Ухвала

від 20.07.2021 по справі 201/385/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1246/21 Справа № 201/385/20 Суддя у 1-й інстанції - Антонюк О. А. Суддя у 2-й інстанції - Городнича В. С.

УХВАЛА

20 липня 2021 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Городничої В.С.,

суддів: Лаченкової О.В., Петешенкової М.Ю.,

ознайомившись із заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, треті особи: ОСОБА_2 і державний реєстратор Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Сакалюк Сергій Георгійович, про визнання дій незаконними і скасування державної реєстрації, -

ВСТАНОВИВ:

28 жовтня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із апеляційною скаргою на рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 19 жовтня 2020 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, треті особи: ОСОБА_2 і державний реєстратор Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Сакалюк С.Г., про визнання дій незаконними і скасування державної реєстрації, в якій ставить питання про скасування оскаржуваного рішення, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 01 грудня 2020 року за вказаною апеляційною скаргою відкрито провадження та ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 21 грудня 2020 року дану справу призначено до судового розгляду.

06 липня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського апеляційного суду з заявою про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на об`єкт незавершеного будівництва ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер: 910427812101, розташований на земельній ділянці розміром 0,6 га, кадастровий номер 1210100000:03:305:0039, у АДРЕСА_1 .

В обґрунтування вимог заяви ОСОБА_1 посилається на те, що на підставі договору іпотеки від 25 липня 2016 року, зареєстрованого в реєстрі за №1619, він є власником об`єкту незавершеного будівництва ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер: 910427812101, загальною площею 7503.8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .

Натомість, його права та інтереси щодо вказаного нерухомого майна були порушені незаконною перереєстрацією за Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ: 13467337) належного позивачу майна нежитлової будівлі з реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна: 910427812101, загальною площею 7503.8 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 .

Також, заявник посилається на те, що ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська Ходаківського М.П. від 20 липня 2017 року по справі №201/10251/17 було накладено арешт на нерухоме майно: нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку, кадастровий номер - 1210100000:03:305:0039, площею 0,5999 га, за адресою: АДРЕСА_1 , із забороною проведення будь-яких реєстраційних дій щодо нерухомого майна.

При цьому, ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 05 жовтня 2017 року по справі №201/14891/17 заборонено розпоряджатись та користуватись арештованим нерухомим майном: нежитловою будівлею, загальною площею 7503,8 кв.м.; земельною ділянкою, загальною площею 0,5999 га, кадастровий номер 1210100000:03:305:0039, що розташовані по АДРЕСА_1 .

Так, необхідність забезпечення позову у вигляді накладення арешту на зазначений об`єкт незавершеного будівництва обумовлено тим, що за наявності спору у справі №201/385/20, відповідач вчиняє активні дії щодо відчуження вказаного майна, що призводить до неможливості виконати рішення суду в подальшому.

Зокрема, 14 квітня 2020 року відповідач у даній справі видав наказ №12/01-126-РП, яким прийнято рішення здійснити приватизацію об`єкта незавершеного будівництва - Водно-спортивної бази ІНФОРМАЦІЯ_1 , що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом викупу юридичною особою ТОВ Автотех-Універсал (код ЄДРПОУ 38676889).

Тому, ОСОБА_1 вважає, що вжиття судом заходів забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення його прав та забезпечить можливість реального судового захисту.

Вивчивши матеріали цивільної справи, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову, виходячи з наступного.

Частиною першою ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч.1. ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинні міститися: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціна позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиція заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Забезпечення позову це заходи цивільного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим.

В заяві про забезпечення позову заявник не навів обгрунтованих підстав чому не забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а також заявник не надав належних доказів, що існує реальна загроза невиконання рішення суду.

Тоді, як вбачається з матеріалів справи, зокрема, відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 26 лютого 2019 року, на виконання рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 09 жовтня 2018 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 19 лютого 2019 року по справі №201/7276/17, державним реєстратором Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Сакалюком С.Г., на підставі поданих Регіональним відділенням документів, прийнято рішення про державну реєстрацію права державної власності за Державою в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ: 13467337, на об`єкт незавершеного будівництва Водно-спортивну базу ІНФОРМАЦІЯ_1 , розташованого по АДРЕСА_1 .

Крім того, із заяви про забезпечення позову не вбачається, що даний вид забезпечення позову є співмірним із заявленими вимогами.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що арешт є крайнім заходом забезпечення позову та полягає у проведенні його опису, оголошенні заборони розпоряджатися ним, а в разі потреби - обмеженні права користування майном або його вилученні у власника.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Тобто, у разі застосуванням зазначених вище заходів можуть бути порушені й інтереси інших осіб.

Також не може суд прийняти до уваги наполягання заявника по справі на задоволенні зазначеної вище заяви, оскільки вони спростовуються вищенаведеним, не ґрунтуються на фактичних даних та об`єктивно нічим не підтверджені.

Враховуючи, що ст. 150 ЦПК України є дискреційною, суд, відмовляючи у застосуванні заходів забезпечення позову, приймає до уваги наявність обставин, які виключають можливість їх застосування.

Пленум Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову № 9 від 22 грудня 2006 року у п. 4 роз`яснив, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим вимогам, а також мають бути безпосередньо пов`язанні з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачу вчиняти певні дії.

Таким чином, суд приходить до висновку, що обраний заявником вид забезпечення позову у вигляді накладення арешту на об`єкт незавершеного будівництва ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер: 910427812101, розташований на земельній ділянці розміром 0,6 га, кадастровий номер 1210100000:03:305:0039, у АДРЕСА_1 , є неспівмірним із заявленими позивачем вимогами та задоволенню не підлягає.

Отже, у відповідності із вищевикладеним, враховуючи зміст заяви, предмет позову, конкретні обставини по справі, та з урахуванням змісту зазначених норм процесуального права, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 149, 150, 153 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, треті особи: ОСОБА_2 і державний реєстратор Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Сакалюк Сергій Георгійович, про визнання дій незаконними і скасування державної реєстрації - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: В.С. Городнича

Судді: О.В. Лаченкова

М.Ю. Петешенкова