Рішення

від 13.09.2007 по справі 33/151

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

33/151

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.486-65-72

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

№ 33/151                                                                                                         13.09.07 р.

Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом          товариства з обмеженою відповідальністю «Інтербудтрейд»

до                      приватного підприємства «РК-Греінс Експорт-Імпорт»

про                     стягнення 139 606,20 грн.

За участю представників сторін:

від позивача:         Чередниченко Ю.А. –дов. № 33 від 11.07.2007 року;

від відповідача:     не з'явився.

встановив :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтербудтрейд»звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до приватного підприємства «РК-Греінс Експорт-Імпорт»про стягнення заборгованості в сумі 139 606,20 грн. за договором доручення № 2/05-К від 26.04.2005 року.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між ним та приватним підприємством «РК-Греінс Експорт-Імпорт»був укладений договір доручення № 2/05-К від 26.04.2005 року відповідно до умов якого відповідач зобов'язувався за дорученням позивача здійснити за рахунок останнього від свого імені оди або декілька правочинів.

26.04.2005 року між сторонами був підписаний Додаток № 1 до договору № 2/05-К від 26.04.2005 року відповідно до умов якого позивач зобов'язувався, не пізніше 2-х днів з моменту укладання договору № 2/05-К від 26.04.2005 року перерахувати на поточний рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 490 000,00 грн. Відповідач, у свою чергу, зобов'язувався за дорученням та за рахунок позивача від свого імені здійснити один або декілька правочинів, а саме:

- придбати 850 тон пшениці фуражної, врожаю 2004 року, ДСТУ 3768-2004, за ціною, не вище 576,47 грн. за одну тону.

- реалізувати товар за ціною не нижче 597,19 грн. за одну тону.

Крім того, відповідач зобов'язувався, після виконання своїх обов'язків за договором протягом 7 днів, повернути позивачу грошові кошти, зазначені у п.3 Додатку № 1, а саме: 490 000,00 грн. та отриманий прибуток згідно п.1 Додатку № 1, а саме: 17 612,00 грн.

5.05.2005 року між сторонами був підписаний Додаток № 2 до договору № 2/05-К від 26.04.2005 року відповідно до умов якого позивач зобов'язувався, не пізніше 2-х днів з моменту укладання договору № 2/05-К від 26.04.2005 року перерахувати на поточний рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 168 500,00 грн. Відповідач, у свою чергу, зобов'язувався за дорученням та за рахунок позивача від свого імені здійснити один або декілька правочинів, а саме:

- придбати 292 тони пшениці фуражної, врожаю 2004 року, ДСТУ 3768-2004, за ціною, не вище 577,05 грн. за одну тону.

- реалізувати товар за ціною не нижче 597,19 грн. за одну тону.

Також, відповідач зобов'язувався, після виконання своїх обов'язків за договором протягом 7 днів, повернути позивачу грошові кошти, зазначені у п.3 Додатку № 1, а саме: 168 500,00 грн., та отриманий прибуток згідно п.1 Додатку № 1, а саме: 5 880,88 грн.

Позивач свої зобов'язання по договору виконав належним чином, перерахувавши на поточний рахунок відповідача 27.04.2005 року 490 000,00 грн. та 6.05.2005 року 168 500,00 грн. На підтвердження зазначеного факту в матеріалах справи наявні платіжні доручення № 12 від 27.05.2005 року та № 14 від 6.05.2006 року.

Позивач, зазначає, що відповідачем на виконання умов договору та Додатків № 1 та № 2 було укладено ряд договорів на загальну суму 514 906,15 грн., які наявні в матеріалах справи., а саме:

- договір  купівлі-продажу № 25/04/05 від 25.04.2005 року на придбання 300 тон пшениці фуражної за ціною 450,00 грн. за 1 тону. Фактично за цим договором було поставлено 293,00 тони на загальну суму 131 850,25 грн.

- договір  купівлі-продажу № 26/04/05 від 26.04.2005 року на придбання 300 тон пшениці фуражної за ціною 445,00 грн. за 1 тону. Фактично за цим договором було поставлено 291,390 тон на загальну суму 129 668,25 грн.

- договір  купівлі-продажу № б/н від 6.05.2005 року на придбання 538 тон пшениці фуражної за ціною 458,00 грн. за 1 тону. Поставка за даним договором не відбулася і відповідачу було повернуто продавцем суму передоплати за товар у розмірі 246 406,15 грн.

Товар придбаний за вищезазначеними договорами відповідачем було продано:

- дочірному підприємству з іноземними інвестиціями «Сантрейд»за договором поставки № ТОП4-ДО57.П від 6.04.2005 року загальною кількістю 76,620 тон за ціною 615 грн. за 1 тону на загальну суму 47 121,30 грн.

- приватному підприємству «Негоціант»за договором купівлі-продажу № 2005-3/П від 10.05.2005 року загальною кількістю 504,625 тон за ціною 520 грн. за 1 тону на загальну суму 262 405,00 грн.

За проданий товар відповідач отримав від вищезазначених покупців 309 526,30 грн.

Відповідач частково розрахувався з позивачем.

На момент подання позовної заяви сума повернутих відповідачем позивачеві коштів становить 584 938,40 грн. та 1 673,97 грн. - сума перерахованого прибутку.

В ході судового розгляду представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Просив стягнути з відповідача заборгованість в сумі 73 561,60 грн., збитків в сумі 21 818,91 грн., збитків від інфляції в сумі 11 843,42 грн., пені в розмірі 27 830,57 грн. та витрати по сплаті державного мита в сумі 1 396,06 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн. Також представник позивача подав заяву про продовження строку розгляду справи № 33/151.

Суд задовольнив клопотання позивача про продовження строку розгляду справи.

Розгляд справи відкладався. Представник відповідача в судове засідання не з'являвся, витребуваних судом документів не подав, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв, хоча про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином.

Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи  докази суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі з перерахуванням штрафних санкцій судом.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Як вбачається з матеріалів справи, договір доручення № 2/05-К від 26.04.2005 року по сутності своїх зобов'язань є договором комісії, оскільки предметом даного договору, а саме в п.1.1. передбачено, що повірений зобов'язується за дорученням довірителя здійснити за рахунок довірителя від свого імені один або декілька правочинів, що суперечить ч.1 статті 1000 ЦК України, відповідно до якої за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії.

Відповідно до статті 1011 ЦК України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Згідно ч.3 статті 1012 ЦК України істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов'язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну.

Ч.1 статті 1014 ЦК України передбачено, що комісіонер зобов'язаний вчинити правочини на умовах, найбільш вигідних для комітента, і відповідно до його вказівок. Якщо у договорі комісії таких вказівок немає, комісіонер зобов'язаний вчиняти правочини відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно  до ч.1 статті 1022 ЦК України після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії.

Згідно зі статтею 525 ЦК України  та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем в сумі 73 561,60 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п.3, 4 ч.1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

- сплата неустойки;

- відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до п.4.2 Договору у випадку прострочення повіреним строку повернення грошових коштів, згідно Додатку № 1 до даного договору від 26.04.2005 року, він зобов'язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості товару, який буде реалізовано повіреним згідно умов п.1.1. Договору, за кожний день прострочки, але не більше 10% від загальної вартості товару.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, сума пені за перерахунком суду становить 7 334,49 грн.

Частина 2 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача трьох відсотки річних за перерахунком суду в сумі 4 565,23 грн. та індексу інфляції в розмірі 13 262,23 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміють витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі неналежного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було перераховано позивачу лише 1 673,97 грн. прибутку, що суперечить Договору та Додаткам № 1,2 до даного договору, оскільки після виконання обов'язків за Договором відповідач повинен повернути отриманий прибуток в загальній сумі 23 492,88 грн.

Оскільки, відповідачем було перераховано 1 673,97 грн. отриманого прибутку, тому сума збитків, яка підлягає стягненню становить 21 818,91 грн.

Відповідно до статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу стягуються за рахунок відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з товариства з приватного підприємства «РК-Греінс Експорт-Імпорт» (01004, м. Київ, вул. Басейна, 19, к.62, п/р 26002001454 в КФ КБ «Західінкомбанк»м. Київ, МФО 320951, код ЄДРПОУ 31924798, ІПН 319247926558, свідоцтво № 37603914) або з іншого рахунку, виявленого державним виконавцем, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Інтрербудтрейд»(юридична адреса: 01011, м. Київ, вул. Рибальська, 13, поштова адреса: 01015, м. Київ, абонентська скринька-91, р/р 26001001422 у КФ «Західінкомбанк»м. Київ, МФО 320951; ЄДРПОУ 33235861, ІНП 332358626553, свідоцтво № 37673763) суму основного боргу 73 561 (сімдесят три тисячі п'ятсот шістдесят одна) грн. 60 коп., пені в розмірі 7 334 (сім тисяч триста тридцять чотири) грн. 49 коп.,3 % річних у сумі 4 565 (чотири тисячі п'ятсот шістдесят п'ять) грн. 23 коп., індекс інфляції в сумі 13 262 (тринадцять тисяч двісті шістдесят дві) грн. 23 коп., збитків в сумі 21 818 (двадцять одна тисяча вісімсот вісімнадцять) грн. 91 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 1 396 (одна тисяча триста дев'яносто шість) грн. 06 коп. та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього 122 056 (сто двадцять дві тисячі п'ятдесят шість) грн. 52 коп.

3.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

           Суддя                                                                                                        С.М.Мудрий