Рішення

від 22.07.2021 по справі 420/5075/21

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/5075/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., розглянувши в порядку загального позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовною заявою Приватного підприємства «Фалькон 9» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Фалькон 9» звернулося до суду з позовом до Одеської митниці Держмитслужби, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500490/2020/000033/1 від 23.11.2020 року;

- визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500490/2020/00116 від 23.11.2020 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 20.12.2018 між Приватним підприємством Фалькон 9 (Україна), яке є Покупцем за контрактом, та Компанією ALFEY SOLUTIONS ОU (Естонська Республіка), яка є Продавцем за контрактом, укладено зовнішньоекономічний Контракт №41-2018/AS про поставку непродовольчих товарів відповідно до умов цього Контракту.

Як вбачається з п. 1.3. Контракту, його умови викладені сторонами у відповідності до Міжнародних правил тлумачення торгівельних термінів Інкотермс 2010 , які застосовуються з урахуванням особливостей, що випливають з цього Контракту.

Згідно до п. 1.2. Контракту назва, одиниці виміру, загальна кількість товару та його співвідношення (асортимент, вид, номенклатура) визначаються в інвойсі.

Пунктом 3.8. Контракту також встановлено, що умови поставки обумовлюються у кожному випадку окремо і зазначаються в інвойсі на кожну партію товару.

Згідно з інвойсом №7497 від 18.11.2020 на територію України позивачем була імпортована партія товару на умовах СРТ-Одеса у розумінні Інкотермс 2010 .

Розділом 6 Контракту сторонами визначено умови оплати товару.

Зокрема, на підставі п. 6.2. Контракту Покупець здійснює 100% оплату товару протягом 90 днів після його отримання, але п.6.3. Контракту допускає можливість здійснення передоплати товару на підставі інвойсів Продавця.

Позивач вказав, що на виконання умов Контракту №41-2018/AS від 20.12.2018 на митну територію України, відповідно до інвойсу №7497 від 18.11.2020 позивачем до відділу митного оформлення митного посту Одеської митниці Держмитслужби ввезено партію, товару, а саме: Шафи витяжні. Витяжки кухонні, побутові, з найбільшим горизонтальним розміром не більш як 120 см: Medium box 950 black 60 - 60 шт.; Medium box 950 white ; 60 - 60 шт.; Smart box 1000 black 55 - 120 шт.; Smart box 1000 inox 53 -120 шт,; Smart box 1000 inox 74 - 60 шт.; Smart box 1000 white 55 - 30 шт.; Smart box 1000 white 55 - 30 шт.; Smart box 1000 white 55 - 1 шт.; Wave 900 black 60 - 30 шт.; Loft box 1100 Black 54 - 30 шт.; Loft box 1100 White 54 - 1 шт.; Loft box 1100 White 54 - 29 шт.; Studio box 1100 Inox 54 - 30 шт.; Versus 600 Black 50 - 30 шт.; Versus 600 White 50 - 30 шт., TM Best Chef , фірма-виробник: Best Chef ; частини до кухонних витяжок: декоративний короб TM Best Chef - 10 шт.; Білизна постільна з синтетичних волокон TM FBF Bed&More : топпер 1 шт., наматрацник - 1 шт.; Матраци пружинні TM FBF Bed&More : матрац - 1 шт. - загальною вагою нетто - 5803,57 кг, загальною вагою брутто - 6306,00 кг, з базисом поставки СРТ - Одеса згідно до Міжнародних правил тлумачення : торгівельних термінів Інкотермс 2010 .

23.11.2020 року до Одеської митниці Держмитслужби було подано електронну митну декларацію №500490/2020/506020, інвойс №7497 від 18.11.2020, міжнародну автотранспортну накладну (СМR) №1171893 від 18.11.2020, сертифікат про походження товару EUR.1 №PL/MF/AN 0071734 від 19.11.2020, контракт №41-2018/AS від 20.12.2018, Додаткову угоду № 1 від 29.01.2019 до контракту №41-2018/AS від 20.12.2018, митну декларацію країни експорту № 20PL301010Е1192090 від 19.11.2020.

На підставі цих документів позивачем було визначено митну вартість товару із застосуванням статті 64 Митного кодексу України - за резервним методом.

Позивач зазначив, що встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен зазначити, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Проте, відповідачем не було вказано, які саме обставини дають обґрунтовані підстави вважати, що заявлено неповні чи/або недостовірні відомості щодо митної вартості товару, зокрема, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів встановлення даних складових є неможливим і заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано.

Митний орган повідомив позивача про необхідність надати додаткові документи без належного обґрунтування своїх вимог щодо їх надання та не узгоджуючи таке надання документів з правовою суттю правовідносин, які склалися між позивачем та його контрагентом.

У повідомленні про надання додаткових документів відповідачем не вказано жодних обставин та не наведено переконливих доказів на підтвердження наявності у митного органу законодавчо визначених підстав для витребування у позивача додаткових документів, зокрема, що надані для підтвердження митної вартості документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Позивач вказав, що на виконання даної вимоги митного органу разом з супровідним листом №1/2311 від 23.11.2020 відповідачу був додатково наданий прайс-лист № 38/20 від 11.11.2020.

Позивач зазначив, що не зважаючи на достатній обсяг документів, які були в розпорядженні митного органу, відповідач не визнав митну вартість товару, вказану позивачем, прийняв Рішення про коригування митної вартості № UA500490/2020/000033/1 від 23.11.2020, яким підвищив митну загальну вартість товару, та оформив Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500490/2020/00116 від 23.11.2020.

У результаті такого коригування митна вартість товару збільшилась, що потягло донарахування митних платежів на загальну суму 23239,53 грн.

Ухвалою від 06.04.2021 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати справу в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 28.04.2021 року на 11:00 год.

Підготовче засідання, призначене на 28.04.2021 року на 11:00 год., перенесено на 01.06.2021 року на 12:00 год. у зв`язку із знаходженням головуючого судді по справі на лікарняному.

Протокольною ухвалою від 01.06.2021 року суд продовжив строк підготовчого провадження у справі на 30 днів.

Ухвалою від 01.06.2021 року закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті на 23 червня 2021 року о 14 год. 30 хв.

У судове засідання, призначене на 23 червня 2021 року на 14 год. 30 хв., сторони не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

23.06.2021 року представник позивача до суду подав заяву про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Відповідач про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не подав.

Частиною 9 статті 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про можливість продовження розгляду справи по суті за відсутності осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання технічними засобами, що передбачено ч.9 ст.205, ч.4 ст.229 КАС України.

Дослідивши в письмовому провадженні наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що 20.12.2018 між Приватним підприємством Фалькон 9 (Україна), яке є Покупцем за контрактом, та Компанією ALFEY SOLUTIONS ОU (Естонська Республіка), яка є Продавцем за контрактом, укладено зовнішньоекономічний Контракт №41-2018/AS про поставку непродовольчих товарів відповідно до умов цього Контракту (а.с. 27-29).

Відповідно до п. 1.3. Контракту його умови викладені сторонами у відповідності до Міжнародних правил тлумачення торгівельних термінів Інкотермс 2010 , які застосовуються з урахуванням особливостей, що випливають з цього Контракту.

Згідно до п. 1.2. Контракту назва, одиниці виміру, загальна кількість товару та його співвідношення (асортимент, вид, номенклатура) визначаються в інвойсі.

Відповідно до пункту 3.8. Контракту умови поставки обумовлюються у кожному випадку окремо і зазначаються в інвойсі на кожну партію товару.

Згідно з інвойсом №7497 від 18.11.2020 на територію України позивачем була імпортована партія товару на умовах СРТ-Одеса у розумінні Інкотермс 2010 .

Розділом 6 Контракту сторонами визначено умови оплати товару.

Згідно п. 6.2. Контракту Покупець здійснює 100% оплату товару протягом 90 днів після його отримання, але п.6.3. Контракту допускає можливість здійснення передоплати товару на підставі інвойсів Продавця.

23.11.2020 року декларантом позивача до Одеської митниці Держмитслужби було подано електронну митну декларацію №UA500490/2020/506020 з метою митного оформлення імпортованого товару за Контрактом.

У графі 32 Митної декларації вказаний опис товару 1: Шафи витяжні. Витяжки кухонні, побутові, з найбільшим горизонтальним розміром не більш як 120 см: Medium box 950 black 60 - 60 шт.; Medium box 950 white 60 - 60 шт.; Smart box 1000 black 55 - 120 шт.; Smart box 1000 inox 53 -120 шт.; Smart box 1000 inox 74 - 60 шт.

У графі 32 Митної декларації вказаний опис товару 2: Частини до кухонних витяжок: декоративний короб 10 шт.; Торгівельна марка: Best Chef; Фірма-виробник: Best Chef; Країна виробництва: EU.

У графі 32 Митної декларації вказаний опис товару 3: Білизна постільна з синтетичних волокон: топпер - 1 шт., наматрацник 200х160 см - 1 шт.; Торгівельна марка: FBF Bed & More; Фірма-виробник: FBF Bed & More GmbH; Країна виробництва: EU.

У графі 32 Митної декларації вказаний опис товару 4: Матраци пружинні: матрац 200х160 см - 1 шт.; Торгівельна марка: FBF Bed & More; Фірма-виробник: FBF Bed & More GmbH; Країна виробництва: EU.

Разом з митною декларацією декларантом було подано наступні документи: інвойс №7497 від 18.11.2020, міжнародну автотранспортну накладну (СМR) №1171893 від 18.11.2020, сертифікат про походження товару EUR.1 №PL/MF/AN 0071734 від 19.11.2020, контракт №41-2018/AS від 20.12.2018, Додаткову угоду № 1 від 29.01.2019 до контракту №41-2018/AS від 20.12.2018, митну декларацію країни експорту № 20PL301010Е1192090 від 19.11.2020 (а.с.24-30, 34-35).

23 листопада 2020 року Одеською митницею Держмитслужби було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500490/2020/000033/1 за митною декларацією №UA500490/2020/506020 (а.с. 20-21).

У вказаному рішенні про коригування заявленої митної вартості товарів зазначено, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, зокрема:

1) відповідно до пп.в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Згідно розділу 4 контракту витрати на пакування та маркування включені у вартість товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

2) відповідно до ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на страхування цих товарів. Відповідно до наданого інвойсу від 18.11.20 № 7497 поставка товарів здійснюється на умовах СРТ Одеса, тобто вартість страхування не включена у вартість товару. У наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, транспортних (перевізних) документах тощо) відсутня будь-яка інформація щодо здійснення/не здійснення страхування оцінюваних товарів під час їх перевезення, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів;

3) відомості щодо виробників товарів, які наведені у митній декларації у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, транспортних (перевізних) документах тощо) відсутні;

4) відповідно до п.6.2 наданого контакту №41-2018/AS від 20.12.18 покупець здійснює 100% оплату товару протягом 90 днів після отримання покупцем партії товару, також відповідно до п. 6.3 даного контракту покупець може здійснити передоплату за товар відповідно до інвойсу, проте в наданому інвойсі від 18.11.20 № 7497 відомості щодо оплати за партію товару відсутні;

5) копію митної декларації країни відправлення від 19.11.20 № 20PL301010E1192090 надано без перекладу на державну мову, що суперечить вимогам статті 254 Митного кодексу України, та унеможливлює поєднання її з даною поставкою.

З огляду на вищевикладені розбіжності, відсутність всіх відомостей, які підтверджують складові митної вартості товарів, відповідно до частини третьої статті 53 МК України, митним органом було запропоновано надати (за наявності) протягом 10 календарних днів такі додаткові документи: 1) переклад митної декларації країни відправлення на українську мову; 2) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 3) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 4) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 5) виписку з бухгалтерської документації; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Листом від 23.11.2020 №1/2311 декларант надав прайс-лист від 11.11.2020 №38/20 та повідомив про неможливість надання митному органу інших документів (а.с.31).

За результатом проведеної консультації між митницею та декларантом було обрано метод визначення митної вартості - другорядний: за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.

З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз АСМО Інспектор та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості, подібних товару № 1 з урахуванням торговельної марки у максимально наближений час є більшим і становить: по товару №1 - 23,0516 євро/шт. (МД від 10.09.2020 № UA500490/2020/502075). Враховуючи вищезазначене, митну вартість товарів №1 скориговано.

23.11.2020 року Одеською митницею Держмитслужби оформлена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500490/2020/00116 (а.с. 22-23).

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 246 МК України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до положень статті 318 МК України, митний контроль передбачає виконання органами доходів та зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статями 49, 50 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (далі - ГААТ).

Згідно з частиною другою статті VII ГААТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Частинами 4, 5 ст. 58 МК України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом. При цьому, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати з органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно статті 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 2 статті 53 МК України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною третьою статті 53 МК України передбачено, що у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

З аналізу частин 1, 2 ст.53 МК України вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом органу доходів та зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011р. №3018-VI Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур» , якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Частиною 4 статті 53 МК України визначено, що у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Частиною п`ятою статті 53 МК України чітко та імперативно визначено, що митним органом забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Зокрема, статтею 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Відповідно до ст.64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі:

ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України;

системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей;

ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера;

вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу;

ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн;

мінімальної митної вартості;

довільної чи фіктивної вартості.

У разі якщо ця стаття застосовується митним органом, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 53 МК України право митного органу на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів виникає лише у разі, коли у документах, поданих для митного оформлення згідно частини другої статті 53 МК України, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв`язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.

Так, процедура витребування органом доходів та зборів додаткових документів з урахуванням вимог чинного законодавства має визначені умови та послідовність - витребування додаткових документів має місце виключно з підстав існування у контролюючого органу обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. У свою чергу, митниця має вказати, які саме відомості у поданих документах викликають сумнів. Витребування додаткових документів за переліком ч. 3 ст. 53 МК України можливе за умови зазначення митницею того, який саме документ є необхідним та які конкретно відомості такий документ має підтвердити. Тобто витребування всіх документів, передбачених частиною 3 статті 53 МК України, можливе за умови надання митницею пояснень щодо кожного з документів.

Митні органи мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

Тобто, наведені приписи зобов`язують відповідача зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

У свою чергу, ненаведення відповідачем в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення про коригування митної вартості товарів.

Аналогічна позиція висловлена Верховним судом України, зокрема, у постановах від 31.03.2015 року у справі №21-127а15, від 30.06.2015 року у справі № 21 -591 аі5 (814/283/14), Верховним Судом, зокрема, постановах від 20.02.2018 року № 826/997/16, від 20.02.2015 року № 826/8799/16, від 17.04.2018 року № 815/329/17, від 14.09.2018 року №821/1617/17.

У п.1. графи 33 Рішення про коригування відповідач зазначив, що відповідно до пп.в) п. 2 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням.

При цьому, відповідач вказав, що у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.

Проте, вказане твердження є помилковим, оскільки в розділі 4 Контракту зазначено, що упаковка, маркування і навантаження входить до вартості товару, про що згадує і сам відповідач.

Крім того, передбачені інвойсом №7497 від 18.11.2020 умови СРТ у розумінні Міжнародних правил тлумачення торгівельних термінів Інкотермс 2010 встановлюють обов`язок Продавця за власний рахунок забезпечити пакування та маркування товару, необхідне для перевезення товару.

Отже, при поставках товару за даним Контрактом на умовах СРТ (Incoterms 2010) вартість упаковки, пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, не потребує її окремого визначення і автоматично входить до митної вартості товарів.

У п. 2. графи 33 Рішення про коригування відповідач зазначив, що відповідно до ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на страхування цих товарів.

Митний орган також вказав, що відповідно до наданого інвойсу поставка товару здійснюється на умовах CPT - Одеса, тобто вартість страхування не включена у вартість товару. У наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, транспортних (перевізних) документах тощо) відсутня будь-яка інформація щодо здійснення/не здійснення страхування оцінюваних товарів під час їх перевезення, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів;

Суд бере до уваги доводи позивача, що така позиція митного органу не відповідає приписам законодавства, оскільки при поставках товару за даним Контрактом на умовах СРТ (Incoterms 2010) обов`язок страхування товарів у Покупця взагалі відсутній, що виключає необхідність визначення витрат на страхування та врахування їх у митній вартості товарів.

Таке страхування товарів не входить також до видів обов`язкового страхування, вичерпний перелік яких встановлений статтею 7 Закону України Про страхування .

Водночас, примушування митним органом здійснити страхування є незаконним втручанням у діяльність суб`єкта господарювання з боку органів державної влади, їх посадових осіб при здійсненні ними державного контролю та нагляду, що заборонено частиною 5 статті 19 Господарського кодексу України.

У п.3 графи 33 Рішення про коригування відповідач констатував, що відомості щодо виробників товарів, які наведені у митній декларації, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, транспортних (перевізних) документах тощо) відсутні.

У відповідності до підпункту в пункту 5 частини 8 статті 257 Митного кодексу України відомості про торгівельну марку та виробника товарів включаються до митної декларації лише за наявності у товаросупровідних та комерційних документах.

При цьому, всупереч твердженню відповідача, у митній декларації згадуються і торгівельна марка (" ІНФОРМАЦІЯ_1 "), і виробник товарів ("EU"), які зазначені у товаросупровідних документах, зокрема, у інвойсі № 7494 від 18.11.2020 року (а.с.24).

У п. 4 графи 33 Рішення про коригування митний орган зазначив, що у наданому інвойсі від 18.11.2020 № 7497 відсутні відомості щодо оплати товару.

Проте, як встановлено пунктом 3 частини 2 статті 53 Митного кодексу України, до документів, які підтверджують митну вартість товарів, серед іншого, віднесено рахунок-фактуру (інвойс).

Тобто інвойс призначений лише для підтвердження митної вартості товарів. Жодних вимог, що при оформленні інвойсу у нього включаються відомості про факт оплати товару, законодавство не встановлює.

Тому відсутність в інвойсі відомостей про оплату товару не може бути підставою коригування митної вартості.

Відповідач також зазначив, що у прайс-листі від 11.11.2020 №38/20, додатково наданому позивачем митному органу разом з листом від 23.11.2020 № 1/2311, відсутні умови поставки, на яких визначено ціни товарів.

Проте, жодних вимог до оформлення прайс-листа законодавством не встановлено, і він оформлюється у довільній формі. Тому відсутність у прайс-листі умов поставки товару не може бути підставою для коригування митної вартості.

Суд бере до уваги доводи позивача, що надані підприємством митному органу документи не мали жодних розбіжностей, ознак підробки чи інших підстав, які викликали б сумніви у правильності визначення митної вартості і не дозволяли б митному органу здійснити митне оформлення задекларованого товару, а наведені у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів розбіжності не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Крім того, застосовуючи для коригування митної вартості товару № 1 рівень митної вартості подібних товарів (23,0516 євро/шт.), що вказаний у МД від 10.09.2020 № UA500490/2020/502075, відповідач не наводить у рішенні ані опису подібного товару, ані обсягу партії товару, ані торговельної марки, ані умов поставки, які б дозволяли перевірити обґрунтованість використання митним органом вказаної МД для коригування митної вартості товару № 1 позивача.

Окрім того, суд вважає обґрунтованими та бере до уваги доводи позивача про те, ним же за митною декларацією від 07.09.2002 року № UA500490/2020/501901 (товарна позиція 61) (а.с.39-40) імпортувався ідентичний товар того ж виробника за митною вартістю 16,1713 євро/шт., хоча за спірною митною декларацією № UA500490/2020/506020 цей товар задекларований навіть за дещо вищою митною вартістю 17,8239 євро/шт. При цьому, за митною декларацією № UA500490/2020/501901 було здійснено митне оформлення вказаного товару та випущено його на митну територію України.

Зазначені доводи позивача відповідачем спростовані не були, підстави незастосування відповідачем митної вартості товару за МД від 07.09.2002 року № UA500490/2020/501901 (товарна позиція 61) відповідач не навів.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що оскаржувані позивачем рішення про коригування митної вартості товарів №UA500490/2020/000033/1 від 23.11.2020 року та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500490/2020/00116 від 23.11.2020 року - є протиправними та підлягають скасуванню, а тому позов ПП «Фалькон 9» є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, згідно ч.1 ст.139 КАС України, суд присуджує позивачу всі здійснені ним документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, ч.1 ст.139, ч.9 ст.205, ч.4 ст.229, ст.ст. 241-246, п.15.5 ч.1 розділу VII КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Приватного підприємства «Фалькон 9» (адреса: вул. Осипова, 37, офіс 550, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 42559401) до Одеської митниці Дермитслужби (адреса: вул. Івана та Юрія Лип, 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 43333459) - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500490/2020/000033/1 від 23.11.2020 року.

Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500490/2020/00116 від 23.11.2020 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці Дермитслужби (адреса: вул. Івана та Юрія Лип, 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 43333459) на користь Приватного підприємства «Фалькон 9» (адреса: вул. Осипова, 37, офіс 550, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 42559401) судові витрати у розмірі 4540 грн. (чотири тисячі п`ятсот сорок гривень).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд з одночасною подачею копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.В. Андрухів