Рішення

від 13.07.2021 по справі 915/1557/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2021 року Справа № 915/1557/20

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,

за участю секретаря судового засідання Левченко Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Братське-Агро (55482, Миколаївська обл., Братський район, с. Новокостянтинівка, вул. Миру, буд. 45; ідентифікаційний код 41671498)

до відповідачів:

1) Товариство з обмеженою відповідальністю Доброульянівка (49040, м. Дніпро, проспект Праці, буд. 2Т, кімната 7; ідентифікаційний код 35079048)

2) Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Імені Мічуріна (49040, м. Дніпро, проспект Праці, буд. 2Т, кімната 15; ідентифікаційний код 03765499)

про: визнання правочину недійсним,

за участю представників учасників справи:

від позивача: не з`явився,

від відповідача-1: не з`явився,

від відповідача-2: не з`явився,

Суть спору:

21.12.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю Братське-Агро звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 16.12.2020 (вх. № 16324/20) (з додатками), в якій просить суд:

- визнати недійсним договір № 30/05/20-1, укладений 30.05.2020 року між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Імені Мічуріна (код ЄДРПОУ 03765499) та Товариством з обмеженою відповідальністю Доброульянівка (код ЄДРПОУ 35079048), про спільну діяльність (спільний обробіток землі), предметом якого є спільний обробіток земельних ділянок, розташованих на території Новокостянтинівської сільської ради Братського району Миколаївської області;

- стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі: Актів про передачу майна стягувачу у рахунок часткового погашення боргу (3 шт.), оформлених державним виконавцем в межах виконавчого провадження 59427809; Договорів № 26/03/2020 від 26.03.2020, № 27/03/2020 від 27.03.2020, № 30/03/2020 від 30.03.2020 між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Імені Мічуріна та Товариством з обмеженою відповідальністю Братське-Агро ; Акту прийому-передачі договорів оренди землі від 31.03.2020; листа Товариства з обмеженою відповідальністю Доброульянівка до Товариства з обмеженою відповідальністю Братське-Агро № 15 від 01.09.2020, з відповіддю на нього б/н від 18.09.2020; Акту обстеження земельної ділянки від 02.10.2020 № 06-08-1; Договору № 30/05/20-1 від 30.05.2020 про спільну діяльність (спільний обробіток землі); договорів договори оренди землі з витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права до них (55 шт.); застосування норм статей 15, 16, 203, 215, 319, 321 Цивільного кодексу України, статей 93, 125, 152 Земельного кодексу України, статей 5, 6, 27 Закону України Про оренду землі , статті 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ; та мотивовані, зокрема, таким:

Враховуючи те, що ТОВ Братське-Агро є єдиним законним користувачем (орендарем) п`ятдесяти п`яти земельних ділянок, розташованих на території Новокостянтинівської сільської ради Братського району Миколаївської області, тому саме ТОВ Братське-Агро є тією особою, яка має право на укладення договору про спільний обробіток вказаних земельних ділянок.

Проте, ТОВ Братське-Агро з ТОВ Доброульянівка правочину про передачу права користування земельними ділянками не укладало та не надавало згоди на обробіток п`ятдесяти п`яти земельних ділянок, розташованих на території Новокостянтинівської сільської ради Братського району Миколаївської області.

З наведеного вбачається, що СТОВ Імені Мічуріна та ТОВ Доброульянівка не мали законного права укладати Договір № 30/05/20-1 про спільну діяльність (спільний обробіток землі). Таким чином, укладаючи Договір № 30/05/20-1 про спільну діяльність (спільний обробіток землі) відповідачі порушили права позивача на мирне користування вказаними земельними ділянками.

Ухвалою суду від 28.12.2020 позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/1557/20 за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 21 січня 2021 року о 10:00; встановлено для сторін процесуальні строки для подання заяв по суті справи.

06.01.2021 на офіційну електронну пошту суду від представника позивача надійшло клопотання б/н від 06.01.2021 (вх. № 197/21) про проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції, на яке суд відреагував відповідною ухвалою від 11.01.2021.

15.01.2021 до суду надійшла така кореспонденція:

- зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Доброульянівка № 124 від 13.01.2021;

- зустрічна позовна заява Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Імені Мічуріна № 15 від 14.01.2021;

- позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Україна як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору № 14 від 11.01.2021.

На вказані позовні заяви суд відреагував відповідними ухвалами від 18.01.2021.

Крім того, 15.01.2021 до суду від відповідачів надійшла така кореспонденція:

- клопотання Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Імені Мічуріна № 16 від 14.01.2021 про відкладення, яке підписав Представник ТОВ Доброульянівка К.К. Смірнов , доказів на підтвердження повноважень якого щодо підписання відповідних клопотань товариством суду не надано;

- клопотання з обмеженою відповідальністю Доброульянівка № 125 від 13.01.2021 про відкладення, підписане керівником товариства Шведко В.Є.

Ухвалою суду від 21.01.2021 було відкладено підготовче засідання на 11 лютого 2021 року об 11:00.

27.01.2021 до суду від відповідачів надійшли клопотання № 129 від 26.01.2021 (відповідача-1) та № 20 від 25.01.2021 (відповідача-2) про зупинення провадження, на які суд відреагував відповідною ухвалою від 11.02.2021.

11.02.2021 до суду від відповідача-2 надійшла така кореспонденція: клопотання № 29 від 10.02.2021 про відкладення розгляду справи; клопотання № 31 від 10.10.2021 про зупинення провадження; клопотання № 32 від 11.02.2021 про проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції.

На вказані клопотання суд відреагував відповідною ухвалою від 11.02.2021.

Ухвалою суду від 11.02.2020 було продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі № 915/1557/20 на 30 днів; відкладено підготовче засідання на 11 березня 2021 року об 11:00.

Ухвалою суду від 11.03.2021, за спільним клопотанням позивача та відповідача-2 було відкладено підготовче засідання на 30 березня 2021 року о 10:30.

16.03.2021 до суду від Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Імені Мічуріна надійшов відзив на позовну заяву № 37 від 12.03.2021, у якому відповідач-2 просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі; стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати.

Заперечення відповідача-2, викладені у відзиві, мотивовані посиланням на норми ст.ст. 93, 135 Земельного кодексу України, ст.ст. 16, 30, 31 Закону України Про оренду землі , ст.ст.207, 215, 228, 509 Цивільного кодексу України, ст. 179 Господарського кодексу України, та обґрунтовані, зокрема, таким:

- по-перше, при вчиненні договорів між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Імені Мічуріна та Товариством з обмеженою відповідальністю Братське-Агро було порушено публічний порядок, а тому вказані договори є нікчемними, оскільки серед підстав укладання, зміни договорів оренди земельної ділянки, що має безпосереднє відношення і до договорів на право оренди земельної ділянки, відсутня така підстава, як звернення стягнення на право оренди, при якому відбувається зміна договору оренди, обумовлена зміною його сторони;

- по друге, директор Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Імені Мічуріна не був уповноважений укладати ці правочини, оскільки договори про передачу права оренди підписані не уповноваженою особою, за відсутності наміру та волевиявлення Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Імені Мічуріна .

Відповідач-2 зазначає, що оскільки нотаріальні Договори є нікчемними, тому не залежно від зареєстрованого права оренди на спірні земельні ділянки за ТОВ Братське-Агро саме СТОВ Ім. Мічуріна є законним та належним орендарем вказаних земельних ділянок. Отже, укладення 30.05.2020 року Договору № 30/05/20-1 про спільну діяльність (спільний обробіток землі), між СТОВ Імені Мічуріна та ТОВ Доброульянівка відбулося з додержанням вимог чинного законодавства, а тому відсутні правові підстави для визнання його недійсним.

У відзиві відповідач-2 також зазначив, що попередній розрахунок судових витрат складає 5500 грн, де 5000 грн витрати на правову допомогу адвоката, а 500 грн витрати на відправлення поштової кореспонденції.

29.03.2021 до суду від відповідача-2 надійшло клопотання № 41 від 29.03.2021, в якому заявник просить суд постановити ухвалу про зупинення провадження у справі № 915/1557/20 до перегляду в порядку апеляційного провадження ухвали Господарського суду Миколаївської області від 18.01.2021 по справі № 915/1557/20, якою зустрічну позовну заяву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Імені Мічуріна повернуто позивачу за зустрічним позовом.

30.03.2021 на офіційну електронну пошту суду від позивача надійшло клопотання б/н від 30.03.2021 (вх. № 4684/21) про долучення до матеріалів справи доказів на підтвердження повноважень представника Товариства з обмеженою відповідальністю Братське-Агро .

Ухвалою суду від 30.03.2021 було задоволено клопотання Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Імені Мічуріна № 41 від 29.03.2021 про зупинення провадження у справі № 915/1557/20; зупинено провадження у господарській справі № 915/1557/20 до перегляду в порядку апеляційного провадження ухвали Господарського суду Миколаївської області від 18.01.2021 у справі № 915/1557/20, якою зустрічну позовну заяву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Імені Мічуріна № 15 від 14.01.2021 у справі № 915/1557/20 повернуто позивачу за зустрічним позовом; зобов`язано сторін вчасно повідомити суд про усунення обставин, що викликали зупинення господарської справи.

Ухвалою суду від 29.04.2021 було поновлено провадження даній у справі; підготовче засідання призначено на 13 травня 2021 року об 11:00.

13.05.2021 на офіційну електронну пошту суду від учасників справи надійшла така кореспонденція:

- клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Братське-Агро б/н від 13.05.2021 (вх. № 7188/21) про відкладення розгляду справи та про проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції, мотивоване неможливістю забезпечити явку представника в судове засідання;

- клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Братське-Агро б/н від 13.05.2021 (вх. № 7193/21) в доповнення до раніше поданого клопотання, в якому позивач просить суд відкласти розгляд справи на два тижні з метою надання часу для врегулювання спору;

- клопотання Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Імені Мічуріна б/н від 12.05.2021 (вх. № 7180/21) про відкладення засідання по справі на іншу дату та про участь представника СТОВ Ім. Мічуріна в наступному підготовчому засіданні в режимі відеоконференції;

- клопотання Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Імені Мічуріна б/н від 13.05.2021 (вх. № 7194/21), в якому заявник повідомляє суд, що наразі позивач та відповідач-2 ведуть переговори щодо мирного врегулювання спору, та з метою надання можливості сторонам по справі вирішити конфлікту ситуацію в позасудовому порядку, просить суд відкласти засідання по справі на інший день, визначений судом.

Ухвалою суду від 13.05.2021 за клопотанням представників позивача та відповідача-2 було відкладено підготовче засідання на 01 червня 2021 року об 11:15.

31.05.2021 на офіційну електронну пошту суду від учасників справи надійшла така кореспонденція:

- клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Братське-Агро б/н від 31.05.2021 (вх. № 8321/21), у якому позивач просить суд: провести підготовче засідання призначене на 01.06.2021 без участі позивача та його представника; закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті; постановити ухвалу про участь представника позивача ТОВ Братське-Агро в наступному судовому засіданні по даній справі в режимі відеоконференції; доручити проведення відеоконференції Кіровському районному суду м. Дніпропетровська;

- клопотання Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Імені Мічуріна б/н від 12.05.2021 (вх. № 8222/21), у якому відповідач просить суд: підготовче судове засідання, призначене на 01.06.2021 року, провести без участі СТОВ Імені Мічуріна та його представника; закрити підготовче провадження по справі № 915/1557/20 та призначити справу до судового розгляду по суті; доручити проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції Кіровському районному суду м. Дніпропетровська (проспект Пушкіна, б. 29, м. Дніпро, 49101).

Ухвалою суду від 01.06.2021 було закрито підготовче провадження у даній справі, з призначенням її до судового розгляду по суті на 01 липня 2021 року об 11:00; задоволено клопотання представників позивача та відповідача-2 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, забезпечення проведення якої доручено Кіровському районному суду м. Дніпропетровська.

30.06.2021 до суду від відповідача-2 надійшло клопотання б/н від 30.06.2021 про відкладення розгляду справи, мотивоване неможливістю явки представника в судове засідання.

01.07.2021 об 11:00 судове засідання в режимі відеоконференції не відбулося, оскільки Кіровський районний суд м. Дніпропетровська не забезпечив відеоконференцзв`язок, про причини невиконання ухвали не повідомив, про що Господарським судом Миколаївської області складено відповідний Акт від 01.07.2021.

З огляду на вищевикладене, судом було відкладено розгляд справи по суті, в межах строку, що є необхідним для належного повідомлення учасників справи про дату, час і місце проведення судового засідання, а саме - на 13 липня 2021 року об 11:15.

06.07.2021 на офіційну електронну пошту суду від позивача надійшло клопотання б/н від 05.07.2021 про проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції, на яке суд відреагував відповідною ухвалою від 07.07.2021.

12.07.2021 на офіційну електронну адресу суду від позивача надійшло клопотання б/н від 12.07.2021 (вх. № 10565/21) про проведення судового засідання, призначеного на 13.07.2021 о 11:15 без участі позивача та його представника.

Станом на момент проведення судового засідання від учасників справи інших заяв чи клопотань як по суті справи, так і з процесуальних питань, до суду не надходило.

Відповідач-1 правом, передбаченим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України щодо оформлення відзиву на позовну заяву і документів, що підтверджують заперечення проти позову, не скористався.

Так, як уже було наведено, ухвалою суду від 28.12.2020 відповідачам було встановлено строк у 15 днів від дня отримання даної ухвали для надання суду відзиву.

Копія вказаної ухвали направлена на адресу відповідача-1 12.01.2021 була повернута за зворотною адресою відділенням поштового зв`язку з відміткою причини повернення за закінченням терміну зберігання (поштове відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 5400142402765).

Судом перевірено дані Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо адреси місцезнаходження відповідача - юридичної особи та встановлено, що процесуальний документ надіслано зазначеним учасникам справи в порядку, визначеному чинним процесуальним законодавством.

Статтею 93 Цивільного кодексу України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Відповідно до статей 9, 14, 17 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на підставі поданих юридичною особою документів у Єдиному державному реєстрі зазначаються відомості про її місцезнаходження.

Тобто, офіційне місцезнаходження повідомляється юридичною особою для забезпечення комунікації та зв`язку із нею зацікавлених осіб, у тому числі контрагентів, органів державної влади тощо.

При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Крім того, ч. 7 ст. 120 ГПК України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, в разі коли фактичне місцезнаходження учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Відтак, повна відповідальність за достовірність інформації про місцезнаходження, а також щодо наслідків неотримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням покладається саме на таку особу - учасника процесу.

Суд звертає увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Відповідно до приписів п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно зі ст. 11 ГПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону).

За таких обставин можна дійти висновку, що повернення ухвали суду про відкриття провадження у справі відбулось через недотримання відповідачами вимог законодавства щодо забезпечення отримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням (поштовою адресою), що розцінюється судом як фактична відмова від отримання адресованих йому судових рішень (ухвал). Відповідачі, у разі незнаходження за своєю юридичною адресою, повинні був докласти зусиль щодо отримання поштових відправлень за цією адресою або повідомити суду про зміну свого місцезнаходження.

З урахуванням наведеного, слід вважати, що копія ухвали суду від 28.12.2020 була вручена відповідачу-1 12.01.2021. Таким чином, встановлений судом строк на подання відзиву для відповідача-1 тривав до 27.01.2021 включно.

При цьому, ні станом на 27.01.2021, ні станом на дату розгляду справи по суті, відповідач-1 відзиву на позовну заяву не надав.

13.07.2021 учасники справи своїх представників в судове засідання не направили, хоча про час та місце проведення засідання були повідомлені належним чином.

Враховуючи наведене та те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті за відсутності представників сторін.

Відповідно до змісту статей 195, 240 ГПК України, 13.07.2021 за результатами розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження, суд підписав вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши в підготовчих судових засіданнях представників позивача та відповідача-2, дослідивши надані докази у їх сукупності, суд -

В С Т А Н О В И В:

Як зазначено позивачем, та не спростовано іншими учасниками справи, в період часу з 26.03.2020 по 30.03.2020 року в рамках виконавчого провадження № 59427809 з виконання наказу № 904/759/19 від 14.05.2019 року, виданого Господарським судом Дніпропетровської області про стягнення 6 000 000,00 грн страхового відшкодування та судового збору 90 000,00 грн, державним виконавцем Соборного відділу ДВС у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Крайняком М.С. прийнято акти про передачу майна стягувану у рахунок часткового погашення боргу, а саме: право оренди земельних ділянок (т. І, а.с. 15-20).

Вказаними актами передбачено, що акт є підставою для реєстрації припинення права оренди боржника на земельні ділянки зазначені в Акті та є підставою для реєстрації права оренди на зазначені земельні ділянки за стягувачем (в тому числі, але не виключно заміни сторони Орендаря в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно з боржника на стягувача).

Матеріали справи свідчать про таке:

1) 26.03.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю Братське-Агро та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Імені Мічуріна укладено договір № 26/03/2020, за яким відповідач-2 передав позивачу в рахунок погашення боргу право оренди 50 земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих на території Новокостянтинівської сільської ради Братського району Миколаївської області;

2) 27.03.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Братське-Агро та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Імені Мічуріна укладено договір № 27/03/2020, за яким відповідач-2 передав позивачу в рахунок погашення боргу право оренди 40 земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих на території Новокостянтинівської сільської ради Братського району Миколаївської області;

3) 30.03.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю Братське-Агро та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Імені Мічуріна укладено договір № 30/03/2020, за яким відповідач-2 передав позивачу в рахунок погашення боргу право оренди 49 земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих на території Новокостянтинівської сільської ради Братського району Миколаївської області.

За умовами наведених Договорів:

- з моменту укладання Договору право оренди Боржника (Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Імені Мічуріна ) на зазначені в Договорі земельні ділянки припиняється та переходить до Стягувача (Товариство з обмеженою відповідальністю Братське-Агро ) (п. 3);

- з моменту укладення цього Договору до Стягувача переходять права та обов`язки Орендаря за договорами оренди землі, об`єктами оренди за якими є зазначені в пункті 2 цього Договору земельні ділянки (п. 4);

- негайно після укладення цього Договору Боржник передає Стягувачу договора оренди землі, об`єктами оренди за якими є зазначені в пункті 2 цього Договору земельні ділянки (п. 5);

- цей Договір є підставою для реєстрації припинення права оренди Боржника на земельні ділянки зазначені в пункті 2 цього Договору та є підставою для реєстрації права оренди на дані земельні ділянки за Стягувачем (в тому числі, але не виключно заміни сторони Орендаря в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно з Боржника на Стягувача (п. 6).

Як вбачається з наданих суду доказів, на виконання умов п. 5 вищенаведених Договорів 31.03.2020 року між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Імені Мічуріна та Товариством з обмеженою відповідальністю Братське-Агро було оформлено акт прийому-передачі, за яким позивачу було відповідачем-2 передано 139 оригінальних примірників договорів оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих на території Новокостянтинівської сільської ради Братського району Миколаївської області, з відповідними кадастровими номерами.

З матеріалів справи також вбачається, що 30 травня 2020 року між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Імені Мічуріна та Товариством з обмеженою відповідальністю Доброульянівка був укладений Договір № 30/05/20-1 про спільну діяльність (спільний обробіток землі), предметом якого є спільний обробіток земельних ділянок, розташованих на території Новокостянтинівської сільської ради Братського району Миколаївської області.

За умовами наведеного Договору № 30/05/20-1 від 30.05.2021:

- сторони за цим Договором зобов`язуються шляхом об`єднання своїх зусиль і майна спільно діяти для досягнення спільної господарської мети, а саме отримання прибутку від виробництва (вирощування) зерна сільськогосподарських культур, реалізації (продажу) сільськогосподарської продукції внаслідок спільного обробітку земельних ділянок, зазначених у п. 2.2. цього Договору (п. 1.1);

- спільна діяльність сторін з виробництва (вирощування) зерна сільськогосподарських культур буде здійснюватись на земельних ділянках, розташованих на території Новокостянтинівської сільської ради Братського району Миколаївської області з наступними кадастровими номерами:

1. 4821483400:01:000:0187 29. 4821483400:01:000:0179

2. 4821483400:01:000:0205 30. 4821483400:01:000:0201

3. 4821483400:05:000:0208 31. 4821483400:06:000:0095

4. 4821483400:06:000:0065 32. 4821483400:06:000:0005

5. 4821483400:03:000:0088 33. 4821483400:06:000:0058

6. 4821483400:06:000:0064 34. 4821483400:06:000:0103

7. 4821483400:02:000:0056 35. 4821483400:03:000:0124

8. 4821483400:01:000:0183 36. 4821483400:02:000:0031

9. 4821483400:05:000:0307 37. 4821483400:05:000:0222

10. 4821483400:01:000:0107 38. 4821483400:02:000:0407

11. 4821483400:03:000:0076 39. 4821483400:02:000:0057

12. 4821483400:06:000:0075 40. 4821483400:03:000:0204

13. 4821483400:02:000:0021 41. 4821483400:01:000:0118

14. 4821483400:06:000:0066 42. 4821483400:01:000:0186

15. 4821483400:06:000:0082 43. 4821483400:02:000:0169

16. 4821483400:06:000:0083 44. 4821483400:03:000:0114

17. 4821483400:06:000:0084 45. 4821483400:02:000:0217

18. 4821483400:05:000:0224 46. 4821483400:03:000:0404

19. 4821483400:05:000:0220 47. 4821483400:02:000:0408

20. 4821483400:06:000:0067 48. 4821483400:05:000:0310

21. 4821483400:06:000:0068 49. 4821483400:01:000:0231

22. 4821483400:01:000:0230 50. 4821483400:01:000:0182

23. 4821483400:02:000:0164 51. 4821483400:05:000:0136

24. 4821483400:05:000:0221 52. 4821483400:05:000:0197

25. 4821483400:01:000:0131 53. 4821483400:02:000:0128

26. 4821483400:05:000:0223 54. 4821483400:01:000:0232

27. 4821483400:06:000:0057 55. 4821483400:01:000:0084

28. 4821483400:01:000:0180 що перебувають в користуванні Сторони-1 (Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Імені Мічуріна ) на підставі договорів оренди (п. 2.2);

- цей Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2021 (п. 11.1).

У подальшому, Товариство з обмеженою відповідальністю Доброульянівка звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю Братське-Агро з листом № 15 від 01.09.2020, в якому, зокрема, зазначало, що на земельні ділянки, які розташовані на території Новокостянтинівської сільської ради Братського району Миколаївської області (55 земельних ділянок з відповідними кадастровими номерами) між Товариством з обмеженою відповідальністю Доброульянівка та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Імені Мічуріна укладено договір про спільну діяльність (спільний обробіток землі). З урахуванням наведеного, відповідач-1 вимагав від позивача не здійснювати обробіток вказаних земельних ділянок та не сіяти будь-які сільськогосподарські культури на вказаних земельних ділянках. Також, у вказаному листі відповідачем-1 було зазначено, що з 30.09.2020 року товариство приступає до обробітку вказаних земельних ділянок.

У відповідь на вказаний лист Товариством з обмеженою відповідальністю Братське-Агро було оформлено лист б/н від 18.09.2020, яким позивач відмовив в задоволенні вимог відповідача-1, та наголосив на тому, що земельні ділянки перебувають у правомірному володінні та користуванні (в оренді) ТОВ Братське-Агро .

За твердженням позивача, 02.10.2020 Товариству з обмеженою відповідальністю Братське-Агро стало відомо, що невідомими особи вчиняються дії щодо обробітку земельної ділянки кадастровий номер 4821483400:01:000:0180 та суміжних з нею земельних ділянок, які перебувають в оренді позивача.

Прибувши 02.10.2020 на місце розташування вказаної земельної ділянки позивачем було виявлено, що невідомими особами під керівництвом відповідача-1 здійснюється обробіток земельної ділянки площею 11,5432 га з кадастровим номером 4821483400:01:000:0180 та суміжних з нею земельних ділянок, які перебувають в оренді позивача. Щодо вказаних обставин позивачем було оформлено Акт обстеження земельної ділянки № 06-0-1 від 02.10.2020, з якого вбачається, зокрема, те, що на земельній ділянці знаходиться комбайн, трактор, вантажний автомобіль та близько шести осіб, які представляються представниками Товариства з обмеженою відповідальністю Доброульянівка .

Предметом даного позову виступає немайнова вимога позивача про визнання недійсним вищенаведеного договору про спільну діяльність, укладеного між відповідачами.

Підставою виступив оспорюваний Договір № 30/05/20-1 від 30.05.2020 про спільну діяльність (спільний обробіток землі), укладений між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Імені Мічуріна та Товариством з обмеженою відповідальністю Доброульянівка .

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Таким чином, до предмету доказування у даній справі належить встановлення обставин відповідності приписам чинного законодавства спірного договору.

Позивач підтверджує свою правову позицію такими доказами:

- Акти про передачу майна стягувачу у рахунок часткового погашення боргу (3 шт.), оформлені державним виконавцем в межах виконавчого провадження 59427809;

- Договори № 26/03/2020 від 26.03.2020, № 27/03/2020 від 27.03.2020, № 30/03/2020 від 30.03.2020 між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Імені Мічуріна та Товариством з обмеженою відповідальністю Братське-Агро ;

- Акт прийому-передачі договорів оренди землі від 31.03.2020;

- договори оренди землі з витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права до них (55 шт.);

- лист Товариства з обмеженою відповідальністю Доброульянівка до Товариства з обмеженою відповідальністю Братське-Агро № 15 від 01.09.2020, з відповіддю на нього б/н від 18.09.2020;

- Акт обстеження земельної ділянки від 02.10.2020 № 06-08-1;

- Договір № 30/05/20-1 від 30.05.2020 про спільну діяльність (спільний обробіток землі).

Відповідач-1, як було наведено вище, відзиву на позовну заяву, та будь-яких доказів суду не надав.

Відповідач-2 на підтвердження власної правової позиції, викладеної у відзиві, доказів суду не надав.

Статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як слідує з положень ст. 77, 78 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 ГПК України, проаналізувавши обставини справи відносно норм чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд дійшов таких висновків.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1, 2, 4 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Звертаючись до суду з позовом, Товариство з обмеженою відповідальністю Братське-Агро зазначило, що оспорюваний договір, укладений між відповідачами, без додержання вимог ст. 203 ЦК України, що є підставою для визнання його недійсним.

Згідно з положеннями статті 16 Цивільного кодексу України визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів, а загальні вимоги щодо недійсності правочину передбачено статтею 215 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Так, ч. 1 ст. 203 названого Кодексу визначає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2 ст. 203 ЦК України). Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5 ст. 203 ЦК України).

За приписами ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За змістом п. 2.2 Договору № 30/05/20-1 від 30.05.2020 про спільну діяльність (спільний обробіток землі) спільна діяльність сторін з виробництва (вирощування) зерна сільськогосподарських культур буде здійснюватись на земельних ділянках, розташованих на території Новокостянтинівської сільської ради Братського району Миколаївської області з наступними кадастровими номерами (з наведенням переліку кадастрових номерів 55 земельних ділянок), що перебувають в користуванні Сторони-1 (Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Імені Мічуріна ) на підставі договорів оренди.

Разом із тим, суд відмічає, що відповідно до ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України Про оренду землі орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.

Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 6 Закону України Про оренду землі орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

За змістом ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

При цьому, відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 15.01.2020 у справі № 322/1178/17, для визначення початку перебігу та закінчення строку дії договору оренди має значення не момент його підписання, а момент вчинення реєстраційних дій, тобто внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень як єдиної державної інформаційної системи, яка містить відомості про речові права на нерухоме майно, їх обтяження, суб`єктів речових прав, технічні характеристики об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо), кадастровий план земельної ділянки, а також відомості про правочини, вчинені щодо таких об`єктів нерухомого майна, з якими закон пов`язує набрання чинності договору, а саме можливість реалізації сторонами своїх суб`єктивних прав та обов`язків.

Таким чином, строк дії договору оренди землі обчислюється з моменту реєстрації права оренди в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

За приписами ж п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Матеріали справи свідчать про те, що на підставі п. 6 Договорів № 26/03/2020 від 26.03.2020, № 27/03/2020 від 27.03.2020, № 30/03/2020 від 30.03.2020 між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Імені Мічуріна та Товариством з обмеженою відповідальністю Братське-Агро право оренди на земельні ділянки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень зареєстровано за позивачем.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю Братське-Агро є законним користувачем (орендарем) земельних ділянок (зокрема, 55 земельних ділянок з відповідними кадастровими номерами, які є предметом оспорюваного у даній справі Договору), розташованих на території Новокостянтинівської сільської ради Братського району Миколаївської області.

З наведеного слідує, що саме позивач, як єдиний законний користувач (орендар) 55 земельних ділянок з відповідними кадастровими номерами, розташованих на території Новокостянтинівської сільської ради Братського району Миколаївської області, є тією особою, яка має право на укладення договору про спільний обробіток вказаних земельних ділянок.

Проте, Товариство з обмеженою відповідальністю Братське-Агро з Товариством з обмеженою відповідальністю Доброульянівка правочину про передачу права користування земельними ділянками не укладало та не надавало згоди на обробіток відповідних земельних ділянок, а, отже, відповідачі не мали законного права при наявності оформленого права користування у позивача укладати між собою на вказані земельні ділянки Договір № 30/05/20-1 від 30.05.2020 про спільну діяльність (спільний обробіток землі).

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про те, що укладаючи Договір № 30/05/20-1 від 30.05.2020 про спільну діяльність (спільний обробіток землі) відповідачі порушили права позивача на мирне користування вказаними земельними ділянками.

За приписами ч. 1 ст. 27 Закону України Про оренду землі орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Відповідно до ч. 1 ст. 320 ЦК України власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.

За правилами ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

При цьому, згідно з п. в ч. 3 ст. 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання угоди недійсною.

Приписами ст. 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Враховуючи наведене, суд вважає, що укладення між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Імені Мічуріна та Товариством з обмеженою відповідальністю Доброульянівка спірного Договору № 30/05/20-1 від 30.05.2020 про спільну діяльність (спільний обробіток землі) призвело до порушення в момент його укладення прав та законних інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю Братське-Агро як правомірного орендаря зазначених у Договорі 55 земельних ділянок з відповідними кадастровими номерами, чим здійснено втручання в право позивача на мирне користування вказаними земельними ділянками, що відповідно до ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України є підставою для визнання оспорюваного правочину недійсним.

Щодо аргументів Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Імені Мічуріна , викладених у відзиві, суд зазначає таке.

Згідно зі ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За змістом ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

З наведених норм випливає, що нікчемним є правочин, недійсність якого в законі встановлена прямо.

По-перше, суд дослідив наведені відповідачем у відзиві посилання на норми законодавчих актів (ст.ст. 93, 135 Земельного кодексу України, ст.ст. 16, 30, 31 Закону України Про оренду землі , ст.ст. 207, 215, 228, 509 ЦК України, ст. 179 ГК України) з висновками про те, що серед підстав укладання, зміни договорів оренди земельної ділянки, що має безпосереднє відношення і до договорів на право оренди земельної ділянки, відсутня така підстава, як звернення стягнення на право оренди, при якому відбувається зміна договору оренди, обумовлена зміною його сторони, а також на те, що виконавець не наділений правом накладення арешту на право оренди земельної ділянки боржника-орендаря, яке як майнове право є відмінним від майна (коштів) об`єктом цивільних прав та має обмежену оборотоздатність для боржника-орендаря, та дійшов висновку, що таке формулювання не може тлумачитись як пряме встановлення законом нікчемності правочинів.

По-друге, суд вважає, що відповідач не довів обставин, що порушують публічний порядок при вчиненні сторонами (позивачем та відповідачем) оспорюваних правочинів, хоча для застосування приписів ст. 228 ЦК України досить, щоб на досягнення протисуспільних цілей були спрямовані дії хоч би одного учасника правочину.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

По-третє, посилання відповідача на те, що Договори про передачу права оренди підписані не уповноваженою особою, за відсутності наміру та волевиявлення Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Імені Мічуріна спростовуються матеріалами справи, оскільки про таке волевиявлення свідчить Акт приймання-передачі Договорів оренди землі від 31.03.2020, оформлений та підписаний обома сторонами (з боку відповідача-2 - директором Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Імені Мічуріна ), підписи скріплені печатками (том І, а.с. 26-28).

Відповідно до статті 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

При цьому, наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, з перевищенням повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 17.03.2021 у справі № 910/8466/20.

Таким чином, у суду відсутні підстави для визнання на підставі ст. 228 ЦК України факту нікчемності Договорів № 26/03/2020 від 26.03.2020, № 27/03/2020 від 27.03.2020, № 30/03/2020 від 30.03.2020 між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Імені Мічуріна та Товариством з обмеженою відповідальністю Братське-Агро про передачу права оренди в рахунок погашення боргу.

Разом із цим, суд зазначає, що оспорюваний правочин тягне цивільно-правові наслідки, але він може за позовом одного із учасників правочину чи іншої заінтересованої особи (особи, права якої порушені таким правочином) бути визнаний в судовому порядку у позовному провадженні недійсним на підставах, що передбачені законом.

В даному випадку, нотаріально завірені Договори № 26/03/2020 від 26.03.2020, № 27/03/2020 від 27.03.2020, № 30/03/2020 від 30.03.2020, які були укладені між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Імені Мічуріна та Товариством з обмеженою відповідальністю Братське-Агро не визнані в судовому порядку недійсними, отже мають всі ознаки дійсних правочинів.

Отже, на підставі викладеного судом відхиляються як необґрунтовані заперечення відповідача-2, викладені у відзиві.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги про визнання недійсним Договору № 30/05/20-1, укладеного 30.05.2020 року між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Імені Мічуріна та Товариством з обмеженою відповідальністю Доброульянівка про спільну діяльність (спільний обробіток землі), предметом якого є спільний обробіток земельних ділянок, розташованих на території Новокостянтинівської сільської ради Братського району Миколаївської області є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, враховуючи вищенаведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, згідно з наданими доказами, суд дійшов висновку про доведеність та правомірність заявлених позовних вимог, а отже - задоволення їх в повному обсязі.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України, у резолютивній частині рішення зазначаються, зокрема відомості про розподіл судових витрат.

Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За такого, враховуючи, задоволення позову в повному обсязі, у даній справі підлягає покладенню на відповідачів судовий збір в загальній сумі 3153,00 грн, у тому числі:

- за подання позовної заяви (2102,00 грн);

- за подання заяви про забезпечення позову (1051,00 грн), за результатами розгляду якої судом було постановлено ухвалу від 28.12.2020.

Також суд звертає увагу учасників справи на те, що відповідно до положень ч. 7 ст. 45 ГПК України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Керуючись ст. ст. 73-79, 86, 129, 219, 220, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Визнати недійсним договір № 30/05/20-1, укладений 30.05.2020 року між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Імені Мічуріна (49040, м. Дніпро, проспект Праці, буд. 2Т, кімната 15; ідентифікаційний код 03765499) та Товариством з обмеженою відповідальністю Доброульянівка (49040, м. Дніпро, проспект Праці, буд. 2Т, кімната 7; ідентифікаційний код 35079048), про спільну діяльність (спільний обробіток землі), предметом якого є спільний обробіток земельних ділянок, розташованих на території Новокостянтинівської сільської ради Братського району Миколаївської області.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Доброульянівка (49040, м. Дніпро, проспект Праці, буд. 2Т, кімната 7; ідентифікаційний код 35079048) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Братське-Агро (55482, Миколаївська обл., Братський район, с. Новокостянтинівка, вул. Миру, буд. 45; ідентифікаційний код 41671498) 1576,50 грн судового збору.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Імені Мічуріна (49040, м. Дніпро, проспект Праці, буд. 2Т, кімната 15; ідентифікаційний код 03765499) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Братське-Агро (55482, Миколаївська обл., Братський район, с. Новокостянтинівка, вул. Миру, буд. 45; ідентифікаційний код 41671498) 1576,50 грн судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

Сторони та інші учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Братське-Агро (55482, Миколаївська обл., Братський район, с. Новокостянтинівка, вул. Миру, буд. 45; ідентифікаційний код 41671498).

Відповідач-1: Товариство з обмеженою відповідальністю Доброульянівка (49040, м. Дніпро, проспект Праці, буд. 2Т, кімната 7; ідентифікаційний код 35079048).

Відповідач-2: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Імені Мічуріна (49040, м. Дніпро, проспект Праці, буд. 2Т, кімната 15; ідентифікаційний код 03765499).

Повне рішення складено та підписано судом 22.07.2021.

Суддя О.Г. Смородінова