Ухвала

від 21.07.2021 по справі 300/2038/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 липня 2021 року

м. Київ

справа № 300/2038/20

адміністративне провадження № К/9901/18994/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Желєзного І.В.,

суддів: Берназюка Я.О., Чиркіна С.М.,

перевіривши касаційну скаргу Приватного підприємства "Дажбог"

на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2021 року

у справі № 300/2038/20

за позовом Приватного підприємства "Дажбог"

до Державної служби геології та надр України

про визнання протиправним та скасування наказу,

УСТАНОВИВ:

14 серпня 2020 року Приватне підприємство "Дажбог" звернулося до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби геології та надр України, в якому просило визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України від 11 січня 2017 року № 5, із внесеними змінами, в частині зупинення спеціального дозволу на користування надрами № 4282 від 05 липня 2007 року, виданого Приватному підприємству "Дажбог".

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2020 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Державної служби геології та надр України від 11 січня 2017 року № 5, в частині зупинення спеціального дозволу на користування надрами № 4282 від 05 липня 2007 року, виданого Приватному підприємству "Дажбог". В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2021 року апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України задоволено частково. Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2020 року скасовано, а позовну заяву залишено без розгляду.

20 травня 2021 року представником позивача направлено до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2021 року у справі № 300/2038/20.

Ухвалою Верховного Суду від 09 червня 2021 року касаційну скаргу позивача залишено без руху у зв`язку із її невідповідністю вимогам ст. 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки в такій не обґрунтовано наявність підстав касаційного оскарження, передбачених ч. 4 ст. 328 КАС України та виняткових обставин передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

На виконання вимог вищезазначеної ухвали скаржником направлено до суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги.

Відповідно до положень п. 8 ст. 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Частиною 1 ст. 328 КАС України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Приписами п. п. 1-4 ч. 4 ст. 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

У разі подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 4 ст. 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі п. 2 ч. 4 ст. 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у ч. ч. 2 і 3 ст. 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

У заяві про усунення недоліків касаційної скарги, позивач посилається на те, що судами попередніх інстанцій застосовано норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 17 лютого 2021 року у справі №824/964/18-а та від 23 лютого 2021 року у справі №420/1297/20. Також скаржник посилається на те, що дана справа підлягає касаційному оскарженню на підставі пп. а п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, зазначаючи, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики

Колегія суддів відхиляє посилання скаржника на правові позиції Верховного Суду, які висловлені у постанові від 17 лютого 2021 року у справі №824/964/18-а, оскільки наведене судове рішення стосуються оцінки судом інших фактичних обставин. Так, у зазначеному судовому рішенні не досліджувалося питання щодо порушення строку звернення до суду та наслідків пропуску такого строку.

Щодо посилання скаржника на правову позицію Верховного Суду, яка викладена у постанові від 23 лютого 2021 року у справі №420/1297/20, колегія суддів зазначає, що така відсутня у Єдиному державному реєстрі судових рішень та у матеріалах касаційної скарги, а відтак відсутня можливість надати оцінку щодо застосування такого висновку, у межах цієї справи.

При цьому суть касаційної скарги зводиться до посилання на фактичні обставини справи, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень у розумінні ч. 4 ст. 328 КАС України.

Так, скаржник фактично зазначає про необхідність здійснити переоцінку встановлених судами у справі обставин, а також надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції відповідно до ч. 2 ст. 341 КАС України.

Отже, на даний час вимоги ухвали про залишення касаційної скарги без руху скаржником не виконано, а саме не обґрунтовано наявність підстав касаційного оскарження, передбачених ч. 4 ст. 328 КАС України та виняткових обставин передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Згідно з п.1 ч. 4 ст. 169 та ч. 2 ст.332 КАС України касаційна скарга повертається особі, яка її подала, якщо зазначеною особою не усунуто недоліки касаційної скарги, залишеної без руху, у встановлений судом строк.

За таких обставин, касаційна скарга не приймається до розгляду і підлягає поверненню скаржнику.

Аналогічна позиція була висловлена Верховним Судом в ухвалах від 02 березня 2020 року у справі № 400/471/19 , від 04 березня 2020 року у справі № 500/1026/19 та від 09 квітня 2020 року у справи № 580/2839/19.

Керуючись статтями 328, 330, 332 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Дажбог" на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2021 року у справі № 300/2038/20 за позовом Приватного підприємства "Дажбог" до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування наказу- повернути особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена.

Судді І.В. Желєзний Я.О. Берназюк С.М. Чиркін