Ухвала

від 23.07.2021 по справі 307/2004/20

ТЯЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 307/2004/20

Провадження №1-кс/307/677/21

У Х В А Л А

іменем України

23 липня 2021 року м. Тячів

Слідчий суддя Тячівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчої ОСОБА_3 , розглянувши клопотання слідчого СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області, погоджене прокурором Тячівської окружної прокуратури, про арешт майна,

В С Т А Н О В И В:

слідчий СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_4 , звернулася до суду з клопотанням про арешт майна.

В обґрунтування клопотання посилається на те, що в провадженні СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області знаходяться матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42020071160000064 від 19 травня 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364 КК України.

Вказує на те, що внаслідок неправомірних дій посадових осіб Солотвинської селищної ради незаконно приватизовані земельні ділянки комунальної власності за кадастровими номерами 2124455900:02:002:0863 площею 0,6 га, 2124455900:02:002:0858 площею 0,6 га, 2124455900:02:002:0857 площею 0,6 га, 2124455900:02:002:0862 площею 0,6 га, 2124455900:02:002:0856 площею 0,6 га, 2124455900:02:002:0867 площею 0,5397 та 2124455900:02:002:0866 площею 0,0602 га, внаслідок чого завдано істотну шкоду охоронюваним законом інтересам територіальної громади селища Солотвино.

Встановлено, що вказані земельні ділянки належать на праві приватної власності ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 на підставі державних актів на право приватної власності на землю серії ЗК 011 №00873, №00874, №00865, №00864, №00866, №00867. Водночас, як вбачається з вказаних державних актів, такі видані Солотвинською селищною радою на підставі рішення Солотвинської селищної ради №26 від 24 березня 1997 року та рішення виконавчого комітету Солотвинської селищної ради №78 від 18 жовтня 1996 року.

Однак, згідно інформації Архівного відділу Тячівської районної державної адміністрації №01-11/85 від 15 квітня 2020 року вбачається, що 24 березня 1997 року засідання сесії Солотвинської селищної ради не проводилось та відповідно, жодні рішення органом місцевого самоврядування вказаної дати не приймались.

В 2020 році ОСОБА_9 , на підставі Державного акту серії ЗК 011 №00866 та договору дарування, було виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі за кадастровим номером 2124455900:02:002:0856 відповідно до відомостей публічної кадастрової карти України. В подальшому, дану земельну ділянку було розділено на дві земельні ділянки за кадастровими номерами 2124455900:02:002:0894 та 2124455900:02:002:0895, яка в свою чергу була продана та розділена на дві земельні ділянки за кадастровими номерами 2124455900:02:002:0935 та 2124455900:02:002:0936.

В ході проведення досудового розслідування встановлено, що однією із земельних ділянок, яка була передана третім особам являється земельнаділянкаплощею 0,017 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2124455900:02:002:0936 для ведення особистого селянського господарства та яка згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно перебуває у власності ОСОБА_11 .

Відповідно до висновку почеркознавчої експертизи підпис у Державному акті на право приватної власності на землю серії ЗК 011 №00866 на земельну ділянку площею 0,6 га, розташовану на території Солотвинської селищної ради, для ведення підсобного господарства, поруч з надписом " ОСОБА_12 " виконаний не громадянином ОСОБА_13 , а іншою особою, крім цього, у виписці з рішення №78 виконкому Солотивнської селищної ради від 18 жовтня 1996 року про передачу земельної ділянки у приватну власність ОСОБА_7 , поруч з надписом "Й.Томаш", виконаний не громадянином ОСОБА_13 ( ОСОБА_14 ), а іншою особою.

17 червня 2021 року земельну ділянку площею 0,017 га, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2124455900:02:002:0936, для ведення особистого селянського господарства та яка згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно перебуває у власності ОСОБА_11 визнано речовими доказами, однак забезпечити її зберігання на даний момент не можливо у зв`язку із її вільним користуванням власником.

З метою забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні виникла необхідність у арешті майна, а саме, на земельну ділянкуплощею 0,017 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2124455900:02:002:0936, для ведення особистого селянського господарства та яка перебуває у власності ОСОБА_11 , шляхом заборони розпорядження, користування та відчуження вказаного майна.

Вивчивши матеріали клопотання та вислухавши учасників процесу, суд приходить до наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що в провадженні СВ Тячівського РВП ГУНП України в Закарпатській області знаходяться матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42020071160000064 від 19 травня 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364 КК України.

Постановою слідчого СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області від 17 червня 2021 року, земельну ділянку з кадастровим номером 2124455900:02:002:0936, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, площею 0,017 га, яка розташована за адресою: за адресою: АДРЕСА_1 , визнано речовим доказом по даному кримінальному провадженні.

За змістом ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цимКодексом порядку.

Згідно п.1 ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.2 ст.171 КПК України у клопотанні про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Згідно ч.1 ст.172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Відповідно до ч.3 ст.172 КПК України, слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.

Із змісту клопотання та долучених до нього письмових доказів вбачається, що клопотання слідчого СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 про арешт майна не відповідає вимогамст.ст. 170, 171 КПК України, тому підлягає поверненню для усунення недоліків, з наступних підстав.

Так, у клопотанні не зазначено адресу проживання власника майна та жодні засоби його зв`язку, внаслідок чого суд позбавлений можливості повідомити ОСОБА_11 про час та місце розгляду клопотання.

Виходячи з вищенаведеного, слідчий суддя вважає, що дане клопотання подане з порушенням вимог КПК України, а тому його необхідно повернути прокурору з метою усунення його недоліків у відповідності до вимог кримінального процесуального закону, що не позбавляє його права після усунення недоліків в строки, передбачені ст. 172 КПК України, повторно звернутися до суду з даним клопотанням.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 372, 395КПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання слідчої СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_15 , погоджене прокурором Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області ОСОБА_4 про арешт майна - повернути прокурору, встановивши строк в сімдесят дві години, для усунення недоліків.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1