Постанова

від 19.07.2021 по справі 552/4103/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 552/4103/20 Номер провадження 22-ц/814/725/21Головуючий у 1-й інстанції Яковенко Н. Л. Доповідач ап. інст. Бутенко С. Б.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2021 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Головуючого судді Бутенко С. Б.

Суддів Обідіної О. І., Прядкіної О. В.

за участю секретаря: Кальник А. М.

розглянув в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Бехтер Лілії Валеріївни

на рішення Київського районного суду м. Полтави від 13 жовтня 2020 року у складі судді Яковенко Н. Л.

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Полтавахіммаш про стягнення поворотної фінансової позики ,

в с т а н о в и в:

У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, в обґрунтування якого посилався на те, що 20.01.2020 між ним та ТОВ Полтавахіммаш було укладено договір про надання поворотної фінансової позики на суму 210 000 грн строком до 31.01.2020, яку відповідач зобов`язався повернути в порядку та на умовах, встановлених договором.

На виконання договору 20.01.2020 він перерахував ТОВ Полтавахіммаш вказану суму грошових коштів через АТ Таскомбанк з призначенням платежу поворотна фінансова позика згідно договору від 20.01.2020 , проте свої зобов`язання щодо повернення позики у зазначений строк відповідач не виконав, додаткова угода про продовження строків повернення поворотної фінансової позики між сторонами не укладалася, тому позивач просив про судовий захист своїх прав у спосіб стягнення з відповідача 210 000 грн основного боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення в розмірі 3 780 грн та трьох процентів річних від простроченої суми - 2 606,30 грн, також просив покласти на відповідача понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 163,87 грн та витрати на правничу допомогу в сумі 25 000 грн.

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 13 жовтня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано недоведеністю позивачем факту настання строку виконання зобов`язання позичальника за договором.

Не погодившись з вказаним рішенням, представник ОСОБА_1 адвокат Бехтер Л. В. подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити повністю, а також стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати по справі.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що судом безпідставно надано перевагу доказам, наданим відповідачем по справі та не дано жодної оцінки примірнику договору, який знаходиться у позивача, у пунктах 3.1. та 8.1. якого вказано строк, на який надається поворотна фінансова допомога - до 31.01.2020 та строк дії договору - до 31 січня 2020 року.

Вважає, що суд безпідставно поклав на позивача обов`язок доведення факту неповернення позики у строк, визначений договором.

Договір був укладений в письмовій формі на умовах безвідсоткової позики та містить строки користування коштами та їх повернення, його предметом є грошові кошти у національній валюті, тому невиконання відповідачем даного грошового зобов`язання є підставою для стягнення індексу інфляції та 3% річних, нарахованих на суму боргу, що є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення зобов`язання та способом захисту майнового права та інтересу позивача, а тому мають бути відшкодовані боржником.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ТОВ Полтавахіммаш просить апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник ОСОБА_1 адвокат Бехтер Л. В. подала відповідь на відзив, в якій висловила повну незгоду з доводами відзиву на апеляційну скаргу та вказала, що суд першої інстанції прийняв як беззаперечний доказ копію договору, яку надав відповідач, при цьому не зазначив мотиви відхилення як доказу копії договору, наданої позивачем, а при наявності двох доказів, які суперечать один одному мав перейти до розгляду справи з викликом сторін і дослідження доказів у справі, що не було здійснено судом.

Колегія суддів Полтавського апеляційного суду, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до частин першої, другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

За результатами розгляду апеляційної скарги апеляційний суд має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (пункт 1 частини першої статті 374, стаття 375 ЦПК України).

По справі встановлено та не заперечується сторонами, що 20 січня 2020 року між ТОВ Полтавахіммаш та ОСОБА_1 укладено договір № б/н про надання поворотної фінансової позики, за умовами якого позикодавець - ОСОБА_1 надав позичальнику - ТОВ Полтавахіммаш поворотну фінансову безпроцентну позику у розмірі 210 000 грн, що її останній зобов`язався повернути у строки та в порядку, встановленому договору.

Пунктом 2.1. договору визначено, що поворотна фінансова позика надається у національній валюті України не пізніше 10 календарних днів з дати підписання цього договору у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позичальника за реквізитами, вказаними в розділі 9 цього Договору.

На виконання умов укладеного договору 20.01.2020 ОСОБА_1 через АТ Таскомбанк перерахував грошові кошти в сумі 210 000 грн ТОВ Полтавахіммаш з призначенням платежу поворотна фінансова позика згідно договору від 20.01.2020 , що підтверджується заявою про переказ готівки № 9925770 від 20.01.2020 та квитанцією № 9925770 від 20.01.2020 про здійснення касової операції і сторонами не оспорюється (а.с. 23).

Відповідно до положень статей 1046, 1049 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У частині першій статті 530 ЦК України зазначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Наслідки порушення договору позичальником встановлено статтею 1050 ЦК України, згідно частини першої якої, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що строк виконання зобов`язання ТОВ Полтавахіммаш за Договором про надання поворотної фінансової позики від 20 січня 2020 року не настав, з чим погоджується і судова колегія апеляційного суду.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначення умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового оборогу, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).

Оскільки за своєю правовою природою спірні правовідносини є строковим зобов`язанням, строк повернення відповідачем позики входить до змісту договору та підлягає доказуванню й встановленню при ухваленні судового рішення.

Обов`язок доказування та подання доказів покладається на сторони (статті 12, 81 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів за правилами, встановленими статтею 89 ЦПК України.

В обґрунтування своїх вимог та заперечень сторонами надано суду наявні у них примірники договору про надання поворотної фінансової позики від 20 січня 2020 року, що складаються з трьох аркушів, на останньому з яких містяться підписи представника позичальника ТОВ Полтавахіммаш Писаревського Ю. О. та позикодавця ОСОБА_1 , які не заперечуються учасниками справи.

У пунктах 3.1. та 8.1. примірнику договору, наданого позивачем, зазначено, що поворотна фінансова позика надається на строк до 31.01.2020, а цей договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31 січня 2020 року.

В аналогічних пунктах примірнику договору відповідача строк повернення позики та дії договору вказано до 31 грудня 2020 року.

За змістом пункту 8.3. обидва примірники договору, одержані сторонами при його укладенні, становлять права та обов`язки сторін й мають однакову юридичну силу.

Дійсність договору в частині строку повернення позики жодною із сторін не оспорювалась.

Оскільки при виявленні договірної умови, дійсний зміст якої не може бути визначений ані безпосередньо шляхом буквального тлумачення у певному текстуальному контексті, ані за допомогою спроби виявити справжню волю сторін з урахуванням мети надання позики, змісту попередніх переговорів, усталеної практики відносин між сторонами, їх поведінки після укладення договору, інших обставин, які мають істотне значення, що по справі не встановлено і суду не доведено, суд першої інстанції обґрунтовано обрав те, що допускається текстом тлумачення умови і більшою мірою відповідає інтересам сторони, що прийняла цю умову, тобто позичальника, який є більш слабкою стороною та зазвичай має обмежені можливості істотно впливати на зміст договору, та взяв до уваги доводи відповідача.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2018 року у справі № 753/11000/14-ц (провадження № 61-11сво17) зроблено висновок, що у разі, якщо з`ясувати справжній зміст відповідної умови договору неможливо за допомогою загальних підходів до тлумачення змісту правочину, передбачених у частинах третій та четвертій статті 213 ЦК України, слід застосовувати тлумачення contra proferentem.

Contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав). Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови. При цьому це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою.

Це правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які не були індивідуально узгоджені (no individually negotiated), але також щодо умов, які хоча і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір під переважним впливом однієї зі сторін (under the diminant sinfluence of the party).

Наполягаючи на застосуванні для вирішення спору умов пунктів 3.1. та 8.1. спірного договору у визначенні моменту настання строку виконання відповідачем зобов`язання з повернення позики - до 31.01.2020, апелянт зазначає, що таку умову сторони установили за обопільною ініціативою та відповідач її не оспорював. При цьому, на час укладення Договору про надання поворотної фінансової позики від 20 січня 2020 року позивач ОСОБА_1 обіймав посаду директора ТОВ Полтавахіммаш , тобто був керівником позичальника, а також як кредитор мав переважний вплив на зміст договору. Крім того, як вбачається з умов пункту 2.1. договору сторони домовились про надання поворотної фінансової позики не пізніше 10 календарних днів з дати підписання цього Договору, тобто до 30.01.2020, а отже, надання позики до 31.01.2020 - практично на один день мало бути зумовлено істотними обставинами, наявність яких апелянт суду не довела.

У даному випадку спірні пункти 3.1. та 8.1. були включені у договір саме позивачем, який, з огляду на принцип contra proferentem має нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови.

З огляду на наведене суд першої інстанцій дійшов правильного висновку, що поворотна фінансова позика в сумі 210 000 грн за спірним договором від 20 січня 2020 року має бути повернута до 31.12.2020, на час звернення ОСОБА_1 з цим позовом 03.09.2020 та ухвалення оскаржуваного судового рішення 13.10.2020 строк виконання зобов`язання позичальника не настав, отже, відповідач не вважається таким, що прострочив зобов`язання, тому відсутні підстави для застосування заходів судового захисту.

Відповідно до частин другої, четвертої статті 19, частини першої, третьої статті 274 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження. Спрощене позовне провадження призначене для розгляду у тому числі малозначних справ. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Категорії справ, які не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження, визначено частиною четвертою статті 274 ЦПК України, до яких дана справа не відноситься.

Враховуючи ціну позову, що не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, категорію справи та її незначну складність, надання сторонами лише письмових доказів у справі та відсутність клопотань щодо подання інших доказів та їх дослідження, розгляд судом даної справи за правилами спрощеного позовного провадження не суперечить нормам процесуального права.

Наведені в апеляційній скарзі доводи представника позивача висновків суду першої інстанції не спростовують та відхиляються апеляційним судом, а оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, як таке, що відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Бехтер Лілії Валеріївни - залишити без задоволення.

Рішення Київського районного суду м. Полтави від 13 жовтня 2020 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя С. Б. Бутенко

Судді О. І. Обідіна

О. В. Прядкіна