Ухвала

від 22.07.2021 по справі 303/5596/21

МУКАЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження у справі

22 липня 2021 року м. Мукачево Справа №303/5596/21

2/303/1597/21

Суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Кость В.В., розглянувши матеріали

за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 від імені яких діє ОСОБА_3

до відповідачів: (1) Служби у справах дітей Неліпинської сільської ради;

(2) Мукачівської районної державної адміністрації Закарпатської області;

(3) Управління соціального захисту населення Мукачівської районної державної адміністрації Закарпатської області

про визнання незаконним та скасування розпорядження, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі від імені яких діє ОСОБА_3 звернулися до суду з вищевказаним позовом.

При вирішенні питання про можливість відкриття провадження на підставі вказаної позовної заяви, суд виходить з того, що згідно зі ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Фактичний аналіз матеріалів позовної заяви свідчить про те, що вимога за предметом спору стосується визнання незаконним та скасування розпорядження голови Свалявської районної державної адміністрації щодо припинення опіки над дитиною та зобов`язання відповідача (3) нарахувати та виплатити державну допомогу на утримання дитини, якій надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування.

Згідно із частиною першою статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди у порядку цивільного судочинства розглядають справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових відносин та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

В свою чергу статтею 19 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Публічно-правовий характер спору визначається тим, що вказані суб`єкти наділені владно-управлінськими повноваженнями у сфері реалізації публічного інтересу.

Характерною ознакою публічно-правових спорів є сфера їх виникнення - публічно-правові відносини, тобто передбачені нормами публічного права суспільні відносини, що виражаються у взаємних правах та обов`язках їх учасників у різних сферах діяльності суспільства, зокрема пов`язаних з реалізацією публічної влади.

Публічно-правовим вважається також спір, який виник з позовних вимог, що ґрунтуються на нормах публічного права, де держава в особі відповідних органів виступає щодо громадянина не як рівноправна сторона у правовідносинах, а як носій суверенної влади, який може вказувати або забороняти особі певну поведінку, надавати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

В свою чергу суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Держава може вступати як у цивільні (господарські), так і у адміністративні правовідносини. У випадку, коли держава вступає у цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність на рівні з іншими учасниками цивільних правовідносин. Держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції, встановленої законом. У випадку, коли держава вступає в адміністративні правовідносини, вона діє через свої органи як суб`єкт владних повноважень.

Отже, поведінка органів, через які діє держава у цивільних або адміністративних відносинах, розглядається як поведінка держави у цивільних або адміністративних відносинах.

При цьому відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, як у цивільних, так і в адміністративних відносинах органи, через які діє держава, не мають власних прав і обов`язків, але наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних відносинах.

Метою участі держави в особі відповідних органів у адміністративних правовідносинах є публічний інтерес, тобто вступаючи у такі відносини, держава в особі відповідного органу має на меті в першу чергу захист інтересів держави, громади, невизначеного кола осіб. У той же час, вступаючи в цивільні чи господарські правовідносини, держава в особі відповідного органу насамперед має на меті задоволення приватного інтересу.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Індивідуальний акт - це акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який (яке) стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (пункт 19 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України ).

Фактичний аналіз спірних правовідносин свідчить про те, що між сторонами відсутні цивільно-правові відносини в розумінні статті 19 Цивільного процесуального кодексу України, а предметом спору є рішення (індивідуальні акти) відповідачів як суб`єктів владних повноважень щодо припинення опіки та припинення виплати державної допомоги на дітей над якими встановлено опіку чи піклування .

Відповідачами у справі є органи державної влади - суб`єкти владних повноважень, які здійснюють владні управлінські функції на основі законодавства.

Предметом позову є оскарження рішень органів державної влади, визнання протиправними їхніх дій і бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

Тобто між сторонами виник публічно-правовий спір, пов`язаний зі здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, тому цей спір належить до юрисдикції адміністративних судів.

Враховуючи функції відповідачів та зміст положень вищезазначених норм права, спірні правовідносини мають ознаки публічно-правових за предметом та суб`єктним складом, що є визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції.

Таким чином, вимоги за даним позовом підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Аналогічний за змістом висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2019 року по справі №521/12963/18, провадження №14-153цс19.

За таких обставин, у відкритті провадження у справі слід відмовити на підставі п. 1 частини першої ст. 186 Цивільного процесуального кодексу України.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 2 - 5, 186, 260 Цивільного процесуального кодексу України

ПОСТАНОВИВ:

1. У відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 від імені яких діє ОСОБА_3 до Служби у справах дітей Неліпинської сільської ради; Мукачівської районної державної адміністрації Закарпатської області; Управління соціального захисту населення Мукачівської районної державної адміністрації Закарпатської області про визнання незаконним та скасування розпорядження, зобов`язання вчинити дії - відмовити.

2 . Копію даної ухвали надіслати позивачам.

3. Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Закарпатського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя В.В. Кость