 ст.198, ст.201 Податкового кодексу України не складені та не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкові накладні по господарським операціям з ТОВ Центр перекладів Екселенг , ТОВ Третя вантажна компанія , ТОВ Церсаніт Інвест , ТОВ Євро Логістік Україна на загальну суму пдв 331 393 грн.

Відповідно до п. 120-1.2 ст.120-1 Податкового кодексу України відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), що зазначена у податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття відповідного рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.

23.05.2020р. набрав чинності Закон України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві пункт 120 1.2 статті доповнено абзацом четвертим такого змісту:

У разі відсутності реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, та/або податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, що зазначена в податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 5 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 3400 гривень.

Крім того, Законом №466-ІХ доповнено підрозділ 2 розділу XX Перехідні положення ПК України пунктом 73 такого змісту:

Штрафи, застосовані через відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних за операціями, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, операціями, що оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою, операціями, що не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю), а також податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2019 року, грошові зобов`язання за якими неузгоджені (відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов`язання за ними не сплачено) станом на дату набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", застосовуються в розмірі 5 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 3400 гривень.

Контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку здійснює перерахунок суми штрафу і надсилає (вручає) такому платнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним)".

Пізніше, Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб - підприємців від 14 липня 2020 року №786-IX (надалі також -Закон №786-IX; який набрав чинності 8 серпня 2020 року) у підрозділі 2 у пункті 73 ПК України в абзацах першому і другому після слів та цифр відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу доповнено словами та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної , а слова і цифри до 31 грудня 2019 року замінено словами до дати набрання чинності Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві , строк сплати грошових зобов`язань за якими не настав або ; в абзаці першому цифри і слова 2 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1020 гривень замінено цифрами і словами 1 відсотка обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 510 гривень ; в абзаці другому цифри і слова 5 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 3400 гривень замінено цифрами і словами 2,5 відсотка обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1700 гривень .

Верховний суд у постановах від 11 листопада 2020 року у справі №160/1553/19, від 10 вересня 2020 року у справі № 520/3188/19, від 10 червня 2021 року по справі №640/19407/19 дійшов правового висновку про те, що виходячи зі змістовного та синтаксичного аналізу побудови наведених вище норм права, слідує, що таким чином законодавець мав на меті не лише уточнити й розширити перелік випадків, за яких платник податків звільняється від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України, а й убезпечити платників податків від надмірного тягаря відповідальності, встановленого раніше чинними положеннями пункту 1201.2 статті 120 ПК України, у випадках та за відповідності умовам, наведеним у пункті 73 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України.

Тобто законодавець передбачив ретроспективну дію положень пункту 73 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України в частині порядку застосування штрафів за порушення платниками податку на додану вартість порядку реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, за операціями, визначеними таким пунктом, яка проявляється в тому, що такі положення поширюють свою дію на всі штрафні санкції, нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до дати набрання чинності Законом №466-ІХ, у разі, якщо відповідні податкові повідомлення-рішення перебувають у процедурі адміністративного або судового оскарження (без обмеження інстанційності судового розгляду) та грошові зобов`язання за ними не сплачено станом на дату набрання чинності цим Законом.

Враховуючи, що у спірних правовідносинах штрафні санкції нараховані до набрання чинності Законом №466-ІХ, податкове повідомлення-рішення перебуває у процедурі судового оскарження та грошові зобов`язання за ним не сплачено станом на дату набрання чинності цим Законом, колегія суддів дійшла висновку про те, що відповідач зобов`язаний був здійснити перерахунок суми штрафу і надіслати позивачеві нове податкове повідомлення-рішення.

Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним) без вчинення будь-яких додаткових дій з боку контролюючого органу, тобто в силу закону.

Відповідачем не надано доказів здійснення позивачеві перерахунку суми штрафу та надіслання позивачеві нового податкового повідомлення-рішення.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно задоволено позов.

Відповідно до частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

У контексті оцінки доводів апеляційної скарги колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах Проніна проти України (пункт 23) та Серявін та інші проти України (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.

Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Апеляційний суд дійшов висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

Керуючись статями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2020 року у справі №200/3247/20-а - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2020 року у справі №200/3247/20-а - залишити без змін.

Постанова у повному обсязі складена та підписана 21 липня 2021 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п.2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя: Т.Г. Гаврищук

Судді: А.В. Гайдар

І.Д. Компанієць