Справа № 191/1903/20
Провадження № 2/191/570/20
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 липня 2021 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Бондаренко Г.В.
за участю секретаря - Лободи Т.О.
розглянувши, згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксації судового засідання технічними засобами, у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Філд про розірвання договору оренди земельної ділянки, стягнення заборгованості по орендній платі та повернення земельної ділянки,-
ВСТАНОВИВ :
Позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Філд про розірвання договору оренди земельної ділянки, поверненні земельної ділянки у стані придатному для її використання та стягнення заборгованості по орендній платі, який в подальшому уточнив. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що йому на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом належить земельна ділянка загальною площею 9,270 га з кадастровим номером 1224855300:01:002:0089, яка розташована на території ради Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області. Цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Згідно із договором оренди земельної ділянки від 01 грудня 2016 року земельна ділянка була передана ОСОБА_1 в оренду відповідачу - ТОВ АГРО-ФІЛД строком на 49 років.
Пунктом 2 зазначеного Договору оренди землі передбачено, що Орендна плата вноситься у грошовій формі у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Орендна плата вноситься до 31 грудня кожного року... .
Станом на 2020 рік існує заборгованість. Відповідач на прохання виплатитити кошти не реагує, ніяких поясненнь з цього приводу не надає.
На думку позивача, вбачається систематичне невиконання відповідачем договірних зобов`язань, а саме несплата орендної плати у 2018, 2019, 2020 роках, яка у 2018 році складала 7716 грн., а у 2019 та 2020 складала 13 506 грн. ( по 6 753 грн. за кожен рік), сума обліковується відповідно нормативної оцінки земельних ділянок, а також у продовж дії договору сума орендної плати не відповідала сумі яка б дорівнювала 3% від нормативної грошової оцінки.
Крім того вказаним договором оренди встановлено, що розмір орендної плати щорічно переглядається у випадках і з моменту: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розміру земельного податку, підвищення цін і тарифів; в інших випадках.
При цьому, в договорі не встановлено за чиєю ініціативою та якою процедурою переглядається розмір орендної плати у випадках зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.
Пунктом 2.2 вказаного договору, щодо обчислення орендної плати за земельну ділянку здійснюється без урахування індексації, що суперечить діючому законодавству.
Пунктом 2.2 Договору передбачено, що орендна плата вноситься до 31 грудня кожного року, але відповідач орендну плату позивачу за період з 2018 - 2020 роки не сплатив.
Отже, з врахуванням положень ст. 627 ЦК України, щодо розумності і справедливості умов договору - є очевидною несправедливість умов договору оренди земельної ділянки щодо розміру орендної плати, обчислення орендної плати без урахування індексації.
Крім того відповідач систематично порушував і не виконував умови договору оренди земельної ділянки в частині регулярного внесення оренди і перегляду орендної плати у зв`язку із зміною розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.
Систематична несплата орендної плати може бути підставою для розірвання укладеного між сторонами договору оренди землі.
На теперішній час відповідач порушує істотні умови договору оренди земельної ділянки, які передбачені самими договором та ЗУ України Про оренду землі у зв`язку з чим договір має бути розірваним.
Вважає, що відповідач не виконував обов`язки землекористувача, щодо своєчасної оплати земельного податку і орендної плати.
Сукупність обставин, які наведені в обґрунтування позовних вимог є підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки площею 9,270 га, що розташована на території Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області, кадастровий номер № 122 4855300:01:002:0089.
Просив суд розірвати договір оренди земельної ділянки загальною площею 9,270 га, що розташована на території Іларіонівської селищної ради Синельниківського району, Дніпропетровської області, кадастровий номер № 1224855300:01:002:0089, вказана земельна ділянка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, який був укладено 01 грудня 2016 року між ОСОБА_1 і Товариством з обмеженою відповідальністю АГРО-ФІЛД ; повернути земельну ділянку у стані придатному для її використання; стягнути заборгованість по орендній платі за 2018, 2019, 2020 роки в сумі 21 222 грн.; стягнути з відповідача на його користь судові витрати у справі.
Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, представник позивача адвокат Наконечна Т.М. надала заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з`явився, причину неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дати розгляду справи, що також підтверджується наявністю в матеріалах справи, неодноразових заяв представника відповідача про ознайомлення з матеріалами даної справи. Правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Згідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, розгляд справи здійснюється без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин цієї справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, що викладені у заявах по суті та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, із врахуванням заперечень відповідача, оцінивши позиції сторін та докази у справі за принципами встановленими ст. 89 ЦПК України, прийшов таких висновків.
Відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Статтею 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Вимоги ст. 264 ЦПК України зобов`язують суд під час ухвалення рішення вирішити чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин. Звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту і, діючи на засадах змагальності, повинен переконливими, належними та припустимими доказами довести правову та фактичну підставу заявлених ним вимог. Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом належить земельна ділянка загальною площею 9,270 га з кадастровим номером 1224855300:01:002:0089, яка розташована на території ради Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області. Цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Згідно із договором оренди земельної ділянки від 01 грудня 2016 року земельна ділянка була передана ОСОБА_1 в оренду відповідачу - ТОВ АГРО-ФІЛД строком на 49 років.
Відповідно до п. 2.2 Договору, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка, відповідно до п.2.2, вноситься до 31 грудня кожного року.
Крім того вказаним договором оренди встановлено, що розмір орендної плати щорічно переглядається у випадках і з моменту: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розміру земельного податку, підвищення цін і тарифів; в інших випадках.
При цьому, в договорі не встановлено за чиєю ініціативою та якою процедурою переглядається розмір орендної плати у випадках зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.
Пунктом 2.2 вказаного договору, щодо обчислення орендної плати за земельну ділянку здійснюється без урахування індексації.
Підставою для звернення позивача до суду стало те, що відповідачем було порушено п. 2.2 спірного договору оренди щодо виплати орендної плати.
ДПС України була надана інформація № 8685/5/04-36-57-27 від 12.04.21 про те, що за період з 1 кварталу 2017 року по 4 квартал 2020 року ТОВ АГРО-ФІЛД було перераховано на користь ОСОБА_1 :
-в 1 кварталі 2017 року - 11000,00 грн., перераховано податку 1650 грн.;
-в 1 кварталі 2018 року - 8 994,50 грн. перераховано податку 1619,01 грн.;
-в 4 кварталі 2019 року - 2 116 грн. нараховано, але не виплачено, також перераховано податку 380,88 грн.
-за 2020 роки відсутні відомості про виплати від ТОВ АГРО-ФІЛД на користь ОСОБА_1 .
При цьому, суд звертає увагу на пункт 2.2. договору оренди землі, яким встановлено, що орендна плата вноситься не пізніше 31 грудня кожного року.
Отже, із змісту договору необхідно зробити висновок про те, що орендна плата за 2016 рік була сплачена відповідачем в 1 кварталі 2017 року; за 2017 рік - в першому кварталі 2018 року; за 2018- 2020 роки орендна плата відповідачем не сплачена.
Суд прийшов до висновку про те, що відповідач систематично допускав порушення зобов`язань по сплаті орендної плати за договором оренди земельної ділянки з її власником ОСОБА_1 , орендна плата за період з 2018-2020 роки не була виплачена і на момент ухвалення судового рішення.
Разом з тим, суд вважає, що позовні вимоги позивача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по орендній платі підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне:
Так, згідно до інформації Відділу у Синельниківському районі ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області № 1527 від 15.10.2020 р. вартість земельного паю по Іларіонівській селищній раді КСП Колос станом на 2016-2018 р.р. складає 257 226 грн. 30 коп.
Оскільки пунктом 2.2. договору передбачено, що орендна плата вноситься у грошовій формі у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки…
Тобто розмір орендної плати має розраховуватись відповідно до нормативної грошової оцінки земельних ділянок.
Крім того, судом враховано те, що саме відповідач є податковим агентом на якого покладений обов`язок щодо розрахунку та сплати земельного податку. Відповідно, позивач-орендодавець позбавлений можливості самостійно розраховувати та сплачувати земельний податок.
З врахуванням наведених міркувань суд прийшов до висновку, що розмір щорічної орендної плати за користування земельної ділянки має складати 7 716,78 грн., в тому числі 1176,80 грн. - земельний податок. Сума, яку позивач мав отримувати щорічно за оренду земельної ділянки складає 6539,98 грн.( 7716,78 грн.-1176,80 грн.)
По інформації ДПС України № 8686/5/04-36-57-27 від 12.04.21 відповідачем за 2019-2020 роки не виплачено орендну плату в сумі 6 539,98 грн. за кожен рік.
Загальна сума заборгованості відповідача по сплаті орендної плати складає 19 619 грн. 94 коп. Саме в цій частині підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення заборгованості по орендній платі.
Згідно ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Суд вважає, що спірні правовідносини, які виникли між сторонами у справі врегульовані нормами Конституції України, Цивільним кодексом України, Земельним кодексом України, Законом України Про оренду землі .
Статтею 13 Конституції України встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону.
Власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.
Держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.
Відповідно до ст.14 Конституції України - земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Крім того, ст.41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності…. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.
Отже, із наведених судом норм Конституції України вбачається, що держава Україна приділяє особливу увагу захисту права власності на землю.
Відповідно до ст. 1, 13, 14 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України (220-2004-п ).
Згідно ст. 18 Закону України Про оренду землі договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.
Відповідно до ст.35 Закону України Про оренду землі спори, пов`язані з орендою землі, вирішуються у судовому порядку.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Пунктом 1 частини першої статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Відповідно до частин першої, другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
У пункті д) частини першої статті 141 ЗК України передбачено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Згідно зі ст.13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до ст. 21 Закону України Про оренду землі орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Приписами ст.24 Закону України Про оренду землі встановлено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.
Положеннями ст.32 Закону України Про оренду землі передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.
У пункті д частини першої статті 141 ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.
Отже, розглядаючи спори про розірвання договору оренди з підстав заборгованості по орендній платі, слід мати на увазі, що згідно зі статтями 13, 15, 21 Закону України Про оренду землі основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. У разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору.
Таким чином, наведеними положеннями закону, які регулюють спірні відносини, передбачена систематична (два і більше випадки) несплата орендної плати, передбаченої договором, як підстава для розірвання договору оренди. Враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України.
Відповідно до пункту 12.4 договору оренди землі, його дія припиняється шляхом розірвання: за взаємною згодою сторін; за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також інших підстав, визначених законом.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 912/1385/17 (провадження № 12-201гс18) міститься висновок, що: враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України. Відповідна правова позиція була викладена Верховним Судом України також у постанові від 11 жовтня 2017 року у справі № 6-1449цс17 і підстав для відступу від неї, як і від висновку у справі № 910/16306/13, Велика Палата Верховного Суду не вбачає. Стаття 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди. Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність .
У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18) зазначено, що: у пункті д частини першої статті 141 ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться .
Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (ст.13 ЦПК України) суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показання свідків.
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про розірвання договору оренди, є обґрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки знайшли своє підтвердження під час судового розгляду та доведені належними та допустимими доказами. Вимога про повернення земельної ділянки у стані придатному для її використання є похідною від вимоги про розірвання договору оренди і також підлягає задоволенню.
Також, підлягає стягненню з ТОВ АГРО-ФІЛД на користь ОСОБА_1 заборгованість по орендній платі в сумі 19 619 грн., 94 коп.
Відповідно до положень ст.141 ЦПК України, судовий збір сплачений позивачем в розмірі 1681 грн. 60 коп., слід стягнути на користь позивача.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 203, 204,525,629 ЦК України,ст.ст. 1,13, 14, 18, 35 Закону України Про оренду землі ,ст. ст. 12, 13, 76, 78, 95, 141, 142, 258-259, 263-265, 354 ЦПК України суд, -
У Х В А Л И В :
Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Розірвати договір оренди земельної ділянки загальною площею 9, 27 га, що розташована на території Іларіонівської селищної ради Синельниківського району, Дніпропетровської області, кадастровий номер № 1224855300:01:002:0089, вказана земельна ділянка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, який був укладено 01 грудня 2016 року між ОСОБА_1 і Товариством з обмеженою відповідальністю АГРО-ФІЛД .
Повернути земельну ділянку загальною площею 9, 27 га, що розташована на території Іларіонівської селищної ради Синельниківського району, Дніпропетровської області, кадастровий номер № 1224855300:01:002:0089, власнику ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 із користування Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Філд , код ЄДРПОУ 36910643, ( 52522, Дніпропетровська область, Синельниківський район, с. Старолозуватка, вул. Центральна, 1-А).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Філд , код ЄДРПОУ 36910643, 52522, Дніпропетровська область, Синельниківський район, с. Старолозуватка, вул. Центральна, 1-А, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , заборгованість по орендній платі в сумі 19 619 грн. 94 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Філд , код ЄДРПОУ 36910643, 52522, Дніпропетровська область, Синельниківський район, с. Старолозуватка, вул. Центральна, 1-А, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 сплачений, за подання позовної заяви, судовий збір у розмірі 1681 грн. 60 коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду або через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області безпосередньо шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду.
Суддя: Г. В. Бондаренко
Суд | Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 19.07.2021 |
Оприлюднено | 26.07.2021 |
Номер документу | 98541220 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Бондаренко Г. В.
Цивільне
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Бондаренко Г. В.
Цивільне
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Бондаренко Г. В.
Цивільне
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Бондаренко Г. В.
Цивільне
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Бондаренко Г. В.
Цивільне
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Бондаренко Г. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні