Ухвала

від 23.07.2021 по справі 307/2004/20

ТЯЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 307/2004/20

Провадження №1-кс/307/676/21

У Х В А Л А

іменем України

23 липня 2021 року м. Тячів

Слідчий суддя Тячівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчої ОСОБА_3 , розглянувши клопотання слідчого СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області, погоджене прокурором Тячівської окружної прокуратури, про арешт майна,

В С Т А Н О В И В:

слідчий СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_4 , звернулася до суду з клопотанням про арешт майна.

В обґрунтування клопотання посилається на те, що в провадженні СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області знаходяться матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42020071160000064 від 19 травня 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364 КК України.

Вказує на те, що внаслідок неправомірних дій посадових осіб Солотвинської селищної ради незаконно приватизовані земельні ділянки комунальної власності за кадастровими номерами 2124455900:02:002:0863 площею 0,6 га, 2124455900:02:002:0858 площею 0,6 га, 2124455900:02:002:0857 площею 0,6 га, 2124455900:02:002:0862 площею 0,6 га, 2124455900:02:002:0856 площею 0,6 га, 2124455900:02:002:0867 площею 0,5397 та 2124455900:02:002:0866 площею 0,0602 га, внаслідок чого завдано істотну шкоду охоронюваним законом інтересам територіальної громади селища Солотвино.

Встановлено, що вказані земельні ділянки належать на праві приватної власності ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 на підставі державних актів на право приватної власності на землю серії ЗК 011 №00873, №00874, №00865, №00864, №00866, №00867. Водночас, як вбачається з вказаних державних актів, такі видані Солотвинською селищною радою на підставі рішення Солотвинської селищної ради №26 від 24 березня 1997 року та рішення виконавчого комітету Солотвинської селищної ради №78 від 18 жовтня 1996 року.

Однак, згідно інформації Архівного відділу Тячівської районної державної адміністрації №01-11/85 від 15 квітня 2020 року вбачається, що 24 березня 1997 року засідання сесії Солотвинської селищної ради не проводилось та відповідно, жодні рішення органом місцевого самоврядування вказаної дати не приймались.

В 2020 році ОСОБА_9 , на підставі Державного акту серії ЗК 011 №00866 та договору дарування, було виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі за кадастровим номером 2124455900:02:002:0856 відповідно до відомостей публічної кадастрової карти України. В подальшому, дану земельну ділянку було розділено на дві земельні ділянки за кадастровими номерами 2124455900:02:002:0894 та 2124455900:02:002:0895, яка в свою чергу була продана та розділена на дві земельні ділянки за кадастровими номерами 2124455900:02:002:0935 та 2124455900:02:002:0936.

В ході проведення досудового розслідування встановлено, що однією із земельних ділянок, яка була передана третім особам являється земельна ділянка площею 0,25 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2124455900:02:002:0894 для ведення особистого селянського господарства та яка згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно перебуває у власності ОСОБА_9 .

Відповідно до висновку почеркознавчої експертизи підпис у Державному акті на право приватної власності на землю серії ЗК 011 №00866 на земельну ділянку площею 0,6 га, розташовану на території Солотвинської селищної ради, для ведення підсобного господарства, поруч з надписом " ОСОБА_11 " виконаний не громадянином ОСОБА_12 , а іншою особою, крім цього, у виписці з рішення №78 виконкому Солотивнської селищної ради від 18 жовтня 1996 року про передачу земельної ділянки у приватну власність ОСОБА_7 , поруч з надписом "Й.Томаш", виконаний не громадянином ОСОБА_12 ( ОСОБА_13 ), а іншою особою.

17 червня 2021 року земельну ділянку площею 0,25 га, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2124455900:02:002:0894, для ведення особистого селянського господарства та яка згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно перебуває у власності ОСОБА_9 визнано речовими доказами, однак забезпечити її зберігання на даний момент не можливо у зв`язку із її вільним користуванням власником.

З метою забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні виникла необхідність у арешті майна, а саме, на земельну ділянку площею 0,25 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2124455900:02:002:0894, для ведення особистого селянського господарства та яка перебуває у власності ОСОБА_9 , шляхом заборони розпорядження, користування та відчуження вказаного майна.

В судовому засіданні слідча заявлене клопотання підтримала, посилаючись на викладені в письмовому клопотанні обставини і просить клопотання задовольнити.

ОСОБА_9 в судове засідання не з`явилася, хоча належним чином була повідомлена про час та місце розгляду справи.

Вивчивши матеріали клопотання та вислухавши учасників процесу, суд приходить до наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що в провадженні СВ Тячівського РВП ГУНП України в Закарпатській області знаходяться матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42020071160000064 від 19 травня 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364 КК України.

Постановою слідчого СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області від 17 червня 2021 року, земельну ділянку з кадастровим номером 2124455900:02:002:0894, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, площею 0,25 га, яка розташована за адресою: за адресою: АДРЕСА_1 , визнано речовим доказом по даному кримінальному провадженні.

За змістом ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цимКодексом порядку.

Згідно п.1 ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.2 ст.171 КПК України у клопотанні про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя враховує правову підставу для арешту майна, достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; розмір можливої конфіскації майна, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням та цивільного позову; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, що передбачено ч.2 ст.173 КПК України.

Матеріалами клопотання доведено, що зазначене кримінальне правопорушення було вчинено, правову підставу для накладення арешту та можливість використання зазначених речей як доказів в даному кримінальному провадженні.

На даному етапі досудового розслідування його потреби виправдовують втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

На підставі викладеного, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню, а саме, слід накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 2124455900:02:002:0894, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, площею 0,25 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом заборони розпорядження та відчуження вказаним вище майном, однак дозволивши нею користуватися.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 132, 170-173 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання задовольнити частково.

Накласти арешт на майно з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42020071160000064 від 19 травня 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364 КК України, а саме: на земельну ділянку з кадастровим номером 2124455900:02:002:0894, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, площею 0,25 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яке перебуває у власності ОСОБА_9 , шляхом заборони розпорядження та відчуження вказаного вище майна.

В іншій частині клопотання відмовити.

Копію ухвали направити слідчому, прокурору та власнику майна.

Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1