Рішення

від 08.07.2021 по справі 522/18303/19

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/18303/19

Провадження № 2/522/4666/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2021 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Шенцевої О.П.,

при секретарі Кісліної В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Одеси в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації (м.Одеса, вул. Канатна, 83) до ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 ), Товариства з обмеженою відповідальністю Гуртожиток творчих працівників (м.Одеса, вул. Тираспольська, 27/29), третя особа: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ), про визнання ордера недійсним, -

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2019 року Департамент культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю Гуртожиток творчих працівників , третя особа: ОСОБА_3 , про визнання ордера №4, виданого ОСОБА_1 , недійсним.

В обґрунтування позову позивач вказує наступне:

За адресою АДРЕСА_2 розташований дев`ятиповерховий будинок. На 7,8,9 поверхах знаходиться гуртожиток, в якому мешкають працівники культури. Згідно свідоцтва про право власності на будівлю гуртожитку від 25 жовтня 2000 р., власником даного гуртожитку є Територіальна громада Одеської області в особі Одеської обласної ради.

Відповідно до рішення Одеської обласної ради №73 від 22 вересня 2006 року, Обласній державній адміністрації були делеговані повноваження з управління об`єктами спільної власності територіальних громад. Згідно з переліком будинків, управління якими було передано, до відання адміністрації входять 7,8,9 поверхи будівлі гуртожитку творчих працівників.

Згідно Договору управління майном від 04 серпня 2016 року, укладеним між ТОВ Гуртожиток творчих працівників та Управлінням культури, національностей, релігій та об`єктів культурної спадщини Одеської обласної адміністрації, наступні поверхи зазначеної будівлі гуртожитку, а саме - 7,8,9 поверхи, передані в управління ТОВ Гуртожиток творчих працівників .

05.09.2007 року до ТОВ Гуртожиток творчих робітників надійшов лист від Державної податкової адміністрації в Одеській області за номером 21685/04-0119 з проханням поселити до Гуртожитку першого заступника ГНІ в Приморському районі м.Одеси - ОСОБА_1 .

На момент надходження вищезазначеного листа, між ТОВ Гуртожиток творчих працівників та Управлінням культури, національностей, релігій та об`єктів культурної спадщини Одеської обласної адміністрації був укладений Договір доручення від 27 серпня 2007 року. Згідно з п. е ч.2.1 Договору, Повірений за даним договором бере на себе обов`язок організувати дії з реєстрації та позбавлення реєстрації за місцем мешкання, мешкаючих молодих спеціалістів закладів культури, яка проводиться на підставі клопотання Довірителя.

Проте адміністрацією ТОВ Гуртожиток робітників культури , в особі директора ОСОБА_4 , не погоджуючи з Управлінням культури, національностей, релігій та об`єктів культурної спадщини Одеської обласної адміністрації, як того вимагає п. е ч.2.1 Договору, був поселений на підставі незаконно виданого ордеру №4 ОСОБА_1 до кімнати 811. Більш того, в дану кімнату була заселена мати ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , хоча ордер на вселення ОСОБА_2 не був виданий.

Також в п. е ч.2.1 Договору вказано, що Повірений бере на себе обов`язок організувати дії з реєстрації та позбавлення реєстрації за місцем мешкання, мешкаючих молодих спеціалістів закладів культури, проте громадянин ОСОБА_1 на момент поселення до гуртожитку не являвся працівником закладів культури.

Відповідно до ч.1 гл.2 наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Про затвердження Положення про гуртожитки від 27.04.2015 р. №84 (що діяв на момент виникнення спору), вселення до гуртожитків проводиться власником гуртожитку або уповноваженою ним особою на підставі ордера, форма якого наведена в додатку до цього Положення, виданого відповідно до ст.129 Житлового кодексу України Української РСР, з одночасним укладенням договору найму жилого приміщення в гуртожитку.

Таким чином, директор ТОВ Гуртожиток творчих робітників , не маючи законного права та не погодивши з Управлінням культури, національностей, релігій та об`єктів культурної спадщини Одеської обласної адміністрації, видав ордер на вселення до кімнати 811 гуртожитку ОСОБА_1 .

Більш того, як зазначалося раніше, форма та зміст вказаного ордеру не відповідає наведеному додатку Положення про гуртожитки, виданого до ст.129 Житлового кодексу Української РСР. Тому є всі підстави вважати, що даний ордер на вселення є недійсним та нікчемним.

На підставі незаконно виданого ордеру громадянин ОСОБА_1 та його мати ОСОБА_2 зареєстрували своє місце проживання у даному гуртожитку.

Відповідно до ст.132 ЖК Української РСР сезонні, тимчасові працівники і особи, що працювали за строковим трудовим договором, які припинили роботу, а також особи, що вчилися у навчальних закладах і вибули з них, підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення з гуртожитку, який їм було надано у зв`язку з роботою чи навчанням.

Інших працівників підприємств, установ, організацій, які поселилися в гуртожитку у зв`язку з роботою, може бути виселено без надання іншого жилого приміщення в разі звільнення за власним бажанням без поважних причин, за порушення трудової дисципіни або вчинення злочину.

07.10.2011 р. на адресу ТОВ Гуртожиток творчих працівників надійшло повідомлення №2439 з Менської виправної колонії №91 УДДУВП в Чернігівській області про те, що ОСОБА_1 прибув 30 вересня 2011 року до зазначеної виправної установи для відбування покарання за вчинення злочину.

Також слід відмітити, що у кімнаті 811 гуртожитку, на яку було видано ордер Сумневичу С.Є., проживає з 14.03.1988 р. на підставі листа №123 Об`єднання молодіжних клубів Управління культури Одеського Облвиконкому ОСОБА_3 та її син - ОСОБА_5 .

Стаття 59 ЖК Української РСР передбачає, що ордер на жиле приміщення може бути визнано недійсним у судовому порядку у випадках подання громадянами не відповідаючих дійсності відомостей про потребу в поліпшенні житлових умов, порушення прав інших громадян або організацій на зазначене в ордері жиле приміщення, неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про надання жилого приміщення, а також в інших випадках порушення порядку і умов надання жилих приміщень.

Тому під час видачі ордеру ОСОБА_1 , директором ТОВ Гуртожиток творчих робітників були порушені наступні пункти ст.59 ЖК Української РСР:

1.Порушення прав громадян або організацій на зазначене в ордері жиле приміщення.

2.Неправомірні дії службових осіб при вирішенні питання про надання жилого приміщення, а саме: видача ордеру без погодження з Управлінням культури і туризму Одеської обласної державної адміністрації.

Ухвалою суду від 05 листопада 2019 року відкрито загальне позовне провадження.

Ухвалою суду від 25.03.2021 року закрито підготовче провадження по справі, справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача та представник ТОВ Гуртожиток творчих працівників подали заяви про проведення судового засідання ч. 2 ст. 247 України. Відповідачі у судове засідання не з`явились, надали заяви про відкладення розгляду справи.

Суд вважає, що неявка відповідачів до судового засіданні без поважних причин затягує розгляд справи по суті, в справі є достатньо доказів щодо взаємовідносин сторін, а тому можливо розглянути справу у відсутність відповідачів.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 05.09.2007 року до відповідача - ТОВ Гуртожиток творчих робітників надійшов лист від Державної податкової адміністрації в Одеській області за номером 21685/04-0119 з проханням поселити до Гуртожитку першого заступника ГНІ в Приморському районі м.Одеси - Сумневич С.Є.

ТОВ Гуртожиток робітників культури , в особі директора ОСОБА_4 , не погоджуючи з Управлінням культури, національностей, релігій та об`єктів культурної спадщини Одеської обласної адміністрації, як того вимагає п. е ч.2.1 Договору, був поселений на підставі незаконно виданого ордеру №4 ОСОБА_1 до кімнати 811. Більш того, в дану кімнату була заселена мати ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , хоча ордер на вселення ОСОБА_2 не був виданий.

07.10.2011 р. на адресу ТОВ Гуртожиток творчих працівників надійшло повідомлення №2439 з Менської виправної колонії №91 УДДУВП в Чернігівській області про те, що ОСОБА_1 прибув 30 вересня 2011 року до зазначеної виправної установи для відбування покарання за вчинення злочину.

В кімнаті 811 гуртожитку, на яку було видано ордер №4 на ім`я ОСОБА_1 , проживає з 14.03.1988 р. на підставі листа №123 Об`єднання молодіжних клубів Управління культури Одеського Облвиконкому ОСОБА_3 та її син - ОСОБА_5 .

Таким чином, ордер було видано ОСОБА_1 на фактично зайняту площу.

Відповідно до ст. 16 ЦК України , кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Поняття гуртожитків визначено ст.127 ЖК Української РСР , де передбачено, що для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання можуть використовуватись гуртожитки. Під гуртожитки надаються спеціально споруджені або переобладнані для цієї мети жилі будинки.

Згідно ст. 9 ЖК Української РСР ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Главою 4 ЖК Української РСР передбачено надання особі житлової площі в гуртожитку, а не житлових приміщень.

Стаття 128 ЖК України передбачає порядок надання жилої площі в гуртожитках.

Згідно ч.2 ст.128 ЖК України , жила площа в гуртожитку надається за спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації та відповідного профспілкового комітету.

Статтею 129 ЖК України передбачено, що на підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу (але не в житлове приміщення).

Рішення щодо розподілення житлової площі в гуртожитках віднесено виключно до компетенції адміністрації підприємства, установи, організації.

Відповідно ст. 61 ЖК Української РСР , користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення, що укладається у письмовій формі на підставі ордеру на жиле приміщення між наймодавцем та наймачем - громадянином, на ім`я якого виданий ордер.

Підставою для видачі ордера є спільне рішення адміністрації і профспілкового комітету підприємства, установи, організації, затверджене виконавчим комітетом районної, міської, районної у місті, селищної, сільської ради народних депутатів, який і видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення (ст. 58 ЖК України ).

Як слідує з ст. 58 ЖК Української РСР , ордер є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення. Ордер може бути видано лише на вільне жиле приміщення.

Відповідно до ст.59 ЖК України , ордер на жиле приміщення може бути визнано недійсним у судовому порядку у випадках подання громадянами не відповідаючих дійсності відомостей про потребу в поліпшенні житлових умов, порушення прав інших громадян або організацій на зазначене в ордері жиле приміщення, неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про надання жилого приміщення, а також в інших випадках порушення порядку і умов надання жилих приміщень. Вимогу про визнання ордера недійсним може бути заявлено протягом трьох років з дня його видачі.

У відповідності до абз.1 п.3 Примірного положення про користування гуртожитками, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 червня 2018 р. № 498 , жила площа в гуртожитках надається у вигляді окремого жилого приміщення для відособленого користування однієї особи чи сім`ї.

Згідно п.6 Положення, на підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації, орган місцевого самоврядування видає особі ордер за формою згідно з додатком, який є єдиним документом, що підтверджує право вселення на надану жилу площу в гуртожитку.

Статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та іншими міжнародно-правовими документами про права людини закріплено право на повагу до житла. Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини право на повагу до свого житла охоплює насамперед право займати житло, не бути виселеною чи позбавленою свого житла.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст.16 ЦК України ).

Згідно з положеннями ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підстав у своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Виходячи з принципів верховенства права, змагальності сторін, а також всебічності та повноти з`ясування обставин справи, розумності та справедливості, суд дійшов до висновку про задоволення уточнених позовних вимог у повному обсязі.

Приймаючи дане рішення, суд враховує вимоги ст. 129 ЖК України , яка визначає порядок видачі ордерів та обмежує видачу ордеру на приміщення, яке не є вільне.

Як вбачається із матеріалів справи, ордер №4, що виданий на ім`я ОСОБА_1 на кімнату 811 гуртожитку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , виданий на кімнату, яка була зайнятою і на підставі листа №123 Об`єднання молодіжних клубів Управління культури Одеського Облвиконкому в даній кімнаті законно проживає ОСОБА_3 та її син - ОСОБА_5 .

Розділом ІІ Положення про гуртожитки, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, від 27.04.2015 р. №84 (чинного на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що ордер (форма та зміст якого наведено у додатку до Положення) являється єдиною підставою для вселення на надану жилу площу.

Проте як вбачається з матеріалів справи, форма та зміст ордеру №4 не відповідає наведеному додатку Положення про гуртожитки, виданого до ст.129 Житлового кодексу Української РСР.

Тому є всі підстави вважати, що даний ордер на вселення є недійсним.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 258,259, 263-265, 352, 354, ЦПК України суд;-

ВИРІШИВ:

Позов Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації (м.Одеса, вул. Канатна, 83) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ), Товариства з обмеженою відповідальністю Гуртожиток творчих працівників (м.Одеса, вул. Тираспольська, 27/29), третя особа: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ), про визнання ордера недійсним, задовольнити повністю.

Визнати недійсним ордер №4, виданий на ім`я ОСОБА_1 на вселення в кімнату 811 гуртожитку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , та скасувати його.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю Гуртожиток творчих працівників на користь Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації судовий збір у розмірі 1921 грн., по 640, 33 грн. з кожного.

Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя

08.07.2021