Ухвала

від 22.07.2021 по справі 587/1401/21

СУМСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 587/1401/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2021 року суддя Сумського районного суду Сумської області Черних О.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики в сумі 8000 доларів.

Для забезпечення позову просить накласти арешт у межах ціни позову за договором позики від 03 грудня 2020 року в загальному розмірі 217 840 грн 80 коп. (еквівалент 8000 доларів США) на все рухоме і нерухоме майно, належне ОСОБА_2 .

У відповідності з ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом ст. 151 ЦПК України забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача. Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. У заяві про забезпечення позову обов`язково зазначаються: причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, тобто обґрунтування, чому невжиття заходів забезпечення може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду і як саме, вид забезпечення позову, який належить застосовувати, з обґрунтуванням його необхідності, тобто вказівка на спосіб забезпечення позову, який на думку заявника, є найбільш адекватним, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову повинні відповідати заявленим вимогам, тобто повинні бути безпосередньо пов`язаними з предметом спору, бути співмірними заявленим вимогам, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

За загальним правилом, заявник зобов`язаний довести наявність підстав для забезпечення позову, надавши відповідні докази, що невжиття заходів забезпечення позову може привести до утруднення або навіть неможливості у майбутньому виконати рішення суду.

Разом з тим, належними доказами заява позивачки про забезпечення позову не обґрунтована.

Так, в своїй заяві ОСОБА_1 посилається на те, відповідач ОСОБА_2 не є особою пенсійного віку, офіційних доходів не має, не бажає йти на контакт та повертати борг та може вчинити дії, спрямовані на відчуження нерухомого майна, що в подальшому може ускладнити або унеможливити виконання рішення суду. Проте в заяві не зазначено, яке саме рухоме та нерухоме майно належить відповідачу та якими письмовими доказами це підтверджується.

Слід також зазначити, що в заяві про забезпечення позову немає належного обґрунтування необхідності забезпечення позову; інші відомості, потрібні для забезпечення позову, що позбавляє суд (згідно ч. 3 ст.150 ЦПК України) можливості визначити співмірність заявлених позивачем вимог з заходами забезпечення позову.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, чи майнових наслідків заборони відповідачу, іншим особам здійснювати певні дії.

Згідно до ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 №9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу позивача та відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Всупереч цьому, позивачем не наведено достатніх підстав для забезпечення позову, не надано суду переконливих доказів на підтвердження можливості неправомірного відчуження майна відповідачем.

Таким чином, суд вважає заяву необґрунтованою та приходить до висновку про необхідність у відмовленні в забезпеченні позову.

Відмовляючи в задоволенні заяви, суд також враховує, що сторони по справі, в тому числі і позивач, не позбавлений можливості протягом всього розгляду справи, за наявності до того підстав, повторно звернутися до суду з відповідною заявою про забезпечення позову.

А тому, на підставі викладеного, керуючись ст. 149 - 153 ЦПК України , суддя

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Сумського апеляційного суду через Сумський районний суд Сумської області.

Суддя О.М.Черних