Постанова

від 21.07.2021 по справі 357/9776/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

21 липня 2021 року

м. Київ

справа № 357/9776/19

провадження № 61-4274 св 20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

учасники справи:

заявник - обслуговуючий кооператив Гаражно-будівельний кооператив Прогрес ;

заінтересована особа - старший державний виконавець Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Шевченко Максим Олександрович;

стягувач - Міністерство оборони України ;

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Київського апеляційного суду від 12 лютого 2020 року у складі колегії суддів: Яворського М. А., Кашперської Т. Ц., Фінагеєва В. О.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2019 року обслуговуючий кооператив Гаражно-будівельний кооператив Прогрес (далі - ОК ГБК Прогрес , ГБК Прогрес )) звернувся до суду із скаргою на дії старшого державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві (далі - Голосіївського РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві) Шевченка Максима Олександровича, заінтересована особа -Міністерство оборони України.

Заява мотивована тим, що постановою старшого державного виконавця Голосіївського РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві Шевченка М. О. від 19 липня 2019 року було відкрито виконавче провадження № 59014290 про звернення стягнення на речові докази, а саме: 10 гаражних боксів № 505-514 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди Міністерству оборони України на суму 193 270 грн відповідно до виконавчого листа № 357/8369/18, який видано 05 березня 2019 року та зазначено в якості боржника ОК ГБК Прогрес .

Посилався, що у виконавчому листі № 357/8369/18, виданому 05 березня 2019 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області зазначено: Стягнути з ОСОБА_1 на користь Міністерства оборони України 193 270 грн у відшкодування завданої матеріальної шкоди. Звернути стягнення на речові докази - 10 гаражних боксів за №№ з 505 по 514, що належать ОСОБА_1 та знаходяться на зберіганні в ГБК Прогрес , у рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди Міністерству оборони України на суму 193 270 грн , а тому боржником є ОСОБА_1 , а не ОК ГБК Прогрес .

Вважав, що державним виконавцем безпідставно та з порушенням норм закону було зазначено в якості боржника саме ОК ГБК Прогрес .

Ураховуючи викладене, заявник просив суд визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Голосіївського РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві Шевченка М. О. стосовно винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 19 липня 2019 року № 59014290 та скасувати вказану постанову.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28 листопада 2019 року скаргу ОК ГБК Прогрес на дії старшого державного виконавця Голосіївського РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві Шевченка М. О. задоволено. Визнано дії старшого держаного виконавця Голосіївського районного відділу ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві Шевченка М. О. стосовно винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 19 липня 2019 року неправомірними та скасовано зазначену постанову.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що з резолютивної частини вироку суду від 19 березня 2009 року та ухвали про роз`яснення вироку суду від 05 березня 2019 року не вбачається обов`язку ОК ГБК Прогрес щодо виконання рішення (вироку) суду, яке на нього покладено. Встановлено, що майно, гаражні бокси за №№ з 505 по 514, належать ОСОБА_1 , та знаходяться в ОК ГБК Прогрес лише на зберіганні, що вбачається з ухвали про роз`яснення вироку суду від 05 березня 2019 року та постанови слідчого в особливо важливих справах військової прокуратури Центрального регіону України від 03 листопада 2008 року у кримінальній справі № 49-2564, якою забезпечено можливий в майбутньому цивільний позов та накладено арешт на гаражні бокси №№505-514, що розташовані в ОК ГБК Прогрес .

Обвинувачений (засуджений) ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно із копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 04 січня 2018 року. Станом на 28 листопада 2019 року стягувач - Міністерство оборони України, відомостей про стан виконавчого провадження № 41410288 з примусового виконання виконавчого листа № 1-96/2009 від 26 січня 2010 року до суду не надав, як і не довів, що хто є правонаступником боржника у зобов`язанні.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 12 лютого 2020 року апеляційну скаргу Міністерства оборони України задоволено частково. Ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28 листопада 2019 року скасовано, провадження у справі закрито.

Роз`яснено, що ОК ГБК Прогрес має право протягом десяти днів з дня отримання ним даної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи до Голосіївського районного суду м. Києва для розгляду справи в порядку адміністративного судочинства.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що виконавчий лист, який видано 05 березня 2019 року, було видано в порядку, передбачено КПК України.

Положеннями статті 539 КПК України (у редакції, чинній на час звернення до суду зі скаргою) визначено порядок вирішення судом питань, які виникають під час виконання вироку. Проте зазначеною нормою закону не встановлено порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби при виконання вироку суду. Відсутнє і посилання на можливість такого оскарження за правилами ЦПК України.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Оскільки у даному випадку стороною виконавчого провадження - ОК ГБК Прогрес оскаржуються дії державного виконавця щодо прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження від 19 липня 2019 року ВП № 59014290 з виконання вироку суду в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Міністерства оборони України 193 270 грн у відшкодування завданої матеріальної шкоди й звернення стягнення на речові докази - 10 гаражних боксів за №№ з 505 по 514, що належать ОСОБА_1 та знаходяться на зберіганні в ОК ГБК Прогрес , в рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди Міністерству оборони України на суму 193 270 грн і законами України не встановлено іншого порядку оскарження цих дій, то вказаний спір підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У квітні 2020 року Міністерство оборони України подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просило оскаржуване судове рішення апеляційного суду скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі 752/14248/18, від 22 січня 2020 року у справі № 320/247/19, що не відповідає вимогам пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 березня 2020 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 357/9776/19 з Білоцерківського міськрайонного суду Київської області .

У жовтні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 липня 2021 року зазначену справу призначено до розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що посилання апеляційного суду на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 27 березня 2019 року у справі № 586/77/17 (провадження № 14-556цс18), є помилковим, на думку заявника оскільки в цій справі оскаржувалися дії виконавчої служби з виконання вироку суду у частині конфіскації майна.

Так як вбачається, предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду у вказаній справі була скарга на дії державного виконавця щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження № ВЛ53070678 від 08 грудня 2016року на підставі виконавчого листа, згідно з яким особу було засуджено за частиною другою статті 332 КК України. Речові докази, а саме: автомобіль марки Тоуоtа , як засіб вчинення злочину конфісковано в дохід держави.

Натомість, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 листопада 2019 року у справі № 752/14248/18 вже висловила правову позицію, що оскарження рішень, дій або бездіяльності органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб стосовно виконання судового рішення, яким задоволений цивільний позов у кримінальному провадженні, має відбуватися у порядку, встановленому ЦПК України.

Тому спір у цій справі щодо оскарження дій державного виконавця щодо виконання виконавчого документа, який був виданий на виконання задоволеного в межах кримінального провадження цивільного позову належить до юрисдикції суду, який видав виконавчий документ, та підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відтак оскарження дій щодо відкриття вказаного виконавчого провадження має відбуватися в порядку цивільного судочинства.

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Відповідно до копії постанови слідчого в особливо важливих справах військової прокуратури Центрального регіону України від 03 листопада 2008 року у кримінальній справі № 49-2564 за обвинувачення ОСОБА_1 в порядку забезпечення можливого в майбутньому цивільного позову накладено арешт на гаражні бокси №№ 505-514, що розташовані в ГБК Прогрес за адресою: АДРЕСА_1 , та належать обвинуваченому ОСОБА_1 (справа №3578/15447/18 а.с. 19).

Вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 березня 2009 року у справі № 1-96/2009 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених частиною п`ятою статті 191, частиною першою статті 209, частиною другою статті 366, та стягнуто з ОСОБА_1 на користь Міністерства оборони України 193 270 грн на відшкодування завданої останньому матеріальної шкоди, речові докази 10 гаражних боксів за №№ з 505 по 514 звернено на виконання вироку суду в частині відшкодування завданої Міністерству оборони України майнової шкоди. Вказаний вирок набрав законної сили 03 квітня 2009 року, що підтверджується матеріалами кримінальної справи № 1-96/2009 (а.с. 39-42, т. 4)

09 квітня 2009 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області на підставі вищевказаного вироку було видано два виконавчих листи, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Міністерства оборони України 193 270 грн на відшкодування завданої матеріальної шкоди та речові докази 10 гаражних боксів за №№ з 505 по 514 звернути у виконання вироку суду в частині відшкодування завданої Міністерству оборони України матеріальної шкоди, які Міністерство оборони України пред`явило до відділів державної виконавчої служби для здійснення примусового виконання рішення суду, що підтверджується матеріалами справи № 357/8369/18 (а.с. 7, 8).

19 серпня 2009 року постановою державного виконавця відділу ДВС Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві Чаргадзе Н .О. (ВП № 14806910) відмовлено в прийнятті до провадження виконавчих документів та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 1-96 про речові докази 10 гаражних боксів за №№ з 505 по 514, оскільки згідно із заявою стягувача боржником є ОСОБА_1 , а у виконавчому листі в графі боржник зазначено ОК ГБК Прогрес і навпаки, що підтверджується матеріалами справи № 357/8369/18 та № 357/5803/19.

Також, постановою державного виконавця ОСОБА_2 від 10 січня 2014 року на підставі постанови відділу ДВС Печерського районного управління юстиції у м. Києві відкрито виконавче провадження ВП № 41410288 з примусового виконання виконавчого листа № 1-96 від 26 січня 2010 року, виданого Білоцерківським міськрайонним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь Міністерства оборони України 193 270 грн на відшкодування завданої матеріальної шкоди (справа № 357/5803/19, а.с. 19 та справа № 357/8369/18, а.с. 9).

Як вбачається з відповіді Солом`янського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві від 04 липня 2018 року № 67171 у зв`язку із звільненням державного виконавця ОСОБА_2 із займаної посади, виконавче провадження ВП № 41410288 передано державному виконавцю Черкасову Є. В. , згідно з відомостями автоматизованої системи АРМ Виконавець , однак паперові матеріали передані не були. Також, 04 липня 2018 року, керуючись статтею 56 Закону України Про виконавче провадження, державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника, внесено відповідні записи про обтяження до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру обтяжень рухомого майна та керуючись статтею 18 Закону України Про виконавче провадження, державним виконавцем на адресу Білоцерківського міськрайонного суду направлено подання про видачу дублікату виконавчого листа № 1-96, виданого 26 січня 2010 року, у зв`язку із його втратою (справа № 357/5803/19, а.с. 16).

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10 серпня 2018 року клопотання представника Міністерства оборони України м. Києва про видачу дубліката виконавчого листа у справі № 1-96/2009 року задоволено та 17 серпня 2018 року видано дублікат виконавчого листа про звернення стягнення на 10 гаражних боксів за №№ 505-514 на виконання вироку суду в частині відшкодування завданої Міністерству оборони України матеріальної шкоди (справа № 357/8369/19 а.с. 35-36).

Відповідно до повідомлення про повернення виконавчого документу від 10 вересня 2018 року за результатами розгляду заяви щодо примусового виконання дубліката виконавчого листа № 357/8369/18, виданого 17 серпня 2018 року, виконавчий документ повернуто без прийняття до виконання, у зв`язку з тим, що резолютивна частина документу не передбачає застосування заходів примусового виконання рішення суду (справа № 357/5803/19 а.с. 22).

05 березня 2019 року ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області задоволено заяву заступника військового прокурора Центрального регіону України про роз`яснення резолютивної частини вироку Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 березня 2009 у кримінальній справі № 1-96/2009 за обвинуваченням ОСОБА_1 та роз`яснено, що абзац 10 резолютивної частини вироку Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 березня 2009 року слід розуміти виходячи з контексту абзацу 9 резолютивної часини вироку, а саме: Стягнути з ОСОБА_1 на користь Міністерства оборони України 193 270 грн у відшкодування завданої матеріальної шкоди. Звернути стягнення на речові докази: 10 (десять) гаражних боксів за №№ з 505 по 514, що належать ОСОБА_1 , та знаходяться на зберіганні в ГБК Прогрес , в рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди Міністерству оборони України на суму 193 270 грн.(справа №357/5803/19 а.с. 24).

На підставі вищевказаної ухвали суду від 05 березня 2019 року стягувачу було видано дублікат виконавчого листа, який Міністерство оборони України пред`явило до відділу ДВС Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві для здійснення примусового виконання рішення суду (справа № 357/5803/19 а.с. 26).

Однак, відповідно до повідомлення від 21 березня 2019 року про повернення виконавчого документу за результатами розгляду заяви щодо примусового виконання виконавчого листа № 357/8369/18, виданого 05 березня 2019 року, виконавчий документ повернуто без прийняття до виконання у зв`язку з тим, що стягувач пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання (справа № 357/5803/19, а.с. 31).

02 травня 2019 року стягувач повторно звернувся до відділу ДВС Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві для здійснення примусового виконання рішення суду (справа № 357/5803/19, а.с. 33).

Однак, відповідно до повідомлення про повернення виконавчого документу від 07 травня 2019 року за результатами розгляду заяви щодо примусового виконання виконавчого листа № 357/8369/18, виданого 05 березня 2019 року, виконавчий документ повернуто без прийняття до виконання у зв`язку з тим, що стягувач пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання (справа № 357/5803/19, а.с. 38).

21 червня 2019 року ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області у справі № 357/5803/19 (а.с. 73-80), скаргу Міністерства оборони України на дії старшого державного виконавця Голосіївського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві Шевченка М. О., заінтересована особа - ГБК Прогрес , задоволено частково та визнано незаконним, скасовано повідомлення старшого державного виконавця Голосіївського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві Шевченка М. О. про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 07 травня 2019 року. Зобов`язано Голосіївський РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві поновити порушене право Міністерства оборони України шляхом відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 357/8369/18, виданим 05 березня 2019 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Міністерства оборони України 193 270 грн на відшкодування завданої матеріальної шкоди та звернення стягнення на речові докази: 10 гаражних боксів за №№ з 505 по 514, що належать ОСОБА_1 та знаходяться на зберіганні в ОК ГБК Прогрес , в рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди Міністерства оборони України на суму 193 270 грн. У задоволенні решти вимог скарги відмовлено.

19 липня 2019 року на підставі заяви Міністерства оборони України про відкриття виконавчого провадження, оригіналу дубліката виконавчого документа, за яким боржником зазначено ОК ГБК Прогрес та ухвали Білоцерківського міськрайонного суду № 357/5803/19 від 21 червня 2019 року про скасування повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання та зобов`язання поновити порушене право Міністерства оборони України державним виконавцем Голосіївського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві Шевченком М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 357/8369/18, виданого 05 березня 2019 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Міністерства оборони України 193 270 грн на відшкодування завданої матеріальної шкоди та звернення стягнення на речові докази: 10 гаражних боксів за №№ 505-514, які знаходяться на зберіганні в ОК ГБК Прогрес , в рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди Міністерства оборони України на суму 193 270 грн, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 9) та матеріалами виконавчого провадження (а.с. 66-82).

З матеріалів справи № 357/15447/18 (а.с. 25) судом встановлено, що обвинувачений (засуджений) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 04 січня 2018 року,

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою , третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга Міністерства оборони України підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1 , 3 , 4 , 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону постанова суду апеляційної інстанції не відповідає.

Закриваючи провадження у цій справі, суд апеляційної інстанції виходив з того, що розгляд скарги на дії державного виконавця не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки на виконанні державного виконавця перебував виконавчий лист, виданий на виконання вироку суду в частині звернення стягнення на речові докази, а тому скарга на дії державного виконавця у цьому випадку підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

З таким висновком суду апеляційної інстанції погодитись не можна з огляду на таке.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.

За вимогами частини першої статті 18 Закону України від 02 червня 2016 року

№ 1402-VIII Про судоустрій і статус суддів суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС України Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження. Вжитий у цій процесуальній нормі термін суб`єкт владних повноважень позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 4 цього Кодексу).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Частиною першою статті 287 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Тобто, якщо законом встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, то це виключає юрисдикцію адміністративних судів у такій категорії справ.

05 жовтня 2016 року набрали чинності Закон України від 02 червня 2016 року

№ 1404-VIII Про виконавче провадження та зміни до ЦПК України, внесені відповідно до цього Закону.

Гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності державних виконавців.

Відповідно до частини першої статті 74 Закону України Про виконавче провадження рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

У цій справі ОК ГБК Прогрес оскаржує постанову старшого державного виконавця Голосіївського РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві Шевченка М. О. від 19 липня 2019 року про відкриття виконавчого провадження № 59014290 про звернення стягнення на речові докази, а саме: 10 гаражних боксів № 505-514 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди Міністерству оборони України на суму 193 270 грн, відповідно до виконавчого листа № 357/8369/18, який видано Білоцерківським міськрайонним судом Київської області 05 березня 2019 року та зазначено в якості боржника ОК ГБК Прогрес .

Як убачається зі змісту вироку Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 березня 2009 року у справі № 1-96/2009р. ОСОБА_1 визнав цивільний позов, а судом стягнуто з ОСОБА_1 на користь Міністерства оборони України 193 270 грн на відшкодування майнової шкоди. У рахунок відшкодування майнової шкоди Міністерству оборони України у розмірі 193 270 грн звернуто стягнення на речові докази: 10 гаражних боксів № 505-514.

Підстави та порядок звернення й розгляду цивільного позову в кримінальному процесі передбачені статтею 128 КПК України.

Відповідно до частин четвертої та п`ятої статті 128 КПК України форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, установленим до позовів, які пред`являються у порядку цивільного судочинства. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Частиною третьою статті 535 КПК України встановлено, що у разі якщо судове рішення або його частина підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем, суд видає виконавчий лист, який звертається до виконання в порядку, передбаченому законом про виконавче провадження.

Відповідно до частин першої статті 74 Закону України Про виконавче провадження рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Завданням цивільного судочинства, відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України, є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з частиною першою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції (стаття 448 ЦПК України).

Отже, право на звернення зі скаргою на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця за правилами цивільного судочинства пов`язане з наявністю судового рішення, ухваленого згідно з ЦПК України, та його примусовим виконанням відповідним органом, а також у випадку якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, КПК України не врегульовані.

Враховуючи те, що нормами КПК України не встановлено порядку оскарження рішень, дій або бездіяльності органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб щодо виконання судового рішення, яким задоволений цивільний позов у кримінальному провадженні, то в силу вимог частини п`ятою статті 128 КПК України таке оскарження має відбуватися у порядку встановленому ЦПК України.

Отже, оскільки юрисдикційність спору залежить від характеру спірних правовідносин, правового статусу суб`єкта звернення та предмета позовних вимог, а право вибору способу судового захисту належить виключно позивачеві, колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції неправильно визначено, що скарга ОК ГБК Прогрес має розглядатися в порядку адміністративного судочинства, оскільки з огляду на предмет спору та характер спірних правовідносин цей спір має вирішуватися за правилами цивільного судочинства.

Подібного висновку дійшов Верховний Суд України у постанові від 22 лютого 2017 року у справі № 755/5626/16-ц (провадження № 6 2946цс16), а також Велика Палата Верховного Суду у постановах: від 21 листопада 2018 року у справі № 569/12295/16-ц (провадження № 14 451цс18), від 27 листопада 2019 року у справа № 752/14248/18 (провадження № 14-520цс19) .

Таким чином, закриваючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку про те, що зазначений спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки ОК ГБК Прогрес оскаржує дії старшого державного виконавця Голосіївського РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві Шевченка М. О. щодо відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, який був виданий на виконання задоволеного в межах кримінального провадження цивільного позову, а тому такий спір належить до юрисдикції суду, який видав виконавчий документ, та підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає необхідним скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та передати справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до частини шостої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити.

Постанову Київського апеляційного суду від 12 лютого 2020 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Шипович