Постанова

від 14.09.2007 по справі 32/347-а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

32/347-А

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.486-65-72

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

14.09.07                                                      м. Київ                                     32/347-А       

За позовомЗакритого акціонерного товариства «Трансбус»

ДоДержавної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва

про визнання нечинним податкового повідомлення –рішення

Суддя Хрипун О.О.

                                                Секретар судового засідання Ковальчук О.В.                                                

Представники:

Від позивача              Ростолопа Є.Г.–предст.

Від відповідача         Столяров В.М.–гол.держ.под. інсп.,  

                                    Оніщенко В.А.- гол.держ.под. рев.-інсп

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство «Трансбус»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ДПІ у  Соломнському районі м. Києва про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 05.03.2007 №0000692302/0.

Позовні вимоги мотивовані тим, що з ліквідацію векселедержателя вексельна заборгованість не перетворилась на безповоротну фінансову допомогу і не поповнила валовий дохід позивача як векселедавця, тому у відповідача не було підстав для донарахування податкових зобовязань по податку на прибуток.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” внаслідок  невключення до складу валового доходу суми заборгованості за простим векселем у розмірі 32 500 000,00 грн., отримувача якого ліквідовано. Визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 8125000,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 6500000,00 грн. відповідач вважає  правомірним, а спірне податкове повідомлення-рішення таким, що відповідає вимогам чинного законодавства (заперечення у матеріалах справи).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

05.03.2007 Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі м. Києва  прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000692302/0, яким позивачу згідно з п.п. «б»пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4, пп. 17.1.3, 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 14 625 000,00грн., з яких 8 125 000,00 грн. –основний платіж, 6 500 000,00 грн. –штрафні санкції.

Спірне податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем на підставі акта від 27.02.2006 №1843/23-02/33293766 «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки Закритого акціонерного товариства «Трансбус»(код ЄДРПОУ 33293766) з питань взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Центр розвитку проектів»(код ЄДРПОУ 32850220) з використанням вексельної форми розрахунків за період 01.01.2006 по 30.09.2006»в якому зазначається, що позивачем занижено валові доходи в ІІ кварталі 2006 на суму 32 500 000,00 грн. та податок на прибуток в розмірі 8 125 000,00 грн. внаслідок порушення пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Як зазначається в акті перевірки, в рахунок оплати за договором купівлі-продажу б/н від 31.10.2005 позивачем виданий продавцю –ТОВ «Центр розвитку проектів»простий вексель №30020510469 номінальною вартістю 32 500 000,00 грн., емітований ЗАТ «Трансбус». Строк платежу за векселем - 31.10.2013. Оскільки ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.04.2006 у справі №43/45 ТОВ «Центр розвитку проектів»ліквідовано як юридичну особу в зв'язку з банкрутством, суму заборгованості за векселем в розмірі 32 500 000,00 грн., на думку відповідача, позивач повинен відобразити у складі валових доходів ІІ кварталу 2006 року як безповоротну фінансову допомогу, що виникає на момент ліквідації ТОВ «Центр розвитку проектів».

Однак, з доводами відповідача та висновками, викладеними в акті перевірки щодо визначення позивачу податкового зобов'язання по податку на прибуток, суд не погоджується, виходячи з наступного.

Матеріалами справи свідчать, що 31.10.2005 між ЗАТ «Трансбус»(Покупець) та ТОВ «Центр розвитку проектів» (Продавець) укладений Договір купівлі-продажу б/н, відповідно до якого Продавець зобов'язується передати, а Покупець прийняти та оплатити на умовах цього Договору простий вексель №733255708779 від 24.10.2005, номінальною вартістю 32 500 000,00грн., векселедавець ЗАТ «Львівській автомобільний завод», строк погашення векселя: за пред'явленням.

У відповідності з вказаним Договором Покупець зобов'язаний сплатити Продавцю 32 500 000,00грн. (п.1.2 Договору).

Відповідно до пункту 2.4 вказаного Договору оплату за вексель Покупець здійснює протягом 12 місяців з моменту укладання даного договору шляхом перерахування грошових коштів, у розмірі загальної вартості договору або шляхом передачі Продавцю цінних паперів на суму загальної вартості даного договору.

Згідно акта прийому - передачі векселів від 31.10.2005 ТОВ «Центр розвитку проектів»передано, а ЗАТ «Трансбус»прийнято простий вексель №733255708779 від 24.10.2005, номінальною вартістю 32 500 000,00 грн., векселедавець - ЗАТ «Львівській автомобільний завод». Також за цим актом на виконання зобов'язань за Договором купівлі-продажу від 31.10.2005 ЗАТ “Трансбус” передало ТОВ “Центр розвитку проектів”  простий вексель №30020510469 від 31.10.2005 номінальною вартістю 32 500000,00 грн., векселедавець –ЗАТ «Трансбус», термін погашення 31.10.2013.

Актом прийому-передачі векселів від 31.10.2005 сторони підтвердили, що з моменту підписання акту прийому-передачі векселів їхні зобов'язання за Договором купівлі-продажу від 31.10.2005 вважаються виконаними в повному обсязі.

Статтею 14 Закону України «Про цінні папери і фондову біржу»від 18.06.1991 №1201-ХІІ  визначено, що вексель - це цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

Відповідно до ст.4 Закону України «Про обіг векселів в Україні» від 05.04.2001 №2374-ІІІ видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги.

Умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов'язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим  договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 №334/94-ВР (із змінами та доповненнями) валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

До складу валового доходу, серед іншого, підлягають включенню суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді (пп. 4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону).

Підпунктом 1.22.1 п. 1.22 ст. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено, що безповоротна фінансова допомога –

сума коштів, передана платнику податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів (за винятком бюджетних дотацій і субсидій), або без укладання таких угод;

сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після її списання, якщо така безнадійна заборгованість була попередньо включена до складу валових витрат кредитора;

сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності;

основна сума кредиту або депозиту, наданих платнику податку без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних);

сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Відповідно до ст.78 Уніфікованого Закону про переказні векселі та прості векселі, ратифікованого Верховною Радою України 06.07.1999 Законом України №826-ХІV, векселедавець простого векселя зобов'язаний так само, як акцептант за переказним векселем. Прості векселі зі строком  платежу у визначений строк від пред'явлення повинні бути протягом строків, встановлених статтею 23, пред'явлені  векселедавцю для відмітки. Перебіг строку починається від дати відмітки, підписаної векселедавцем на векселі. Відмова векселедавця  зробити датовану відмітку повинна бути засвідчена протестом  (стаття  25), дата  якого  є  початком строку від пред'явлення.

До простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, а саме положення щодо:

індосаменту (статті 11 - 20);

строку платежу (статті 33 - 37);

платежу (статті 38 - 42);

права регресу у разі неплатежу (статті 43 - 50, 52 - 54);

платежу у порядку посередництва (статті 55, 59 - 63);

копій (статті 67 і 68);

змін (стаття 69);

позовної давності (статті 70 і 71);

неробочих днів, обчислення строків і заборони пільгових строків (статті 72, 73 і 74).

До простого векселя також застосовуються такі положення: положення, які стосуються переказного векселя, який підлягає оплаті за адресою третьої особи або у місцевості, іншій, ніж місце проживання трасата (статті 4 і 27); застереження  про відсотки (стаття 5); розбіжності щодо суми, яка підлягає оплаті (стаття 6); наслідки підпису відповідно до умов, зазначених у статті  7; наслідки підпису особи, яка діє без повноважень або з перевищенням своїх повноважень (стаття 8); і положення, які стосуються бланкового переказного векселя (стаття 10).

До простого векселя також застосовуються такі положення: положення щодо забезпечення  авалем  (статті 30-32);  у випадку, передбаченому в  останньому абзаці  статті 31,  якщо в авалі не зазначено, за кого він даний, вважається, що він даний  за векселедавця простого векселя (ст.77  Уніфікованого Закону).

Строки позовної давності встановлені Главою XI Уніфікованого Закону. Згідно  ст.70 позовні вимоги до акцептанта, які випливають з переказного векселя, погашаються із закінченням трьох років, які обчислюються від дати настання строку платежу.

Позовні вимоги держателя до індосантів і до трасанта погашаються після закінчення  одного року від дати протесту, здійсненого у встановлений  строк,  або від дати  настання  строку платежу, якщо є застереження «обіг без витрат».

Позовні вимоги індосантів один до одного і до трасанта погашаються із закінченням шести місяців, які відраховуються з дня, коли індосант акцептував вексель і здійснив платіж за ним, або з дня, коли до нього був пред'явлений позов.

Як свідчать матеріали справи, строк погашення простого векселя №30020510469 від 31.10.2005 номінальною вартістю  32 500 000,00 грн., емітованого ЗАТ «Трансбус», спливає 31.10.2013. Також з матеріалів справи вбачається, що простий вексель №30020510469 від 31.10.2005  номінальною вартістю  32 500 000,00 грн., емітований ЗАТ «Трансбус»,  був проданий ТОВ «Центр розвитку проектів»Корпорації «Норвич Ентерпрайзиз Інк»за Договором купівлі-продажу цінних паперів №21/2-05К від 21.12.2005 (копія договору купівлі продажу та акту прийому передачі у справі).

Відповідно до ст.4 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок»до особи,  яка набула право  власності  на  цінний  папір, переходять усі посвідчені ним права.

Тобто, при передачі векселя новому держателю векселя передаються усі права: права на володіння векселем та права випливаючи із пінного паперу. Під правами, що випливають з права власності на цінний папір, маються на увазі право на здійснення певних дій з цінним папером: пред'явлення до платежу, отримання платежу, здійснення протесту, та інші.

Листом від 27.02.2007 №12/07 Корпорація «Норвич Ентерпрайзиз Інк.»звернулось до ЗАТ «Трансбус»з проханням розміняти простий вексель №30020510469 від 31.10.2005  номінальною вартістю  32 500 000,00 грн., на два простих векселя номінальною вартістю 20 000 000,00 грн. та 12 500 000,00 грн. (копія листа у справі).

Отже, власником простого векселя №30020510469 від 31.10.2005 номінальною вартістю  32 500 000,00 грн., емітованого ЗАТ «Трансбус», згідно Договору купівлі-продажу цінних паперів №21/2-05К від 21.12.2005 та акта прийому передачі цінних паперів від 22.12.2005 є Корпорація «Норвич Ентерпрайзиз Інк».

Враховуючи, щотермін пред'явлення простого векселя №30020510469 від 31.10.2005  спливає  31.10.2013, і строк позовної давності щодо погашення вексельної заборгованості не закінчився, заборгованість, яка виникла не є безповоротною фінансовою допомогою в розумінні п.п.1.22.1 п.1.22 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Факт ліквідації ТОВ «Центр розвитку проектів»у звязку з банкрутством також не може розглядатись підставою для кваліфікації цієї заборгованості як безнадійної, оскільки власником векселя на даний час є Корпорація «Норвич Ентерпрайзиз Інк».

За таких обставин суд вважає, що збільшення позивачу валового доходу за ІІ квартал 2006 року на 32 500 000,00грн. та донарахування позивачу податкових зобов'язань з податку на прибуток  у розмірі 8 125 000,00 грн. здійснено відповідачем неправомірно.

Пунктом 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»штрафні санкції накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, за порушення податкового  законодавства.

Оскільки суд визнав відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача за вищезазначеним епізодом, то, відповідно, відсутні і підстави для застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 6 500 000,00 грн., визначених спірним податковим повідомленням-рішенням.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта  владних  повноважень обов'язок  щодо доказування правомірності свого рішення, дії  чи  бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, правомірності свого рішення суду не довів.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню.

У звязку з задоволенням позову відповідно до вимог ч. 1 ст.  94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати у розмірі 3,40 грн. судового збору підлягають відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України.

Керуючись  ст. ст. 71, 94, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Господарський суд міста Києва, -                

                                                      ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва від 05.03.2007 №0000692302/0.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства «Трансбус»(03124, м. Київ, бул. І. Лепсе,6, рахунок №260046402 у ВАТ Український Професійний Банк», МФО 300205 код ЄДРПОУ  33293766) 3,40 грн. судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

Суддя                                                                                                    О.О.Хрипун