Ухвала

від 21.07.2021 по справі 591/2841/21

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №591/2841/21 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1 Номер провадження 11-сс/816/298/21 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - арешт майна

УХВАЛА

Іменем України

21 липня 2021 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:

судді-доповідача - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми кримінальне провадження № 591/2841/21 за клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційною скаргою власника майна ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 29.04.2021, якою задоволено клопотання слідчого та накладено арешт на майно,

установила:

В поданій апеляційній скарзі власник майна ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу слідчого судді та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні клопотання про арешт майна відмовити і зобов`язати останнього повернути майно, а саме грошові кошти у сумі 2400 грн, вилучені в ході проведеного на території МП «Бачівськ» Північної митниці Держмитслужби обшуку, оскільки слідчим суддею під час вирішення питання про накладення арешту на його грошові кошти, які він добровільно видав слідчому під час обшуку, не враховано той факт, що він не є підозрюваним у кримінальному провадженні, а грошові кошти не здобуті у результаті вчинення злочину, а є його особистими грошовими коштами, які він зберігав у власних речах (сумці). Крім того, ОСОБА_8 було заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, яке вмотивоване тим, що розгляд скарги слідчим суддею відбувався без його участі та копію судового рішення йому направлено не було, у зв`язку з чим він не міг своєчасно оскаржити судове рішення.

27.04.2021 до Зарічного районного суду м. Суми з клопотанням про арешт майна, погодженим з прокурором відділу Сумської обласної прокуратури, звернувся слідчий СВ ТУ ДБР, розташованого у м. Полтава, яке обґрунтував тим, що у кримінальному провадженні за ч. 3 ст. 368 КК здійснюється досудове розслідування за фактом того, що службові особи МП «Бачівськ» Північної митниці Державної митної служби України, за адресою: Сумська область, Шосткинський район, автодорога «Кіпті-Глухів-Бачівськ» 242 км + 516 м, здійснюють вимагання у громадян неправомірної вигоди за безперешкодний перетин кордону та не створення штучних перешкод під час його перетину.

02.02.2021 до ЄРДР внесені відомості про вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК.

Зважаючи на те, що предмети та грошові кошти, які зазначені в клопотанні слідчого, вилучені під час обшуку є речовими доказами, тому слідчий просив накласти на них арешт та визначити місце зберігання майна ТУ ДБР, розташоване у м. Полтава, за адресою: м. Полтава, вул. Соборності, 37.

Ухвалою слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 29.04.2021 на зазначене у клопотанні слідчого майно та грошові кошти накладено арешт та визначено місце зберігання майна ТУ ДБР, розташоване у м. Полтава, за адресою: м. Полтава, вул. Соборності, 37. Своє рішення слідчий суддя вмотивував тим, що вилучені під час обшуку 26.04.2021 предмети та грошові кошти відповідають ознакам речових доказів, оскільки набуті кримінально протиправним шляхом та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

До початку апеляційного розгляду від прокурора ОСОБА_9 та власника майна ОСОБА_8 надійшли письмові заяви про розгляд кримінального провадження у їх відсутність, а тому колегія суддів, враховуючи положення ст. 401, 405 КПК, вважає за можливе здійснювати розгляд кримінального провадження у відсутність сторін.

Вислухавши суддю-доповідача про зміст оскарженого рішення слідчого судді, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи поданої апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 395 КПК, апеляційна скарга на ухвали слідчого судді подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, а згідно п. 3 ч. 2 цієї статті апеляційна скарга може бути подана на ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення.

ОСОБА_8 взагалі не був повідомлений про розгляд справи в суді першої інстанції, а ухвала слідчого судді Зарічного районного суду від 29.04.2021 про арешт майна йому не направлялася. Про наявність ухвали він дізнався лише 23.05.2021 коли заступив на зміну на МП «Бачівськ», яка була направлена на адресу пункту пропуску до відома.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, та з боку держави не повинно чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Таким чином, колегія суддів з метою забезпечення доступу до правосуддя вважає, що строк апеляційного оскарження підлягає поновленню, оскільки він пропущений з поважних та об`єктивних причин.

Як убачається з ч. 1 ст. 170 КПК, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна, а ч. 3 цієї статті регламентовано, що у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним ст. 98 цього Кодексу (матеріальні об`єкти та документи, які були знаряддям вчинення злочину, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та інше).

Відповідно п. 1-3, 5-6 ч. 2 ст. 173 КПК, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, зокрема повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою злочину (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п. 3-4 ч. 2 ст. 170 КПК); розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для осіб.

Розглянувши клопотання слідчого про арешт майна, слідчий суддя дійшов висновку, що вилучені під час обшуку 26.04.2021 предмети та грошові кошти відповідають ознакам речових доказів, оскільки є в тому числі й грошові кошти, набуті кримінально протиправним шляхом та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Такі висновки слідчого судді не у повній мірі відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, належним чином не вмотивовані та не повністю ґрунтуються на вимогах закону, а при вирішенні зазначеного питання дотримані не усі вимоги ст. 170-173 КПК, не з`ясовані і не досліджені всі ті обставини, з якими кримінальний процесуальний закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, зокрема правову підставу для арешту майна ОСОБА_8 , можливість використання його майна як доказу у кримінальному провадженні тощо.

Так, 4-й СВ ТУ ДБР, розташований у м. Полтаві, здійснював досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 42021200000000018 від 02.02.2021, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.3 68 КК, за фактом того, що службові особи МП «Бачівськ» Північної митниці Державної митної служби України, за адресою: Сумська область, Шосткинський район, автодорога «Кіпті-Глухів-Бачівськ» 242 км + 516 м, здійснюють вимагання у громадян неправомірної вигоди за безперешкодний перетин кордону та не створення штучних перешкод під час його перетину.

26.04.2021 на підставі ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 21.04.2021 проведено обшук території за вказаною адресою, під час якого виявлено та вилучено предмети та грошові кошти, які зазначені в клопотанні слідчого.

Разом з тим, колегія суддів вважає не достатніми підстави для арешту зазначеного майна ОСОБА_8 , оскільки використання їх як доказу у цьому кримінальному провадженні є не можливим, так як це майно не може бути доказом вчинення кримінального правопорушення (предметом), ніяким чином не доведено, що воно зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тому доводи апеляційної скарги про відсутність ризику відчуження майна та ознак речових доказів заслуговують на увагу і є обґрунтованими.

Вирішуючи питання щодо законності і обґрунтованості арешту майна, колегія суддів враховує і сталу прецедентну практику ЄСПЛ щодо «відповідності втручання в право володіння майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст. 1 Першого протоколу до Конвенції», згідно якої підлягають оцінці три головні критерії, а саме: а) чи є втручання законним; б) чи переслідує воно «суспільний інтерес»; в) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Згідно ст. 2 КПК завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно рішення ЄСПЛ у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008, де вказувалися на порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у якому констатовано, що «кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

В рішеннях ЄСПЛ від 09.06.2005 у справі «Бакланов проти Російської Федерації», від 24.03.2005 у справі «Фрізен проти Російської Федерації», наголошується, що «перша та найбільш важлива вимога ст. 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним».

Що стосується доводів апеляційної скарги власника майна в частині того, що слідчим суддею під час вирішення питання про арешт майна не враховано, що він не є підозрюваним у кримінальному провадженні та вилучені у нього грошові кошти в сумі 2400 грн не здобуті у результаті вчинення кримінального правопорушення, а сама ухвала про арешт майна не містить об`єктивних ознак, які б вказували, що ці кошти можуть бути використані як доказ у кримінальному провадженні, то колегія суддів вважає, що вони є обґрунтованими і відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.

Колегія суддів зазначає, що слідчому судді не надано даних, що станом на час розгляду даного клопотання про скасування арешту майна в кримінальному провадженні ОСОБА_8 повідомлено про підозру. При цьому слід наголосити на тому, що ОСОБА_8 не є жодним, з перелічених у ч. 5 ст. 170 КПК суб`єктом кримінального провадження, а є законним та добросовісним власником зазначених ним у клопотанні грошових коштів.

За таких обставин, відсутність доказів про причетність власника майна до вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК та посилання слідчого судді на факт вилучення майна спростовує встановлених підстав для накладення арешту, оскільки не існує сукупності розумних підозр вважати, що майно є доказом кримінального правопорушення, і його метою є забезпечення збереження речових доказів, тому ухвала є незаконною, необґрунтованою та належним чином невмотивованою, внаслідок чого вона підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню.

Керуючись ст. 404, 405, 407, 418, 419 і 422 КПК України,

постановила:

Клопотання власника майна ОСОБА_6 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 29.04.2021 задовольнити.

Апеляційну скаргу власника майна ОСОБА_6 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 29.04.2021 в частині накладення арешту на майно ОСОБА_6 скасувати через істотне порушенням вимог кримінального процесуального закону та постановити нову ухвалу.

Відмовити слідчому в задоволенні клопотання в частині накладення арешту на грошові кошти в сумі 2400 грн, що належать ОСОБА_10 і вилучені 26.04.2021 в ході обшуку на території МП «Бачівськ» Північної митниці Держмитслужби за адресою: автодорога «Кіпті-Глухів-Бачівськ» 242 км + 516 м.

Зобов`язати ТУ ДБР, розташоване у м. Полтаві, повернути ОСОБА_10 грошові кошти в сумі 2400 грн, серед яких купюри номіналом 100 грн серії СЖ № 6644579, серії СБ № 8810504, серії АБ № 2244819, серії УР № 6598881, серії АЕ №4 092894, серії СБ № 6617308, серії УН № 8813800; купюри номіналом 200 грн серії СЖ № 1970791, серії КЖ № 7744564, серії ТД № 5397749, серії СБ № 8011238, серії СЗ № 2741594, серії УР № 7548897, серії СК № 0848141, серії УВ № 7082183.

В іншій частині ухвалу слідчого судді залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4