Постанова
від 22.07.2021 по справі 520/111/20
КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 липня 2021 року

Київ

справа №520/111/20

адміністративне провадження №К/9901/27921/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),

суддів: Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу № 520/111/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТБ РОГАНСЬКИЙ до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю ТБ РОГАНСЬКИЙ на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року (головуючий суддя - Сіренко О. І., судді: Кононенко З. О., Калиновський В. А.),

ВСТАНОВИВ:

У січні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю ТБ РОГАНСЬКИЙ (далі - позивач, ТОВ ТБ РОГАНСЬКИЙ ) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі - відповідач, ГУ ДПС), в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (зміну предмета позову), просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДПС про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 8309 від 4 лютого 2020 року, винесене у відношенні ТОВ ТБ РОГАНСЬКИЙ (далі - Рішення № 8309);

- зобов`язати ГУ ДПС виключити ТОВ ТБ РОГАНСЬКИЙ з переліку ризикових суб`єктів господарювання, яке було включено на підставі Рішення № 8309.

На обґрунтування своїх вимог посилалося на те, що ТОВ ТБ РОГАНСЬКИЙ включено до переліку ризикових платників податків на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості за відсутністю на це підстав. Позивач зазначає, що внесення його до переліку ризикових платників перешкоджає провадженню господарської діяльності товариства, створює для нього певні перешкоди в здійсненні ним законодавчо визначеного обов`язку щодо реєстрації податкових накладних.

Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 9 червня 2020 року позов задовольнив повністю. Визнав протиправним та скасував рішення комісії ГУ ДПС про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 8309 від 4 лютого 2020 року, винесене у відношенні ТОВ ТБ РОГАНСЬКИЙ , зобов`язав ГУ ДПС виключити ТОВ ТБ РОГАНСЬКИЙ з переліку ризикових суб`єктів господарювання, яке було включено на підставі Рішення № 8309.

Суд першої інстанції застосував положення Порядку з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 (далі - Порядок №1165) на виконання вимог пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) дослідив зміст спірного рішення на відповідність цьому Порядку та дійшов висновку, що воно не містить мотивів та обґрунтувань віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості. Також суд зауважив, що відповідачем не надано доказів наявності податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи. Таким чином, відповідач не довів, що існують підстави для прийняття Рішення № 8309, а тому зазначене рішення є протиправним та підлягає скасуванню

Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 23 вересня 2020 року скасував рішення Харківського окружного адміністративного суду від 9 червня 2020 року та ухвалив нове рішення, яким відмовив у задоволенні адміністративного позову.

Суд апеляційної інстанції, аналізуючи норми чинного законодавства, зокрема постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №117), та встановлені обставини справи, дійшов висновку, що внесення до інформаційних баз даних ДФС та системи АІС "Податковий блок" узагальненої податкової інформації та інформації щодо відповідності підприємства критеріям ризиковості є одним із заходів стосовно збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань, а відтак останні безпосередньо не порушують прав та законних інтересів підприємств платників податку. При цьому суд послався на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 25 квітня 2018 року у справі №826/1902/15, від 18 вересня 2018 року у справі №818/398/15, від 20 листопада 2019 року у справі №480/4006/18.

Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, ТОВ ТБ РОГАНСЬКИЙ подало касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції не звернув уваги на те, що Рішення № 8309 прийнято 4 лютого 2020 року, тобто під час дії Порядку №1165, а тому посилання суду апеляційної інстанції на правову позицію викладену у постанові Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі №480/4006/18 є помилковим. Правова позиція, викладена у цій постанові, стосувалися можливості оскарження протокольного рішення контролюючого органу, прийнятого відповідно до норм Порядку №117, який втратив чинність 1 лютого 2020 року і положення якого не надавали платнику податків права оскаржити рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника, зокрема, в судовому порядку. Водночас, Порядок №1165 передбачає можливість оскарження такого рішення в адміністративного та/або судовому порядку. За таких обставин, на переконання скаржника, суд першої інстанції надав правильну правову оцінку встановленим обставинам справи і ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення.

Відзив на касаційну скаргу від ГУ ДПС не надходив, що не перешкоджає касаційному розгляду справи.

Верховний Суд ухвалою від 3 листопада 2020 року відкрив касаційне провадження у цій справі на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) з метою перевірки доводів, викладених у касаційній скарзі, про відсутність висновку Верховного Суду з питання застосування норм права у подібних правовідносинах.

Відповідно до статті 341 КАС України в редакції, чинній з 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права і дотримання ним норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до обставин справи між сторонами виник спір щодо правомірності рішення комісії ГУ ДПС з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 4 лютого 2020 року № 8309 щодо відповідності платника податків критеріям ризиковості.

З 1 лютого 2020 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України № 1165 від 11 грудня 2019 року, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зокрема цим Порядком визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість (додаток 1), повноваження комісії контролюючого органу, яка приймає рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, порядок прийняття рішення комісією тощо.

Право на оскарження в судовому порядку Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника випливає з норм пункту 6 Порядку №1165, за якими у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Право на звернення до суду також передбачено в затвердженій формі Рішення (додаток 4 до Порядку № 1165), а саме "Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку".

Отже, Порядок № 1165, який був чинним на час прийняття спірного рішення, прямо передбачає можливість оскарження рішень про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16 грудня 2020 року у справі № 340/474/20, від 5 січня 2021 року у справі № 640/10988/20, від 5 січня 2021 року у справі № 640/11321/20, які враховуються судом відповідно до частини третьої статті 341 КАС України.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що висновки суду апеляційної інстанції щодо неможливості оскарження в судовому порядку рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника з посиланням на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 20 листопада 2019 року у справі №480/4006/18 є такими, що не ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права, оскільки не відповідають положенням Порядку № 1165. Застосування висновків Верховного Суду у зазначеному судом апеляційної інстанції рішенні є помилковим, оскільки такі висновки зроблені у правовідносинах під час їх регулювання Порядком № 117, який станом на час прийняття оскаржуваного рішення у цій справі втратив чинність.

Посилання суду апеляційної інстанції на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 25 квітня 2018 року у справі №826/1902/15, від 18 вересня 2018 року у справі №818/398/15 є безпідставними, оскільки у цих справах предметом розгляду були вимоги про визнання протиправними дій податкового органу щодо складення за результатами перевірки акта, зобов`язання вилучити з інтегрованої автоматизованої інформаційної системи Податковий блок інформацію про результати документальної позапланової виїзної перевірки, заборону використовувати відомості акта перевірки та зобов`язання контролюючого органу відновити в обліковій картці платника показники податкових зобов`язань та податкового кредиту.

Тобто, правовідносини у справах № 826/1902/15 і № 818/398/15 є відмінними від справи № 520/111/20.

Як установили суди попередніх інстанцій рішенням про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника від 4 лютого 2020 року ТОВ ТБ РОГАНСЬКИЙ визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку - у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування (з посиланням на те, що підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій).

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Верховний Суд у постановах від 16 грудня 2020 року у справі № 340/474/20, від 5 січня 2021 року у справі № 640/10988/20, від 5 січня 2021 року у справі № 640/11321/20 зазначав, що при вирішенні спорів такої категорії суди попередніх інстанцій, з огляду на правове регулювання і характер цих відносин, мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного Рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

Також суд касаційної інстанції зазначав, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Крім того, незважаючи на те, що затверджена Порядком №1165 форма рішення не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 8 критеріїв ризиковості платника податку, це не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України.

Як вбачається з матеріалів справи, доводи контролюючого органу, викладені у відзиві на позов, відзиві на уточнений позов та апеляційній скарзі зводилися виключно до обрання позивачем неналежного способу захисту свого права, оскільки оскаржуване рішення не впливає на обсяг прав, свобод чи інтересів позивача, носить виключно інформаційний характер, а тому оскарженню не підлягає. В обґрунтування своєї позиції посилався на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 27 серпня 2019 року у справі №540/2077/18, від 20 листопада 2019 року у справі №480/4006/18, однак, посилання на які, як вже було зазначено, є недоречними.

Водночас, документального підтвердження обставин того, що підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій відповідач не надав. Під час розгляду справи відповідач не надав жодного доказу, який досліджувався в ході засідання комісії, і який слугував підставою для прийняття оскаржуваного рішення.

У зв`язку з наведеним, Верховний Суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач не довів наявність обґрунтованих підстав для віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості, а судом такі не встановлені.

Згідно зі статтею 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає нормам матеріального права, прийнято з дотриманням норм процесуального права, але помилково було скасовано апеляційним судом, у зв`язку з чим касаційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду апеляційної інстанції - скасуванню, з залишенням в силі рішення суду першої інстанції.

Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки за наслідками касаційного перегляду колегія суддів дійшла висновку про задоволення касаційної скарги та скасування постанови апеляційного суду із залишенням в силі рішення суду першої інстанції, має бути здійснений розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Позивачем за подання касаційної скарги у цій справі сплачено судовий збір в сумі 7684,00 грн згідно з квитанцією №7 від 23 жовтня 2020 року, відповідно, ця сума підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, враховуючи реформування податкової системи і реорганізацію податкових органів, на час розгляду цієї справи, органом який виконує функції, зокрема у сфері реалізації державної податкової політики, є Державна податкова служба України та її територіальні органи. Отже, у цій справі наявні підстави для здійснення заміни сторони у справі в порядку, встановленому статтею 52 КАС України, шляхом заміни Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43143704) на його правонаступника - Головне управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ ВП 43983495), для якого усі дії, вчинені в адміністративному процесі, обов`язкові в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Керуючись статтями 341, 345, 352, 355, 356, 359 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ТБ РОГАНСЬКИЙ задовольнити.

Постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року скасувати.

Залишити в силі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 9 червня 2020 року у справі № 520/111/20.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТБ РОГАНСЬКИЙ (місцезнаходження: 61172, Харківська обл., місто Харків, вулиця Роганська, будинок 151, код ЄДРПОУ 43102736) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (місцезнаходження: 61057, м. Харків, вул. Пушкінська, будинок 46, код ЄДРПОУ ВП 43983495) судові витрати на сплату судового збору за подання касаційної скарги в сумі 7684 (сім тисяч шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіМ.М. Гімон Р.Ф. Ханова В.В. Хохуляк

СудКасаційний адміністративний суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення22.07.2021
Оприлюднено23.07.2021
Номер документу98493725
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —520/111/20

Ухвала від 17.08.2021

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Присяжнюк О.В.

Ухвала від 17.08.2021

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Присяжнюк О.В.

Постанова від 22.07.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Гімон М.М.

Ухвала від 21.07.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Гімон М.М.

Ухвала від 05.11.2020

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Сіренко О.І.

Ухвала від 03.11.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Гімон М.М.

Постанова від 23.09.2020

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Сіренко О.І.

Постанова від 23.09.2020

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Сіренко О.І.

Ухвала від 14.07.2020

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Сіренко О.І.

Ухвала від 14.07.2020

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Сіренко О.І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні