Ухвала

від 13.09.2021 по справі 200/3247/20-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

13 вересня 2021 року

Київ

справа №200/3247/20-а

адміністративне провадження №К/9901/31740/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Усенко Є.А.,

суддів: Гончарової І.А., Блажівської Н.Є.,

розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Донецькій області, як відокремленого підрозділу ДПС, (далі також ГУ ДПС) на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16.09.2020 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 20.07.2021 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Керамресурс" до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 16.09.2020, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 20.07.2021, позов задоволено.

18.08.2021 ГУ ДПС подано до Верховного Суду касаційну скаргу на вищезазначені судові рішення.

За змістом статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) відкриття касаційного провадження обумовлено, зокрема, відповідністю касаційної скарги вимогам цього Кодексу щодо форми і змісту касаційної скарги.

Касаційна скарга підлягає залишенню без руху як така, що подана з порушенням пункту 4 частини другої та частини четвертої статті 330 КАС: у касаційній скарзі не зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав); не сплачено судовий збір.

ГУ ДПС у касаційній скарзі підставою касаційного оскарження зазначає пункти 1, 4 частини четвертої статті 328, пункт 1 частини другої статті 353 КАС.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС, ГУ ДПС наводить довід про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм п.п.14.1.36 п.14.1 ст. 14, п.п.14.1.191 п.14.1. ст.14, п.44.1 ст.44, п.185.1. ст.185, п.186.3 ст.186, п.187.1 ст. 187, п.188.1 ст.188, п.189.1 ст.189, п.193.1 ст.193, п. 198.1. п.198.2. п.198.3. п.198.5 ст.198, п.201.1. п.201.2 п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, п. 3 п. п. 4 розділу V, п.8 розділу III Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, ч. 8 ст. 9 Закону України №1955 Про транспортно-експедиторську діяльність , п. 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати , ст. 1-9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, без врахування висновку Верховного Суду, викладеного в постановах від 14.05.2019 у справі №825/3990/14, від 06.03.2019 у справі №804/5444/16, від 30.08.2019 у справі №2а-12436/11/2670.

У вищезазначених постановах висновок Верховного Суду, на які посилається відповідач, стосується оцінки доказів та встановлення обставин щодо реальності (нереальності) господарських операцій. Відповідач не зазначає, у чому полягає не врахування судом апеляційної інстанції цього висновку Верховного Суду.

Згідно з пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини другої статті 353 КАС встановлено, що підставами для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.

Відповідач у касаційній скарзі не наводить конкретного переліку доказів, які не були дослідженні судами попередніх інстанцій. Саме лише зазначення у касаційній скарзі обставин справи та норм права, які регулюють спірні правовідносини, не може бути оцінено як дотримання відповідачем вимог пункту 4 частини другої статті 330 КАС України.

ГУ ДПС слід мати на увазі, що нормами частини другої статті 353 КАС встановлена вимога щодо зазначення у касаційній скарзі, зокрема, доказів, які суд не дослідив.

Враховуючи викладене, ГУ ДПС слід уточнити підстави касаційного оскарження.

Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.

Підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон України №3674-VI) (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) визначено, що за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України №3674-VI (у редакції, чинній на час подання позову) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до Закону України "Про державний бюджет України на 2020 рік" з 1 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений у місячному розмірі 2102,00 грн.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України №3674-VI (у редакції, чинній на час подання позову) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За змістом оскаржуваних судових рішень позовна заява містить вимоги майнового характеру.

Правильність сплати судового збору особою, яка звернулася до суду, перевіряється судом на кожній стадії судового процесу безвідносно до того, чи правильно був сплачений судовий збір на попередніх стадіях.

Судовий збір за подання адміністративного позову у цій справі складає 21 020,00 грн.

Таким чином, ставка судового збору за подання касаційної скарги на судові рішення у цій адміністративній справі становить 42 040,00 грн. (21 020,00*200%).

Згідно з частиною другою статті 332 КАС до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, частиною другою якої передбачено залишення позовної заяви без руху із зазначенням її недоліків, способу та строку для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Зважаючи на викладене, касаційна скарга ГУ ДПС залишається без руху із наданням десятиденного строку з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, протягом якого скаржник має право надати/надіслати суду касаційної інстанції: уточнену касаційну скаргу та документ про сплату судового збору.

Керуючись пунктом 4 частини другої статті, частиною четвертою статті 330, частинами другою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області, як відокремленого підрозділу ДПС, на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16.09.2020 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 20.07.2021 залишити без руху.

Встановити для усунення зазначених в ухвалі недоліків десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

.......................

...........................

...........................

Є.А. Усенко

І.А. Гончарова

Н.Є. Блажівська

Судді Верховного Суду