Постанова

від 20.07.2021 по справі 326/1527/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 20.07.2021 Справа № 326/1527/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №326/1527/20 Головуючий у 1 інстанції: Каряка Д.О.

Провадження № 22-ц/807/2099/21 Суддя-доповідач: Дашковська А.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2021 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Дашковської А.В.,

суддів: Кримської О.М.,

Кочеткової І.В.,

секретар: Книш С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу з апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на рішення Приморського районного суду Запорізької області від 18 березня 2021 року та додаткове рішення Приморського районного суду Запорізької області від 02 квітня 2021 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства Єлизаветівське до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки та за зустрічним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства Єлизаветівське про усунення перешкоди у користуванні шляхом повернення земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2020 року ПрАТ Єлизаветівське звернулось до суду з позовом, який уточнювало протягом розгляду справи, до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки.

В обґрунтування позовних вимог зазначило, що 19.05.2005 року між ПрАТ Єлизаветівське та ОСОБА_3 було укладено договір оренди землі, зареєстрований у Приморському РВ ЗРФ ДП Центр ДЗК , про що в державному реєстрі земель зроблено запис від 09.11.2006 року № 040627800231.

Згідно з умовами вказаного договору, орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Єлизаветівської сільської ради Приморського району Запорізької області, загальною площею 5,99 га, у тому числі рілля 5,99 га.

Зазначений договір укладено на 10 років. Після закінчення строку Договору оренди орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається. Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору. Договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

13.08.2020 року до товариства надійшли заяви від відповідачів, в яких вони повідомляли про намір самостійно обробляти вищевказану земельну ділянку , яку вони успадкували після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3

16.09.2020 року товариство звернулось до відповідачів із листами стосовно укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі.

30.09.2020 року до товариства надійшли заяви від відповідачів з проханням видати плату за користування земельною ділянкою за період з 2015 -2020 роки.

Також 01.10.2020 року товариство отримало листи від відповідачів, в яких вони повідомляють про відсутність намірів продовжувати договір оренди з товариством, та про намір самостійно обробляти вищевказану земельну ділянку.

Вважало, що у зв`язку із тим, що в місячний строк після закінчення строку дії Договору оренди, тобто після 09.11.2016 року не надійшли письмові заперечення у поновленні вказаного договору, відповідно до приписів ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі зазначений договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах.

На підставі зазначеного остаточно просило визнати укладеним на новий строк (поновленим), з дня набрання чинності рішенням суду, договір оренди землі від 19.05.2005, зареєстрований у Приморському РВ ЗРФ ДП Центр ДЗК , про що в державному реєстрі земель зроблено запис від 09.11.2006 № 040627800231, що укладено між ПрАТ Єлизаветівське та ОСОБА_3 на строк 10 років, на тих самих умовах, в редакції додаткової угоди від 16.09.2020:

Додаткова угода

про поновлення терміну дії договору оренди землі від 19.05.2005

(державна реєстрація від 09 листопада 2006 р. № 040627800231)

Громадянин України ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , іменований в подальшому Орендодавець 1 , та ОСОБА_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , іменованому в подальшому Орендодавець 2 з одного боку, та Приватне акціонерне товариство Єлизаветівське (Запорізька обл., Приморський р-н, с. Єлизаветівка, вул. Шкільна,21, код за ЄДРПОУ 00852200) в особі директора Сафонова Анатолія Миколайовича, який діє на підставі статуту, іменований в подальшому Орендар , з другого боку, керуючись ст. 792 Цивільного кодексу України, ст. 33 Закону України Про оренду землі за домовленістю сторін уклали цю додаткову угоду про нижченаведене.

1. Поновити термін дії договору оренди земельної ділянки (державна реєстрація від 09.11.2006р. № 040627800231) на 10 (десять) років.

2. Всі інші умови вищевказаного договору залишаються без змін.

3. Ця додаткова угода є невід`ємною частиною договору оренди земельної ділянки (державна реєстрація від 09.11.2006 року № 040627800231) .

В грудні 2020 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись до суду із зустрічним позовом до ПрАТ Єлизаветівське про усунення перешкод у користуванні шляхом повернення земельної ділянки.

В обґрунтування вимог зазначили, що 19.05.2005 року між власником земельної ділянки площею 5,99 га кадастровий номер 2324881300:01:011:0004, що розташована на території Єлизаветівської сільської ради Приморського району Запорізької області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, ОСОБА_3 та ПрАТ Єлизаветівське в особі голови правління ОСОБА_4 було укладено договір оренди землі на 10 років.

Орендар не виконав вимоги, передбачені ч. 2 ст. 33 Закону Про оренду землі , та не повідомив письмово колишнього власника земельної ділянки - ОСОБА_3 про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений договором - не пізніше ніж за 90 днів (п.8 Договору) до спливу строку договору оренди землі - 09.11.2016 року.

28.09.2020 року вони на підставі свідоцтв про право на спадщину за законом від 28.09.2020 року отримали право власності на 1/2 частину вказаної земельної ділянки за кожним та заявами від 30.09.2020 року повідомили орендаря - ПрАТ Єлизаветівське , про те що вони стали співвласниками земельної ділянки.

З моменту переходу права власності на земельну ділянку товариство не повідомило їх як спадкоємців земельної ділянки про намір скористатись своїм переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк.

Вважали, що звернення до них ПрАТ Єлизаветівське 16.09.2020 року було передчасним, оскільки вони ще не мали статусу власників земельної ділянки.

Крім того, вони неодноразово повідомляли директора ПрАТ Єлизаветівське ОСОБА_4 про бажання обробляти свою землю самостійно та про відмову в поновленні договору оренди земельної ділянки як усно так і письмово.

На підставі зазначеного просили зобов`язати ПрАТ Єлизаветівське усунути перешкоди у користуванні шляхом повернення їм земельної ділянки кадастровий номер 2324881300:01:011:0004, що розташована на території Єлизаветівської сільської ради Приморського району Запорізької області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, право власності на яку зареєстроване за ними; стягнути з товариства на їх користь суму сплачених судових витрат.

Рішенням Приморського районного суду Запорізької області від 02 квітня 2021 року позов ПрАТ Єлизаветівське задоволено в повному обсязі.

Визнано укладеним на новий строк (поновленим), з дня набрання чинності рішенням суду, договір оренди землі від 19.05.2005, зареєстрований у Приморському РВ ЗРФ ДП Центр ДЗК , про що в державному реєстрі земель зроблено запис від 09.11.2006 № 040627800231, що укладено між ПрАТ Єлизаветівське та ОСОБА_3 на строк 10 років, на тих самих умовах, в редакції додаткової угоди від 16.09.2020:

Додаткова угода

про поновлення терміну дії договору оренди землі від 19.05.2005

(державна реєстрація від 09 листопада 2006 р. № 040627800231)

Громадянин України ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , іменований в подальшому Орендодавець 1 , та ОСОБА_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , іменованому в подальшому Орендодавець 2 з одного боку, та Приватне акціонерне товариство Єлизаветівське (Запорізька обл., Приморський р-н, с. Єлизаветівка, вул. Шкільна,21, код за ЄДРПОУ 00852200) в особі директора Сафонова Анатолія Миколайовича, який діє на підставі статуту, іменований в подальшому Орендар , з другого боку, керуючись ст. 792 Цивільного кодексу України, ст. 33 Закону України Про оренду землі за домовленістю сторін уклали цю додаткову угоду про нижченаведене.

1. Поновити термін дії договору оренди земельної ділянки (державна реєстрація від 09.11.2006р. № 040627800231) на 10 (десять) років.

2. Всі інші умови вищевказаного договору залишаються без змін.

3. Ця додаткова угода є невід`ємною частиною договору оренди земельної ділянки (державна реєстрація від 09.11.2006р. № 040627800231).

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 відмовлено.

Додатковим рішенням Приморського районного суду Запорізької області від 02 квітня 2021 року заяву представника ПрАТ Єлизаветівське про ухвалення додаткового рішення у справі задоволено частково.

Ухвалено у справі додаткове рішення.

Стягнуто в рівних частинах з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПрАТ Єлизаветівське витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані з розглядом справи в суді у сумі 12 000 грн., тобто по 6000 грн. з кожного.

В іншій частині заяви відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеними рішенням суду та додатковим рішенням суду, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 подали апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не виконання обов`язку орендаря повідомити про намір скористатись своїм переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, неодноразове повідомлення ПрАТ Єлизаветівське про намір самостійно обробляти земельну ділянку, несплату товариством орендної плати з 2014 року , просили скасувати рішення суду та додаткове рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову ПрАТ Єлизаветівське та задоволення їх зустрічного позову, здійснити новий розподіл судових витрат.

ПрАТ Єлизаветівське подало відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначило, що єдиною підставою для відмови у поновленні договору оренди може бути лише лист-повідомлення про заперечення саме в поновленні договору оренди землі, в листах відповідачів відсутнє таке заперечення, предметом спору є визнання поновленим договору оренди, оскільки відповідачі стали співвласниками спірної земельної ділянки лише 28.09.2020 року, були відсутні підстави для виплати їм сум орендної плати, товариством було виплачено орендну плату до 2026 року, виконання товариством п. 8 договору оренди було об`єктивно неможливим, відповідачами не обґрунтовано підстави для скасування додаткового рішення суду, судом першої інстанції ухвалено законне та обґрунтоване рішення.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

За приписами п.2 ч. 1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (ч.ч.1,2,5 ст. 263 ЦПК України).

Рішення суду першої інстанції вказаним вимогам не відповідає.

Звертаючись до суду з вказаним позовом про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки, ПрАТ Єлизаветівське зазначало про те, що орендодавцем не виконано вимоги ч.6 ст.33 Закону України Про оренду землі , оскільки в місячний строк після закінчення строку дії договору, тобто після 09.11.2016 року, від орендодавця не надійшли письмові заперечення у поновленні вказаного договору, а отже договір вважається поновленим на той же самий строк, на тих самих умовах, та посилалось на правовий висновок Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладений у постанові від 10 вересня 2018 року у справі № 920/739/17.

Судом першої інстанції встановлено, що 27 квітня 2005 року ОСОБА_3 на підставі розпорядження голови Приморської райдержадміністрації від 16 червня 2004 року № 342 отримала Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЗП № 097912 площею 5,99 га, розташовану на території Єлизаветівської сільської ради Приморського району Запорізької області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 2324881300:01:011:0004 (т.1, а.с.16).

Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку 3НВ-230798402020 підтверджено, що право власності на вказану земельну зареєстровано за ОСОБА_3 ( т.1, а.с.17-19).

19 травня 2005 року між ОСОБА_3 та ВАТ Єлизаветівське в особі голови правління Сафонова Анатолія Миколайовича був укладений договір оренди землі на земельну ділянку, розташовану на території Єлизаветівської сільської ради Приморського району Запорізької області, загальною площею 5,99 га, сільськогосподарського призначення, склад угідь - рілля ( далі - договір оренди) (т.1, а.с.6-10).

Договір оренди зареєстрований у Приморському РВ ЗРФ ДП Центр ДЗК , про що в державному реєстрі земель зроблено запис від 09.11.2006 року № 040627800231.

На підставі акту прийому-передачі від 29.05.2005 року, який є невід`ємною частиною договору оренди, орендодавцем ОСОБА_3 передано, а орендарем ВАТ Єлизаветівське в особі голови правління Сафонова А.М. прийнято земельну ділянку за кадастровим номером 2324881300:01:011:0004, площею 5,99 га, розташовану на території Єлизаветівської сільської ради Приморського району Запорізької області ( т.1, а.с.11-13).

Відповідно до п.9 Договору оренди орендна плата вноситься орендарем у грошової формі готівкою 2 рази на рік через касу господарства у сумі 700 гривень.

Згідно з п.11 Договору оренди орендна плата вноситься в такі строки: 1-ий раз вересень-жовтень, 2-ий раз - листопад-грудень.

Пунктом 8 Договору оренди передбачено, що договір укладено на 10 (десять) років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Згідно з п. 43 розділу Прикінцеві положення вищевказаного договору зазначено, що договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Отже, строк дії договору оренди, укладеного між сторонами та зареєстрованого у Приморському РВ ЗРФ ДП Центр ДЗК , закінчився 09 листопада 2016 року .

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. У частині першій статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до положень частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема Земельним кодексом України (далі - ЗК України), Законом України Про оренду землі . Тобто до спірних правовідносин підлягають застосуванню саме спеціальні норми ЗК України та Закону України Про оренду землі .

Земельний кодекс України визначає основні засади регулювання земельних відносин, зокрема, порядок передачі земельних ділянок в оренду (стаття 124). Проте саме Законом України Про оренду землі у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, врегульовано відносини, що виникають між власником земельної ділянки та іншими особами у зв`язку з передачею її в користування та володіння, у тому числі конкретизовано та деталізовано особливості та порядок укладення договору оренди землі, його істотні умови, основні права та обов`язки його сторін, порядок зміни, припинення та поновлення такого договору.

Стаття 33 Закону України Про оренду землі (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) має назву Поновлення договору оренди землі та передбачає, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) (частина перша цієї статті).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (частина друга статті 33 зазначеного Закону).

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (частина третя статті 33 цього Закону).

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (частина четверта статті 33 вказаного Закону).

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина п`ята статті 33 Закону України Про оренду землі ).

Частиною 6 статті 33 Закону України Про оренду землі встановлено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку (частина восьма статті 33 цього Закону).

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (частина дев`ята статті 33 вказаного Закону).

У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди (частина десята статті 33 зазначеного Закону).

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що статтею ЗЗ Закону України Про оренду землі було визначено алгоритм дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі та визначено певні правові запобіжники для захисту орендаря, як більш уразливої сторони в цих правовідносинах, від умисного й безпідставного ухилення орендодавця від продовження орендних правовідносин за відсутності для цього підстав та за наявності добросовісної поведінки орендаря. При цьому законодавець ототожнив поняття переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк та поновлення договору оренди землі , використовуючи конструкцію поновлення договору оренди землі як для підстави такого поновлення, передбаченої частинами першою - п`ятою, так і для підстави, передбаченої частиною шостою цієї статті, що свідчить про їх логічну послідовність.

Так, дійсний орендар, який добросовісно виконував свої обов`язки за договором оренди землі, має переважне право перед іншими особами на продовження цих орендних правовідносин. Маючи такий намір, він (орендар) зобов`язаний до закінчення строку оренди землі (у строки, визначені частиною другою статті 33 вказаного Закону) повідомити про це орендаря та надіслати проект додаткової угоди. Мета такого повідомлення - запобігання укладення орендодавцем договору оренди з іншою особою у зв`язку з відсутністю в нього інформації про наявність наміру в дійсного орендаря продовжувати орендні правовідносини. При цьому таке завчасне повідомлення з надсиланням проекту додаткової угоди є передумовою для зміни сторонами умов договору оренди під час його поновлення (укладення на новий строк). Орендодавець, розглянувши у місячний термін таке повідомлення і проект додаткової угоди, за необхідності узгодивши з орендарем істотні умови, зобов`язаний або укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, або повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень щодо поновлення договору оренди землі шляхом надсилання листа-повідомлення про прийняте рішення (частини перша - п`ята статті 33 Закону України Про оренду землі ).

У разі якщо орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві такого листа-повідомлення про наявність заперечень щодо поновлення договору, про яке йшлося вище, а орендар продовжував користуватися земельною ділянкою після його закінчення, то такий договір вважатиметься поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, без можливості внесення змін до умов договору оренди (частина шоста статті 33 Закону України Про оренду землі ).

При цьому додаткова угода про поновлення договору оренди землі має бути укладена в обов`язковому порядку, а за наявності відмови чи ухилення орендодавця від її укладення після дотримання усіх перелічених вище умов - орендар може оскаржити такі дії орендодавця в судовому порядку.

Тобто виникненню в орендодавця обов`язку прийняти рішення про поновлення договору оренди землі або про наявність заперечень щодо такого поновлення договору з надсиланням відповідного листа-повідомлення має передувати звернення орендаря з повідомленням про намір продовжити орендні правовідносини на певних умовах . Факт порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про прийняте ним рішення у відповідь на вчасно надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди дає орендареві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме частини шостої статті 33 Закону України Про оренду землі . І саме в такому випадку відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення в поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як мовчазну згоду орендодавця на поновлення договору та той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Близький за змістом висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц (провадження № 14-65цс18), від 21 листопада 2018 року у справі № 530/212/17 (провадження № 14-330цс18), згідно з яким для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

У постанові від 26 травня 2020 року у справі № 908/299/18 (провадження № 12?136гс19), предметом позову в якій було визнання поновленим договору оренди землі в запропонованій редакції на підставі частини шостої статті 33 Закону України Про оренду землі , Велика Палата Верховного Суду погодилась із висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позову, зокрема, з огляду на те, що позивач дотримався процедури повідомлення орендодавця про намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк, надавши проект додаткової угоди за п`ятдесят днів до закінчення строку дії договору, належним чином виконавши свій обов`язок щодо повідомлення орендодавця про намір його поновити. Крім цього, позивач продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку дії договору.

Згідно з висновком Судової палати з розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеним у постанові від 10 вересня 2018 року у справі № 920/739/17, частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі урегульовано пролонгацію договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: користування земельною ділянкою орендарем після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування (що можна кваліфікувати як мовчазну згоду орендодавця на пролонгацію договору).

Суд указав, що повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 цього Закону, не вимагається. Суть поновлення договору оренди згідно із цією нормою саме й полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує проти поновлення договору, зокрема, у зв`язку з належним виконанням договору оренди землі. Відсутність такого заперечення, як уже зазначалося, може мати прояв у мовчазній згоді.

Суд зазначив, що в контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі , такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах. Щодо прав та обов`язків орендодавця акцентовано, що він має право заперечити стосовно такого поновлення згідно із частиною шостою статті 33 цього Закону і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі, що безпосередньо випливає зі змісту частини шостої зазначеної статті.

Суд господарської юрисдикції зробив висновок, що в подальшому, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди і орендодавець не надав заперечень стосовно поновлення цього договору протягом одного місяця після його закінчення, орендар має право звернутися з вимогою про визнання укладеною угоди про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк. Орендодавець зі свого боку в будь-який час до укладення додаткової угоди стосовно поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах може звернутися з вимогою про звільнення земельної ділянки . Тобто договір оренди землі вважатиметься поновленим лише в разі укладення додаткової угоди, про що безпосередньо зазначено в частині восьмій статті 33 Закону України Про оренду землі . При цьому відмову або зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Разом з тим у справі № 920/739/17 установлено, що орендар земельної ділянки виконав свій обов`язок щодо завчасного повідомлення орендодавця до закінчення строку дії договору про намір його поновити та надіслав проект відповідної додаткової угоди. І саме з належним виконанням орендарем обов`язків за договором та вимог частин першої - третьої статті 33 Закону України Про оренду землі й недотриманням орендодавцем вимог частини п`ятої статті 33 цього Закону суд касаційної інстанції пов`язував виникнення в орендаря права на поновлення договору оренди на підставі частини шостої статті 33 зазначеного Закону (пункти 5.3-5.7 постанови).

За вищевикладених обставин, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 вересня 2020 року у справі №378/596/16-ц відступила від висновку Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду, викладеного в постанові від 10 вересня 2018 року у справі № 920/739/17 стосовно тверджень про необов`язковість повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі для виникнення підстави поновлення договору, передбаченої частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі .

Отже, аналіз вищезазначених норм дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до ст.3 ЦПК України буде порушено в разі укладання договору з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і відсутністю протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень щодо поновлення договору.

Аналогічний правовий висновок про застосування норм права у подібних правовідносинах викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі №594/376/17-ц, постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі №594/376/17-ц, постанові Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22 вересня 2020 року №313/350/16-ц, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі №378/596/16-ц.

Таким чином, виходячи з правових висновків, викладених у вищезазначених постановах Великої Палати Верховного Суду, звертаючись до суду з вказаним позовом на підставі ч.6 ст.33 Закону України Про оренду землі позивач ПрАТ Єлизаветівське повинен був довести наявність наступних обставин:

- дотримання товариством, як попереднім орендарем, зобов`язання повідомити про намір скористатись переважним правом до спливу строку договору оренди землі (09 листопада 2016 року) у строк, встановлений пунктом 8 Договору (не пізніше ніж за до закінчення строку дії договору) тобто до 09 серпня 2016 року : направлення листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар з долученням проекту додаткової угоди;

- невиконання орендарем приписів ч.6 ст.33 Закону України щодо направлення орендатору листа - повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди.

Відповідно до вимог частин 3 та 4 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

На підтвердження виконання орендарем ПрАТ Єлизаветівське вимог ст.33 Закону України Про оренду землі та пункту 8 Договору оренди щодо направлення листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі разом з проектом додаткової угоди орендодавцю ОСОБА_3 або її спадкоємцем позивачем не надано належних доказів ані в суді першої, ані в суді апеляційної інстанцій.

При цьому матеріали справи містять заяву ОСОБА_2 на ім`я директора ПрАТ Єлизаветівське Сафонова А.М. від 07.10.2014 року про надання матеріальної допомоги у зв`язку зі смертю матері ОСОБА_3 , яка надана позивачем (т.2, а.с.46). А отже позивачу було відомо про смерть орендодавця та осіб, які входили до кола спадкоємців орендаря за договором оренди землі (зокрема ОСОБА_2 ) орендаря ще в 2014 році. Факт отримання матеріальної допомоги сторонами не заперечувався.

За вказаних обставин, твердження позивача про те, що договір оренди землі є поновленим на новий строк, не відповідають матеріалам справи та суперечать вимогам закону та умовам п. 8 Договору оренди.

Рішенням Приморського районного суду Запорізької області від 12 червня 2020 року, ухваленим у справі у справі №326/668/20 за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , Єлизаветівська сільська рада Приморського району Запорізької області про встановлення факту постійного проживання із спадкоємцем, заяву ОСОБА_1 задоволено, встановлено факт постійного проживання ОСОБА_1 разом зі спадкодавцем - ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_3 (т.2, а.с.32-33).

28 вересня 2020 року приватним нотаріусом Приморського районного нотаріального округу Запорізької області Фіщиним В.В. видано свідоцтво про право на спадщину за законом майна ОСОБА_3 , 1937 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкоємцям: сину - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 1/2 частки у спадщині; сину - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в розмірі 1/2 частки у спадщині. Спадщина, на яку в указаних частках видано це свідоцтво, складається з: земельної ділянки площею 5,99 га, кадастровий номер 2324881300:01:011:0004, що розташована на території Єлизаветівської сільської ради Приморського району Запорізької області (а.с.40). Того ж дня зареєстровано право власності на вказану земельну ділянку за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 1/2 частці, що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (т.1, а.с.41,43).

31 серпня 2020 року ОСОБА_1 звернувся з заявою до директора ПрАТ Єлизаветівське Сафонова А.М. про намір самостійно обробляти земельну ділянку у зв`язку з закінченням терміну договору оренди, з вимогою про приведення земельної ділянки в належний стан та не проводити на ній осінньо-польові роботи (т.1, а.с.20).

01 вересня 2020 року ОСОБА_2 звернувся з заявою до директора ПрАТ Єлизаветівське Сафонова А.М. про намір самостійно обробляти земельну ділянку у зв`язку з закінченням терміну договору оренди, з вимогою про приведення земельної ділянки в належний стан та не проводити на ній осінньо-польові роботи(т.1, а.с.23).

Відомостями на виплату грошей від 22 жовтня 2020 року за № 30, 31 від 22 жовтня 2020 року за № 44, 45, 46 від 22 грудня 2020 року підтверджується, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 отримали орендну плату за період 2015-2016 роки, 2017-2020 роки в розмірі 37 169,40 грн. (т.1, а.с.141-145).

Судом першої інстанції встановлено, що 16 вересня 2020 року ПрАТ Єлизаветівське звернулось до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з листами - повідомленнями про поновлення договору оренди землі, до яких додано проекти відповідних додаткових угод (т.1, а.с.26-30).

21 жовтня 2020 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідними листами повідомили директора ПрАТ Єлизаветівське ОСОБА_4 про відмову від укладення запропонованої додаткової угоди про поновлення терміну дії договору оренди земельної ділянки та внесення змін до нього, зазначивши про припинення дії договору та вимагаючи повернення земельної ділянки в строк до 30.11.2020 року (т.1, а.с.103,104).

Суд першої інстанції, встановивши, що ПрАТ Єлизаветівське , у вересні та жовтні 2020 року отримало від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 листи про те, що відповідачі бажають самостійно обробляти належну на праві власності земельну ділянку та вимагають не проводити на ній осінньо-польові роботи та повернути ділянку у строк до 30.11.2020 року , дійшов необґрунтованого висновку про те, що відповідачами не виконано вимоги ч.6 ст.33 Закону України Про оренду землі , оскільки у зазначених листах відсутні заперечення проти укладання додаткової угоди про поновлення строку дії договору оренди.

Отже, встановивши, що сторони за договором не досягли згоди щодо умов договору оренди на новий строк, орендарем не надано договору з умовами, які б були погоджені орендодавцем, а також те, що власники земельної ділянки-орендодавці у своїх листах двічі вказували на відсутність наміру продовжувати договірні відносини з оренди землі та бажання самостійно обробляти земельну ділянку, що беззаперечно свідчить про відсутність їх волевиявлення на поновлення договору оренди землі від 19 травня 2005 року на певних умовах, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що переважне право позивача порушено й підлягає відновленню в обраний ним спосіб.

Так, наявність обґрунтованих заперечень зі сторони орендодавця стосовно поновлення договору з орендарем дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке передбачено положеннями статті 33 Закону України Про оренду землі і може підлягати захисту відповідно до статті 3 ЦПК України, не порушено, а отже заявлений позов задоволенню не підлягає.

У випадку заперечення орендаря щодо подальших орендних відносин із орендарем переважне право на укладення договору оренди землі припиняється, тому що переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк, не може домінувати над виключним правом орендодавця, як власника земельної ділянки, щодо користування та розпорядження нею на власний розсуд після закінчення строку дії договору оренди землі.

Аналогічні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 вересня 2020 року у справі №272/440/18 та в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду під 01 вересня 2020 року у справі№272/364/18.

Не заслуговує на увагу заперечення відповідача за зустрічним позовом - ПрАТ Єлизаветівське , з посланням на те, що отримавши плату за користування земельною ділянкою земельною ділянкою за період з 2015 року по 2020 рік, погодились ОСОБА_1 та ОСОБА_2 факти погодились на поновлення договору оренди, оскільки двічі: у вересні 2020 року та в жовні 2020 року листами-повідомленнями позивачі за зустрічним позовом повідомляли товариство про свій намір самостійно обробляти земельну ділянку та вимагали повернути її в строк до 30листопада 2020 року.

За приписами ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 152 Земельного кодексу України передбачено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

За вказаних обставин колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення зустрічного позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства Єлизаветівське про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Отже рішення суду першої інстанції згідно з вимогами п.2, 4 ч.1 ст.376 ЦПК України підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову Приватного акціонерного товариства Єлизаветівське до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки та за зустрічним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства Єлизаветівське про усунення перешкоди у користуванні шляхом повернення земельної ділянки, та задоволенню зустрічного позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства Єлизаветівське про зобов`язання Приватного акціонерне товариства Єлизаветівське усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою кадастровий номер 2324881300:01:011:0004, що розташована на території Єлизаветівської сільської ради Приморського району Запорізької області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, шляхом повернення власникам.

Додаткове рішенням Приморського районного суду Запорізької області від 02 квітня 2021 року, яким стягнуто в рівних частинах з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПрАТ Єлизаветівське стягнуто в рівних частинах витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані з розглядом справи в суді у сумі 12 000 грн., тобто по 6000 грн. з кожного, згідно зі ст. 141 ЦПК України підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови в цій частині про відмову у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства Єлизаветівське про ухвалення додаткового рішення.

Керуючись ст. ст. 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Приморського районного суду Запорізької області від 18 березня 2021 року у цій справі скасувати та прийняти нову постанову наступного змісту.

У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства Єлизаветівське до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства Єлизаветівське про усунення перешкод у користуванні задовольнити.

Зобов`язати Приватне акціонерне товариство Єлизаветівське усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою кадастровий номер 2324881300:01:011:0004, що розташована на території Єлизаветівської сільської ради Приморського району Запорізької області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, шляхом повернення власникам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

Додаткове рішення Приморського районного суду Запорізької області від 02 квітня 2021 року у цій справі у цій справі скасувати та прийняти постанову про відмову у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства Єлизаветівське про ухвалення додаткового рішення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 23 липня 2021 року.

Головуючий А.В. Дашковська

Судді: О.М. Кримська

І.В. Кочеткова