Ухвала

від 26.07.2021 по справі 440/5191/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

26 липня 2021 року

м. Київ

справа № 440/5191/20

адміністративне провадження № К/9901/25003/21

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Хохуляка В.В., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.12.2020, постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 15.03.2021 та додаткову постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 29.03.2021 у справі №440/5191/20 за адміністративним позовом Фермерського господарства Криниця-1 до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Фермерське господарство Криниця-1 звернулось до адміністративного суду з позовом до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1802042/39418934 від 05.08.2020 та зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 28.07.2020 датою її фактичного надходження, тобто 28.07.2020.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 09.12.2020, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 15.03.2021, адміністративний позов задоволено.

Додатковою постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 29.03.2021 задоволено заяву про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 4250,00грн.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Головне управління Державної податкової служби у Полтавській області 05.07.2021 звернулось з касаційною скаргою та заявою про поновлення процесуального строку до Верховного Суду.

При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне.

Статтею 328 КАС України передбачено право на касаційне оскарження.

Частиною першою статті 328 КАС України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Так, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. При цьому недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку норму права суди попередніх інстанцій застосували неправильно, щодо застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на його думку, відповідна норма повинна застосовуватися.

У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

З аналізу вищевказаних положень суд дійшов висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 цього Кодексу, як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

У касаційній скарзі відповідач визначає підставами касаційного оскарження пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

Так, в обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень Головне управління Державної податкової служби у Полтавській області зазначає, що наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

При цьому скаржником не зазначено, щодо якої норми права відсутній висновок Верховного Суду та в чому помилка судів при застосуванні цієї норми права.

Крім того, в оскаржуваних рішеннях суди застосували висновки Верховного Суду викладені у постановах від 23.10.2018 у справі №822/1817/18, від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18 та від 18.06.2020 у справі №824/245/19-а.

Так у касаційній скарзі податковий орган стверджує, що обставини у висновках Верховного Суду та щодо даної справи не є подібними, однак відмінності між справами не обґрунтовує.

Подана касаційна скарга містить лише виклад обставин справи, цитати нормативних актів та незгоду з рішеннями судів попередніх інстанцій з підстав порушення норм матеріального права, що не є належним обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень.

Крім того, у касаційній скарзі скаржник посилається на пункт 4 частини четвертої статті 328 та пункт 1 частини другої статті 353 КАС України, як на підставу касаційного оскарження.

Застосування пункту 1 частини другої статті 353 КАС України, як підстави касаційного оскарження, можливе за умови обґрунтованості підстав передбачених пунктами 1, 2, 3 частини четвертої статті 328 цього Кодексу.

Оскільки відповідач належним чином не обґрунтовує підстави оскарження судових рішень відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України, оскарження з підстав відповідно до пункту 1 частини другої статті 353 КАС України не вбачається за можливе.

Також за текстом касаційної скарги податковий орган зазначає про незгоду з додатковою постановою у справі.

Відповідач визначає підставою касаційного оскарження додаткової постанови від 29.03.2021 пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції не враховані висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду від 12.09.2018 у справі №810/4749/15, від 22.12.2018 у справі №826/856/18 та від 04.02.2020 у справі №280/1765/19.

Перевіркою змісту обґрунтованої підстави касаційного оскарження додаткової постанови встановлено, що скаржник не обґрунтовує, в чому саме полягає неправильне застосування норм права, а також не доводить подібності правовідносин, натомість лише зазначає норми права, які, на думку податкового органу застосовано неправильно, а також наводить окремі витяги з постанов Верховного Суду.

Загалом доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з ухваленими рішеннями, переоцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів, що виходить за межі касаційного перегляду, які визначені статтею 341 КАС України, при цьому податковий орган не враховує, що суд касаційної інстанції лише перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Таким чином касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Враховуючи те, що скаржником у касаційній скарзі не зазначено передбачених Кодексом адміністративного судочинства України підстав для оскарження судових рішень в касаційному порядку, суд дійшов висновку, що така скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню особі, яка її подала.

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Керуючись пунктом 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.12.2020, постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 15.03.2021 та додаткову постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 29.03.2021 у справі №440/5191/20 за адміністративним позовом Фермерського господарства Криниця-1 до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії повернути особі, яка її подала.

Надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги учасникам справи, а касаційну скаргу з доданими до неї матеріалами - скаржнику.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

СуддяВ.В. Хохуляк