Ухвала

від 15.07.2021 по справі 304/469/21

ПЕРЕЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 304/469/21 Провадження № 4-с/304/2/2021

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2021 року м. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючої судді Гевці В.М.,

за участі секретаря судового засідання Ковач М.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця Виконавчого округу Закарпатської області Кохана Павла Івановича, боржник: ОСОБА_2 , стягувач: ПАТ Райффайзен Банк Аваль , про визнання протиправними дій приватного виконавця та скасування постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 02 квітня 2021 року,

В С Т А Н О В И В:

Заявник (боржник) ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на дії приватного виконавця Виконавчого округу Закарпатської області Кохана Павла Івановича про визнання протиправними дій та скасування постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 02 квітня 2021 року у виконавчому провадженні № 60165038.

У вказаній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову приватного виконавця Виконавчого округу Закарпатської області Кохана П.І. про опис та арешт майна (коштів) боржника від 02 квітня 2021 рокуу виконавчому провадженні № 60165038, якою накладено арешт на майно, а саме земельну ділянку з цільовим призначенням для будівництва індивідуального гаражу, реєстраційний кадастровий номер 2123210100:01:006:0307, загальною площею 0,0032 га, яка належить ОСОБА_1 .

Ключові аргументи, якими мотивована скарга:

-приватний виконавець, перед накладенням і описом майна, повинен був зробити оцінку майна (квартири) та в сукупності із сумою коштів, на яку накладено арешт, переконатися, що він накладає арешт виходячи за рамки сум, визначених ч. 3 ст. 56 ЗУ Про виконавче провадження ;

-приватний виконавець немає права забирати все майно, оскільки це є грубим порушенням не тільки ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції, а і ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, - право на повагу до його приватного і сімейного життя;

-в оскаржуваній постанові у графі стягувач вказана невідома йому особа з невідомою назвою, кодом ЄДРПОУ та адресою;

-опис майна проводився без його відома та без його участі, що свідчить про незаконне перебування на належній йому ділянці, що є неправомірним.

За таких обставин вважає, що скаргу необхідно задовольнити.

У судове засідання ні скаржник, ні його представник ОСОБА_3 не з`явилися, будучи повідомленими про дату, час та місце розгляду скарги, при цьому адвокат Бухтоярова О.В. вкотре направила до суду заяву про відкладення розгляду справи, однак їх неявка відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України не перешкоджає розгляду даної скарги.

Представник АТ Райффайзен Банк Аваль у судове засідання також не з`явилася, однак подала заяву, в якій просила суд скаргу розглянути без її участі, при цьому проти вимог, викладених у скарзі, заперечила та просила у задоволенні таких відмовити у повному обсязі.

У судове засідання приватний виконавець Кохан П.І. не з`явився, подав заяву, в якій просив суд розглянути скаргу без його участі, при цьому у задоволенні такої просив відмовити у повному обсязі. Крім цього, ОСОБА_4 подавав до суду відзив (пояснення) щодо скарги, в яких також просив у задоволенні скарги відмовити у повному обсязі.

Суд, дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, дійшов такого висновку.

Так, відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Судовий контроль за виконанням судових рішень врегульовано положеннями розділу VII ЦПК України.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Судом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що у приватного виконавця Виконавчого округу Закарпатської області Кохана П.І. перебуває на виконанні виконавче провадження № 60165038 з виконання виконавчого листа № 304/443/18, виданого Перечинським районним судом 19 серпня 2019 року про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль заборгованість за Кредитним договором № 014/4080/82/32345 від 16 квітня 2007 року за період з 13 січня 2012 року по 18 березня 2019 року у сумі 20 448 (двадцять тисяч чотириста сорок вісім) доларів США 97 центів, що становить 555 484 (п`ятсот п`ятдесят п`ять тисяч чотириста вісімдесят чотири) грн. 12 коп., у тому числі 6 455 (шість тисяч чотириста п`ятдесят п`ять) доларів США 34 центи, що становить 175 355 (сто сімдесят п`ять тисяч триста п`ятдесят п`ять) грн. 48 коп. простроченої заборгованості за кредитом, а також про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль по 4 166 (чотири тисячі сто шістдесят шість) грн. 13 коп. судового збору з кожного.

У межах даного провадження приватним виконавцем винесено постанови, зокрема, про опис та арешт майна (коштів) боржника від 02 квітня 2021 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України Про виконавче провадження сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

Згідно з п. 10 розділу VIII Порядок звернення стягнення на майно боржника Інструкції з організації примусового виконання рішень, що затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5, після виявлення майна (коштів) боржника виконавець проводить опис та арешт цього майна (коштів), про що виносить постанову. У постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника повинні бути вказані:

-назва кожного внесеного в постанову предмета і його відмінні ознаки (вага, метраж, розмір, форма, вид, колір, товарний знак, проби, виробнича марка, дата випуску, ступінь зносу тощо);

-якщо вилучені предмети мають ознаки дорогоцінних металів, каменів органічного та неорганічного утворення, перлів тощо, то вони ретельно описуються з визначенням усіх особливих ознак, відповідним чином пакуються в конверт, прошиваються, підписуються виконавцем та іншими учасниками, які були присутніми під час опису;

-якщо проводилось опечатування предмета, зазначається, які предмети, приміщення, сховища були опечатані, кількість накладених печаток та спосіб опечатування;

-прізвище, ім`я та по батькові особи, якій передано майно на зберігання, а якщо майно передано на зберігання не боржнику, а іншій особі, - паспортні дані, її місце проживання (далі - зберігач);

-відмітка про роз`яснення зберігачеві майна обов`язків із збереження майна, попередження про кримінальну та іншу відповідальність, встановлену законодавством, за його розтрату, відчуження, приховування, підміну, пошкодження, знищення або інші незаконні дії з майном, на яке накладено арешт;

-якщо виконавець установив зберігачеві обмеження права користуватися майном, зазначаються вид, обсяги і строки обмеження;

-відмітка про роз`яснення сторонам виконавчого провадження або заставодержателю про можливість у 10-денний строк з дня винесення постанови досягти згоди щодо вартості майна та необхідність письмово повідомити про це виконавця;

-зауваження або заяви стягувача, боржника, осіб, що були присутні при описі.

Постанова про опис та арешт майна (коштів) підписується виконавцем, понятими, зберігачем майна, боржником та стягувачем, їх представниками, а також іншими особами, які були присутні при проведенні опису майна (коштів). У разі відмови від підпису осіб, що були присутні при виконанні, про це робиться відмітка в постанові.

Отже, у вказаному порядку виконавчих дій відсутній обов`язок виконавця викликати для опису майна боржника.

Крім того, за ст. 19 Закону України Про виконавче провадження сторони виконавчого провадження мають право брати участь у вчиненні виконавчих дій. При цьому суд вважає, що відсутність боржника при проведені опису майна не може бути перешкодою для проведення такого опису.

Щодо доводів заявника про порушення його законних прав та інтересів через те, що в оскаржуваній постанові у графі стягувач вказана невідома йому особа з невідомою назвою, кодом ЄДРПОУ та адресою, то суд зазначає таке.

Так, в оскаржуваній постанові дійсно вказано стягувача як Акціонерне товариство Райффайзен Банк Аваль , адреса: Херсонська область, м. Херсон, пр. Ушакова, № 53.

Однак, постановою про виправлення помилки у процесуальному документі від 29 квітня 2021 року, винесеною приватним виконавцем Виконавчого округу Закарпатської області Коханом П.І., внесено виправлення до документу постанова про відкриття виконавчого провадження , відповідно до яких виправлено код стягувача з 20846070 на 14305909, а також змінено адресу з м. Херсон, пр. Ушакова, 53 на м. Київ, вул. Лєскова, 9.

За вказаних обставин, суд вважає, що вказані помилки не свідчать про порушення законних прав та інтересів заявника, оскільки такі виправлені у встановленому законом порядку.

Також суд зазначає, що положеннями ч. 1 та ч. 6 ст. 48 Закону № 1404-VIII закріплено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі, якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

Частинами 1-3 ст. 56 Закону № 1404-VIII визначено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

З аналізу змісту викладених норм Закону № 1404-VIII вбачається, що у разі якщо стягувач звертається до виконавця із заявою про примусове виконання рішення та зазначає рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, а також конкретне майно боржника виконавець в даному випадку діє згідно з приписів ч. 7 ст. 26 Закону України Про виконавче провадження , а саме: негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника, та негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. При цьому на інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному статтею 56 цього Закону (тобто виявляє таке майно, здійснює його опис та накладає арешт).

Судом встановлено, що 27 вересня 2019 року відповідно до ст. ст. 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України Про виконавче провадження приватним виконавцем Коханом П.І. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, за якою боржника - ОСОБА_1 зобов`язано подати декларацію про доходи та майно, попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації, внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Під час виконання даного виконавчого провадження приватним виконавцем перевірено майновий стан боржника шляхом надсилання запитів до реєстраційних органів, а також зроблено запити до банківських установ про наявність у боржника коштів на рахунках.

Однак, відповідно до відповідей банківських установ у боржника відсутні відкриті рахунки; згідно відповіді ТСЦ 2112 за боржником транспортні засоби зареєстрованими не значаться; відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за боржником зареєстроване нерухоме майно, яке перебуває в іпотеці стягувача, однак звернути стягнення на вказане майно не можливо, оскільки діє мораторій щодо валютних кредитів, а також згідно з довідкою Перечинської міської ради за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані неповнолітні особи.

Згідно з ч. 5 ст. 48 Закону України Про виконавче провадження у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

Однак, ОСОБА_1 до приватного виконавця Кохана П.І. із заявою про першочергове звернення стягнення на будь-яке майно чи інші цінності не звертався, підтверджуючих документів, що він є власником будь-якого майна, яке належить йому та знаходиться в інших осіб, не надавав, що в свою чергу може свідчити про ухилення від виконання рішення суду.

Відповідно до ст. 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей (ст. 18 Закону).

Згідно ст. 56 Закону України Про виконавче провадження арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Аналізуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про законність і правомірність оскаржуваної заявником постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника .

На думку суду, винесення постанови про опис та арешт майна (коштів) боржникавідповідає суті і меті виконавчого провадження, такі дії спрямовані для забезпечення реального виконання рішення, що є і правом і обов`язком виконавця. Накладення арешту відповідає меті інституту примусового виконання рішення суду. Той факт, що описано та накладено арешт на земельну ділянку боржника, не є порушенням закону, тим більше враховуючи, що виконавцем вжиті заходи у законний спосіб.

При цьому суд також враховує, що оскаржуваною постановою не порушено законні інтереси заявника, які мають бути направлені на своєчасне виконання судового рішення.

Твердження заявника ОСОБА_1 про те, що постановою про опис та арешт майна (коштів) йомустворено певні незручності для нього, не може розглядатись як порушення прав особи.

При цьому суд також враховує, що заявник не надав доказів на підтвердження того, що внаслідок оскаржуваних дій виконавця було накладено арешт на майно боржника, яке б суттєво за своєю вартістю перевищувало суму боргу, а тому підстав вважати, що вжиті виконавцем заходи були надмірними і неспівмірними, які могли б дати підстави для скасування постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника, суд не вбачає.

При цьому, судом не встановлено протиправності чи незаконності в діях виконавця при винесенні оскаржуваної постанови.

Згідно з ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Таким чином, з урахуванням наведеного та того, що заявник не надав суду доказів в розрізі положень ст. ст. 76-81 ЦПК України про те, що оскаржувана постанова була прийнята не у відповідності до закону, не в межах повноважень приватного виконавця та з порушенням його прав, не надав доказів щодо неправомірності дій приватного виконавця, а також беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, оскільки зазначені заявником обставини ґрунтуються виключно на його припущеннях, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги та скасування постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 02 квітня 2021 року .

Керуючись статтями 126, 127, 259, 260, 353, 354, 447-451 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця Виконавчого округу Закарпатської області Кохана Павла Івановича, боржник: ОСОБА_2 , стягувач: ПАТ Райффайзен Банк Аваль , про визнання протиправними дій приватного виконавця та скасування постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 02 квітня 2021 року - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду.

До дня початку функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Перечинський районний суд Закарпатської області.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Головуюча: Гевці В. М.