Ухвала

від 22.07.2021 по справі 761/20164/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ AПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретаря ОСОБА_4 ,

за участю

прокурора ОСОБА_5 ,

представника власника майна

(з використанням

відеоконференцзвязку

з Придніпровським районним

судом м. Черкаси ) ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Києві матеріали за апеляційною скаргою представника власника майна ОСОБА_6 , в інтересах власника майна ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 07 червня 2021 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про злочини у сфері оборонно-промислового комплексу Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 та накладено арешт на майно, що було вилучене 13 травня 2021 року у ході проведення обшуку житлового приміщення за місцем проживання ОСОБА_7 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 7124986000:03:001:0395, від 17.01.2020 на 8 арк., документацію щодо кооперативу «Роса-200» (виписки, витяги, свідоцтва, копії паспортів членів кооперативу, рішень Свидівоцької сільської ради, протоколи загальних зборів, статут), до складу якого входять земельні ділянки номінальних власників, зокрема ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , мобільний телефон ОСОБА_7 «Samsung» ІМЕІ: НОМЕР_1 , ІМЕІ: НОМЕР_2 , з сім-карткою, на який закріплений номер № НОМЕР_3 , флеш-карту сірого кольору «Silicon Power» 16Gb, яка містить робочі файли ОСОБА_7 .

Згідно ухвали, слідчий суддя вказав, що вилучені за місцем проживання ОСОБА_7 речі та документи підпадають під ознаки ст. 98 КПК України тобто мають ознаки речового доказу, зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин протиправних дій, що встановлюються під час кримінального провадження та є достатні підстави вважати, що вказані речі та документи можуть бути прихованими, пошкодженими, зіпсованими, знищеними.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, представник власника майна ОСОБА_6 , в інтересах власника майна ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна, яке було вилучено під час обшуку у ОСОБА_7 .

Представник посилається на те, що попри відсутність дозволу слідчого судді в ухвалі, правоохоронцями все ж таки вилучені у ОСОБА_7 мобільний телефон із закріпленим номером, флеш-накопичувач, як електронний носій інформації, документацію щодо кооперативу «Роса-200», до складу якого входять земельні ділянки номінальних власників,зокрема ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 7124986000:03:001:0395 від 17.01.2020 на 8 арк., який взагалі не є предметом дослідження в будь якому провадженні.

Апелянт вказує, що всі речі і документи, які вилучені під час обшуку не є речовими доказами в даному кримінальному провадженні.

Заслухавши доповідь судді, доводи представника власника майна, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги представника та просив залишити без змін ухвалу слідчого судді, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів справи, Головним слідчим управлінням Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42020000000000839 від 08 травня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.

13 травня 2021 року в ході проведення обшуку житлового приміщення за місцем проживання ОСОБА_7 , за адресою: АДРЕСА_1 було виявлено та вилучено договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 7124986000:03:001:0395, від 17.01.2020 на 8 арк., документацію щодо кооперативу «Роса-200» (виписки, витяги, свідоцтва, копії паспортів членів кооперативу, рішень Свидівоцької сільської ради, протоколи загальних зборів, статут), до складу якого входять земельні ділянки номінальних власників, зокрема ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , мобільний телефон ОСОБА_7 «Samsung» ІМЕІ: НОМЕР_1 , ІМЕІ: НОМЕР_2 , з сім-карткою, на який закріплений номер № НОМЕР_3 , флеш-карту сірого кольору «Silicon Power» 16Gb, яка містить робочі файли ОСОБА_7

14 травня 2021 року вилученні речі та документи за результатом проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 , за адресою: АДРЕСА_1 , визнано речовими доказами.

01 червня 2021 року прокурор другого відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про злочини у сфері оборонно-промислового комплексу Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, що було вилучене 13 травня 2021 року у ході проведення обшуку житлового приміщення за місцем проживання ОСОБА_7 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 07 червня 2021 року задоволено клопотання прокурора та накладено арештна вказане майно.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядкустатей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу

Приймаючи рішення, слідчий суддя місцевого суду зазначених вимог закону дотримався.

Задовольняючи дане клопотання, внесене в межах кримінального провадження №42020000000000839, про накладення арешту на вищевказане майно, слідчий суддя, дослідивши матеріали, додані до клопотання, прийшов до обгрунтованого висновку, що вищевказане майно відповідає критеріям речових доказів у кримінальному провадженні, а тому необхідно накласти арешт на майно.

З урахуванням цього, слідчий суддя, всупереч ствердженням автора апеляційної скарги, встановив належні правові підстави, передбачені ч. 1 ст. 170, ч. 3 ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на вищевказане майно, оскільки воно, як вважає колегія суддів, відповідає критеріям ст. 98 КПК України та постановою старшого слідчого в ОВС 2 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого Управління СБ України ОСОБА_14 від 14 травня 2021 року правомірно визнане речовими доказами (а.с. 94-95).

Тому твердження представникапро те, що в матеріалах справи немає жодних даних, які б давали підстави вважати, що таке майно відповідає критеріям речового доказу, є такими, що не грунтуються на матеріалах судового провадження.

Крім того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речових доказів, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 132, 170 173 КПК України, наклав арешт на майно, що було вилучене 13 травня 2021 року у ході проведення обшуку житлового приміщення за місцем проживання ОСОБА_7 , за адресою: АДРЕСА_1 , врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, всупереч доводам апеляційної скарги.

Зважаючи на вищевикладене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на вказане майно, діяв у спосіб і у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому доводи автора апеляційної скарги стосовно незаконності ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.

Доводи представника про те, що арешт на вищевказане майно накладено безпідставно, без наявності правових підстав, не спростовують висновків слідчого судді щодо наявності законних підстав для накладення арешту на вилучене майно на даній стадії досудового розслідування. Крім того, слідчим суддею суду першої інстанції накладено арешт на майно відповідно до вимогст. 170 КПК Українина підставі належно досліджених доводів органу досудового розслідування з встановленням наявних у кримінальному провадженні доказів, які вказують на відповідність майна вимогамст. 98 КПК України.

Арешт майна з підстав передбачених ч. ч. 2, 3ст. 170 КПК Українипо суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.

Інші доводи, на які посилається в апеляційній скарзі представник також не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді не встановлено та не вбачаються такі і зі змісту апеляційної скарги.

Отже, рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційна скарга навіть з урахуванням усіх викладених в них доводах, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.170,171,307,309,405,407,422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 07 червня 2021 року, якою задоволено клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про злочини у сфері оборонно-промислового комплексу Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 та накладено арешт на майно, що було вилучене 13 травня 2021 року у ході проведення обшуку житлового приміщення за місцем проживання ОСОБА_7 , за адресою: АДРЕСА_1 , згідно переліку вказаного в ухвалі - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_15 , в інтересах власника майна ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з часу проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа №11-сс/824/3932/2021

Єдиний унікальний номер 761/20164/21

Категорія: ст.171 КПК України

Слідчий суддя у суді першої інстанції ОСОБА_16

Доповідач в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1