Рішення

від 20.07.2021 по справі 921/7/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20 липня 2021 року м. ТернопільСправа № 921/7/21

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Стадник М.С.

за участі секретаря судового засідання Десятник О.С.

розглянув матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопіль-нафта» (юридична адреса: 47755, вул. Тернопільська, 83А, с. Ступки, Тернопільський район, Тернопільська область, адреса для листування: вул. Студинського, 2, смт. Велика Березовиця, Тернопільський район, Тернопільська область)

до відповідача: Приватного підприємства «Білокриниця» (юридична адреса: 47013, вул. Шевченка, 4, с. Білокриниця, Кременецький район, Тернопільська область)

про стягнення 107 638,12 грн., з яких: 96 250, 28 грн. заборгованості з оплати поставленого товару, 2453,71 грн. інфляційних нарахувань, 6906, 48 грн. пені та 2 027, 65 грн. - 3% річних.

За участі представника позивача - адвоката Петренко Тетяни Борисівни, ордер серії ВО №1012562 від 18.01.2021р.

В порядку ст. 8 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України), здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу "Акорд".

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Тернопіль-нафта" з позовом до Приватного підприємства "Білокриниця" про стягнення 107 638,12 грн., з яких: 96 250, 28 грн. заборгованості за нафтопродукти поставлені згідно Договору поставки нафтопродуктів №3/18-Т, 2453,71 грн. інфляційних нарахувань, 6906, 48 грн. пені та 2 027, 65 грн. - 3% річних.

Ухвалою суду від 11.01.2021р. позовну заяву №б/н від 29.12.2020р. (вх.№7 від 05.01.2021р.) залишено без руху.

Ухвалою від 29.01.2021р. прийнято позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 23.02.2021р. Сторони про дату та час розгляду справи повідомлялися ухвалою суду, яка отримана позивачем 08.02.2021р., а відповідач, згідно відстеження на офіційному сайті «Укрпошта» ухвалу суду не отримав, остання дія, станом на 05.02.2021р. «відправлення у точці видачі/доставки» .

Ухвалою від 23.02.2021р. відкладено підготовче засідання на 23.03.2021р., зобов`язано позивача подати докази причин повернення позовної заяви на адресу позивача, а саме оригінал конверту з вкладенням до нього та довідку поштового відділення про причини повернення. Сторони належним чином повідомлені про дату та час розгляду справи.

У підготовчому засіданні 23.03.2021р. оголошено перерву на 13.04.2021р., про що винесено ухвалу яку занесено в протокол судового засідання, з повідомленням представника позивача під розписку, а відповідача ухвалою суду від 23.03.2021р., яка відповідно до відстеження на офіційному сайті Укрпошта ним не отримана, остання дія стоном на 29.03.2021р. «відправлення у точці/видачі доставки» .

Представник позивача подала у судовому засіданні 13.04.2021р. клопотання про долучення доказів, із доказами направлення таких відповідачу 12.04.2021р., а саме: фотокопію конверта з довідкою Укрпошти про причини повернення листа (позовна заява з додатками повернулася по причині за закінченням терміну зберігання ); копії видаткових накладних №54 від 23.04.2020р.та №55 від 27.04.2020р.; акти звірки взаєморозрахунків за 2020рік; акт звірки взаєморозрахунків за період 01.01.2020-29.12.2020 року (станом на день подання позову), докази направлення 05.04.2021р. на адресу ПП «Білокриниця» актів взаєморозрахунків. Згідно відстеження пересилання поштових відправлень від 05.04.2021р. та 12.04.2021р. такі не отримані відповідачем станом на дату проведення судового засідання. Також, представник повідомила суд про повторне направлення на адресу відповідача, разом із заявою про усунення недоліків, позовної заяви з додатками, відповідно до відстеження пересилання поштових відправлень на офіційному сайті ПАТ "Укрпошта" отримана 01.03.2021р.

Ухвалою суду від 13.04.2021р. оголошено протокольну перерву у судовому засіданні до 27.04.2021р., для надання можливості відповідачу подати відзив на позов та результати розгляду акту звірки розрахунків, направлений позивачем 05.04.2021р., проте відповідачем, згідно відстеження на офіційному сайті «Укрпошта» не отриманий, остання дія станом на 07.04.2021р. «відправлення у точці видачі/доставки» , з повідомленням представника позивача під розписку, а відповідача ухвалою суду яка не отримана, станом на 19.04.2021р «відправлення у точці/видачі» .

Ухвалою суду від 27.04.2021р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 25.05.2021р. Позивач належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, а відповідач згідно відстеження на офіційному сайті «Укрпошта» ухвалу суду не отримав, остання дія станом на 13.05.2021р.: «відправлення не вручено під час доставки» .

У судовому засіданні 25.05.2021р., враховуючи, що відповідач не повідомлений про дату і час судового засідання постановлено ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні по розгляду справи по суті на 11.06.2021р., яку занесено у протокол судового засідання. Представник позивача повідомлений під розписку про дату та час наступного судового засідання, а відповідач ухвалою суду, яка згідно відстеження на офіційному сайті «Укрпошта» ним не отримана, остання дія станом на 31.05.2021р.: «відправлення у точці доставки» .

Відповідач подав клопотання №б/н від 09.06.2021р. (вх. №4904 від 10.06.2021р.) про відкладення розгляду справи для надання можливості скористатися правами, передбаченими ст.ст. 15, 42, 134 ГПК України, через свого представника Осіва П.В., який з 07.06.2021р. по 18.06.2021р. перебуває у відпустці за межами України, а тому не зможе взяти участь у судовому засіданні 11.06.2021р.

у судовому засіданні 11.06.2021р., враховуючи клопотання відповідача, постановлено ухвалу про оголошенння перерви на 24.06.2021р., яку занесено у протокол судового засідання. Представник позивача повідомлений під розписку про дату та час наступного судового засідання, а відповідач ухвалою суду, яка згідно відстеження на офіційному сайті «Укрпошта» ним не отримана, остання дія станом на 18.06.2021р.: «відправлення у точці доставки» .

Приймаючи до уваги, що судове засідання у визначений час 24.06.2021р. не відбулося, у зв`язку перебуванням судді Стадник М.С. 24.06.2021р. у відрядженні, ухвалою суду від 25.06.2021р. суд призначив дату розгляду справи по суті на 29.06.2021р.

У судовому засіданні 29.06.2021р., враховуючи усне клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи для надання можливості подати заяви з процесуальних питань, постановлено ухвалу про оголошення перерви на 05.07.2021р., яку занесено у протокол судового засідання. Представники сторін повідомлені під розписку про дату та час наступного судового засідання.

Приймаючи до уваги, що судове засідання у визначений час 05.07.2021р. не відбулося, у зв`язку з відпусткою судді Стадник М.С., а тому ухвалою суду від 06.07.2021р. суд призначив дату судового засідання по суті на 20.07.2021р.

Позивач, його представник , в обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що відповідач не виконав належним чином умов Договору поставки нафтопродуктів №3/18-Т від 21.06.2018р., прострочив термін оплати поставленого товару, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість сума якої, з урахуванням інфляційних збитків, 3% річних та штрафних санкцій, заявлена до стягнення у судовому порядку.

Відповідач не скористався правом на подання відзиву на позов і будь яких заяв чи клопотань з процесуальних питань не подав. Просить задовольнити позов, оскільки суд надав достатньо часу відповідачу для подання відзиву та підтвердження причин не виконання умов договору щодо своєчасної оплати отриманих нафтопродуктів.

Відповідач заяв по суті спору, заяв, клопотань з процесуальних питань не подав.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Суд вважає за необхідне зазначити, що розгляд даної справи здійснювався із врахуванням строків карантину, запровадженого в Україні через спалах гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020р. № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (з подальшими змінами і доповненнями) з 12.03.2020р. по 22.05.2020р. на всій території України встановлено карантин, який в подальшому постановами Кабінету Міністрів України від 20.05.2020р. №392, від 22.07.2020 р. № 641, від 13.10.2020 р. №956, від 09.12.2020р. № 1236, від 17.02. 2021 р. № 104 та від 16.06.2021р. №611 продовжено до 31 серпня 2021 року.

Враховуючи продовжені п.4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України процесуальні строки розгляду судових справ під час дії карантину, права учасників справи, подавати заяви/клопотання про продовження процесуальних строків на подання ними своїх пояснень, заперечень, доказів, тощо, на час дії карантину, судом надано таке право сторонам під час розгляду справи.

Згідно з приписами ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в процесі розгляду справи пояснення представника позивача , судом встановлено:

- між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тернопіль-Нафта" (Постачальник) та Приватним підприємством "Білокриниця" (Покупець) укладено 21.06.2018р. Договір поставки нафтопродуктів №3/18-Т, згідно умов якого:

- Постачальник зобов`язався передати у власність Покупцеві нафтопродукти: асортимент, кількість, термін поставки, місце поставки, сторона, яка здійснює транспортування товару та інші необхідні для поставки партії товару дані визначаються у додаткових угодах, рахунках фактурах, видаткових накладних на товар та/або актах приймання-передачі товару, підписані сторонами, які складаються Постачальником, а Покупець зобов`язався прийняти такий товар та сплатити на користь Постачальника його вартість (п.п.1.1, 1.2, 1.3 Договору);

- моментом виконання Постачальником своїх зобов`язань щодо поставки товару, вважається факт підписання видаткової накладної уповноваженими представниками сторін (п.2.5 Договору);

- ціна товару, що поставляється, визначається згідно встановлених Постачальником цін на товар на день виставлення Постачальником рахунку-фактури; оплата товару здійснюється у національній валюті протягом 1 календарного дня з дати виставлення рахунку-фактури шляхом 100% попередньої оплати вартості відповідної партії поставки товару згідно рахунку-фактури, у безготівковому вигляді на розрахунковий рахунок Постачальника; датою оплати товару вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника; оплата товару здійснюється Покупцем на підставі цього договору, при здійсненні платежу Покупець обов`язково повинен вказувати у платіжному дорученні номер та дату договору, а також номер і дату рахунку-фактури, виписаного Постачальником на оплату партії товару. Сума Договору складає загальну суму вартості товару зазначених у видаткових накладних, акти звірки складаються на вимогу сторони договору (п.п.4.1-4.5,4.9,4.10 Договору);

- у випадку ненадходження повної оплати за відвантажений товар протягом терміну, зазначеному у Додатковій угоді або рахунку-фактурі до даного Договору, з урахуванням ч.2 ст. 551 Цивільного Кодексу України, Постачальник має право нарахувати, а Покупець зобов`язується сплатити Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент виникнення заборгованості, від суми заборгованості за кожний день прострочення виконання грошового зобов`язання (п. 5.4 Договір);

- Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє протягом одного календарного року. У випадку, якщо жодна із сторін не заявить про свій намір розірвати або змінити договір за один календарний місяць до його закінчення, даний договір вважається продовженим на наступний календарний рік (п.п. 9.1, 9.2 Договору).

На виконання договірних зобов`язань ТОВ "Тернопіль-нафта" поставило ПП Білокриниця товар на загальну суму 131 277,24 грн., що підтверджується видатковими накладними, які є Додатковими угодами до Договору: - №56 від 28.04.2020р. на суму 44430,24грн.; - №59 від 04.05.2020р. на суму 42711,00 грн.; - №65 від 08.05.2020р. на суму 44136,00 грн.

Зазначені видаткові накладні підписані повноважними представниками від Постачальника та від Покупця без будь-яких зауважень та заперечень, підписи яких засвідчені печатками.

На оплату поставленого товару, позивач направив відповідачу на електронну адресу рахунки: №57 від 28.04.2020р. на суму 44430,24 грн., №62 від 30.04.2020р. на суму 42711,00грн., №69 від 08.05.2020р. на суму 44136,00 грн.

Відповідачем проведена часткова оплата поставленого товару на загальну суму 35026,96грн. (29.04.2020р. на суму 20026,96 грн. та 07.09.2020р. на суму 15000 грн.), які позивачем зараховані у рахунок видаткової накладної №56 від 28.04.2020р. (44430,24 - 35026,96), тобто дана поставка не оплачена на суму 9403,28 грн., а також не оплачені рахунки №62 від 30.04.2020р. на суму 42711,00 грн. та №69 від 08.05.2020р. на суму 44136,00 грн., а всього борг складає 96250,28 грн.

У зв`язку з не оплатою заборгованості, для досудового врегулювання спору позивач звернувся 18.11.2020р. до відповідача з претензією №17/11/2020 від 17.11.2020р. (з доданими копіями поштової накладної та опису вкладення) оплатити у строк до 27.11.2020р. суму заборгованості 96 250,28 грн., яка залишена останнім без розгляду та оплати, що стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Суд, на підставі ст.ст. 86, 237 ГПК України, давши оцінку поданим доказам та наведеним учасниками справи доводам, прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення. При цьому, суд виходив із наступного:

- укладений між сторонами договір, за своєю правовою природою, є договором поставки, до якого застосовуються загальні положення про купівлю-продаж (ст. 712 ЦК України), порядок виконання якого регулюється нормами ЦК України;

- відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.693 ЦК України , якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

При цьому, приписи ч. 7 ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 ЦК України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Згідно із ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Матеріалами справи встановлено:

- відповідно до умов договору, відповідач зобов`язався здійснити попередню 100% оплату протягом одного календарного дня з дати виставлення рахунку, а саме:

- рахунок №57 виставлений 28.04.2020р., рахунок №62 виставлений 30.04.2020р. та рахунок №69 виставлений 08.05.2020р.; дати рахунків збігаються із датами одержання нафтопродуктів по видаткових накладних;

- відповідач не надав доказів оплати товару на суму 96250,28 грн., ухилився від проведення звірки розрахунків за ухвалою суду від 13.04.2020р., а тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення, як обґрунтовано заявлені та підтверджені матеріалами справи.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Щодо компенсаційного характеру заходів відповідальності у цивільному праві, зокрема встановленого ст.625 ЦК України, то такий сформульований Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 19.06.2019р. у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц, від 18.03.2020р. у справі №902/417/18, від 16.09.2021р. у справі №915/2222/19.

За неналежне виконання умов договору позивачем за період з травня 2020р. по листопад 2020р. нараховані інфляційні збитки в сумі 2 453,71 грн. та за період з 30.04.2020р. по 29.12.2020р. - 3% річних в сумі 2027,65 грн. Суд, провівши відповідний перерахунок, із врахуванням періоду існування заборгованості, дати та суми часткової оплати поставки, встановив правомірність таких нарахувань, які підлягають до стягнення.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч.1 ст. 611 ЦК України).

Відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України, 230 ГК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею), іншими видами забезпечення встановленими договором або законом. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 6 статті 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" від 22.11.1996р., платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, при цьому, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня .

Відповідно до ст. 258 ЦК України та ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано та стягуються такі санкції протягом строку позовної давності в один рік, при цьому позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін відповідно до ч. 1 ст. 259 ЦК України.

Перевіривши на відповідність нараховану позивачем пеню по кожній видатковій накладній окремо на прострочену суму боргу, суд вважає правомірним нарахування позивачем пені за період з 30.04.2020р. по 30.10.2020р. по накладній №56 від 28.04.2020р., з 06.05.2020р. по 06.11.2020р. по накладній №59 від 04.05.2020р., з 10.05.2020р. по 09.11.2020р. по накладній №65 від 08.05.2020р. за кожен день прострочення в загальній сумі 6906,48 грн.

Згідно статей 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Таким чином, факт порушення відповідачем зобов`язань щодо оплати поставлено товару належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований,а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судовий збір, в силу ст.129 ГПК України, покладається на відповідача.

Керуючись статтями 42, 46, 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства Білокриниця (47013, вул. Шевченка, 4, с. Білокриниця, Кременецький район, Тернопільська область, ідентифікаційний код 31879740) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопіль-нафта» (47755, вул. Тернопільська, 83А, с. Ступки, Тернопільський район, Тернопільська область, ідентифікаційний код 40333304) - 96 250 (дев`яносто шість тисяч двісті п`ятдесят) грн. 28 коп. заборгованості, 2 453 (дві тисячі чотириста п`ятдесят три) грн. 71 коп. інфляційних нарахувань, 6906 (шість тисяч дев`ятсот шість) грн. 48 коп. пені, 2027 (дві тисячі двадцять сім) грн. 65 коп. - 3% річних та 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили протягом 20 днів з дня виготовлення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Західного апеляційного господарського суду або через Господарський суд Тернопільської області.

Повне рішення складене 22 липня 2021р.

Суддя М.С. Стадник