Рішення
від 22.07.2021 по справі 120/3369/21-а
ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

22 липня 2021 р. Справа № 120/3369/21

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Богоноса М.Б., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Літо-18" про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна та зупинення видаткових операцій

УСТАНОВИВ

У Вінницький окружний адміністративний суд надійшов адміністративний позов Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Літо-18" (далі - відповідач) про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна та зупинення видаткових операцій.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що наказом Головного управління ДПС у Вінницькій області від 25.03.2021 № 896к вирішено провести документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Літо-18" з 26.03.2021 тривалістю 5 робочих днів.

Однак, посадовими особами ТОВ "Літо-18" не допущено уповноважених осіб контролюючого органу до проведення перевірки. У зв`язку із цим складено Акт від 26.03.2021 № 180/02-32-07-07/41962562 "Про відмову в допуску до проведення/відмову від проведення документальної позапланової виїзної перевірки".

Оскільки Товариство відмовилось від проведення перевірки, Головним управління ДПС у Вінницькій області 29.03.2021 прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків. Тому з метою підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна та зупинення видаткових операцій ТОВ "Літо-18", позивач звернувся до суду із цим позовом.

Ухвалою від 19.04.2021 відкрито провадження у адміністративний справі та вирішено її розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Також ухвалою від 19.04.2021 витребувано у позивача документи, які стали підставою для прийняття наказу від 25.03.2021 № 896к, в контексті застосованої п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України підстави для прийняття наказу (документи які стали джерелом податкової інформації, що свідчить про допущені відповідачем порушення вимог законодавства, запит, відповідь на запит, тощо).

21.07.2021 на адресу суду від позивача надійшло клопотання про долучення додаткових доказів.

Копію ухвали про відкриття провадження від 19.04.2021 відповідач отримав 31.05.2021, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Однак, своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, причини неподання відзиву на позовну заяву не повідомив.

Дата ухвалення рішення обумовлена, в тому числі, перебуванням судді у справі в період з 22.06.2021 по 12.07.2021 в щорічній відпустці на підставі Наказу від 02.06.2021 № 077-в/к.

Дослідивши наявні у справі докази та письмові аргументи, викладені у позові, суд встановив наступне.

Головним управлінням ДПС у Вінницькій області на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України, прийнято наказ від 25.03.2021 № 896к про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Літо-18" з 26.03.2021 тривалістю 5 робочих днів.

Предметом перевірки стало питання про дотримання встановлених законом строків проведення розрахунків в іноземній валюті та дотримання валютного законодавства при здійсненні розрахунків за контрактами № 159 від 21.01.2019, № 202 від 31.01.2019, № 22 від 05.02.2019, № 27, № 28 від 06.02.2019, № 29 від 07.02.2019, № 35, № 36, № 37 від 11.02.2019, № 38 від 12.02.2019, № 39 від 13.02.2019, № 41 від 14.02.2019, № 43 від 15.02.2019, № 45, № 46 від 18.02.2019, № 5, № 6 від 01.02.2019, № 14 від 03.12.2018 за період з моменту укладання контрактів по 28.02.2021 (а.с.7).

25.03.2021 на підставі наказу від 25.03.2021 № 896к позивачем оформлено направлення № 1059/02-32-07-07 на проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ "Літо-18" (а.с.8).

У межах встановлених наказом від 25.03.2021 № 896к строків, посадовими особами контролюючого органу здійснено виїзд з метою проведення перевірки відповідача. Однак розпочати перевірку не вдалося у зв`язку із не допущення до її проведення.

Як наслідок, складено Акт № 180/02-32-07-07/41962562 від 26.03.2021 про неможливість проведення перевірки, у зв`язку з не допуском посадових осіб до проведення перевірки. У Акті зазначено, що посадовими особами ТОВ "Літо-18" відмовлено у допуску до проведення перевірки у зв`язку із тим, що проведення документальної позапланової перевірки з вказаних в наказі на проведення перевірки підстав, суперечить законодавству (а.с.9-10).

Згідно пояснень ТОВ "Літо-18" від 26.03.2021 позивача повідомлено про відмову у допуску до проведення перевірки у зв`язку із тим, що проведення документальної позапланової перевірки з вказаних в наказі на проведення перевірки підстав, суперечить законодавству (а.с.11).

На підставі Акта № 180/02-32-07-07/41962562 від 26.03.2021, посадовими особами контролюючого органу 29.03.2021 подано на ім`я начальника ГУ ДПС у Вінницькій області звернення про застосування адміністративного арешту майна платника податків (а.с.12).

Рішенням начальника ГУ ДПС у Вінницькій області від 29.03.2021 до ТОВ "Літо-18" застосовано умовний адміністративний арешт майна платника податків, у зв`язку із відмовою в допуску до проведення позапланової документальної виїзної перевірки (а.с.13).

Зазначені обставини спонукали позивача звернутися до суду із позовною заявою про визнання обґрунтованим рішення від 29.03.2021 про застосування умовного адміністративного арешту майна ТОВ "Літо-18" та прийняття рішення про зупинення видаткових операцій на розрахункових рахунках платника податків.

Вказаний позов став предметом розгляду у цій справі.

При наданні оцінки спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд зазначає, що при розгляді вимоги про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків до предмета доказування входить, зокрема наявність підстав та дотримання порядку призначення контролюючим органом перевірки та прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна (висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 26.06.2020 в справі № 280/2993/19).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема щодо порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI).

Згідно з п.п 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка (п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI).

Підстави проведення документальних позапланових перевірок передбачені ст. 78 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI.

Приймаючи наказ від 25.03.2021 № 896к про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Літо-18" позивач керувався підставою, що передбачена у п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI.

Відповідно до п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI, документальна позапланова перевірка здійснюється якщо отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

З метою надання правової оцінки підставам проведення позапланова перевірки відповідача судом витребувано у позивача документи, які стали підставою для прийняття наказу від 25.03.2021 № 896к, в контексті застосованої п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України підстави для прийняття наказу (документи які стали джерелом податкової інформації, що свідчить про допущені відповідачем порушення вимог законодавства, запит, відповідь на запит, тощо).

21.07.2021 на адресу суду надійшли витребувані документи з яких встановлено, що підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Літо-18" була доповідна записка начальника управління податкового аудиту від 24.03.2021 № 1472/02-32-07-07.

Оглянувши доповідну записку начальника управління податкового аудиту від 24.03.2021 № 1472/02-32-07-07 судом встановлено, що підставою для її формування був лист ДПС України від 21.05.2020 № 7776/7/99-00-05-07-02-07 про надання Національним банком України інформації про виявлені факти ненадходження по ТОВ "Літо-18" в установлені Національним банком України граничні строки розрахунків грошових коштів чи товарів, станом на 01.03.2020 та 01.04.2020, яка надана банками до НБУ згідно Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 7 на виконання ст. 12, 13 Закону України "Про валюту і валютні операції" по контрактах № 159 від 21.01.2019, № 202 від 31.01.2019, № 22 від 05.02.2019, № 27, № 28 від 06.02.2019, № 29 від 07.02.2019, № 35, № 36, № 37 від 11.02.2019, № 38 від 12.02.2019, № 39 від 13.02.2019, № 41 від 14.02.2019, № 43 від 15.02.2019, № 45, № 46 від 18.02.2019, № 5, № 6 від 01.02.2019, № 14 від 03.12.2018 (а.с.37-73).

На підставі п. 73.3 ст. 73 ПК України податковим органом надіслано на податкову адресу ТОВ "Літо-18" письмовий запит № 7300/10/02-32-05-02 щодо надання пояснень та документального підтвердження стану розрахунків за вказаними контрактами, однак станом на 23.03.2021 відповіді на запит відповідачем не надано.

При розгляді справи у суді відповідачем у спростування вказаних обставин письмових пояснень та доказів не подано.

Отже, наказ від 25.03.2021 № 896к про проведення документальної позапланової виїзної перевірки відповідача прийнятий за наявності законних підстав.

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом (п.78.4 ст. 78 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI).

Після виникнення підстав для проведення податкової перевірки, Головним управлінням ДПС у Вінницькій області на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України, прийнято наказ від 25.03.2021 № 896к про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Літо-18" з 26.03.2021 тривалістю 5 робочих днів. У наказі окреслено як підстави так і предмет перевірки (а.с.7).

Відтак, прийнявши рішення у формі наказу від 25.03.2021 № 896к "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Літо-18" та зазначивши у ньому підстави перевірки правомірність яких перевірено судом, позивач діяв у спосіб, що визначений нормами Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 78.5 ст. 78 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Відповідно до п. 81.1 ст. 81 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Судом встановлено, що вихід з метою проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснено за місцем провадження відповідачем його господарської діяльності (вул. Пушкіна, 1, м. Вінниця) відповідно до наказу від 25.03.2021 № 896к, який відповідає вимогам п. 81.1 ст. 81 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI та прийнятий за наявності підстав передбачених п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI.

На основі наказу від 25.03.2021 № 896к посадовій особі ГУ ДПС у Вінницькій області Ребрій Ірині видано направлення № 1059/02-32-07-07 від 25.03.2021 на проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ "Літо-18" тривалістю 5 робочих днів з 26.03.2021 (а.с.8).

Однак посадовими особами ТОВ "Літо-18" було відмовлено у допуску до проведення перевірки у зв`язку із тим, що на їх думку, проведення документальної позапланової перевірки з вказаних в наказі на проведення перевірки підстав, суперечить законодавству (а.с.11).

Надаючи оцінку підставам для недопуску до проведення перевірки, суд керується такими мотивами.

В силу п. п. 16.1.13 п. 16.1 ст. 16 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI, платник податків зобов`язаний допустити посадових осіб контролюючого органу під час проведення ними перевірок до обстеження приміщень, територій (крім житла громадян), що використовуються для одержання доходів чи пов`язані з утриманням об`єктів оподаткування, а також для проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів у випадках, встановлених цим Кодексом.

Разом із цим, платнику податків надано право не допустити посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної перевірки лише у разі непред`явлення ними документів, що передбачені п. 81.1 ст. 81 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI (абз 5 п. 81.1 ст. 81 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI).

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється (абз 6 п. 81.1 ст. 81 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI).

Щодо аргументів відповідача про не допуск посадових осіб контролюючого органу до перевірки у зв`язку із тим, що проведення документальної позапланової перевірки з вказаних в наказі на проведення перевірки підстав, суперечить законодавству, суд зазначає наступне.

Судом досліджено наказ від 25.03.2021 № 896к та встановлено, що його прийнято з дотримання норм ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI, зокрема наказ відповідає вимогам п. 81.1 ст. 81 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI та прийнятий за наявності підстав передбачених п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI.

Щодо аргументів відповідача про не допуск посадових осіб контролюючого органу до перевірки у зв`язку із запровадженням карантину та установлення мораторію на проведення документальних та фактичних перевірок, суд зазначає наступне.

Запровадження на території України карантину у зв`язку із виникненням і поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) із певними обмеженнями та заборонами є загальновідомою обставиною, а відтак не підлягає доказуванню.

Для врахування особливостей роботи платників податків під час карантину, законодавцем внесено ряд змін у Податковий кодекс України, у тому числі щодо процедур проведення податкових перевірок. Зокрема, прийнято Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17.03.2020 № 533-IX.

Відповідно до Закону від 17.03.2020 № 533-IX підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI доповнено, серед іншого, пунктом 52-2 такого змісту:

"Установити мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року, крім документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу".

Законом України від 13.05.2020 № 591-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" було продовжено дію мораторію на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Постановою Кабінету Міністрів України № 89 від 03.02.2021 "Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірки" було скорочено строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення таких видів перевірок юридичних осіб:

тимчасово зупинених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 р. та не були завершеними;

документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Кодексу;

документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 та/або 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Кодексу, суб`єктів господарювання реального сектору економіки, які сформували податковий кредит за рахунок оформлення ризикових операцій з придбання товарів/послуг (із переліку ризикових платників податків, визначених у межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини Державного бюджету України, утвореної відповідно до Постанови Верховної Ради України від 24 квітня 2020 р. № 568-IX);

документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;

документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16 пункту 78.1 статті 78 Кодексу.

З приводу посилання відповідача у поясненнях від 26.03.2021, що положення Постанови КМУ № 89 від 03.02.2021 суперечать пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI, суд зазначає наступне.

За вимогами пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI передбачено, що установлений мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім прямо передбачених випадків.

Тобто, вимоги пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI пов`язані та прямо відсилають до актів Кабінету Міністрів України, на підставі яких введений та продовжений у подальшому карантин.

Дію карантину введено постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2". Водночас, постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2021 № 104 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" продовжено дію карантину до 30.04.2021.

Відповідно до вимог п. 4 розділу II Закону України від 17.09.2020 № 909-IX "Про внесення змін до Закону України "Про державний бюджет України на 2020 рік" на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, надано право Кабінету Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, крім випадків, коли зазначене може призвести до обмеження конституційних прав чи свобод особи.

На підставі вимог п. 4 розділу II Закону України від 17.09.2020 № 909-IX "Про внесення змін до Закону України "Про державний бюджет України на 2020 рік" Уряд прийняв Постанову № 89.

Відповідно до Постанови № 89 Уряд скоротив строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI, в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення таких видів перевірок юридичних осіб: документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 та/або 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Кодексу.

Отже, суд доходить висновку, що вищезазначені твердження відповідача є необґрунтованими, а призначена перевірка Товариства не порушує встановлений на час карантину мораторій.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що посадовими особами ТОВ "Літо-18" протиправно відмовлено у допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, адже обставини вказані у поясненнях від 26.03.2021 не віднесені до правомірних підстав не допуску до податкової перевірки.

Відповідно до п. 81.2 ст. 81 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається та реєструється в контролюючому органі не пізніше наступного робочого дня у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.

Судом встановлено, що позивачем було складено Акт № 180/02-32-07-07/41962562 від 26.03.2021 про неможливість проведення перевірки, у зв`язку з не допуском посадових осіб до проведення перевірки. У Акті зазначено, причини відмови у допуску до перевірки (а.с.9-10).

Відтак, Акт № 180/02-32-07-07/41962562 від 26.03.2021 є належним способом реагування контролюючого органу на факт недопуску до проведення податкової перевірки та складений за наявності для цього підстав.

На підставі Акта № 180/02-32-07-07/41962562 від 26.03.2021, посадовими особами контролюючого органу 29.03.2021 подано на ім`я начальника ГУ ДПС у Вінницькій області звернення про застосування адміністративного арешту майна платника податків (а.с.12).

Рішенням начальника ГУ ДПС у Вінницькій області від 29.03.2021 до ТОВ "Літо-18" застосовано умовний адміністративний арешт майна платника податків, у зв`язку із відмовою в допуску до проведення позапланової документальної виїзної перевірки (а.с.13).

Як зазначалось судом, одним із елементів предмету доказування у цій справі є обставини, які характеризують підстави прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Загальна процедура і підстави застосування адміністративного арешту органами державної податкової служби визначені статтею 94 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI та Порядком застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 632 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 02.08.2017 за № 948/30816 (далі - Порядок № 632).

Пунктом 94.1 ст. 94 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI передбачено, що адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

Відповідно до п.п. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Згідно з п. 94.3 ст. 94 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у пункті 94.5 цієї статті.

Пунктом 94.5 ст. 94 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI передбачено, що арешт майна може бути повним або умовним.

Повним арештом майна визнається заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його майном. У цьому випадку ризик, пов`язаний із втратою функціональних чи споживчих якостей такого майна, покладається на орган, який прийняв рішення про таку заборону.

Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов`язковому попередньому отриманні дозволу керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.

Положеннями п. 94.6 ст. 94 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI передбачено, що керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна.

Аналогічні норми передбачені Порядком № 632.

Суд зазначає, що рішенням від 29.03.2021 про застосування умовного адміністративного арешту платника податків ТОВ "Літо-18" зобов`язано надіслати його відповідачу з вимогою тимчасово зупинити відчуження майна (а.с.13).

Аналіз наведених вище норм статті 94 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI та Порядку № 632 дозволяє зробити висновок, що арешт майна платника податків може бути застосовано за наявності підстав, визначених пунктом 94.2 статті 94 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI, зокрема, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу. Арешт на майно може бути накладено рішенням керівника контролюючого органу, при цьому обґрунтованість такого арешту повинна бути перевірена судом.

Як встановлено судом, наказ від 25.03.2021 № 896к про проведення документальної позапланової виїзної перевірки відповідача прийнятий за наявності для цього підстав, вихід для перевірки мав місце у день, що охоплювався наказом, з метою початку проведення перевірки службовими особами позивача пред`явлено документи, що передбачені п. 81.1. ст. 81 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI. Однак, відповідач, без достатніх на це підстав, відмовилася від допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, факт чого у встановлений ПК України спосіб, задокументований Актом № 180/02-32-07-07/41962562 від 26.03.2021.

Відтак, суд дійшов висновку про обґрунтованість арешту майна платника податків - відповідача у справі, адже його застосовано за наявності підстав, визначених пунктом 94.2 статті 94 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI.

Відповідно до п.п. 20.1.31 п. 20.1 ст. 20 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках такого платника податків у банках та інших фінансових установах (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов`язань платника податків, погашення податкового боргу), у тому числі при недопущенні посадових осіб контролюючих органів до обстеження територій та приміщень.

Отже, підстави для зупинення видаткових операцій є аналогічними із підставами для арешту майна платника податків.

Враховуючи висновок суду про обґрунтованість умовного арешту майна платника податків - відповідача у справі, позовні вимоги про зупинення видаткових операцій на рахунках відповідача теж підлягають задоволенню.

При цьому суд зазначає, що арешт коштів на рахунках та зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків є тотожними поняттями для цілей регулювання податкових правовідносин.

Відповідно до ч. 2 ст. 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 № 2121-III зупинення власних видаткових операцій банку за його рахунками, а також видаткових операцій за рахунками юридичних або фізичних осіб здійснюється в разі накладення арешту відповідно до частини першої цієї статті, а також в інших випадках, передбачених договором, Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", іншими законами та/або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку, кореспондентському рахунку. Зупинення видаткових операцій здійснюється в межах суми, на яку накладено арешт, крім випадків, коли арешт накладено без встановлення такої суми або коли інше передбачено договором, законом чи умовами такого обтяження.

Вказаний висновок відповідає правовій позиції, викладеній в постанові Верховного Суду від 18.04.2019 по справі № 820/2522/17.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог позивача про обґрунтованість рішення від 29.03.2021 про застосування умовного адміністративного арешту майна ТОВ "Літо-18" та зупинення видаткових операцій платника податку на розрахункових рахунках у банках.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Отже, сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір з відповідача не стягується.

Керуючись ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати обґрунтованим рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області від 29.03.2021 про застосування адміністративного арешту майна платника податків - Товариства з обмеженою відповідальністю "Літо-18" (код ЄДРПОУ 41962562).

Зупинити видаткові операції платника податків на розрахункових рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Літо-18" (код ЄДРПОУ 41962562) у банках.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Головне управління ДРС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21036, код ЄДРПОУ 44069150);

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Літо-18" (вул. Пушкіна, 1, м. Вінниця, 21050, код ЄДРПОУ 41962562).

Суддя Богоніс Михайло Богданович

СудВінницький окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення22.07.2021
Оприлюднено26.07.2021
Номер документу98485710
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —120/3369/21-а

Рішення від 22.07.2021

Адміністративне

Вінницький окружний адміністративний суд

Богоніс Михайло Богданович

Ухвала від 19.04.2021

Адміністративне

Вінницький окружний адміністративний суд

Богоніс Михайло Богданович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні