Рішення

від 25.09.2007 по справі 48/258

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

48/258

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  48/258

25.09.07

За позовомУкраїнсько-Кіпрського виробничо-торгівельного акціонерного товариства «Комета»

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Істро-Плюс ЛТД»

Простягнення 134 771 грн.

             Суддя Сулім В.В.

Представники сторін:

Від позивача:Базюкевич Є.В. –пред. за довір.  

Від відповідача:Бойко О.О. -  пред. за дорученням

14.08.07р. у судовому засіданні оголошувалася перерва відповідно до ст. ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України до 04.09.07р. А у судовому засіданні 04.09.07р. оголошено перерву для виготовлення повного тексту рішення.

Обставини справи:

Позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 123816,16 грн., 3-х відсотків річних в розмірі 2584,87 грн., 8369,97 грн., інфляційних збитків, а також судові витрати та витрати на інформаційне-технічне забезпечення.

15.06.2007р. ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі №48/258  та призначено її до розгляду.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача ознайомлено з його правами та обов'язками у відповідності із ст.22 ГПК України.

Крім цього, представнику позивача у судовому засіданні роз'яснено вимоги ст.81-1 ГПК України.

Судом, у відповідності з вимогами ст.81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Представник позивач у судовому засідання повністю підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача у судовому засідання підтвердив факт отримання від позивача гранітної продукції  на загальну суму 28816,16 грн. та визнав наявність забогованості

Заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, дослідивши всі наявні у матеріалах справи докази, дослідивши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва дійшов висновку про можливість  вирішення спору за відсутності Відповідача та, -

ВСТАНОВИВ:

31.12.2005р. Українсько-кіпрським виробничо-торговельним акціонерним товариством „Комета”  з  іноземними інвестиціями (далі  - Позивач) було поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю „Істро-Плюс ЛТД” (далі -  Відповідач) гранітні плити (далі – товар) на загальну суму  288816,16 гривень. Відповідач прийняв зазначений товар про, що свідчить підписана ним видаткова накладна №РН- 2240 від 31.12.2005р., довіреність серія ЯЛД №911528 від 26.12.2005р.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу  України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу  України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах.

Відповідно до ч.1 ст. 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Таким чином, 31.12.2005 р. між Позивачем і Відповідачем фактично був укладений договір купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Судом встановлено, що позивач в повному обсязі виконав свої зобов'язання передавши товар.

Відповідач же розрахувався з позивачем лише частково, а саме перерахував на рахунок позивача 165000 гривень, що підтверджується банківськими виписками позивача.

Таким чином, заборгованість відповідача на сьогоднішній день становить (288816,16 грн. -165000 грн.)  123816,16 гривень.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором.

Судом встановлено, що строк виконання Відповідачем зобов'язання щодо оплати Позивачу коштів не встановлений.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу  України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

30.08.2006р.Позивачем на адресу Відповідача було направлено вимогу про оплату №2-521(а). Дана вимога була отримана відповідачем 14.09.2006р. відповідно до повідомлення про вручення поштової кореспонденції. Таким чином строк виконання договірного зобов'язання настав  через 7 днів від моменту отримання вимоги, тобто 20.09.2006р.

У відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Загальна сума заборгованості на день розгляду спору становить 123816,16 гривень, що підтверджується відповідачем.

Стаття 625 Цивільного кодексу України 2004 року встановлює, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції  за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нараховує 3% річних у розмірі у період з 21.09.2005р. по 31.05.2007р. –253 дні.

Формула розрахунку 3-х відсотків річних  є наступною:

Сума заборгованості  х  (3 : 365 : 100) х кількість днів прострочення

123816,16 х (3 : 365 : 100) х 253  = 2574,6976

Таким чином, розмір 3-Х відсотків складає 2574,70:гривень.А отже суд не може погодитись розрахунком 3-х відсотків річних  позивач та вбачає за необхідне задовольнити позовну вимогу щодо стягнення з  позивача 3 відсотків річних в сумі 2574,70гривень

Суд погоджується з нарахованою позивачем сумою інфляційні витрати у розмірі 8369,97 гривень. Таким чином, суд визнав нарахування інфляційних витрат обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Матеріали справи є достатніми для вирішення спору по суті, суд, всебічно і ґрунтовно дослідивши всі обставини справи з врахуванням наданих доказів прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення їх в частині.

Відповідно до ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України понесені Позивачем судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, сплата державного мита покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково..

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Істро-Плюс ЛТД»(01135, м. Київ, вул. Дмитрівська, 71, ЄДРПОУ 32985034, р/р 26006300428801 в АКБ „ТАС-Комерцбанк”, м. Київ, МФО 300164) з будь-якого виявленого рахунку на користь Українсько-Кіпрського виробничо-торгівельного акціонерного товариства «Комета»з іноземними інвестиціями (50077, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. І.Сірка,46, ЄДРПОУ 05825863, р/р 2600704594483 у філії „Укрексімбанк”, м. Кривий Ріг, МФО 305589) 132186 (сто триста три тисячі сто вісімдесят шість) гривень 13 коп. заборгованості з урахуванням індексу інфляції, три відсотки річних в розміні 2574 (дві тисячі п'ятсот сімдесят чотири) гривні 70 коп., витрати по сплаті держмита у розмірі 1346 (тисяча триста сорок шість) гривень 69 коп. та 117 (сто сімнадцять)грн. 99 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині відмовити.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                                                 В.В.Сулім